Справа № 953/4636/23
н/п 1-кс/953/1251/25
"20" лютого 2025 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчої судді - Лисиченко С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кот Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Гринишина Євгенія Васильовича про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12022220000000426 від 04.08.2022, накладений ухвалою слідчої судді Київського районного суду м. Харкова від 01.11.2023 у справі №953/4636/23, н/п 1-кс/953/8501/23, -
Представник власника майна ОСОБА_1 - адвокат Гринишин Євгеній Васильович звернувся до Київського районного суду м.Харкова із клопотанням про скасування арешту майна, у якому прохає суд скасувати арешт майна, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2023 року у справі № 953/4636/23 з майна, вилученого 18 жовтня 2023 року в ході обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , згідно із зазначеним у клопотанні переліком.
В обґрунтування клопотання адвокат Гринишин Є.В. посилається на те, що 18 жовтня 2024 року слідчим СУ ГУ НП в Харківській області під час обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено ряд майна, зокрема, алкогольні напої. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2023 року справі № 953/4636/23 в кримінальному провадженні № 12022220000000426 від 04 серпня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 204 КК України було задоволено клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури Гудзя В.В. про арешт майна, вилученого в ході обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , та накладено арешт на це майно, в тому числі на майно, власником якого є ОСОБА_1 . В обґрунтування клопотання прокурор зазначав, що вказані речі та документи необхідні органу досудового розслідування для проведення експертних досліджень та доведення фактів, які підлягають доведенню в ході досудового розслідування. Однак з моменту вилучення майна мінуло майже рік, а вилучені речі безпідставно утримуються органом досудового розслідування, при цьому жодні слідчі чи процесуальні дії із зазначеним майном проведені не були.
Вказує, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2024 року вже було задоволено клопотання адвоката Гринишина Є.В. в інтересах ОСОБА_1 , скасовано арешт майна з частини вилученого в ході обшуку майна, а саме: ноутбуку торговельної марки «HP 3168NGW» серійний номер № « НОМЕР_1 » із зарядним пристроєм; грошових коштів в сумі 2 295,00 гривень та серверу відеоспостереження торговельної марки «Ajhua», серійний номер « НОМЕР_2 ». В іншій частині арешт залишився чинним. До цього часу власник майна клопотань про повернення майна не заявляв, однак із тим, що пройшло стільки часу, а жодні слідчі чи процесуальні дії не проводяться, вилучені речі є речами із встановленим терміном зберігання, зі спливом якого останні не можна споживати. Власнику майна не відомо у якому стані на даний час перебувають вилучені речі, їх зберігання доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД Ресурс» (код за ЄДРПОУ 39806596), яким не було внесено місце зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та інших підакцизних товарів до Єдиному державного реєстру місць зберігання, що свідчить про можливе зберігання майна без дотримання умов зберігання, визначених чинним законодавством України. Крім того, між ГУ НП в Харківській області із ТОВ «ТД Ресурс» не було укладено жодних договорів на зберігання майна, в тому числі - вилученого у ФО-П ОСОБА_1 в ході обшуку майна, що свідчить про те, що в разі знищення та пошкодження майна у останнього навіть не буде права на відшкодування шкоди, завданої недбалими діями посадових осіб ТОВ «ТД Ресурс». Також звертає увагу на той факт, що зберігання майна ТОВ «ТД Ресурс» здійснює безоплатно, тобто надаючи неправомірну вигоду посадовим особам СУ ГУ НП в Харківській області.
Зазначає, що за час проведення досудового розслідування жодній особі не повідомлено про підозру, експертним шляхом не була встановлена незаконність виготовлення вилучених алкогольних напоїв, а вилучені в ході обшуку речі вже можна було оглянути та експертним шляхом дослідити не один раз, що у свою чергу свідчить про безпідставність утримання майна органом досудового розслідування.
Вказує, що під час розгляду попереднього клопотання про скасування арешту майна було встановлено, що органом досудового розслідування проведено дослідження виключно декількох одиниць вилучених товарів, а саме алкогольних напоїв в упаковці «Тетра-Пак», однак експертні дослідження проводились щодо майна, вилученого за іншою адресою та у іншої особи, що не свідчить про вчинення кримінального правопорушення ФО-П ОСОБА_1 . Натомість утримання майна, вилученого у ФО-П ОСОБА_1 , зокрема, алкогольних напоїв у скляних пляшках із надписами «Duty free only» та інших у скляних пляшках, без проведення слідчих чи інших процесуальних дій протягом більше ніж року з моменту вилучення майна,вважає протиправним. Зазначене свідчить про те, що інтерес у органу досудового розслідування до розслідування обставин цього правопорушення пропав, а це в свою чергу дає підстави стверджувати про можливість скасування арешту майна.
