Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
в порядку ст. 343 ГПК України
"13" лютого 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1933/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши скаргу (вх. № 32390 від 25.12.2024) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А.
по справі
за позовом 3 - я особа, яка неТовариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", м. Харків
про та за зустрічним позовом до про стягнення 183 400 381,71 грн. Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" зобов'язання вчинити дії
за участю представників:
ТОВ "ОГС України" - Ракітіна П.С. (в режимі відеоконференції)
АТ "ОГС "Харківгаз" - Батракова О.Ю.
приватний виконавець - Корольов М.А. (в режимі відеоконференції)
5.10.2022 ТОВ "Оператор ГТС України" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило стягнути з АТ "Харківгаз" грошові кошти у загальній сумі 183 400 381,71 грн, з яких: 139 081 876,70 грн - основна заборгованість, 13 063 614,76 грн - пеня, 27 674 665,63 грн - інфляційні втрати, 3 580 224,62 грн - три відсотки річних.
25.11.2022 АТ "Харківгаз" звернулося до Господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою, в якій просило зобов'язати ТОВ "Оператор ГТС України" привести маржинальну ціну придбання та маржинальну ціну продажу в кожну газову добу червня 2021 року, вересня 2021 року, в яких фактично вчинилися балансуючи дії, у відповідність до вартості природного газу, проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування.
1. РУХ СПРАВИ, ПЕРЕБІГ СУДОВИХ ЗАСІДАНЬ, ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН ТА УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 в первісному позові та зустрічному позовах відмовлено повністю.
1.2. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 ТОВ "Оператор ГТС України" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
1.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2024, апеляційну скаргу ТОВ "Оператор ГТС України" задоволено, рішення Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 скасовано та прийнято нове, яким позов ТОВ "Оператор ГТС України" задоволено повністю.
1.4. На виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 04 липня 2024 року у справі № 922/1933/22, яка набрала законної сили 04 липня 2024 року, Східний апеляційний господарський суд 23 вересня 2024 року видав відповідні накази.
1.5. 25 грудня 2024 року АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" звернувся до Господарського суду Харківської області зі скаргою (вх. № 32390) неправомірні бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. щодо незупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 76558728. Та просив суд зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича усунути порушення (поновити порушене право АТ «Харківгаз») шляхом зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №76558728 до врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», яке бере участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14 липня 2021 року №1639-IX.
1.6. Ухвалою від 25.12.2024 прийнято скаргу (вх. № 32390 від 25.12.2024) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. до розгляду та призначено її розгляд на "16" січня 2025 р. о(об) 12:30.
Ухвалою від 16.01.2025 було прийнято та долучено до матеріалів справи пояснення (вх. № 392 від 08.01.2025) ТОВ "ОГС України" та відзив на скаргу (вх. №779 від 13.01.2025) приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А., а також повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі по скарзі (вх. № 32390 від 25.12.2024) відбудеться 13 лютого 2025 року о(б) 11:45 год.
1.7. У судовому засіданні представник скаржника підтримує заявлену скаргу (вх. №32390 від 25.12.2024), просить суд визнати бездіяльність приватного виконавця щодо незупинення вчинення виконавчих дій у ВП № 76558728 та зобов'язати останнього усунути таке порушення шляхом зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №76558728.
1.8. У своїй скарзі АТ "ОГС "Харківгаз" посилається на те, що приватним виконавцем відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №76558728 на підставі п. 1 ч. 15 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», з підстав розрахованого стягувачем частини заборгованості, які виникла після 28.02.2022, а саме 2 091 943,84 грн - 3% річних за період з 01.02.2022 по 30.08.2022, 4 030 729,98 грн - пеня за період з 01.02.2022 по 30.08.2022, 21 600 566,15 грн - інфляційні втрати за період з 01.02.2022 по 30.08.2022, які, на думку приватного виконавця, можуть бути примусово стягнуті, оскільки не підлягають врегулюванню відповідно до Закону №1639. А отже порушено вимоги викладені в частині 1 статті ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням наданих документальних підтверджень, що АТ «Харківгаз» перебуває в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу та інформації про те, що Постановою НКРЕКП № 1470 від 16.11.2022 АТ “Харківгаз» включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, та про те, що станом на даний момент процедури, передбачені ЗУ 1639 щодо врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу не завершені в повному обсязі.
