Справа № 344/1469/25
Провадження № 1-кс/344/828/25
21 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження від 28.06.2024 за № 62023140140000222 від 06.12.2023 -
27.01.2025 заявник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із скаргою, в якій просить : поновити строки щодо оскарження постанови про закриття кримінального провадження від 28.06.2024 за №62023140140000222, що складена слідчим ТУ ДБР ОСОБА_5 ; скасувати вказану постанову про закриття кримінального провадження; відсторонити слідчого від проведення досудового розслідування у кримінальному проваджені №62023140140000222.
В обґрунтування скарги, зокрема зазначено, що на другій сторінці, 7 абзацу зверху, слідчий ТУ ДБР м.Львів ОСОБА_5 зазначає - «Допитаний як свідок ОСОБА_6 показав, що йому доручено проводити досудове розслідування у кримінальному провадженні 62022140150000083, від 31.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 367 КК України. Таке ствердження слідчого ОСОБА_5 , неправдиве та не відповідає фактичним обставинам. Кримінальне провадження 62022140150000083 реєстрував саме ОСОБА_7 , який в порушення вимог наказу Генеральної Прокуратури не вказує фабулу протиправних дій слідчих поліції по скарзі ОСОБА_3 , а саме перевищення службових повноважень ст. 365 КК України та зловживання службовим становищем ст. 364 КК України. Попередню кваліфікацію злочину вписує ст. 367 КК України, про що він не вказував, так як слідчі поліції ніяких документів не підробляли. Таке також є порушенням вимог ст. 367 КК України, адже «не може бути застосована ст. 367 КК України і тоді, коли несумлінне ставлення службової особи до виконання своїх службових обов'язків передбачено як самостійний склад злочину в спеціальних нормах КК України».
На сторінці 3, 2 абзацу зверху оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження 62023140140000222. Слідчий ОСОБА_5 вказує що ОСОБА_3 неодноразово звертався до слідчого ОСОБА_7 з клопотанням про визнання потерпілим, однак у цьому було відмовлено. Дійсно ОСОБА_7 декілька раз відмовляв йому у визнанні потерпілим, постанови про відказ потерпілим скасовувались ухвалами суду. Своїми протиправними діями ОСОБА_7 порушив вимоги ст. 55 КПК України. Тим більше, ОСОБА_3 вже був визнаний потерпілим по кримінальному провадженні 12018090010002092. А з плином часу матеріальна шкода 10 000 грн. залишилась незмінною, а моральна шкода значно зросла.
В оскаржуваній постанові про закриття слідчий ОСОБА_5 констатує покази слідчого ОСОБА_8 . При цьому, ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду справа 344/1770/24 від 20.02.2024, постанова слідчого ОСОБА_7 від 31.10.2022 про закриття кримінального провадження 62022140150000083 скасована на підставі того, що такий слідчий розслідуючи кримінальне правопорушення передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, посилається на не скасовану постанову слідчого ОСОБА_9 котрий розслідував кримінальне правопорушення передбаченого ст. 366 КК України, по кримінальному провадженні 62021140040000106. Тобто, виходить, що слідчий ОСОБА_5 та слідчий ОСОБА_7 вдають, що не бачать різниці між службовим підробленням ( ст. 366 КК України), та службовою недбалістю (ст. 367 КК України). Обидва слідчі виходячи з своїх корупційних інтересів, імітують незнання кримінального права та цинічно вдають з себе безграмотних правників, котрі не можуть відрізнити підробку документів, від службової недбалості.
Слідчий ТУ ДБР м. Львів ОСОБА_5 , в намаганні звільнити від кримінальної відповідальності за неналежне розслідування кримінального провадження 62022140150000083, слідчого ОСОБА_8 , вибірково посилається на протиправну ухвалу судді Івано-Франківського міського суду ОСОБА_10 , забуваючи при цьому, що в відношенні слідчого ОСОБА_7 прокурором Офісу Генерального прокурора зареєстровані два кримінальних провадження щодо неналежного розслідування того ж самого кримінального провадження.
Слідчі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 конкретні факти протиправних дій вказані ним не розслідують, а постійно вибірково стараються втягнути в свої корупційні дії інших осіб, посилаються на протиправні рішення. Слідчий ОСОБА_5 умисно не помічає та не досліджує в досудовому розслідуванні абсурдні постанови про закриття кримінального провадження слідчих поліції та слідчого ДБР ОСОБА_7 .
Враховуючи факт того, що всі процесуальні рішення слідчого ТУ ДБР м.Львів ОСОБА_7 по кримінальному провадженні 62022140150000083 скасовуються судом або прокуратурою, ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Івано-Франківського міського суду з заявою про відсторонення слідчого ОСОБА_7 від проведення досудового розслідування кримінального провадження 62022140150000083, в чому суддею за твердженням ОСОБА_3 було протиправно відказано.
