18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
05 лютого 2025 року Черкаси справа №925/1447/24
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Лисенко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкрет-Груп» (вулиця Дерев'янка, 11, місто Умань, Черкаська область, 20310, ідентифікаційний код 39158479)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Владом» (вулиця Київська, 50, село Родниківка, Уманський район, Черкаська область, 20324, ідентифікаційний код 42994511)
про стягнення 582 492,85 грн,
за участю:
від позивача Заболотній В.М., адвокат (приймає участь у режимі відеоконференції),
25.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Конкрет-Груп» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Владом», у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки продукції №21/07/23 від 21.07.2023 у сумі 378144,00 грн, а також штраф у сумі 189 072,00 грн, 3% річних у сумі 2696,00 грн та інфляційні втрати у сумі 12580,85 грн. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 6989,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору 27.08.2024 позивач поставив відповідачу 101,00 м3 бетону вартістю 3744,00 грн за 1,00 м3 на загальну суму 378 144,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №535 від 27.08.2024, яка підписана сторонами договору. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав та у визначений строк не розрахувався з позивачем за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 378 144,00 грн, за стягненням якої разом із нарахованими на неї штрафом, річними та інфляційними втратами позивач і звернувся до суду.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.11.2024 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання у справі о 12 год 30 хв 08.01.2025 та встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття справи до свого провадження для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Ухвала Господарського суду Черкаської області від 29.11.2024 про відкриття провадження у справі була направлена судом на адресу відповідача, яка вказана позивачем у позовній заяві та є адресою його місцезнаходження (судом був замовлений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), оскільки відповідач не зареєстрував свій електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Ухвала вручена відповідачу (його представнику) не була та повернулась до суду із відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».
07.01.2025 позивач надіслав суду заяву про закриття провадження у справі, у якій просив суд закрити провадження у частині стягнення з відповідача 378 144,00 грн основної заборгованості на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що відповідач 27.12.2024 сплатив на користь позивача 378 144,00 грн.
Протокольною ухвалою від 08.01.2025 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 14 год 30 хв 22.01.2025, про що було повідомлено відповідача шляхом направлення на його адресу ухвалу суду від 08.01.2925. Ця ухвала відповідачу вручена не була та 03.02.2025 повернулась до суду із відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».
Про розгляд справи судом відповідача також було повідомлено шляхом розміщення на офіційному сайті Господарського суду Черкаської області оголошення про перебування на розгляді у Господарському суді Черкаської області справи за участі відповідача.
Протокольною ухвалою від 22.01.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті о 10 год 15 хв 05.02.2025, про що відповідача було повідомлено ухвалою суду. Згідно з роздруківкою з офіційного сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» ця ухвала суду відповідачу (його представнику) не вручена.
Відповідач (його представник) у судове засідання 05.02.2025 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законодавством України порядку.
Представник позивача у судовому засіданні 05.02.2025 просив закрити провадження у справі у частині стягнення основної заборгованості у сумі 378 144,00 грн та задовольнити позовні вимоги у частині стягнення з відповідача штрафу, інфляційних витрат та річних.
Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Як слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Владом» є адреса, яка зазначена позивачем у позові, та на яку суд направляв ухвали про відкриття провадження у справі, оголошення перерви у підготовчому судовому засіданні та закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті - вулиця Київська, 50, село Родниківка, Уманський район, Черкаська область, 20324.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Днем вручення судового рішення відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу.
Крім того, судом враховано, що з огляду на те, що відповідачем під час розгляду справи частково сплачена сума заборгованості, яка є предметом спору у цій справі, суд вважає, що відповідач обізнаний про її розгляд судом. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.
З огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
21.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНКРЕТ-ГРУП» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЛАДОМ» (покупець) було укладено договір поставки продукції №21/07/2023 (далі - договір). За умовами цього договору постачальник зобов'язується передати в встановлений строк (строки) товарний бетон (продукція) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти продукцію і сплатити за нього грошову суму, на умовах, викладених в договорі (пункт 1.1 договору).
Кількість, строки поставки, асортимент та розгорнута номенклатура продукції, що постачається за цим договором, визначається на підставі заявок покупця та у рахунках-фактурах постачальника, які є невід'ємними частинами договору (пункт 1.2 договору).
Продукція постачається покупцю силами постачальника за адресою, обумовленою у додатках-специфікаціях до цього договору (об'єкт) на умовах DDP згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» в редакції 2010 року (пункт 3.6 договору).
Право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі (завантаження) продукції в транспортний засіб покупця. Датою поставки вважається дата підписання уповноваженими представниками постачальника та покупця товарно-транспортної накладної та отримання продукції (пункт 3.7.2 договору).
Ціна продукції, вартість доставки продукції та вартість надання послуг з транспортування встановлюються в специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною (пункт 4.1 договору).
Загальна ціна продукції, що буде постачатись по поговору, дорівнює сумарній вартості всіх партій поставок продукції покупцю. Вартість кожної партії продукції зазначається у відповідній видатковій накладній (пункт 4.2 договору).
Сторони домовились, що оплата за продукцію, доставку, послуги з транспортування здійснюються покупцем на умовах 100% попередньої оплати згідно з рахунком-фактури (пункт 4.5 договору).
Покупець здійснює повну оплату поставленої партії продукції і вартості на перевезення протягом 3 банківських днів з моменту отримання цієї партії продукції (пункт 4.6 договору).
Покупець зобов'язаний прийняти продукцію, доставку, послуги з транспортування та цінами, обумовленими в цьому договору та/або Специфікації (додатках) та оплатити їх відповідно до умов цього договору (пункт 5.2.1 договору).
За порушення умов цього договору, винна сторона несе відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України. За порушення строків оплати за продукції, передбачених цим договором, терміном до 14 робочих днів, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення. У разі порушення термінів оплати строком до 14 днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, якщо порушення термінів оплати триває більше 14 днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 50% від суми заборгованості (пункти 6.1 та 6.3 договору).
Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і скріплення відтисками їхніх печаток та діє до повного виконання сторонами зобов'язань, передбачених цим договором (пункт 9.1 договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками постачальника та покупця та скріплений печатками підприємств.
27.08.2024 між постачальником та покупцем було підписано Специфікацію №17 до договору, згідно з якою сторони за договором узгодили найменування та вартість товару, що буде поставлятися за договором, а саме бетон М-350 П4 В-25 С20/25 за ціною 3744,00 грн з ПДВ за 1 м3.
27.08.2024 на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв бетон М-350 П4 В-25 С20/25 у кількості 101,00 м3 на загальну суму 378144,00 грн з ПДВ, що підтверджене видатковою накладною №535 від 27.08.2024, яка підписана уповноваженими представниками постачальника та покупця та скріплений печатками підприємств.
У відповідності до умов договору, постачання товару відбувалось силами позивача, що підтверджено товарно-транспортними накладними №1204, №1205 від 27.08.2024.
Згідно з реєстром товарно-транспортних накладних за 27.08.2024, вартість поставки у сумі 378 144,00 грн включає в себе вартість товару та вартість послуг перевезення.
Відповідач належним чином свої зобов'язання за договором не виконав та після отримання товару у встановлений договором строк не розрахувався з позивачем та не сплатив вартість поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у сумі 378 144,00 грн. На суму заборгованості позивачем були нараховані штраф у сумі 189 072,00 грн, 3% річних у сумі 2696,00 грн та інфляційні втрати у сумі 12580,85 грн.
Після звернення позивача з цим позовом до суду, 27.12.2024 відповідач сплатив на користь позивача 378 144,00 грн основної заборгованості, що підтверджене платіжним документом №1315 від 27.12.2024 (а.с.43).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.
Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар на підставі договору поставки.
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладених між сторонами договорів. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору такого виду. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 378 144,00 грн, що підтверджено належними доказами (видатковою накладною №535 від 27.08.2024, товарно-транспортними накладними №1204, №1205 від 27.08.2024).
Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору є доказом належного виконання постачальником своїх зобов'язань за договором.
Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За умовами договору, встановлено умова щодо 100% оплати товару, а також умова щодо якої покупець здійснює повну оплату поставленої партії продукції і вартості на перевезення протягом 3 банківських днів з моменту отримання цієї партії продукції. Отже, після отримання партії товару, у відповідача виник обов'язок з оплати його вартості протягом 3 банківських днів з дати поставки відповідної партії товару.
Відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за договором, та у триденний строк - до 30.08.2024, не розрахувався за отриманий товар, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 378 144,00 грн.
Відповідно до пункту 2 частин 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина 3 цієї статті).
Під час розгляду справи відповідач сплатив суму основної заборгованості, тому суд дійшов висновку про закриття провадження у справі у частині стягнення з відповідача 378 144,00 грн основної заборгованості, у зв'язку із відсутністю предмету спору у цій частині.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з умовами договору, у разі порушення термінів оплати строком до 14 днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, якщо порушення термінів оплати триває більше 14 днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.
Позивач нарахував до стягнення штраф у сумі 189 072,00 грн на підставі наведеної вище умови договору, у зв'язку з простроченням сплати відповідачем вартості товару більше ніж 14 днів.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи відповідач порушив строк оплати товару (протягом 3 банківських днів до 30.08.2025), сплативши його вартість під час розгляду справи, тобто відповідачем були порушені терміни оплати продукції більше 14 днів, тому в силу умов договору він зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 50% від суми заборгованості, тобто 189 072,00 грн (378 144,00 грн * 50%).
З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем умов договору, за яке договором передбачено відповідальність, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу обґрунтованими, які підлягають до задоволення у визначеному позивачем розмірі.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та у отриманні компенсації від боржника.
відповідальності у порядку частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, що дає підстави для висновку про можливість зменшення розміру пені.
На суму заборгованості позивачем також нараховано відповідачу 3% річних у сумі 2696,00 грн за період прострочення з 31.08.2024 до 25.11.2024 та 12580,85 грн інфляційних витрат за цей період.
Судом перевірено розрахунки позивача 3% річних та інфляційних витрат, та встановлено, що позивачем вірно визначено строк, коли у нього виникло право на нарахування, їх розмір не перевищує можливого розміру такого нарахування, тому позовні вимоги у цій частині підлягають до задоволення у визначеному позивачем розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Отже, оскільки відповідач порушив свої зобов'язання в частині оплати вартості отриманого товару, позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу, річних та інфляційних витрат.
З врахуванням наведеного вище суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення у частині стягнення з відповідача на користь позивача 2696,00 грн 3% річних, 12580,85 грн інфляційних витрат, 189 072,00 грн штрафу.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 2452,18 грн.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Владом» (вулиця Київська, 50, село Родниківка, Уманський район, Черкаська область, 20324, ідентифікаційний код 42994511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкрет-Груп» (вулиця Дерев'янка, 11, місто Умань, Черкаська область, 20310, ідентифікаційний код 39158479) 2696,00 грн 3% річних, 12580,85 грн інфляційних витрат, 189 072,00 грн штрафу та 2452,18 грн судового збору.
3.Закрити провадження у частині стягнення 378 144,00 грн основної заборгованості.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 21.02.2025.
Суддя О.І.Кучеренко