Справа № 149/461/25
Провадження №2-а/149/37/25
Номер рядка звіту 129
іменем України
20.02.2025 року м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Войнаревича М.Г.,
за участі секретаря Паламарчук Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови пронакладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Короткий зміст заявлених вимог.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до постанови № 138 від 04 лютого 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 у справі про адміністра тивне правопорушення ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.
В оскаржуваній постанові зазначено, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено йому рекомендованим листом (поштовим відправленням) повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 05 грудня 2024 року.
Проте, поштове відправлення (рекомендований лист) з повісткою було повернуто до відправника так як адресат був відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідкою «Про причини повернения/досилання листа Ф20».
У оскаржуваній постанові відповідачем зазначено, що це свідчить про те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як це передбачено п.п. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560 (далі «Порядок»). Проте, у визначений в повістці термін
ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та підтверджуючих документів із зазначенням поважних причин неявки не надав. Таким чином, на думку відповідача, ОСОБА_1 допустив порушення вимог ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мо-білізаційну підготовку та мобілізацію», згідно яких громадяни зобов'язані з'явл ятися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної під-тримки у строк та місце, зазначені в повістці.
У оскаржуваній постанові відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначає, що повістка була йому направлена за адресою його місця проживання відповідно до п. 30-2 Порядку, згідно якого повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручения
Свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не визнав, оскільки повістки про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 05.12.2024 року він за місцем свого постійного проживания не отримував. По даній причині не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Про необхідність явки він не був належним чином повідомлений. Дана обставина виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки протиправної бездіяльності ОСОБА_1 не допускав. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення він подав начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідне клопотання про закриття провадження у справі, у якому виклав свої доводи та міркування щодо відсутності його вини у неявці та відсутності протиправної бездіяльності. Однак відповідачем дане клопотання не було прийняте до уваги.
У оскаржуваній постанові відповідач не мотивував чому дане клопотання не прийняв до уваги. Окрім того безпідставно зазначив, що під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину визнав, хоча це повністю не відповідає дійсним фактичним обставинам. Під час розгляду начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 справи про адміністративне правопорушення позивач своєї вини не визнавав та подав клопотання про закриття справи.
Із цього слідує, що розгляд справи проведено з порушенням його процесуальних прав, оскільки подане клопотання відповідачем по суті не розглянуто. У постанові відсутні мотиви його відхилення. Відповідачем порушено процедуру розгляду справи.
Оскільки його вина є недоведеною, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю. За таких обставин позивач просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 11.02.2025 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу визначено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
17.02.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву узагальнені доводи котрого зведено до того, що оскаржувана постанова є правомірною та винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки на ім'я ОСОБА_1 була сформована повістка №1388029. Повістка №1388029 була відправлена ОСОБА_1 за його адресою проживання відповідно до п. 30-2 Порядку. Пунктом 30-2 Порядку передбачено, що повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Відповідно до абз.3, 4 пп.2 п.41 Порядку, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку, належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Згідно копії довідки «Про причини повернення/досилання» та відстеження поштового відправлення №0610210200730, лист з повісткою №1388029 на ім'я ОСОБА_1 був повернутий відправнику по причині «Адресат відсутній за вказаною адресою» 10 грудня 2024року. Той факт, що ОСОБА_1 проживає за адресою, зазначеною на конверті, а саме: АДРЕСА_1 , підтверджується копією паспорта ОСОБА_1 , а також витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Порядок вручення поштових відправлень з відміткою «Повістка ТЦК» передбачено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року №270 (далі «Правила»). Так, відповідно до абзацу 2, 3, 4 пункту 82 Правил, рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника. З цього також слід зробити висновок, що днем належного оповіщення ОСОБА_1 про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 24 листопада 2024 року слід вважати день, коли була проставлена відмітка про відсутність адресата за вказаною адресою. Тобто, повістка №1388029 вручена законно. Щодо обставин притягнення позивача до адміністративної відповідальності, згідно постанови №138 від 04.02.2025, а тому стосовно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, а оскаржуваною постановою позивача визнано винним у вчиненні цього правопорушення та накладено стягнення. За таких обставин представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився.
Суд, дослідивши надані докази, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
28.01.2025 року стосовно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме за те, що він був повідомлений повісткою про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 - 05.12.2024 року. Однак у вказаний час ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув.
Судом встановлено, що 04.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову № 138 про визнання винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді 17000 грн. штрафу.
Зі змісту вищенаведеної постанови вбачається, що громадянин ОСОБА_3 , 05.12.2025 року не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначене підтверджується
копією довідки «Про причини повернення/досилання» та відстеження поштового відправлення №0610210200730, лист з повісткою №1388029 на ім'я ОСОБА_1 був повернутий відправнику по причині «Адресат відсутній за вказаною адресою» 10 грудня 2024 року.
Факт того, що ОСОБА_1 проживає за адресою, зазначеною на конверті, а саме: АДРЕСА_1 , підтверджується копією паспорта ОСОБА_1 , а також витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Порядок вручення поштових відправлень з відміткою «Повістка ТЦК» передбачено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року №270 (далі «Правила»). Так, відповідно до абзацу 2, 3, 4 пункту 82 Правил, рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника. Внаслідок своїх дій громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.ч. 1, 3, 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» визначено, що взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.
Постановою КМУ від 16 травня 2024 р. № 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа" визначено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Таким чином ОСОБА_1 правомірно притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення за вказаною нормою Закону.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
З огляду на вищевказане та зважаючи на встановлені обставини справи, суд вважає, що в діянні ОСОБА_1 на час винесення оскаржуваного рішення містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому суб'єктом владних повноважень правомірно ухвалено рішення у справі про адміністративне правопорушення за вказаною статтею КУпАП, а оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення є обгрунтованою, і підстав для її скасування суд не вбачає, обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджені наявними матеріалами справи. Стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 210 КУпАП накладено з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Дослідивши в сукупності всі надані у справі докази, суд вважає, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, а тому суд вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим, підстав для задоволення позовних вимог і його скасування суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд,
Постанову № 138 від 04.02.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу - залишити без змін, а позовну заяву - без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Суддя Михайло ВОЙНАРЕВИЧ