Справа № 175/2156/25
Провадження № 2/175/492/25
21 лютого 2025 року суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянська Ж.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Обґрунтовуючи свої доводи щодо підсудності справи саме Дніпропетровському районному суду Дніпропетровської області сторона позивача також посилалася на те, що відповідачка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, згідно відповіді №1138026 від 21 лютого 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру та Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26 червня 2023 року № 1205-5002834045 відповідачка ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Таким чином, адреса фактичного місця проживання відповідачки, а саме АДРЕСА_1 , не відноситься до територіальної підсудності Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, а відноситься до територіальної підсудності Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська.
Однак, суд зазначає, що для цілей визначення територіальної підсудності даної справи до уваги слід брати відомості щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) особи-відповідача, як того вимагають положення статтей 27, 28 ЦПК України.
Стаття 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», де визначено, що:
місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.
місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги;
Частина 1 стаття 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»: факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26 червня 2023 року № 1205-5002834045, не є документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) особи-відповідача.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VІІ (надалі - Закон №1706-VІІ), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1706-VІІ факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Форма довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджена постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 №509 (далі - Постанова №509).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 509, у заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зазначаються відомості про зареєстроване місце проживання та адреса фактичного проживання, повідомлені цією особою. Зазначена інформація має облікове значення.
Отже, виходячи з норм чинного законодавства, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача у розумінні загального правила підсудності, визначеного нормою ст.ст. 27, 28 ЦПК України.
Вказана довідка, згідно з пунктом 1 Постанови № 509, є лише документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Таким чином, ураховуючи, що предмет спору становлять вимоги позивача про розірвання шлюбу, за наявності відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача - розгляд даної справи підлягає визначенню за загальними правилами підсудності, встановленими ч. 1 ст. 27 ЦПК України за зареєстрованим місцем проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_2 , що відноситься до територіальної підсудності Артемівського міськрайонного суду Донецької області.
Згідно рішення ВРП від 19 грудня 2024 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ Дружківського міського суду Донецької області, Артемівського міськрайонного суду Донецької області» змінено з 6 січня 2025 року територіальну підсудність судових справ Артемівського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Отже, докази реєстрації місця проживання/перебування відповідача на території Дніпровського району Дніпропетровської області відсутні, тобто позивачем не обґрунтовано підсудність справи саме Дніпропетровському районному суду Дніпропетровської області.
У зв'язку з наведеним вище, вищевказаний позов не підсудний Дніпропетровському районному суду Дніпропетровської області, оскільки є підсудним Жовтневому районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, як суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Суд вважає, що встановлені обставини перешкоджають подальшому провадженню у справі, а продовження розгляду вказаної цивільної справи в Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області призведе до порушення ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, рішення, ухвалене у справі, яка розглянута з порушенням правил підсудності, підлягає безумовному скасуванню за змістом ст. 374 ЦПК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Тому, враховуючи наведені обставини, суддя вважає, що дана позовна заява не підсудна Дніпропетровському районному суду Дніпропетровської області, а підсудна Жовтневому районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, а тому вважає за необхідне відповідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передати справу на розгляд до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за місцем реєстрації відповідача.
Спори між судами про підсудність, згідно ст. 32 ЦПК України, не допускаються.
Керуючись ст. ст. 28, 31, 32 ЦПК України, суддя -
Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати на розгляд до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, - для розгляду за підсудністю.
Спір про підсудність справи між судами не допускається.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Озерянська Ж.М.