В судове засідання, призначене на 20.02.2025, власник майна ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гринишин Є.В. не з'явилися, про час, день та місце розгляду клопотання повідомлялися у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не відомі, будь-які заяви чи клопотання до суду не надходили.
В судове засідання, призначене на 20.02.2025, прокурор не з'явився, про час, день та місце розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку. Прокурор Гудзь В.В. електронним шляхом подав до суду заяву, відповідно до якої просить розгляд клопотання ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12022220000000426 від 04.08.2022 провести без його участі, заперечує проти задоволення вказаного клопотання.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи імперативно встановлені скорочені терміни розгляду даного клопотання, а також те, що кожна сторона про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином і з урахуванням принципу диспозитивності була наділена судом можливістю скористатися своїм правом надати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень, слідча суддя визнала можливим розглянути клопотання за відсутності власника майна, його представника та прокурора.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.
Вивчивши доводи поданого клопотання, надані документи у їх сукупності, слідча суддя доходить таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Згідно п. 10 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).
Таким чином, підставою для скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України є відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування, при цьому, з урахуванням вимог ст. 22 КПК України, доведення цих обставин покладається на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна.
24 лютого 2022 року Україна зазнала чергового акту збройної агресії з боку Російської Федерації. Відбулося широкомасштабне вторгнення в Україну збройних сил Росії, що триває і досі.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває наразі.
Слідчою суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022220000000426 від 04.08.2022, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.204, ч.3 ст.190 КК України за фактом того, що група осіб здійснює збут неякісної тютюнової продукції та лікеро-горілчаних виробів у великих розмірах під видом тютюнових і спиртних виробів вітчизняного виробника та іноземного виробництва на території м. Харкова, Харківської області та інших областей, тим самим шляхом обману заволодівають грошовими коштами споживачів у великих розмірах.
На час розгляду даного клопотання підозра у даному кримінальному провадженні будь-якій особі не повідомлена.
18.10.2023 в межах вказаного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 16.10.2023, було проведено обшук в приміщенні за адресою: м.Харків, проспект Гагаріна, 24, магазин «Купец», в ході якого виявлено та вилучено майно.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.11.2023, задоволено клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури Гудзя В.В., подане у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022220000000426 від 04.08.2022, накладено арешт на майно, шляхом заборони відчуження, розпорядження та/або користування, вилучене 18.10.2023 в період часу з 10.00 до 19.00, в ході обшуку в магазині «Купец», розташованому в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема : пляшки з рідиною, металеві банки з рідиною прозорого та коричневого кольору.
Постановляючи ухвалу про накладення арешту на майно, слідчий суддя врахував встановлені органом досудового розслідування обставини у кримінальному провадженні, а також те, що постановою слідчого майно, яке було вилучено під час обшуку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Задовольняючи клопотання прокурора та накладаючи арешт на нерухоме майно слідчий суддя керувався вимогами статей 170-173КПК України та дійшов висновку про наявність достатніх даних, які вказують на обґрунтованість доводів органу досудового розслідування про накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, адже у разі не накладення арешту існують ризики його знищення пошкодження.
Надалі, вказана ухвала слідчого судді була предметом апеляційного перегляду та ухвалою Харківського апеляційного суду від 23.11.2023 залишена без змін, в частині накладення арешту на майно, вилучене 18.10.2023 під час обшуку магазину «Купец», розташованого за адресою: пр. Гагаріна, 24, в м .Харкові.
При розгляді данного клопотання про скасування арешту на майно представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не надав нових суттєвих аргументів, які б давали підстави для скасування арешту.
А отже, адвокатом не було наведено переконливих аргументів на підтвердження необґрунтованості зазначених висновків, викладених в ухвалі слідчого судді від 01.11.2023.
Відповідно до ч. 2, 9 ст. 100 КПК України речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов'язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Хоча з плином часу та ходом досудового розслідування арешт майна може втрачати свою актуальність, спеціальні положення про збереження речових доказів та вирішення питання про них одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, базується на засаді безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України), відповідно до якої суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що арештоване майно має статус речових доказів у цьому кримінальному провадженні та наявна подальша необхідність його арешту в цілях кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту майна, про яке йдеться в клопотанні.
За таких обставин в задоволенні клопотання слід відмовити внаслідок відсутності умов, визначених статтею 174 КПК для скасування арешту майна.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 100, 170-174, 309 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Гринишина Євгенія Васильовича про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12022220000000426 від 04.08.2022, накладений ухвалою слідчої судді Київського районного суду м. Харкова від 01.11.2023 у справі №953/4636/23, н/п 1-кс/953/8501/23.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідча суддя - С.М. Лисиченко