Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/4871/24
Провадження № 1-кс/723/909/25
21 лютого 2025 року м. Сторожинець
Слідчий суддя Сторожинецького районного суду
Чернівецької області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 (м.Сторожинець) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного за ч. ч. 2, 3 ст. 309 КК України, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області, житель АДРЕСА_1 , громадянин України, не одружений, неповнолітніх дітей чи інших осіб на утриманні не має, не працюючий, військовозобов'язаний, раніше судимий вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 20.12.2012 року за ч. 4 ст. 296 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки та вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16.09.2014 року за ст.121 ч. 1, 71 КК України до 5 років шести місяців позбавлення волі. Звільнився 30.04.2020 року по відбуттю строку покарання. Судимість не погашена і не знята
встановив:
Старший слідчий СВ ВП № 1 (м.Сторожинець) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 (надалі по тексту - слідчий), звернувся в суд з клопотанням, погодженим з прокурором Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_7 (надалі по тексту - прокурор), про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 посилаючись на те, що в провадженні знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) за № 12024263150000269 від 17 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 309 КК України.
Зазначав, що ОСОБА_4 в травні місяці 2024 року за місцем свого проживання посадив рослини коноплі, які у вересні 2024 року зірвав та заніс до свого будинку де шляхом висушування та перетирання частин із них, незаконно без мети збуту виготовив наркотичні засоби обіг яких обмежено - екстракт канабісу та канабіс, які незаконно зберігав без мети збуту в різних кімнатах будівлі, що за адресою АДРЕСА_1 , які 24.10.2024 року було виявлено в ході санкціонованого обшуку та вилучено і які згідно висновків експертів є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - екстрактом канабісу, який відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 770 від 06.05.2000 р. відносяться до наркотичної речовини, обіг якої обмежено, загальною вагою (в перерахунку на висушену речовину) 8,8876 г., яка згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України за № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу» становить великий розмір.
Крім цього, під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ( АДРЕСА_1 ), виявлено та вилучено речовину рослинного походження, яка згідно висновків експертів, є наркотичним засобом обіг якого обмежено - канабісом, який відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 770 від 06.05.2000 р. відносяться до наркотичної речовини, обіг якої обмежено, загальною вагою (в перерахунку на висушену речовину) 3804,364 г., яка відповідно наказу Міністерства охорони здоров'я України за № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу» становить особливо великий розмір.
Ініціатори клопотання стверджують, що підставою для його внесення є наявність в діях ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення передбаченого ч.ч.2, 3 ст.309 КК України про, що зібрано достатньо доказів і він може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування більш м'яких запобіжних заходів не дасть реальної змоги запобігти вказаним ризикам.
Вказане клопотання надійшло до суду 08 січня 2025 року разом із клопотанням про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою приводу в суд для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді від 09.01.2025 року було надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 та привід його в суд для участі в розгляді клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
21 лютого 2024 року підозрюваного ОСОБА_4 було затримано і повідомлено суд про доставку підозрюваного до суду.
В судовому засіданні прокурор, клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підтримав, посилаючись на викладені в клопотанні обставини і докази.
Підозрюваний ОСОБА_4 в ході судового розгляду, клопотання не визнав. Свою винуватість у вчиненні злочинів передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 309 КК України визнав, пояснивши однак, що вирощував медичний канабіс з метою лікування, пив з нього чай. Від органу досудового розслідування не скривався але до поліції не йшов так як боявся. Просив обрати йому домашній арешт.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 клопотання також не визнав посилаючись на те, що не доведено ризик можливості переховування від органів досудового розслідування чи суду. Колись раніше підозрюваному обирався вже запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і прокурор не довів суду, що підозрюваний його порушував. Крім цього прокурор не зібрав характеризуючих даних на підозрюваного та не довів відсутність соціальних зв'язків. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доводи учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити:
- чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході розгляду клопотання встановлено, що 17 жовтня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстровим номером 12024263150000269 внесено запис про кримінальне правопорушення передбачене ч.2 і 3 ст. 309 КК України вчинене ОСОБА_4 .
31 грудня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 309 КК України, тобто в незаконному виготовленні та зберіганні наркотичних речовин без мети збуту у великих та особливо великих розмірах.
Виходячи із наданих суду матеріалів досудового розслідування, а саме протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення , протоколу допиту свідка ОСОБА_8 , протоколу обшуку, висновків експертів, а також визнання своєї винуватості підозрюваним безпосередньо в ході розгляду клопотання, слідчий суддя вбачає обґрунтованою повідомлену ОСОБА_4 підозру від 31 грудня 2024 року, у вчиненні ним злочинів передбачених ч. 2, 3 ст. 309 КК України.
Слідчий суддя зазначає, що обґрунтованість підозри визначається, як існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, що зазначено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» і наявність таких фактів та інформації беззаперечно вбачається із зазначених, доданих до клопотання і досліджених слідчим суддею в суді доказів.
