12 лютого 2025 року м. Чернігівсправа № 927/856/24
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О. за участю секретаря судового засідання Заєць І.М., розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу у справі
за позовом: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), АДРЕСА_2
про розірвання договору поставки та стягнення авансового платежу в сумі 78261,19 грн
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився;
У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору поставки та стягнення 78261,19 грн авансового платежу.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.01.2025 (повний текст складено та підписано 10.02.2025) позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 78080,12 грн авансового платежу, 2416,80 грн судового збору.
В решті позову, в частині розірвання договору та в частині стягнення 181,07 грн авансового платежу відмовлено.
Під час ухвалення рішення у справі № 927/856/24 судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме: витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивача.
04.02.2025 до Господарського суду Чернігівської області від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат на правничу допомогу.
Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Ухвалою суду від 05.02.2025 заяву представника позивача прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 12.02.2025.
10.02.2025 представником відповідача подані заперечення на заяву, які судом прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.
Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду заяви, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного листа від 06.02.2025.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 ГПК України).
З огляду на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви, будь-яких заяв та заперечень від сторін не надходило, заява розглянута судом за наявними матеріалами за відсутності представників сторін.
12.02.2025 на підставі ст. 240 ГПК України судом підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткове рішення.
Розглянувши заяву представника про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 30 вказаного вище Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею, і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.
Як убачається з поданих представником позивача доказів, 30.08.2024 між адвокатом Кравчуком Олександром Анатолійовичем та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) підписано Додаток № 1 щодо визначення вартості правової допомоги до Договору про надання правової допомоги від 30.08.2024, відповідно до умов якого:
п. 1 За надані з надання юридичної консультації, написання позовної заяви, відзиву та інших процесуальних документів до суду та представництво Клієнта в судових органах, по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору поставки та стягнення авансового платежу в сумі 78261,19 грн Клієнт зобов'язується сплачувати Адвокатові:
п. 1.2. За надані послуги Клієнту з написання позовної заяви та інших процесуальних документів, Клієнт проводить оплату з розрахунку 3000,00 грн за годину роботи Адвоката;
п. 1.3. 2000,00 грн за участь в кожному судовому засіданні та 2000,00 грн за процесуальну дію поза судом.
03.02.2025 між ОСОБА_1 та адвокатом Кравчуком Олександром Анатолійовичем підписано Акт приймання юридичних послуг з розрахунком витрат адвоката на правничу допомогу, відповідно до якого Адвокат надав, а Клієнт прийняв правову допомогу: написання позовної заяви та участь в судових засіданнях по справі № 927/856/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору поставки та стягнення авансового платежу в сумі 78261,19 грн, зокрема:
- час, затрачений на формування та написання позову - 4 год. 00 хв, вартість 12000,00 грн (4*3000 грн/год);
- правова допомога клієнта в суді - два судових засідання по 2000,00 грн (2 засідання *2000,00 грн/год) за зсідання, всього 4000,00 грн.
Відповідно загальна вартість юридичних послуг, отриманих Клієнтом та наданих адвокатом станом на 03.02.2025, становить 16000,00 грн (12000,00+4000,00).
Акт підписано Клієнтом та Адвокатом без зауважень та заперечень.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що питання про стягнення/визначення/розподіл судових витрат є складовою судового процесу - правом сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, відшкодувати свої судові витрати.
Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов'язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
За змістом частини четвертої статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Представник відповідача у поданих запереченнях на заяву про розподіл судових витрат виклав свої заперечення стосовно співмірності розміру витрат на послуги адвоката.
Так, представник зазначає, що створення позовної заяви шляхом копіювання трьох процесуальних документів, які наявні у Позивача/представника Позивача з листопада 2023 року, за 12 000,00 грн не є співмірним між обсягом та вартістю виконаних робіт, натомість вартість компонування документа не може перевищувати 1 000,00 грн.
Також представник відповідача зазначив, що відомості зазначені в акті від 03.02.2025 про представництво інтересів Позивача в двох судових засіданнях не відповідають фактичним обставинам, оскільки представник Позивача був тільки на одному засіданні (08.01.2025), проте був відсутній на трьох судових засіданнях (05.11.2024, 14.11.2024,29.01.2025).
Крім того, у відзиві на позов представником відповідача заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на послуги адвоката.
Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно зі статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Керуючись зазначеними критеріями, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, а також клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд враховує: складність справи, виконання робіт і послуг адвоката, а саме: у контексті надання правової (правничої) допомоги під час розгляду саме цієї справи у господарському суді, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт/надання послуг; обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значення справи для сторони (суд звертає увагу, що спір між сторонами має триваючий характер, з 2023 року), а також ураховує: пов'язаність цих витрат з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін тощо.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд дійшов висновку, що заявлені витрати, зокрема, витрати, пов'язані з підготовкою позовної заяви в сумі 12000 грн, є співмірними зі складністю справи, значенням справи для позивача і виконаною адвокатом роботою, оскільки наданий адвокатом обсяг послуг, втраченим ним часом на надання таких послуг, відповідає критерію розумності їх розміру.
