Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/228/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
20.02.2025 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому, у режимі відеоконференції, матеріали продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у об'єднаному кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 369 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 , на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від від 03.02.2025, якою задоволено клопотання прокурора та стосовно обвинуваченого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді директора ТОВ «Агротек», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 12.04.2022 вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області за чю 2 ст. 310 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 03.02.2025 до 03.04.2025 включно та визначено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 214 720 грн.
За участі учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6
У провадженні Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області перебувають матеріали об'єднаного кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 369 КК України.
У межах даного кримінального провадження, під час судового засідання 03.02.2025, в порядку ст. 331 КПК України, за клопотанням прокурора судом першої інстанції розглянуто питання доцільності продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 та продовжено останьому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 03.02.2025 до 03.04.2025 включно та визначено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 214 720 грн.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції вказав на необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, так як наявні у матеріалах клопотання дані, що підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання останнім його процесуальних обов'язків, оскільки він обвинувачується у вчиненні умисних, корисливих кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії нетяжкого та тяжких злочинів, за найтяжче кримінальне правопорушення, передбачено покарання до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої, а тому ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування, через що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість ОСОБА_6 переховуватись від органів досудового слідства та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Таким чином, місцевий суд дійшов висновку, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому суд оцінює суворість можливого покарання обвинуваченого та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни обраного щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що виправдовують потребу у триманні обвинуваченого під вартою.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 вказує на незаконність ухвали районного суду та зазначає, що матеріали кримінального провадження сфальсифіковані працівниками поліції. Підозра обгрунтованна неналежними та недопустимими доказами.
Також, зазначає, що прокурором не доведено існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а сама лише тяжкість покарання, що йому загрожує, не може бути єдиною підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу, а повинна оцінюватись в сукупності з наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, матеріалами які характеризують його особу та його поведінку після вчиненого.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення та просив ухвалу суду залишити без зміни, дослідивши матеріали клопотання і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України суд першої інстанції зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 цього Кодексу, на суд покладено такий самий обов'язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Колегія суддів встановила, що районним судом дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 .
Судом першої інстанції належним чином враховано конкретні обставини даного кримінального провадження, а саме те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні умисних, корисливих злочинів, обставини, які характеризують його особу, а також відсутність стійких соціальних зв'язків, а також те, що у даному кримінальному провадженні не допитано всіх свідків, не досліджено речові та письмові докази.
Також, районним судом обґрунтовано враховано і те, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінились та не зменшилися, а тому інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи в суді, а також відсутність у матеріалах справи даних про наявність нових обставин, що свідчать про необхідність зміни запобіжного заходу або про існування інших перешкод для тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено до спливу продовженого строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підстави для скасування оскаржуваної ухвали з тих мотивів, на які посилається в своїй апеляційній скарзі обвинувачений, колегія суддів не вбачає.
Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому злочинів, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зникли та не зменшилися, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали кримінального провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Підстав для застосування судом до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені мотиви.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого з приводу того, що недоведені прокурором наявність ризиків та не надано жодних доказів на підтвердження їх існування, колегія суддів визнає необґрунтованими та безпідставними, оскільки судом першої інстанції при постановленні ухвали суду правильно встановлено наявність ризиків, які продовжують існувати і на даний час та які не зменшились, що також підтверджується матеріалами справи.
Крім того, посилання апелянта на те, що матеріали кримінального провадження сфальсифіковані працівниками поліції, підозра обгрунтованна неналежними та недопустимими доказами, а його дії неправильно кваліфіковані, є неспроможними, оскільки питання оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину та правильсті кваліфікації його дій, вирішує суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Отже, враховуючи вищевикладене колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, прийнятого судом першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу обвинуваченого необхідно залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без зміни.
Керуючись ст.ст. 183, 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргуобвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від від 03.02.2025, якою задоволено клопотання прокурора та стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 03.02.2025 до 03.04.2025 включно та визначено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 214 720 грн - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2