Справа № 636/43/25 Провадження 2-а/636/22/25
10.02.2025
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючої судді - Золотоверхої О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Караулової О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чугуєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
06.01.2025 до суду надійшов адміністративний позов позивача, в інтересах якого діє адвокат Вдовидченко О.І., в якому він просить скасувати постанову №7/14452 від 26.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення, та закрити провадження у справі.
Позов обґрунтовано тим, що 26.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №7/14452 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000.00 грн. Позивач з вказаною постановою категорично не погоджується. Так позивач є військовозобов'язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , 13.07.2024 оновив свої дані через застосунок «Резерв+». 30.12.2024 поштою позивач отримав вказану постанову №7/14452. Зазначено, що законодавство про мобілізацію та мобілізаційну підготовку не порушував, з часу оновлення даних та до 30.12.2024 повісток про виклик для уточнення даних та сповіщень щодо надходження на його адресу поштових повідомлень не отримував. Згідно вказаної постанови, 19.12.2024 по прибуттю ОСОБА_1 до відповідача було перевірено виконання ним правил військового обліку, а саме обов'язку з'явитись за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місце, зазначені у повістці. В ході проведення перевірки встановлено, що 27.11.2024 позивачу направлено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 07.12.2024 14:00 год. для уточнення даних. Проте вказана повістка повернута без вручення у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою. Таким чином відповідач вважає, що особа сповіщена належним чином, за викликом не з'явився, чим порушив ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позивачу не пред'явлено доказів, на підставі яких відповідач встановив наявність в діях позивача ознак правопорушення. Свої дані позивач оновив вчасно відповідно до законодавства. Постанова не містить доказів винуватості ОСОБА_1 , в постанові не вказано час виявлення та час вчинення правопорушення, у постанові відсутні посилання на складання протоколу про адміністративне правопорушення. За таких обставин постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 викликає громадян з метою: взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, уточнення персональних даних, призову на військову службу. Виклик здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки, реєстраційний номер якої фіксується в ЄДРПВтР. Повістка направляється з адресою місця проживання (в разі уточнення військовозобов'язаним своїх даних) та зареєстрованою адресою проживання (в разі неуточнення даних). Так 19.12.2024 по прибуттю ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході перевірки було перевірено виконання ним правил військового обліку. Встановлено, що 27.11.2024 позивачу поштовим шляхом рекомендованим відправленням з описом була направлена електронна повістка №1479545 за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1 , про необхідність прибуття до відповідача 07.12.2024 о 14:00 год. для уточнення даних. 07.12.2024 вказана повістка була повернута без вручення у зв'язку з відсутністю громадянина ОСОБА_1 за вказаною адресою. Порядок вручення повісток прописано у Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період №560. Таким чином ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про виклик, не з'явився. На підставі викладеного до ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено електронне звернення щодо доставлення позивача для складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.п.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу». 19.12.2024 стосовно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП №7/14153, 26.12.2024 винесено постанову №7/14452 про накладення адміністративного стягнення на підставі вказаного протоколу. Позивач у присутності свідків відмовився від проставлення підпису про ознайомлення з постановою та її отримання, про що зроблено відповідний запис. 27.12.2024 постанову направлено поштою на адресу позивача.
Сторони у судове засідання не викликалися на підставі ч.5 ст.262 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
19.12.2024 головним спеціалістом мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 складено протокол №7/14153 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.27-29), згідно якої останній вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП за наступних обставин: 19.12.2024 по прибуттю ОСОБА_1 до відповідача було перевірено виконання ним правил військового обліку, а саме обов'язку з'явитись за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місце, зазначені у повістці. В ході проведення перевірки встановлено, що 27.11.2024 позивачу на адресу: АДРЕСА_1 , направлено повістку про виклик №1479545 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 07.12.2024 14:00 год. для уточнення даних. Проте вказана повістка 07.12.2024 повернута без вручення у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 за адресою. Таким чином ОСОБА_1 , сповіщений належним чином, за викликом не з'явився, чим порушив ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Наявні примітки щодо роз'яснення ст. 63 Конституції України, прав та обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП, повідомлення, що розгляд справи відбудеться 26.12.2024 о 10:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , від пояснень та/або підписання протоколу, отримання другого примірника протоколу відмовився (лась) у присутності свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3
26.12.2024 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №7/14452 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.7-9, 34-36), згідно якої останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000.00 грн. за вчинення правопорушення за наступних обставин: 19.12.2024 по прибуттю ОСОБА_1 до відповідача було перевірено виконання ним правил військового обліку, а саме обов'язку з'явитись за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місце, зазначені у повістці. В ході проведення перевірки встановлено, що 27.11.2024 позивачу на адресу: АДРЕСА_1 , направлено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 07.12.2024 14:00 год. для уточнення даних. Проте вказана повістка 07.12.2024 повернута без вручення у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 за адресою. Таким чином ОСОБА_1 , сповіщений належним чином, за викликом не з'явився, чим порушив ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Підпис позивача про отримання копії постанови відсутній, наявна примітка: «_______ року №______ копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовився отримувати: свідки: №1 ОСОБА_3 адреса підпис №2 ОСОБА_2 адреса підпис 26.12.2024 року №7/14452 копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності направлено поштою.
