18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
19 лютого 2025 року м. Черкаси справа № 925/1324/18
Господарський суд Черкаської області в складі колегії суддів: головуючого - судді Костянтина ДОВГАНЯ, суддів Олега ЧЕВГУЗА та Віктора ГРАЧОВА з секретарем судового засідання Тетяною ДЯЧЕНКО, за участю представників сторін: позивача - адвокатів Мусійчук Н.Ю. та Мягкова М.О., відповідача - Денисенка О.М., адвоката, третьої особи - не з'явився, розглянувши у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції у м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства "Нібулон" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача публічного акціонерного товариства “Креді Агріколь Банк» про стягнення 134147930,11 грн.,
Заявлено позов про стягнення 124385157,16 гривень страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування нерухомого майна (нерухомості), що є предметом іпотеки, від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування №635.994119192.20123 від 28.03.2017 з урахуванням пені, інфляційних та річних.
Справа розглядається в порядку загального позовного провадження.
27 січня 2021 року провадження у даній справі було зупинено у зв'язку з призначенням у справі судової будівельно - технічної експертизи, яку було доручено провести Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
В подальшому, ухвалами суду від 05.04.2021, від 26.05.2021, від 27.08.2021, 20.10.2021, від 20.02.2023, від 23.03.2023, від 06.06.2023 та від 30.10.2023 провадження у справі поновлялось для розгляду клопотань експерта та зупинялося на час проведення експертизи.
09.05.2024 до Господарського суду Черкаської області надійшов Висновок судових експертів №3562-21 від 12.04.2024, складений експертами Дніпропетровського НДІСЕ за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 27.01.2021 у цій справі.
Ухвалою суду від 04.09.2024 провадження у справі було поновлено та призначено у справі підготовче засідання на 23 жовтня 2024 р.
16 жовтня 2024 року через систему “Електронний суд» від позивача до суду надійшло клопотання про призначення додаткової комісійної судової будівельно-технічної експертизи.
22 жовтня 2024 року через систему “Електронний суд» від відповідача до суду надійшло клопотання про призначення повторної судової будівельно - технічної експертизи.
Ухвалою суду від 13.11.2024 у задоволенні клопотання відповідача про призначення повторної судової будівельно - технічної експертизи було відмовлено як передчасно заявленого.
Хід подальших процесуальних дій відображено в ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.
10.02.2025 представник відповідача адвокат Денисенко О.М. подав до суду клопотання про поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку на подання доказів та залучення до матеріалів справи Рецензії на Висновок експерта № 3562-21, складений 29.01.2025.
19.02.2025, до початку судового засідання, представники позивача адвокати Мосійчук Н.Ю і Мягков М.О. подати до суду письмові заперечення проти клопотання про долучення Рецензії на вищевказаний висновок експерта до матеріалів справи.
Представники позивача в судовому засіданні своє клопотання про призначення додаткової комісійної судової будівельно-технічної експертизи підтримали повністю та просили суд його задовольнити. Щодо заявлених клопотань про долучення до матеріалів справи Рецензії на вищевказаний висновок експерта та про виклик експертів у судове засідання для надання пояснень по Висновку судових експертів № 3562-21 від 12.04.2024, заперечували проти їх задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні заявлені ним клопотання підтримав, проти клопотання позивача про призначення додаткової комісійної судової будівельно-технічної експертизи заперечував.
Представник від третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомлений.
Колегія суддів, вислухавши представників сторін позивач і відповідача, дослідивши подані ними клопотання, приходить до наступного.
Відповідно до положень ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За приписами ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст.113 ГПК України). Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст.114 цього ж кодексу).
Зокрема, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.
Отже, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, враховуючи норми статей 7, 13 ГПК України, а також завдання та основні засади (принципи) господарського судочинства, визначені статтею 2 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку для подання клопотання щодо залучення до матеріалів справи Рецензії на Висновок експерта.
Суд оцінивши доводи сторін щодо призначення додаткової комісійної судової будівельно-технічної експертизи, виходить із наступного.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом спору у справі є стягнення суми страхового відшкодування за Договором обов'язкового страхування нерухомого майна (нерухомості), що є предметом іпотеки, від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування та господарські санкції за порушення відповідачем свого зобов'язання за цим Договором з виплати страхового відшкодування, що полягають, зокрема, у невиплаті страхового відшкодування в повному розмірі та у прострочені його виплати.
Позивач, ознайомившись з матеріалами Висновку №3562-21 вважає, що окремі обставини, які підлягають доказуванню, виходячи з предмету та підстав позову, та для яких потрібні спеціальні знання, залишилися недослідженими та невстановленими.
