просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
21 лютого 2025 року м. Харків Справа № 913/528/24
Провадження №19/913/528/24
За позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074)
до відповідача Фізичної особи - підприємця Гречишкіної Юлії Андріївни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 122 949 грн 83 коп.
Суддя Косенко Т.В.
Без повідомлення (виклику) представників сторін
Акціонерне товариство "Акцент-Банк" (далі - АТ "Акцент-Банк") 23.12.2024 звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідача - Гречишкіної Юлії Андріївни (далі - ФОП Гречишкіна Ю.А.) про стягнення заборгованості за кредитним договором від 07.07.2021 №20.23.0000000504 у сумі 122 949 грн 83 коп., яка складається із заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 67 304 грн 29 коп., заборгованості за процентами у сумі 23 575 грн 54 коп., заборгованості за винагородою у сумі 26 070 грн 00 коп., штрафу (фіксована складова) у сумі 1 000 грн 00 коп., штрафу у сумі 5 000 грн 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ФОП Гречишкіною Ю.А. зобов'язань з повернення сум кредиту, сплати процентів за кредитним договором від 07.07.2021 №№20.23.0000000504.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2024 справа передана на розгляд судді Косенко Т.В.
Ухвалою від 27.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення відповідного повідомлення на сайті судової влади, що підтверджується роздруківкою.
Також електронний примірник ухвали суду від 30.12.2024 направлявся відповідачеві на адресу електронної пошти: JULIYA23GRECHISHKINA@gmail.com, яка зазначена у кредитному договорі від 07.07.2021 №№20.23.0000000504, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до ч.2 ст.121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Суд зауважує, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: вул. Матросова, буд. 33, с. Гречишине Новоайдарського району Луганської області, 93500.
За інформацією Акціонерного товариства "Укрпошта", розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua) відділення в с. Гречишине Новоайдарського району Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до вказаного населеного пункту наразі є неможливим.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджений відповідний Перелік, відповідно до якого Новоайдарська селищна територіальна громада Щастинського району Луганської області з 25.02.2022 та на даний час належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.
Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 8 ст.252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
07.07.2021 між АТ "Акцент-Банк", як банком, та ФОП Гречишкіною Ю.А., як позичальником, в електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами укладений кредитний договір №20.23.0000000504, за умовами п.А.1 якого вид кредиту - страховий кредит.
Відповідно до п.А.2 кредитного договору ліміт цього договору: 100 000 грн 00 коп. на фінансування поточної діяльності.
Відповідно до п. А3 договору термін повернення кредиту 05.07.2024 позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (додаток № 1 цього договору).
Згідно з п.А.6 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних.
У п. А8 договору сторони домовились, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважається одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів "факт/360". Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день. Розподіл внесених коштів на погашення кредиту проводиться в відповідну дату згідно з графіком платежів.
Згідно з п.А.9 договору позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 (нуль) гривень у день укладання цього договору.
Пунктом А.10 договору визначено, що позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п.А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Сплата винагороди здійснюється згідно з графіком платежу та, в разі дострокового погашення кредиту, згідно з фактичним періодом користування кредитними коштами від дати погашення згідно з графіком платежу до дати дострокового погашення кредиту.
У відповідності до п.1.1 кредитного договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п.А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п.2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Страховий кредит (далі - кредит) надається банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
Згідно з п.1.2 кредитного договору термін повернення кредиту зазначений у п.А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п.А.12, 2.3.2, 2.4.1 цього договору.
Згідно з пп.2.1.1 п.2.1 договору банк зобов'язується відкрити для обслуговування кредиту рахунки, зазначені у п.А.4 цього договору: надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів позичальнику на цілі, відмінні від платежів на сплату судових витрат, у межах суми, обумовленої п.1.1 цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених п.2.2.12 цього договору.
За умовами договору позичальник зобов'язується: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п.1.1 цього договору (п.2.2.1 договору); сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.3 цього договору (п. 2.2.2. договору); повернути кредит у терміни, встановлені п.п.1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору (п.2.2.3. договору); сплатити банку винагороду відповідно до п.п.2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього договору (п.2.2.5 договору).
У випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1 000,00 гривень + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (п.5.8 договору).
Відповідно до п.6.1 договору цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами.
За умовами п.6.2 договору цей договір у частині п.4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.
За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п.1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.А.6 цього договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п.2.3.12 цього договору зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки (п.4.1 кредитного договору).
За умовами п.4.2 договору відповідно до ст.212 ЦК України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п.А.7 цього договору (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов цього договору, встановленого п.А.3 цього договору).
Пунктом 4.3 договору визначено, що сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п.4.1, 4.2 цього договору, здійснюється згідно з п.А.8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.
Відповідно до п.4.4 договору позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку згідно з п. А.9 цього договору.
У відповідності до п.4.5 договору позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п.А.10 цього договору.
Згідно з п.4.6 договору позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом згідно з п. А.11 цього договору.
У випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 гривень + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (п.5.8 договору).
За умовами п.6.1 договору цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами.
Цей договір у частині п.4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором (п.6.2 договору).
У додатку 1 до кредитного договору сторони узгодили графік погашення кредиту, сплати процентів та комісійних винагород.
Кредитний договір та додаток 1 до нього підписані сторонами.
На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 100 000 грн 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером від 07.07.2021 №TR.18375572.24086.64999.
Відповідач здійснював погашення кредитних коштів поза встановленим графіком та не у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом, яка за розрахунком позивача станом на 14.12.2024 складає 67 304 грн 29 коп.
Указані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою укладений між АТ "Акцент-Банк" та ФОП Гречишкіною Ю.А. від 07.07.2021 №№20.23.0000000504 є кредитним договором.
Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до п.А.2 кредитного договору ліміт цього договору: 100 000 грн 00 коп. на фінансування поточної діяльності.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав від позивача кредитні кошти в розмірі 100 000 грн 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером від 29.07.2021 №TR.18630559.29279.70198, який міститься в матеріалах справи.
Згідно даних з виписки по особовому рахунку відповідача, останній здійснював погашення кредиту з порушенням строку передбаченого графіком, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за тілом кредиту, яка станом на 14.12.2024 складає 67 304 грн 29 коп.
У свою чергу відповідач, у строк передбачений п.А3 договору (05.07.2024) надані кредитні кошти не повернув.
Отже, строк кредитування закінчився 05.07.2024, а у відповідача залишились невиконані грошові зобов'язання.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 67 304 грн 29 коп.
Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами у сумі 23 575 грн 54 коп. за період з 07.07.2021 по 08.10.2024, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч.3 ст.346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Частиною 2 ст.10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
В п.А.6 договору сторони визначили, що за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних.
Згідно з п.А8 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважається одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360». Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з Графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день. Розподіл внесених коштів на погашення кредиту проводиться в відповідну дату згідно з Графіком платежів.
Відповідач сплачував проценти за користування кредитом несвоєчасно та не у повному обсязі.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором від 07.07.2021 №№20.23.0000000504 у частині нарахування процентів за користування кредитом, суд вважає його неправильним, оскільки АТ «Акцент Банк» не враховано, що, ураховуючи умови п.А.3 кредитного договору, термін повернення кредиту настав 05.07.2024 і нарахування процентів за користування кредитом після цієї дати є неправомірним.
Отже, суд приходить до висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та стягненню з відповідача є проценти за користування кредитом за період з 07.07.2021 до 05.07.2024 у сумі 23 272 грн 97 коп.
Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією за користування кредитним лімітом за період з 31.03.2022 по 30.11.2024 у сумі 26 070 грн 00 коп., суд зазначає наступне.
Пунктом А.9 договору передбачено, що позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 (нуль) гривень у день укладання цього договору.