1.9. Скаржник зазначає, що дія Закону 1639-ІХ поширюється на спірні правовідносини, які виникли між ТОВ «Оператор ГТС України» та АТ «Харківгаз» у справі №922/1633/22, а саме станом на червень та вересень 2021 року щодо заборгованості основного боргу у розмірі 139 081 876,70 грн.
1.10. У свої скарзі, у якості обґрунтування, скаржник також посилається на Прикінцеві та Перехідні положення Закону 1639-ІХ, якими передбачається обов'язкове зупинення виконавчого провадження за судовими рішеннями з моменту включення підприємства-боржника до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, до врегулювання (погашення, списання) заборгованості відповідно до Закону 1639-ІХ. А отже, у відповідності до п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
1.11. Також, у якості доводів посилається на позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.07.2024 у справі №921/366/23 під час вирішення справи, правовідношення у які є тотожними правовідношенням у даній справі, а саме:
«4.22. Таким чином, суд першої інстанції, встановивши обставини щодо включення ПрАТ "Тернопільміськгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу та установивши наявність підстав для зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", дійшов правильного висновку про помилковість доводів скаржника про те, що приватним виконавцем неправомірно зупинено виконавче провадження.
4.23. Щодо доводів скаржника про те, що заборгованість у розмірі 8 664 909,10 грн 3 % річних, 52 079 723,92 грн інфляційних втрат, 7 811 505,00 грн пені не підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", колегія суддів зазначає таке.
4.24. Верховний Суд зазначає, що зупинення вчинення виконавчих дій на час перебування ПрАТ "Тернопільміськгаз" у Реєстрі підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" є обмеженням, передбаченим Законом, дія якого поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов'язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб'єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру .
4.25. За змістом статті 6 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" на заборгованість за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону, погашену до 31.12.2022, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.
Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу/ постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню:
за умови погашення основного боргу до 31.12.2022, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону;
за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
4.26. Гарантії забезпечення прав та інтересів кредиторів визначені статтею 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", відповідно до якої НАК "Нафтогаз України", особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, заборгованість перед якими (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість) підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, мають право на відшкодування з державного бюджету додаткових витрат на сплату процентів та інших витрат у зв'язку із запозиченням коштів з метою покриття касових розривів, що утворилися внаслідок врегулювання заборгованості відповідно до статей 5-6 цього Закону, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
4.27. Отже, наведеними положеннями Закону передбачений механізм урегулювання питань щодо основної заборгованості підприємств, включених до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а також підстави та передумови для списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на цю ж заборгованість, учасниками такої процедури врегулювання, визначеними статтею 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
4.28. Колегія суддів зазначає, що приватний виконавець не є учасником процедури врегулювання заборгованості, визначеної Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", і відповідно до пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у приватного виконавця виник обов'язок зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області, виданого 06.11.2023 для примусового виконання рішення у справі № 921/366/23 від 27.09.2023. Тому, ухваливши постанову про зупинення виконавчого провадження, приватний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, ухвала суду першої інстанції і постанова суду апеляційної інстанції прийняті з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому підстав для їх скасування в оскаржуваній частині немає.
4.29. Таким чином, доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права не підтвердилися».
1.11. На думку скаржника порушення з боку приватного виконавця полягає в тому, що останній не беруе до уваги момент процедури, передбачені Законом №1639 щодо врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу, не завершені в повному обсязі.
1.12. Представник ТОВ "Оператор ГТС України" у судовому засіданні проти задоволення скарги (вх. № 32390 від 25.12.2024) заперечує, вважає її не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
1.13. У своїх запереченнях Позивач посилається на помилковість висновків Боржника стосовно обов'язку Виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у ВП №76558728 в частині сум які не підлягають врегулюванню відповідно до Закону №1639-IX, а отже є невірним трактуванням п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», де тим самим Боржник намагається ухилитися від виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 у справі №922/1933/22 в певній частині.