Так, з Висновку №3562-21 вбачається, що судові експерти, дослідивши надані до експертизи матеріали за поставленими судом питаннями, дійшли до такого висновку за третім питанням: «Розмір завданої фактичної матеріальної шкоди об'єкту - Комплекс нежитлових і споруд філії «Золотоніська» ТОВ СП «НІБУЛОН», що застрахований за договором обов'язкового страхування нерухомого майна (нерухомості), що є предметом іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування № 635.994119192.20123 від 28 березня 2017 року внаслідок стихійного лиха, що сталося 01 липня 2017 року за адресою: вул. Залізнична, 38, с. Вознесенське, Золотоніський район, Черкаська область, складає: 88 471 119,94 грн (Вісімдесят вісім мільйонів чотириста сімдесят одна тисяча сто дев'ятнадцять гривень, дев'яносто чотири копійки).
Розмір завданої фактичної матеріальної шкоди Об'єкту судові експерти визначили на підставі визначеної в межах вирішення другого питання цієї судової експертизи Вартості фактично виконаних робіт з ремонту Об'єкту із застосуванням величини фізичного зносу до вартості матеріальних ресурсів.
Наведені обставини вбачаються з обчислень, викладених у Таблиці 23 Висновку №3562-21 (том 12, а.с.104-128).
Суд бере до уваги, що у законодавстві термін «фактично заподіяна шкода» або термін «фактична шкода» використовується для тлумачення складу «реальних збитків». У більшості випадків поняття «фактично заподіяна шкода» синонімічне поняттю «реальних збитків». Проте, самі по собі терміни не є правовими нормами і не встановлюють прав та обов'язків суб'єктів, окремі терміни можуть розглядатися як такі, що визначають або межі застосування відповідних положень законодавства, або зміст та обсяг прав та обов'язків суб'єктів. Отже, у кожному конкретному випадку має з'ясовуватися конкретний зміст, який вкладається у відповідний термін, оскільки правильне розуміння цих термінів має істотне значення для правозастосування.
У даній справі вирішується спір між сторонами щодо розміру заподіяної шкоди (реальних збитків), а також щодо правомірності дій Страховика з нездійснення виплати страхового відшкодування, й одним з предметів доказування є обставини щодо визначення страхового відшкодування у розмірі, встановленому умовами Договору обов'язкового страхування.
За умовами пунктів 27-29 Договору обов'язкового страхування, які відповідають положенням частин 16, 17 статті 9 Закону №85/96-ВР, страхове відшкодування обмежене страховою сумою та визначається розміром завданих Товариству внаслідок настання страхового випадку прямих збитків, зокрема, у розмірі вартості відтворення пошкодженого (частково зруйнованого), зіпсованого застрахованого Нерухомого майна до стану, в якому це майно перебувало до настання страхового випадку.
Водночас, як зазначалось вище, судові експерти визначили Розмір завданої фактичної матеріальної шкоди Об'єкту на підставі визначеної в межах вирішення другого питання судової експертизи Вартості фактично виконаних робіт з ремонту Об'єкту із застосуванням величини фізичного зносу до вартості матеріальних ресурсів.
Таким чином, судові експерти, фактично, ототожнили Вартість відтворення пошкодженого (частково зруйнованого), зіпсованого застрахованого Нерухомого майна до стану, в якому це майно перебувало до настання страхового випадку, з Вартістю фактично виконаних робіт з ремонту Об'єкту та, при цьому, не з'ясували обставини, що входять до предмету доказування: чи було відтворене застраховане Нерухоме майно до стану, в якому воно перебувало до настання страхового випадку внаслідок фактично виконаних будівельних робіт з його ремонту.
Суд вважає, що саме встановлення таких обставин є необхідним для визначення розміру страхового відшкодування, що у відповідності до умов Договору обов'язкового страхування має дорівнювати розміру прямих збитків, зокрема, вартості відтворення пошкодженого (частково зруйнованого), зіпсованого застрахованого Нерухомого майна до стану, в якому це майно перебувало до настання страхового випадку.
Вихідні дані для дослідження цих обставин експертами містяться в матеріалах справи, проте, з Висновку №3562-21 не вбачаються всі необхідні відомості для встановлення вищезазначених обставин.
Зокрема, у справі в порядку ст.101 ГПК України за ініціативою позивача на підставі матеріалів у тих самих складі та обсязі, що були передані судом експертам Дніпропетровського НДІСЕ, проведені декілька експертиз і досліджень серед яких:
- будівельно-технічна експертиза, за результатами якої експертами РТПП Миколаївської області складений Експертний висновок №125-070 від 28.09.2018, згідно з яким розмір збитків визначений вартістю відтворення пошкодженого та знищеного Нерухомого майна до стану, в якому воно перебувало до настання страхового випадку (з урахуванням фізичного зносу);
- комісійна будівельно-технічна експертиза, за результатами якої ІНФОРМАЦІЯ_1 заслуженого професора М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України складений Висновок експертів №29198/1646-1673 від 30.01.2019, відповідно до якого розмір збитків визначений вартістю будівельно-монтажних робіт, пов'язаних з усуненням наслідків стихійного лиха, та вартістю відтворення пошкодженого, знищеного або втраченого внаслідок настання страхового випадку застрахованого Нерухомого майна до стану, в якому воно перебувало до настання цього страхового випадку;
- комісійна будівельно-технічна експертиза, за результатами якої експертами Черкаським відділенням Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України складений Висновок експертів №1402/1980-2010/2174-2187/19-23 від 13.09.2019, за яким розмір збитків визначений вартістю будівельно-монтажних робіт, пов'язаних з усуненням наслідків стихійного лиха, та вартістю відтворення пошкодженого, знищеного або втраченого внаслідок настання страхового випадку застрахованого Нерухомого майна до стану, в якому воно перебувало до настання цього страхового випадку.
