Справа № 202/1744/22
Провадження № 1-кп/202/712/2025
21 лютого 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду м.Дніпропетровська обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№22022050000000066 від 11 березня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України,
В провадженні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22022050000000066 від 11 березня 2022 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст.111 КК України.
У судовому засіданні прокурор просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений, розуміючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винувати у вчиненому кримінальному правопорушенні може переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, може впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою спотворення об'єктивної картини, яким відомі обставини вчинення даного злочину, може спробувати переконати, домовитись, або залякати щодо надання ними неправдивих свідчень, або й взагалі відмовитись їх надавати під час проведення судового розгляду, вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому обвинувачується, тобто може продовжити спілкування з вітчимом ОСОБА_6 , якому раніше вже передавав інформацію щодо місць скупчення особового складу та військової техніки ЗСУ, не змінилися.
Обвинувачений у задоволенні клопотання просив відмовити, зазначивши, що злочин, у якому він обвинувачується, не вчиняв.
Захисник обвинуваченого просив відмовити, зазначивши, що ризики, на які посилається прокурор у своєму клопотанні є недоведеними та носять формальний характер. Також зазначив, що його підзахисний вже досить тривалий час знаходиться під вартою, маючи міцні соціальні зв'язки.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 26 грудня 2024 року ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23 лютого 2025 року включно.
Мотивуючи клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор зазначає, що існують ризики того, що обвинувачений може з метою уникнення від відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від суду, сховати або спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд вважає, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 з огляду на наступне.
Судом встановлено, що обвинуваченому інкримінований злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, тому у суду є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватими у інкримінованому злочині, ОСОБА_4 може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення також продовжує існувати, оскільки бойові дії на території України ще тривають.
При цьому ризики, передбачені п.п.2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, прокурором у судовому засіданні доведені не були, оскільки у клопотанні відсутня будь-яка інформація про речі та документи, які обвинувачений може знищити, сховати або спотворити та не доведено, що обвинувачений може якимось чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Разом із цим, наявність доведених прокурором ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України дають суду підстави вважати, що на даній стадії судового розгляду, інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, не можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України та забезпечити його належну поведінку. З урахуванням вищезазначеного достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 у разі зміни йому запобіжного заходу, може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Аналізуючи наведене, з метою захисту суспільного інтересу, з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає доцільним продовжити відносно ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, під час дії воєнного стану, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.178,197,331,372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 21 квітня 2025 року включно.
Ухвала підлягає оскарженню до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1