1.14. Позивач у своєму запереченні звертає увагу суду, що заборгованість стягнута з АТ «Харківгаз» постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 у справі № 922/1933/22 лише частково підлягає врегулюванню відповідно до Законом №1639-IX), а саме:
- дія Закону поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов'язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб'єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру. (ст. 2 Закону №1639-IX).
- абз. 8 ст. 1 Закону №1639-IX врегулюванню відповідно до цього Закону підлягає заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно.
1.15. Так, постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 у справі №922/1933/22 стягнуто зокрема і заборгованість, яка виникла після 28.02.2022. Така структура заборгованості за рішенням у справі №922/1933/22 є: 139081876,70 грн - основний борг; 3580224,62 грн - 3% річних; 13063614,76 грн - пеня; 27674665,63 грн - Інфляційні, тобто всього стягнуто у справі 922/1933/22 - 183400 381,71 грн
1.16. Водночас, зі стягнутої рішенням у справі №922/1933/22 заборгованості, під період врегулювання, відповідно до Закону №1639-IX, підпадає лише наступна заборгованість: 139 081 876,70 грн - основний борг з 01.06.2021 по 28.02.2022 (врегулювання відповідно до Закону №1639-IX); 1488280,78 грн - 3% з 01.06.2021 по 28.02.2022 (врегулювання відповідно до Закону №1639-IX); 9032884,79 грн - пеня з 01.06.2021 по 28.02.2022 (врегулювання відповідно до 6074099,48 грн - інфляція з 01.06.2021 по 28.02.2022 (врегулювання відповідно до Закону №1639-IX), тобто всього стягнуто по справі №922/1933/22 за період з 01.06.2021 по 28.02.2022 (врегулювання відповідно до Закону №1639-IX): 155 677 141,75 грн
1.17. Отже, як зазначає Позивач (Стягувач) суми заборгованостей, які підлягають примусовому стягненню за рішенням у справі №922/1933/22, без урахування заборгованості та підпадає під період врегулювання, відповідно до Закону №1639-IX за період з 01.03.2022 по 30.08.2022 у розмірі 27723239,97 грн, що складається з наступного: 0 грн - основний борг з 01.03.2022 по 30.08.2022; 2091943,84 грн - 3% з 01.03.2022 по 30.08.2022; 4030729,98 грн - пеня з 01.03.2022 по 30.08.2022; 21600566,15 грн - інфляція з 01.03.2022 по 30.08.2022.
1.18. Таким чином, не порушуючи права та законних інтересів Боржника, Стягувач вважає, що дії приватного виконавця щодо не зупинення вчинення виконавчих дій в частині сум, які стягнуті постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 у справі №922/1933/22, що не підлягають врегулюванню відповідно до Закону №1639-IX є належними та обґрунтованими.
1.19. Свою позицію (заперечення щодо скарги) Стягувач обґрунтовує посиланням на практику Верховного Суду у постановах від 05.09.2024 у справі №904/5697/20, від 15.06.2023 у справі №904/5698/20, від 09.04.2024 у справі №910/16181/18 щодо питання застосування ст. 6 Закону №1639-ІХ яка визначає порядок врегулювання заборгованості шляхом її списання, посилаючись на такі висновки:
"1) У ст. 6 Закону № 1639-IХ унормовано механізм списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування.
2) Закон №1639-ІХ визначає порядок певних дій, спрямованих на врегулювання такої заборгованості, зокрема, шляхом……списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування;
3) Згідно зі ст. 2 Закону №1639-ІХ дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов'язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб'єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.
4) Для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде НКРЕКП.
5) Конструкція положень ст. 6 Закону №1639-ІХ дає підстави дійти висновку, що законодавцем надано можливість учасникам ринку природного газу - боржникам у правовідносинах, які стосуються дебіторської заборгованості за договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону та яка погашена до 31.12.2022 застосувати компенсаторні механізми задля уникнення та/або покриття збитків (звільнення їх від сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат), або шляхом їх списання у разі включення такої заборгованості до Реєстру.