На думку позивача, Висновок №3562-21, є неповним (неясним), оскільки залишилися недослідженими та неврахованими в межах вирішення третього питання судової експертизи вищеназвані обставини, які входять до предмету доказування та є необхідними для визначення розміру страхового відшкодування у відповідності до умов Договору обов'язкового страхування. Для встановлення таких обставин необхідні спеціальні знання, та жодною із сторін справи не наданий висновок експерта з дослідження цих обставин.
Відповідно до положень ст.76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, при цьому, належними є докази, на підставі яких можна встановити саме ті обставини, які входять в предмет доказування.
Суд враховує, правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 17.04.2020 у справі №910/5300/17 про те, що повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, виключення зайвих доказів, а з іншого, - залучення всіх необхідних доказів.
Належністю доказів визнається спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.
Позивач у клопотанні просив поставити на вирішення додаткової комісійної судової будівельно-технічної експертизи таке питання:
- Чи призвели фактично виконані роботи з ремонту Об'єкту - Комплекс нежитлових будівель і споруд філії «Золотоніська» ТОВ СП «НІБУЛОН», що застрахований за договором обов'язкового страхування нерухомого майна (нерухомості), що є предметом іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування № 635.994119192.20123 від 28 березня 2017 року, внаслідок стихійного лиха, що сталося 01 липня 2017 року за адресою: вул. Залізнична, 38, с. Вознесеньске, Золотоніський район, Черкаська область (визначені відповідно до Висновку судових експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи №3562-21 від 12.04.2024), до відтворення зазначеного Об'єкту до стану, в якому цей об'єкт перебував до настання страхового випадку (стихійного лиха, що сталося 01 липня 2017 року) чи до іншого стану?
Суд враховує, що наявність між сторонами спору щодо розміру страхового відшкодування, що входить до предмету доказування у даній справі та має значення для правильного вирішення спору і прийняття законного і обґрунтованого рішення.
За змістом ч.1 ст.107 ГПК України, якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
Відтак, суд, вислухавши представників сторін, дослідивши заявлене позивачем клопотання та враховуючи названі вище приписи ГПК України, вважає, що клопотання представника позивача про призначення у цій справі додаткової комісійної судової будівельно-технічної експертизи таким, що підлягає задоволенню.
Проведення судової додаткової експертизи у даній справі доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (49000, м.Дніпро, Січеславська Набережна,17, офіс 361).
Обов'язок оплати експертизи покласти на ініціатора призначення експертизи - позивача у справі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Таким чином, у зв'язку з призначенням судової додаткової експертизи та направленням матеріалів справи для її проведення до експертної установи, провадження у справі підлягає зупиненню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 107, 228, 234 ГПК України, суд -
Клопотання відповідача про долучення Рецензії на висновок експерта № 3562-21 до матеріалів справи задовольнити.
Клопотання позивача про призначення у справі додаткової комісійної судової будівельно-технічної експертизи задовольнити.
Призначити додаткову комісійну судову будівельно-технічну експертизу у справі №925/1324/18, проведення якої доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (49000, м.Дніпро, Січеславська Набережна,17, офіс 361).
Поставити на вирішення додаткової комісійної судової будівельно-технічної експертизи таке питання:
- Чи призвели фактично виконані роботи з ремонту Об'єкту - Комплекс нежитлових будівель і споруд філії «Золотоніська» ТОВ СП «НІБУЛОН», що застрахований за договором обов'язкового страхування нерухомого майна (нерухомості), що є предметом іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування № 635.994119192.20123 від 28 березня 2017 року, внаслідок стихійного лиха, що сталося 01 липня 2017 року за адресою: вул. Залізнична, 38, с. Вознесеньске, Золотоніський район, Черкаська область (визначені відповідно до Висновку судових експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи №3562-21 від 12.04.2024), до відтворення зазначеного Об'єкту до стану, в якому цей об'єкт перебував до настання страхового випадку (стихійного лиха, що сталося 01 липня 2017 року) чи до іншого стану?
Попередити експертів про відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Обов'язок оплати додаткової експертизи покласти на позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства "Нібулон" (вул. Каботажний узвіз,1, м.Миколаїв, 54020, код 14291113).
Матеріали справи № 925/1324/18 надіслати Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Провадження у справі № 925/1324/18 зупинити до завершення призначеної у даній справі експертизи.
Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.
Головуючий суддя Костянтин ДОВГАНЬ
Судді Олег ЧЕВГУЗ
Віктор ГРАЧОВ