Разом з тим, копія оскаржуваної постанови ОСОБА_3 була направлена лише 05.11.2024, після неодноразових запитів. В подальшому він оскаржив таку до Тернопільського міськрайонного суду, де слідчим суддею відмовлено йому в розгляді справи у зв'язку з порушенням правил територіальної підсудності. Після чого, ОСОБА_3 здійснював пошук правника для забезпечення надання якісної правової допомоги. Відтак, пропустив строк для оскарження постанови про закриття кримінального провадження з поважних причин.
Заявник в судовому засіданні вимоги скарги з підстав та мотивів, викладених у такій скарзі. Зокрема, зазначив, що всі слідчі умисно не розслідують ті факти, на які він вказує, а їхні постанови скасовуються.
Слідчий ОСОБА_11 в судове засідання не з'явився; надав письмове заперечення на скаргу та матеріали кримінального провадження 62022140150000083.
Прокурор у скарзі просив відмовити. Зокрема, вказав, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022140150000083 здійснюється. Він погоджується, що кримінальне провадження № 62022140150000083- 29.12.2023 слідчим ОСОБА_12 було закрито безпідставно на підставі п. 9-1 ч.2 ст. 284 КПК України, з посиланням на постанову іншого слідчого. Однак, така була скасована постановою слідчого судді, досудове розслідування здійснюється і всі обставини встановлюються.
Що стосується формулювання ініційованого кримінального правопорушення, що зазначене у витязі ЄРДР № 62022140150000083, то Порядком ведення ЄРДР не передбачено дослівного відображення зазначених заявником обставин та бажаної статті КК України.
Вислухавши пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя дійшла наступного висновку :
Частина перша ст. 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Право на оскарження рішень слідчого про закриття кримінального провадження передбачено ст. 303 КПК України.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Постановою старшого слідчого Четвертого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_11 , 27.06.2024 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 62023140140000222, внесеного до ЄРДР 06.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відсутності в діях слідчого П'ятого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_12 , складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Слідчий суддя вважає за можливе поновити пропущений строк на оскарження такої постанови, зважаючи на першочергове звернення з даною скаргою до Тернопільського міськрайонного районного суду, Тернопільського апеляційного суду, ухвалами яких встановлено, що скарга територіально такому не підсудна; а також у зв'язку із реалізацією права заявника на правову допомогу, що вбачається із матеріалів скарги.
Згідно із витягом з ЄРДР від 06.12.2023, за підписом реєстратора ОСОБА_11 , орган досудового розслідування у даному кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 367 КК України: П'ятий слідчий відділ ( з дислокацією у м. Івано-Франківську) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, прокурори, які здійснюють процесуальне керівництво ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; слідчі ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
З матеріалів кримінального провадження № 62023140140000222 вбачається, що за повідомленням начальника Департаменту нагляду за додержанням законів органами ДБР Офісу Генерального ОСОБА_18 відмовлено у зміні підслідності кримінального провадження № 62023140140000222.
Зареєстроване таке кримінальне провадження на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.11.2023 у справі №757/43649/23-к, якою зобов'язано уповноважених осіб ДБР внести відомості за заявою ОСОБА_3 від 21.09.2023 про вчинення кримінального правопорушення.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023140140000222, здійснювалось на предмет дослідження неправомірних дій слідчого П'ятого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Івано-Франківську) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові ОСОБА_12 , які полягають у неналежному здійснені досудового розслідування кримінального провадження №62022140150000083 від 31.10.2022.
Згідно із заявою від 21.09.2023 про кримінальне правопорушення ОСОБА_3 зазначає, що слідчий ОСОБА_12 №62022140150000083, не вказує короткий опис протиправних дій у ЄРДР; кваліфікацію злочину вказує за ст. 367 КК України ( службова недбалість), а не 364 КК України ( зловживання службовим становищем) та ст. 365 КК України - невиконання судового рішення (ухвали слідчого судді про внесення відомостей за його заявою у справі №344/11265/22). Зазначено, що ні один з фактів з наведених ОСОБА_3 , слідчим ОСОБА_12 не розслідувався; таким слідчим було прийнято постанову про закриття кримінального провадження, яка 11.11.2022 скасована прокурором; вказівки прокурора не виконав; потерпілим не визнав.
У оскаржуваній постанові слідчим ОСОБА_11 викладені покази свідка ОСОБА_3 , зокрема окрім наведеного, у таких також вказує про незаконне закриття слідчим ОСОБА_12 кримінального провадження №62022140150000083, яке в подальшому скасовано ухвалою слідчого судді 20.02.2024 у справі №344/1770/24; свідка ОСОБА_12 ; описано про хід здійснення досудового розслідування у кримінальному проваджені №62022140150000083, надано оцінку, зокрема і про скасування постанови про закриття такого кримінального провадження від 29.12.2023 за ухвалою слідчого судді від 20.02.2024 у справі №344/1770/24. Разом з тим, зазначено, що досудове розслідування у кримінальному проваджені №62022140150000083, триває.