За умовами п.А10 договору позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п.А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Сплата винагороди здійснюється згідно з графіком платежу та, в разі дострокового погашення кредиту, згідно з фактичним періодом користування кредитними коштами від дати погашення згідно з графіком платежу до дати дострокового погашення кредиту.
Відповідно до додатку №1 до кредитного договору сторонами обумовлено щомісячну сплату позичальником у період з 07.08.2021 по 05.07.2024 комісійної винагороди в сумі 790 грн 00 коп.
Відповідач згідно виписки по особовому рахунку за період з 07.07.2021 по 14.12.2024 сплатив комісію за серпень 2021 року - лютий 2022 року в загальній сумі 5 530 грн 00 коп.
З березня 2022 року погашення комісії відповідачем не здійснювалось.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором від 07.07.2021 №№20.23.0000000504 у частині нарахування комісії за користування кредитом, суд вважає його неправильним, оскільки АТ «Акцент Банк» не враховані умови графіку погашення комісії (додаток №1 до кредитного договору) щодо її розміру та строку нарахування (05.07.2024).
Отже, суд приходить до висновку, що обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню та стягненню з відповідача є комісія за користування кредитом за період з 07.03.2022 по 05.07.2024 у сумі 22 910 грн 00 коп.
Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу (фіксована складова) у сумі 1 000 грн 00 коп. та штрафу у сумі 5 000 грн 00 коп., слід зазначити наступне.
Згідно з п. 3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ч.1 ст.546 ЦК України та ст.230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
У відповідності до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У п.5.8 договору сторони передбачили, що у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1 000,00 гривень + 5% від суми встановленого у п.А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Разом з цим постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211 на усій території України введено карантин та запроваджено відповідні обмежувальні заходи.
Постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 09.12.2020 №1236, від 17.21.2021 №104, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611, від 11.08.2021 №855, від 22.09.2021 №981, від 15.12.2021 №1336, від 23.02.2022 №229, від 27.05.2022 №630, від 19.08.2022 №928, від 23.12.2022 №1423 та від 25.04.2023 №383 дія карантину продовжувалася по 30.06.2023.
04.07.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19" № 691-20 від 16.06.2020, яким розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 15.
Відповідно до пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Аналогічні приписи містяться і у пункті 8 розділу 9 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, згідно яких у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, строки повернення кредиту та те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на усій території України встановлено з 12.03.2020 карантин, дія якого завершилась 30.06.2023, суд дійшов висновку, що починаючи з 12.03.2020 року та зі спливом тридцятиденного строку після дня завершення дії карантину 30.07.2023 позичальника звільнено від обов'язку сплати штрафу за прострочення повернення кредиту та процентів.
Крім того, згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції Закону № 2120-IX від 15.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №4220-IX від 15.01.2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08.02.2025 на 90 діб, тобто до 09.05.2025 до 05 години 30 хвилин.
Згідно розрахунку позивача період прострочення сплати кредитних коштів та процентів, на підставі чого нараховано штраф, охоплюється періодом карантину та періодом воєнного стану.
Ураховуючи викладене, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 1 000 грн 00 коп. штрафу (фіксована складова) та 5 000 грн 00 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Підстав для здійснення судового контролю, передбаченого ч.5 ст.3451 ГПК України, судом не встановлено.
Згідно з ч.ч.4, 5 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 - 238 ГПК України, господарський суд
1. Позов Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до Фізичної особи - підприємця Гречишкіної Юлії Андріївни, задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гречишкіної Юлії Андріївни, ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк", вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074, ідентифікаційний код 14360080, заборгованість за кредитом у сумі 67 304 грн 29 коп., проценти за користування кредитом у сумі 23 272 грн 97 коп., заборгованість по комісії в сумі 22 910 грн 00 коп., судовий збір у сумі 2 794 грн 96 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. У решті позовних вимог відмовити.
4. Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство "Акцент-Банк", вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074, ідентифікаційний код 14360080.
Відповідач: Фізична особа - підприємець Гречишкіна Юлія Андріївна, ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 21.02.2025.
Суддя Тетяна КОСЕНКО