Постанова
Іменем України
14 лютого 2025 року
м. Харків
справа № 643/15161/24
провадження № 22-ц/818/1426/25
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів колегії - Тичкової О.Ю., Маміної О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2024 року, постановлену суддею Мельниковою І.Д.,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявниця просила:
-зупинити продаж (реалізацію) арештованого майна ОСОБА_1 (ШН - 3042311256), а саме транспортного засобу марки CITROEN, модель С3, дата випуску 2019, об'єм двигуна 1199 куб. см, колір - білий, державний номер НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 ІПН - НОМЕР_3 ) на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , шляхом проведення електронних торгів на офіційному веб-сайті Державного підприємства «Сетам», за лотом №544943;
- заборонити Державному підприємству «Сетам» (код ЄДРПОУ - 39958500) вчиняти дії щодо реалізації транспортного засобу марки CITROEN, модель С3, дата випуску 2019, об'єм двигуна 1199 куб. см, колір - білий, державний номер НОМЕР_1 , №кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_3 ) на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (виконавче провадження №73852914, лот №544943);
- зупинити виконавче провадження №73852914 від 16.01.2024 року, відкрите на підставі постанови приватного виконавця Кудряшова Д.В., на час розгляду справи.
В обґрунтування заяви посилається на те, що 31.01.2024 року у межах зведеного виконавчого провадження №73852914 на інтернет-сайті Державного підприємства «Сетам» (https://setam.net.ua/auction) опубліковано інформацію про проведення 20.02.2024 року аукціону з продажу транспортного засобу марки CITROEN, модель С3, дата випуску 2019, об?єм двигуна 1199 куб. см, колір - білий, державний номер НОМЕР_1 , №кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , шляхом проведення електронних торгів. Організатор торгів - Державне підприємство «Сетам».
Реалізація даного майна унеможливить виконання рішення у справі, у зв'язку з цим звертається до Московського районного суду м. Харкова із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви - повернуто заявнику.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що ухвала Московського районного суду м. Харкова по справі № 643/15161/24 від 09.12.2024 року постановлена з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з неповним дослідженням доказів, висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що в мотивувальній частині ухвали від 09.12.2024 року по справі № 643/15161/24 зазначено: «Водночас всупереч вимог п. 6 ч.І cm. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову не містить пропозицій заявника ОСОБА_1 щодо зустрічного забезпечення, яке є гарантією захисту прав та інтересів відповідача та має забезпечити відшкодування збитків відповідача, що можуть бути спричинені забезпеченням позову», що протирічить заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову, де на другій сторінці заяви викладена пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення: - де зазначено: - Пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення: - відсутні. Зазначає, що на шостій сторінці заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, було обґрунтовано необхідність забезпечення позову. Звертаю увагу, що майнові права відповідача АТ «Кредобанк», забезпечені заставним майном в повному обсязі, у вигляді транспортного засобу марки CITROEN, модель СЗ, дата випуску 2019, об'єм двигуна 1199 куб. см, колір - білий, державний номер НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , і саме тому пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення: - відсутні, як, в той же, час майнові права заявника залишаються не визначеними та не захищеними і саме тому заявник звернувся до суду за захистом своїх майнових прав.
Представник АТ "Креобанк" надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що категорично не погоджується з доводами позивача, вважає їх помилковими та необґрунтованими, а ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 09.12.2024 р. такою, що повністю відповідає нормам матеріального та процесуального права. Вказує, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявниця покликалася на те, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав і законних інтересів у разі задоволення позову, який вона має бажання подати до суду. Отже, у даному випадку за відсутності відкритого провадження за відповідним позовом заявниці та неможливості для суду з'ясувати наявність дійсного спору, який виник між сторонами, - ризик невиправданого втручання у захищені законом права інших осіб є цілком вірогідний. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально- правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Звертає увагу на те, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Застосовані заходи забезпечення позову не повинні перевищувати обсягу пред'явлених позивачем позовних вимог, тобто мають бути співмірними. Звертає увагу колегії суду, що ОСОБА_1 вже зверталась із аналогічною заявою про забезпечення позову по справі № 643/1172/24, яку їй було задоволено. Дана ухвала суду була оскаржена АТ «Кредобанк», та Харківським апеляційним судом 14.11.2024 р. було скасовано заходи забезпечення позову. Після скасування заходів забезпечення ОСОБА_1 повторно звернулась до суду із аналогічною заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, проте станом на дату написання відзиву, позовну заяву до суду не подавала, зобов'язання за кредитним договором досі не виконала. На думку Банку, Позичальник використовує правові механізми з метою спричинення «права на зло» добросовісному суб'єкту правовідносин - Банку і не повертати отриманий кредит.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини 1 статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи наведені у апеляційній скарзі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке..
Повертаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Колегія суддів не може погодитися із висновком суду першої інстанції, який не відповідає обставинам справи, а порушення норм процесуального права призвело до постановлення судом першої інстанції помилкової ухвали.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Аналіз п. 1 ч. 3 ст. 154 ЦПК України свідчить про те, що для його застосування необхідно встановити сукупність таких обставин:
1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України;
2) позивач або взагалі не має на території України майна або розмір (вартість) його майна на території України недостатній для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Тобто, на суд покладається обов'язок застосувати зустрічне забезпечення лише за наявності одночасного встановлення зазначених обставин у їх сукупності.
Аналогічний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 295/940/20, від 01 квітня 2020 року у справі № 318/854/18.
У відповідності до ч. 6, 7 та 8 ст. 154 ЦПК України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.
Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.
Відсутність у заяві про забезпечення позову пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та не вирішення судом питання зустрічного забезпечення не є підставою для скасування оскаржених судових рішень, оскільки не позбавляє відповідача права звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення окремо у встановленому законом порядку.
Подібні висновки висловлено у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2020 року у справі № 487/5726/19, від 30 червня 2021 року у справі № 752/2342/19, від 23 грудня 2022 року у справі № 760/34352/21, від 02 березня 2023 року у справі № 643/14180/21.
Тлумачення ст. 154 ЦПК України свідчить, що в ній розмежовано випадки за яких застосування зустрічного забезпечення є: правом суду (ч. 1 ст. 154 ЦПК України); обов'язком суду (ч. 3 ст. 154 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року в справі № 569/13105/18 (провадження № 61-46461св18) вказано, що «доводи про незаконність ухвали, оскільки у заяві про забезпечення позову не зазначені пропозиції із зустрічного забезпечення позову і суд не вирішив питання про зустрічне забезпечення, Верховний Суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке. Відповідно до ч. 1, 2, п. 1 ч. 3, ч. 6 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має іншого зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Таким чином, заявник не позбавлений права подати клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову. Відсутність зустрічного забезпечення на час подання заяви про забезпечення позову не є перешкодою для забезпечення позову, якщо для цього існують правові підстави. Натомість ненадання зустрічного забезпечення на вимогу суду є підставою для скасування ухвали про забезпечення позову. Також суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав: 1) якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) якщо позивач не має майна, що знаходиться на території України».
Отже, суд першої інстанції повертаючи заяву про забезпечення позову, залишив поза увагою, що відсутність зустрічного забезпечення на час подання заяви про забезпечення позову не є перешкодою для забезпечення позову, якщо для цього існують правові підстави..
За таких обставин вказана заява про забезпечення позову підлягала вирішенню по суті без застосування наслідків, передбачених ч. 10 ст. 153 ЦПК України, оскільки заява не містить недоліків, при яких суд повинен її повернути заявнику.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді вказаної заяви, судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, оскаржувана ухвала, як незаконна, підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2024 року скасувати, справу направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - О.Ю. Тичкова
О.В. Маміна