До відзиву надано копію повістки №1479545 на ім'я позивача від 27.11.2025 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 07.12.2024 о 14:00 год. для уточнення даних (не конкретизовано) (а.с.30), копію поштового опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0610211936285 (а.с.31), копію поштового конверта від 27.11. 2024 (а.с.32) та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.11.2024 (а.с.32), в яких зазначено ПІБ позивача, та зазначено адресу « АДРЕСА_2 ». На конверті наявна довідка про причини повернення/досилання з відміткою «Повертається. Адресат відсутній за вказаною адресою 07.12.2024», відміток щодо спроб вручити поштове відправлення надані копії не містять.
Надано копію облікових даних з картотеки вільних залишків ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно позивача (а.с.33), в яких зазначено: ПІБ; орган, на обліку якого перебуває особа; стать; дата народження; РНОКПП; вид обліку; звання; країна народження; місце народження; ідентифікатор військовозобов'язаного; дата ведення інформації про особу - 10.11.2020, звірка контактних даних - 15.07.2024, звірка даних при особистій явці - 08.06.1997, звірка даних ОМС - 15.01.2016, звірка даних підприємствами та ВНЗ - рішення Р (М) ВК про використання у воєнний час. Інформація щодо групи крові, мобільного телефону, сімейного стану, попереднього прізвища, УНЗР, військкомату, е-мейл відсутня. Також наявна інформація щодо підкартотеки обліку: підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Також наявні відомості щодо оголошення особи у розшук 17.12.2024 на підставі неприбуття за викликом до ТЦК та СП.
До суду надано скрин-шот з додатку «Резерв+» (а.с.10), з якого вбачається наступна інформація щодо військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 : «дані уточнено вчасно», «виявлені порушення правил військового обліку.», дата народження, РНОКПП, постанова ВЛК: придатний, дата ВЛК: ІНФОРМАЦІЯ_5 , звання, ВОС, номер в реєстрі Оберіг, телефон, адреса проживання.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Так, приписами ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової та мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і по теперішній час.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, згідно абз. 1 ч. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У відповідності до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, складає неявка військовозобов'язаного за викликом без поважних причин до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За правилами ч. 1 ст.287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Суд зауважує, що позивач у позовній заяві зазначає про те, що відсутні докази вручення позивачу повістки про виклик до відповідача , а тому відповідач як суб'єкт владних повноважень у відповідності до положень статті 77 КАС України зобов'язаний був надати докази в спростування зазначених доводів зважаючи на те, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому за умовами частини 5 положень статті 77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Натомість, відповідач не надав до суду ні доказів вручення позивачу повістки ні інформації про обізнаність позивача у тому на яку дату його було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як і доказів в підтвердження того, що позивача було повідомлено у встановленому законом порядку про таку дату, що спростовує доводи відповідача про не прибуття позивача без поважних причин до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Надані до відзиву копія повістки свідчить саме про факт необізнаності позивача про виклик.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зазначений обов'язок відповідач не виконав.
Суд вважає, що в даному випадку накладення на позивача адміністративного стягнення в розмірі зазначеному у постанові є необґрунтованим, оскільки при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідачем не враховано норми ч. 2 ст. 33 КУпАП, не надано жодного доказу на підтвердження застосування такого розміру адміністративного стягнення, без визначення штрафу у розмірі неоподатковуваних мінімумах доходів громадян, як передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не встановлено належними, допустимими та достатніми доказами наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 75-77, 90, 139, 241, 245-246, 250, 255, 258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №7/14452 від 26.12.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Золотоверха