ЄУН 174/192/25
н/п 3/174/84/2025
21 лютого 2025 року м. Вільногірськ
Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Данилюк Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.163-2 КУпАП відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора ТОВ «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Постановою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 20.02.2025, справи про адміністративні правопорушення ЄУН 174/192/25 (н/п 3/174/84/2025) відносно ОСОБА_1 , по ч.1 ст.163-2 КУпАП та 174/243/25 (н/п 3/174/91/2025) відносно ОСОБА_1 , по ч.1 ст.163-2 КУпАП були об'єднані в одне провадження. Справі присвоєно ЄУН 174/192/25 (н/п 3/174/84/2025).
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 5918/04-36-04-14-11/39376858 від 04.02.2025, складеного головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі переробної промисловості (крім класів харчової промисловості виробництва та класів виробництва металевих виробів) управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Корнієнко Л.О., ОСОБА_1 вчинив правопорушення, а саме: несвоєчасне подання платіжного доручення до установи банку на перерахування належної до сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб на 2024 рік № 9025964126 від 13.02.2024 у сумі 100 000 грн терміном сплати 01.04.2024, фактично сплачено 27.12.2024 про що складено акт камеральної перевірки від 20.01.2025 № 2677/04-36-04-14-06/39376858, чим порушив п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) (а.с.1).
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 6686/04-36-04-14-11/39376858 від 10.02.2025, складеного головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі переробної промисловості (крім класів харчової промисловості виробництва та класів виробництва металевих виробів) управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Пікуш Н.В., ОСОБА_1 вчинив правопорушення, а саме: порушення терміну сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб за червень 2024 року - термін сплати 30.07.2024 у сумі 601 353,68 грн, відповідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2024 рік від 13.02.2024 № 9026267040, фактично сплачено 27.12.2024 (платіжне доручення № 74047 від 27.12.2024 на суму 7 388 640,96 грн), про що складено акт камеральної перевірки від 16.01.2025 № 2131/04-36-04-14-06/39376858, чим порушив п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) (а.с.20).
Дії ОСОБА_1 , посадовими особами кваліфіковані за ч.1 ст.163-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмові пояснення, щодо протоколу № 5918/04-36-04-14-11/39376858 від 04.02.2025, згідно з якими зазначає, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області при складанні протоколу не дотримано вимог закону, що ставляться до порядку його складання. Крім того, зазначає, що платіжним дорученням від 27.12.2024 на суму 1 000 000 грн ТОВ «Мотронівський ГЗК» здійснено сплату орендної плати за землю за листопад 2024 року, про що зазначено у призначені платежу. При цьому п.287.3 ст.287 Податкового кодексу встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Отже, термін сплати орендної плати за землю листопад 2024 року, згідно п.287.3 ст.287 ПКУ - 30 грудня 2024 року, тобто є таким, що не закінчився станом на дату подання ТОВ «МОТРОНІВСЬКИЙ ГЗК» платіжного доручення до банку, тобто обставини вчинення правопорушення, викладені в Протоколі - не відповідають дійсності.
В обґрунтування наявності підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності державний інспектор ГУ ДПС посилається тільки Акт камеральної перевірки від 20.01.2025 № 2677/04-36-04-14-06/39376858. В свою чергу, згідно з положеннями Податкового кодексу України (ст.86 цього кодексу) акт перевірки тільки фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, що зобов'язує до вчинення будь-яких дій. Він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
У ст.251 КУпАП акти перевірок контролюючих органів безпосередньо не зазначені як види доказів у справах про адміністративні правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, провадження за протоколом про адміністративне правопорушення № 5918/04-36-0414-11/39376858 від 04.02.2025, складеним відносно ОСОБА_1 , просить закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с.27-29).
Щодо протоколу 6686/04-36-04-14-11/39376858 від 10.02.2025, зазначає, що протокол станом на 20.02.2025 ним не отримувався, про його наявність йому стало відомо лише 20.02.2025 після отримання повістки про виклик до суду, що порушує його право на захист.
Крім того, зазначає, що до 26.12.2024 рахунки ТОВ «МОТРОНІВСЬКИЙ ГЗК» перебували під арештом, накладеним приватним виконавцем. Оплату орендної плати за землю було здійснено 27.12.2025, тобто наступного дня після зняття арешту з рахунків товариства. Діяльність Товариства є збитковою. Просить і в цій частині закрити провадження по справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с.30).
Дослідивши письмові матеріали справи, суддя дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю по наступним підставам.