Продовжуючи вирішення питань зазначених в ст.194 КПК України, а саме щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, слідчий суддя встановив, що в розглядуваному клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також безпосередньо в судовому засіданні прокурор зазначив і посилався на наявність двох ризиків передбачених пунктами 1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд знаходить, що зазначені ризики є очевидними, обґрунтованими та доказаними слідчим та прокурором, як в клопотанні так і в суді.
Так підтвердженням того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду є те, що підозрюваний ОСОБА_4 вже здійснив таке переховування що підтверджується не оспореною постановою слідчого від 08 січня 2025 року про оголошення розшуку підозрюваного внаслідок того, що підозрюваний на виклики слідчого не реагував і з місця проживання вибув. Поровадження досудового розслідування постановою слідчого було зупинено. Вчинивши таке переховування один раз, не виключено вчинення такого і повторно, що беззаперечно є ризиком на який слідчий суддя реагує.
Суд знаходить, що зазначений в клопотанні ризик щодо можливості вчинення підозрюваним злочинів також є підтвердженим так як підозрюваний є особою із не знятою і не погашеною судимістю. Раніше вчинив два умисні злочини в т.ч. і під час іспитового строку та в даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні ще двох злочинів один із яких класифікується, як тяжкий, що в сукупності свідчить про схильність підозрюваного до скоєння злочинів і що в поєднанні із тяжкістю покарання становить ризик можливості вчинення нового злочину.
Всі вказані обставини є релевантними обставинами, які є необхідними в силу практики Європейського суду з прав людини, викладеної в рішеннях цього органу у справах Летельє проти Франції, Томазі проти Франції та Мансур проти Туреччини, згідно якої ризики не можуть оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, релевантних обставин, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою чи іншого, більш м'якого, запобіжного заходу, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Виходячи з обставин вчинення злочинів передбачених ч. 2 і ч.3 ст. 309 КК України, в яких обгрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , а саме наявність прямого умислу на незаконне виготовлення і зберігання наркотичних засобів у великих і особливо великих розмірах, а також на наявність двох, досить серйозних, підтверджених ризиків, слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність всіх обставин передбачених пунктами 1, 2 та 3 ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про обґрунтованість клопотання. Існування всіх вказаних обставин в сукупності, свідчить про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання його під вартою.
При цьому, слідчий суддя не вважає, що у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв'язки так як проживає він один, не одружений, дітей не має, що свідчить про хибність думки сторони захисту про існування таких міцних соціальних зв'язків у підозрюваного з посиланням на те, що він має місце проживання. До того ж будинок не є власністю підозрюваного і він не зміг пояснити слідчому судді чия то власність - його діда, прадіда чи інших родичів.
Разом з тим суд враховує, що згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті, яка не заперечує визначення розміру застави для злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 .
Жодних заперечень проти застосування застави, слідчому судді не надійшло, тому зважаючи на норми зазначені в ч.3 ст.183 КПК України, суд на виконання свого обов'язку щодо визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначає його у відповідності до положень ст.182 ч.5 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, його особу та ризики встановлені судом, які передбачені статтею 177 КПК України.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 певні обов'язки.
Виходячи із необхідності визначення розміру застави який, згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, слідчий суддя, враховуючи наявні ризики вважає, що таким розміром має бути 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Визначення саме такого розміру застави обумовлюється крім зазначених в цій ухвалі підстав також і обставинами вчинення злочину в умовах воєнного часу, коли всі зусилля країни направлені на недопущення агресивної окупації території України та повну перемогу над загарбниками, а також зважаючи на молодий вік підозрюваного.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 194-197, 206, 395, 492 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає в АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів в Державній установі "Чернівецький слідчий ізолятор".
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали та строк тримання під вартою ОСОБА_4 обраховувати з моменту його затримання, а саме з 08 години 21 хвилини 21 лютого 2025 року.
Розмір застави визначити у межах 50 (п'ятидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 151400 (сто п'ятдесят одну тисячу, чотириста) гривень, які можуть бути внесені як підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області, код отримувача ЄДРПОУ 26311401, банк одержувача Держказначейська служба України м.Київ, код банку отримувача 37567646, рахунок UA548201720355279001000008745, одержувач коштів: ТУ ДСА України в Чернівецькій області, зазначивши у призначенні платежу платіжного документу інформацію про ухвалу суду та ПІБ підозрюваного)
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов'язок, протягом двох місяців, прибувати до слідчого, прокурора або суду із встановленою останніми періодичністю, не відлучатися із с.Чудей Чернівецького району Чернівецької області, без дозволу слідчого, прокурора чи суду та повідомляти їх про зміну свого місця проживання та/або роботи, утримуватись від спілкування з будь-якою особою визначеною слідчим чи прокурором, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Сторожинецького районного суду Чернівецької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя