18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
21 лютого 2025 року м.Черкаси справа № 925/151/25
Суддя Господарського суду Черкаської області Г.М.Скиба, розглянувши матеріали позовної заяви Бобрицької сільської ради Черкаської області, Черкаська область, Черкаський район, с.Бобриця, вул.Дружби,4
до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, м.Черкаси, вул.Смілянська,131
про усунення перешкод у здійсненні користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування її державної реєстрації,
Бобрицька сільська рада звернулась в Господарський суд Черкаської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з вимогами:
"усунути перешкоди власнику - Бобрицькій сільській раді Черкаського району Черкаської області (код ЄДРПОУ) у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 7122081900:01:001:1719 у Державному земельному кадастрі із цільовим призначенням для особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 7122081900:01:001:1719, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру",
та відшкодувати судові витрати.
Дослідивши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню з доданими документами відповідно до ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.
Позовна заява - це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.
Подання позову включає в себе дії позивача (самостійно або через представників) щодо його безпосереднього звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
Відповідно до ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позовна заява повинна містити підпис особи, яка відповідно до установчих документів правомочна діяти в інтересах юридичної особи або підпис особи, яка відповідно до вимог закону наділена правом підписання відповідних документів.
Дослідивши позовну заяву, судом встановлено, що остання підписана представником позивача - заступником керівника окружної прокуратури Коломійцем Іваном Петровичем.
Згідно із Конституцією України:
ст.8. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується;
ст.59. Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав;
131-2. Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
п.п.11 п.16-1 розд.ХV "Перехідні положення". Представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:
ч.1 ст.56. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника;
ч.3 ст.56. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника;
ч.4 ст.56. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника;
ч.1 ст.58. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. (ч.3 ст.56 Господарського процесуального кодексу України)
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 17.06.2020 у справі №922/2246/19 та від 23.11.2020 у справі №908/592/19, які в силу положень ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Як встановлено судом, до позовної заяви додано наказ виконувача обов'язків керівника Черкаської обласної прокуратури Голинського Ярослава від 23.01.2025 №34к про тимчасове призначення Коломійця Івана Петровича на посаду заступника керівника Смілянської окружної прокуратури, - що не може бути належним доказом на підтвердження самопредставництва Коломійця І.П. на представлення інтересів позивача Бобрицької сільської ради Черкаської області.
Суд звертає увагу, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи (ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений у ст.10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.08.2021 у справі № 917/106/20 та від 23.11.2020 у справі № 908/592/19.
Згідно з відповіддю від 21.02.2025 №1138283 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" за запитом судді Скиби Г.М., в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформація про особу, що підписала позовну заяву від імені Бобрицької сільської ради Черкаської області, а саме Коломійця І.П. - відсутня. Керівником Бобрицької сільської ради є Штефан Олена Василівна.
Одночасно суд звертає увагу і на те, що позовна заява не містить відомостей про підписання її Коломійцем І.П. від імені Бобрицької сільської ради Черкаської області, як особою, що має статус адвоката (ч.4 ст.60 Господарського процесуального кодексу України).
Відтак, враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про відсутність доказів на підтвердження того, що подана позовна заява від імені Бобрицької сільської ради підписана особою, яка має право її підписувати відповідно до вимог чинного законодавства.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:
п.1 ч.5 ст.174. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
ч.6 ст.174. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків;
ч.8 ст.174. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
За вказаних обставин позовна заява Бобрицької сільської ради Черкаської області від 17.02.2025 (вх.суду №2643/25 від 17.02.2025) разом з доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу відповідно до ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.174, 234-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву Бобрицької сільської ради Черкаської області до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про усунення перешкод у здійсненні користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування її державної реєстрації - повернути позивачу разом з доданими до неї документами.
Ухвала суду набрала законної сили 21.02.2025. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г.М.Скиба