Так, відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як і в Конституції, так і в міжнародних актах (Загальна декларація прав людини, Конвенція про захист прав людини та основних свобод, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права), йдеться про застосування принципу презумпції невинуватості у справах про притягнення до відповідальності за скоєння кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, адміністративне правопорушення та кримінальне правопорушення мають аналогічний склад, а їх відмежування один від одного проводиться за ступенем суспільної небезпеки, тому з урахуванням принципу верховенства права, презумпція невинуватості діє у всіх випадках звинувачення людини (суб'єкта приватного права) державою, в тому числі, і в разі притягнення особи до відповідальності за адміністративні правопорушення.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.45 Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011, заява № 21037/05; п.75 Рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015).
Диспозиція ч.1 ст.163-2 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, об'єктивна сторона вказаного правопорушення, зокрема, полягає в порушенні керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини.
Згідно ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Зі змісту ст. 279 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення підлягає судовому розгляду в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Тому дані обставини, з урахуванням положень ст.256 КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, мають бути викладені в протоколі конкретно, у спосіб, який унеможливлює їх неоднозначне тлумачення, та відповідати диспозиції закону про адміністративну відповідальність за вказане правопорушення.
Однак, в порушення зазначених вимог, в протоколі № 5918/04-36-04-14-11/39376858 від 04.02.2025, не зазначено дату та час вчинення правопорушення, в даній графі міститься посилання на акт № 2677/04-36-04-14-06/39376858 від 20.01.2025, проте це не є належним зазначенням вказаних обставин.
Те саме стосується і протоколу № 6686/04-36-04-14-11/39376858 від 10.02.2025, в якому замість дати та часу вчинення правопорушення, міститься посилання на акт № 2131/04-36-04-14-06/39376858 від 16.01.2025, що теж не є належним зазначенням вказаних обставин
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об'єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Суд зауважує, що акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії. Він є лише документом, що фіксує певні обставини так, як їх бачить працівник податкового органу, який проводить перевірку.
В свою чергу, в протоколі про адміністративне правопорушення № 5918/04-36-04-14-11/39376858 від 04.02.2025, так і в протоколі № 6686/04-36-04-14-11/39376858 від 10.02.2025 не зазначено, внаслідок яких саме винних дій чи бездіяльності особи, яка притягається до відповідальності, порушено вимоги податкового законодавства та в чому саме вони полягали.
Як і відсутні посилання на те чи є ОСОБА_1 посадовою особою, відповідальною за правильність ведення податкового обліку, чи входять ці функції у його посадові обов'язки та чим це підтверджується (посадова інструкція), а відтак об'єктивна сторона вказаного правопорушення посадовими особами при складенні протоколів належним чином не конкретизована.
Так, Європейський суд з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року), «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia») (рішення від 30 травня 2013 року), зазначив, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення та самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Окрім того, в порушення вимог ч.2 ст. 254 КУпАП копія протоколу про адміністративне правопорушення№ 6686/04-36-04-14-11/39376858 від 10.02.2025 та копія протоколу № 5918/04-36-04-14-11/39376858 від 04.02.2025 ОСОБА_1 не вручена, відміток про роз'яснення його прав та обов'язків, що передбачено ч.4 ст.268 КУпАП, протоколи також не містять, чим порушено право ОСОБА_1 на захист.
В свою чергу, як вбачається з наданої ОСОБА_1 постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.12.2024 (ВП №75336542), на майно ТОВ «Мотронівський ГЗК» був накладений арешт приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Дашком І.В., якою була припинена чинність арешту майна (коштів) боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с.31), а наступного дня 27.12.2024 була сплачена орендна плата за землю по Вільногірській ОТГ за листопад 2024 року в сумі 1 000 000,00 грн (а.с.32).
Таким чином, оскільки об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушень, передбачених ч.1 ст.163-2 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення № 5918/04-36-04-14-11/39376858 від 04.02.2025 та протоколі № 6686/04-36-04-14-11/39376858 від 10.02.2025 в діях ОСОБА_1 не конкретизовані, достатніх та допустимих доказів на підтвердження його винної поведінки не надано, тому провадження по справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-2 КУпАП, слід закрити за відсутністю в його діях складу вказаних адміністративних правопорушень.
Судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.
Керуючись ст.ст.40-1, п.1 ст.247, ч.1 ст.163-2, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ч.1 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір віднести на рахунок держави.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Дніпровського апеляційного суду через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.
Суддя підпис Т.М.Данилюк