Також, в обґрунтування оскаржуваної постанови слідчим ОСОБА_11 зазначено, що заявником ОСОБА_3 не наведено жодних підтверджуючих відомостей щодо спричинення йому діями слідчого ОСОБА_12 шкоди, вчинення таким слідчим будь-яких процесуальних порушень, тому ОСОБА_3 не визнавався потерпілим у вказаному кримінальному проваджені. Рішення про закриття кримінального провадження є процесуальним рішенням уповноваженої особи, підстави для якого визначено ст. 284 КПК України, і таке може оскаржуватися до слідчого судді.
При цьому, слідчий ОСОБА_11 , зокрема вказав, що в ході досудового розслідування №62023140140000222 всі можливості для зібрання додаткових доказів вичерпані.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, зокрема, в разі, якщо встановлена відсутність у діянні складу кримінального правопорушення і якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Відсутність складу кримінального правопорушення як підстава закриття справи застосовується, коли встановлено, що подія, щодо якої надійшли заява або повідомлення, відбулася, була результатом вчиненого особою діяння (дії або бездіяльність), але сама по собі не є злочином, оскільки: а) відсутній хоча б один із елементів складу кримінального правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона); б) наявні діяння, що виключають злочинність діяння.
Також, слід зазначити, що відповідно до ст.214 КПК України відомості про особу та попередню кваліфікацію її дій вносяться до ЄРДР слідчим, дізнавачем або прокурором.
ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів, оскільки реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру.
Згідно положень ст.214 КПК України визначати попередню правову кваліфікацію конкретного кримінального правопорушення на стадії початку досудового розслідування входить в компетенцію слідчого, дізнавача або прокурора. Вирішення даного питання відноситься до дискреційних повноважень цих осіб.
Пункт 5 частини 5 статті 214 КПК містить поняття «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).
Точність правової кваліфікації кримінального правопорушення має суттєве значення для кримінального провадження, зокрема, для цілей визначення належної його підслідності, підсудності, визначення правового режиму здійснення негласних слідчих (розшукових) дій в конкретному кримінальному провадженні, застосування запобіжних заходів тощо.
Уточнення або зміна правової кваліфікації кримінального правопорушення, що є юридичною оцінкою вчиненого, наряду з можливими змінами фактичної сторони розслідуваного кримінального правопорушення. Тобто необхідність зміни правової кваліфікації не завжди обумовлена встановленням нових фактичних даних, які на неї впливають, іноді вона викликана необхідністю виправити допущену помилку при встановленні попередньої кваліфікації злочину.
Той факт, що кримінальне провадження зареєстроване, свідчить про можливість (й обов'язок сторони обвинувачення) подальшого збирання доказів у цьому провадженні, що, у свою чергу, не виключає можливості як подальшого уточнення правової кваліфікації кримінального правопорушення, зокрема на таку яку заявник, потерпілий вважає правильною. На процес збирання доказів можуть впливати й інші учасники кримінального провадження, зокрема, заявник та потерпілий, їх представники, шляхом подання на підтвердження своєї заяви речей і документів (пункт 2 частини 2 статті 60 КПК), подання доказів слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, заявлення клопотань, надання пояснень тощо (частина 1 статті 56 КПК).
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні, окрім іншого, підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), а також обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідні механізми щодо незгоди з процесуальними рішення чи бездіяльністю слідчого у кримінальному провадженні вирішення регламентовані кримінально-процесуальним законодавством, яким заявнику, потерпілому надано право на подання клопотань слідчому, прокурору та скарг до слідчого судді (ст. 303 КПК України), чи у відповідних випадках до прокурора ( ст. 36 КПК України), прямо передбачено оскарження таких, як наслідок презюмується можливість скасування таких. Згідно із нормою ст. 39 КПК України, керівник органу досудового розслідування, зокрема уповноважений відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативи прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування; ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування.
Що стосується мотивів скарги на постанову про закриття кримінального провадження в межах її розгляду, то така не містить посилань, переліку тих конструктивних слідчих дій, які не провів слідчий ОСОБА_11 ; не містить посилань в чому виявилась неповнота досудового розслідування у кримінальному провадженні №62023140140000222.
Слідчий суддя з повагою відноситься до прагнення заявника відстоювати свої права і законні інтереси в суді. Разом з тим, реалізація такого права відповідно до ст. 21 КПК України здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом ( ч. 2 ст. 26 КПК України).
На підставі наведеного встановлено, що постанова слідчого ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження №62023140140000222, за своїм змістом відповідає вимогам ст. 110 КПК України, у тому числі щодо мотивів прийняття відповідної постанови, її обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, зокрема щодо підстав для закриття кримінального провадження, які передбачені п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Відтак, скарга ОСОБА_3 скасування постанови про закриття кримінального провадження не підлягає до задоволення.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Керуючись ст.ст.303, 306, 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
У скарзі ОСОБА_3 про скасування постанови про закриття кримінального провадження від 28.06.2024 за № 62023140140000222 від 06.12.2023, що складена слідчим ТУ ДБР м. Львів ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали -24.02.2025.
Слідчий суддя
Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1