Відтак, заперечення представника відповідача судом не приймаються.
У той же час, суд приймає заперечення представника відповідача щодо розміру витрат за участь у судових засіданнях.
Так, матеріалами справи підтверджується присутність адвоката позивача в одному судовому засіданні - 08.01.2025.
Отже, підтвердженими витратами за участь у судових засіданнях є витрати в розмірі 2000,00 грн.
Загальний розмір підтверджених витрат на правничу допомогу становить 14000 грн.
Щодо заперечень представника відповідача, викладених у заяві від 10.02.2025 суд зазначає таке.
- щодо того, що заява, сформована в системі «Електронний суд» 03.02.2025 ОСОБА_4 має бути повернута без розгляду, оскільки не відповідає ч. 1 ст. 170 ГПК України, а саме не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, прохання заявника.
Відповідно до ч. 8 ст. 6 ГПК України, якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей.
Суд зазначає, що подана представником позивача заява як форма волевиявлення заявника вже сама по собі фактично і містить вимогу і розмір витрат, які заявник просить стягнути з відповідача.
Отже, заперечення представника відповідача не приймаються судом, а відтак і клопотання про залишення заяви без розгляду задоволенню не підлягає.
- щодо того, що докази долучені до заяви, сформованої в системі «Електронний суд» 03.02.2025 ОСОБА_4 , не мають братися судом до уваги оскільки не містять доказів направлення учаснику справи - відповідачу суд зазначає таке.
Відповідно до частини дев'ятої статті 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Абзацами першим, другим частини сьомої статті 42 ГПК України передбачено, що якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Вимоги щодо надсилання копій документів, встановлені з метою надання достатнього часу іншим учасникам висловити свою позицію щодо поданого стороною процесуального документа.
Разом з тим, неповідомлення учасника справи про звернення із відповідною заявою порушує процесуальні права цих учасників, принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені частиною третьою статті 2 ГПК України.
Матеріалами справи підтверджено, що 03.02.2025 через систему "Електронний суд" представник позивача - адвокат Кравчук О.А. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у додатках до якої містяться докази направлення представнику відповідача - адвокату Кір'якову А.С.
Крім того, у матеріалах справи наявні заперечення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (подані його представником адвокатом Кір'яковим А.С.), що свідчить про обізнаність із заявою позивача про ухвалення додаткового рішення та реалізацію ним своїх процесуальних прав, що, у свою чергу, не може свідчити про порушення принципів змагальності сторін та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У постанові від 08.02.2024 у справі № 480/8341/22 Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що сам факт ненадіслання судом першої інстанції [безпосередньо] позивачеві копії судового рішення - ухваленого за наслідками розгляду справи - на паперових носіях (тобто засобами поштового зв'язку), але за наявності підтвердження належного надіслання (як і вручення) копії судового рішення представнику позивача (адвокату) із застосуванням ЄСІТС, не дає достатніх підстав вважати, що позивач не отримав судового рішення, відповідно не міг знати про результат розгляду своєї справи, з яким він, власне, не погоджується.
Ураховуючи наведену практику та наявність у матеріалах цієї справи доказів направлення копії заяви про ухвалення додаткового рішення із додатками адвокату Кір'якову А.С. як представнику ФОП ОСОБА_2 , а також зважаючи на подання цим представником заперечень на означену заяву позивача, суд вважає необґрунтованими доводи представника про порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред'явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу (через ненадіслання самому ФОП ОСОБА_2 вказаної заяви з додатками засобами поштового зв'язку, оскільки у нього відсутній кабінет у системі "Електронний суд").
Отже, заперечення представника в цій частині відхиляються судом.
- щодо заперечень про те, що матеріали справи не містять договору про надання правничої допомоги, укладеного між Позивачем та представником Позивача, як обставини, що виключає визначення гонорару представника Позивача та повинна мати наслідком відмову в задоволенні заяви, сформованої в системі «Електронний суд» 03.02.2025 ОСОБА_4 суд зазначає таке.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншим актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК).
Наведене в сукупності свідчить про те, що (1) укладений та підписаний між сторонами Додаток № 1 від 30.08.2024 в силу норм статті 6 ЦК відповідає загальним засадам цивільного законодавства та породжує для його сторін взаємні права та обов'язки, (2) сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору про надання правової допомоги, зокрема щодо виду правової допомоги, розміру та форми гонорару, погодили їх, що також підтверджується підписанням акту виконаних робіт.
Відтак, заперечення представника відповідача суд не приймає.
- щодо відсутності доказів сплати юридичних послуг в сумі 16 000,00 грн.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18.
Отже, зазначені заперечення представника відповідача суд також не приймає.
Відповідно до статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, беручи до уваги характер та обсяг наданих адвокатом позивача послуг, виходячи з принципу розумності та справедливості, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6983,80 грн.
Витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9016,20 грн покладаються на позивача.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про повернення заяви без розгляду.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6983,80 грн.
3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне додаткове рішення складено 21.02.2025.
Суддя Т.О.Кузьменко