ф
20 лютого 2025 року
м. Київ
справа №200/5556/24
адміністративне провадження №К/990/4837/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі № 200/5556/24 за позовом ОСОБА_1 до Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, які розташовані в межах Селидівської міської територіальної громади про визнання незаконним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, які розташовані в межах Селидівської міської територіальної громади, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження начальника Селидівської міської військової адміністрації від 29 березня 2024 року № 137, рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, які розташовані в межах Селидівської міської територіальної громади від 22 березня 2024 року № 372 в частині відмови в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, які розташовані в межах Селидівської міської територіальної громади, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо виплати компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_1 і винести рішення, Селидівську міську воєнну адміністрацію затвердити дане рішення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2025 року на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі № 200/5556/24 повернуто особі, яка її подала, оскільки у касаційній скарзі не було викладено передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
07 лютого 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою в цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі № 200/5556/24 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом зазначення та обґрунтування наявності обставин, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
16 лютого 2025 року до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, у якій наявне обґрунтування обставин, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
За змістом частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
На підставі частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Судом установлено що розгляд справи в суді першої інстанції відбувався за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Оскаржуючи рішення судів попередніх інстанцій, позивач посилається пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 2 Закону України від 23 лютого 2023 року № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» щодо отримання іноземцями компенсації за зруйноване майно.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, позивач у касаційній скарзі посилається на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами, доходить висновку про наявність в цьому випадку обставин, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, що уможливлює допуск цієї касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження та / або у справі незначної складності.
Проте, Верховний Суд відхиляє посилання скаржниці на підпункт «в» частини п'ятої статті 328 КАС України, позаяк твердження скаржника про те, що справа становить значний суспільний інтерес та виняткове значення для позивача не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів.
Водночас, обґрунтування скаржника наявності підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, є мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328- 330, 334, 335, 338 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі № 200/5556/24 за позовом ОСОБА_1 до Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, які розташовані в межах Селидівської міської територіальної громади про визнання незаконним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Витребувати справу № 200/5556/24 із Донецького окружного адміністративного суду.
3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді М. В. Білак
В. Е. Мацедонська