6) Згідно з вимогами ч. 2 ст. 3 Закону №1639-IX порядок участі у процедурі передбачає, що для включення до Реєстру суб'єкти ринку природного газу подають до НКРЕКП заяву, до якої додаються, зокрема і наступні документи: довідка, складена підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської і кредиторської заборгованості із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату; копії актів звіряння взаєморозрахунків між суб'єктами ринку природного газу тощо.
7) Суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру з конкретним обсягом заборгованості, яка підлягає врегулюванню згідно з Законом №1639-IХ.
8) За відсутності обставини врегулювання сторонами заборгованості відповідно до положень Закону №1639-IX відсутні підстави вважати, що нарахована пеня, 3% річних та інфляційні втрати є такими, що підлягають списанню.
9) На підтвердження позиції про поширення процедури врегулювання відповідно до Закону №1639-IХ на спірну заборгованість у зв'язку з включенням підприємства до Реєстру, відповідач не був позбавлений права надати суду докази згідно із ч. 2 ст. 3 Закону №1639-ІХ щодо наявності спірної заборгованості у структурі дебіторської заборгованості, за врегулюванням якої (заборгованості) звертався відповідач до НКРЕКП.
10) Доводи стосовно акцесорного характеру додаткових зобов'язань не беруться Судом до уваги як такі, що не враховують вимог спеціального законодавства Закону №1639-ІХ (у редакції Закону №2479-IX), якими безпосередньо визначено умови та порядок врегулювання заборгованості (в т.ч. пені, 3% річних та інфляційних втрат), та які мають застосовуватися у спірних правовідносинах як спеціальна норма."
1.20. Приватний виконавець у судовому засіданні заперечує проти задоволення скарги (вх. №32390 від 25.12.2024), як на безпідставну та необґрунтовану, оскільки здійснює передбачені законом повноваження відмовляючи у задоволенні клопотання про зупинення виконавчого провадження без порушення чинного законодавства.
1.21. У своєму відзиві на скаргу зазначає, що скаржник не надав приватному виконавцю доказів того, що заборгованість, яка стягується у виконавчому провадженні № 76558728, а саме: стягнення з Боржника 2091943,84 грн. - 3% річних за період з 01.03.2022 по 30.08.2022; 4030729,98 грн. - пені за період з 01.03.2022 по 30.08.2022; 21600566,15 грн. - інфляційних втрат за період з 01.03.2022 по 30.08.2022 підлягає врегулюванню та входить до структури дебіторської заборгованості, за врегулюванням якої АТ «Харківгаз» зверталось до НКРЕКП.
1.22. Інші представники до суду не з'явилися, пояснень, заперечень, доказів тощо до суду не надали. Про день та час проведення судового засідання було повідомлено належним чином. Явку обов'язковою судом не визнавалось.
2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. ВОЄНИЙ СТАН.
2.1. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (п.п. 10, 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).
2.2. Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
2.3. Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
2.4. З врахуванням вказаних приписів чинного законодавства та з огляду на фактичні обставини справи суд констатує, що вчинив всі необхідні та можливі заходи для належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання щодо розгляду скарги по даній справі, їм надана можливість скористатись своїми процесуальними правами, визначеними ГПК України, в тому числі судом дотримано під час розгляду справи обумовлені чинним законом процесуальні строки для звернення учасників справи із заявами, клопотаннями, доказами тощо.
2.5. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.
2.6. Так, у рішення “Вергельський проти України» ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.
2.7. На підставі вищевикладеного, суд звертає увагу, що враховуючи наявність загрози, у зв'язку зі збройною агресією з боку рф, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, постійні тривоги, які впливають на виготовлення процесуальних документів, наявної беззаперечної та відкритої інформації щодо постійних обстрілів міста Харкова та Харківської області (керованими боєприпасами, КАБ, С-300 та інш., що може повністю покривати місто Харків, будь-який район, навіть населені пункти Харківської області), відсутність електроенергії у зв'язку з пошкодженням обладнання, після масованих ракетних обстрілів росії (майже знищено всі основні енергетичні об'єкти, які живлять місто), пошкодження будівлі, де розміщений суд, а отже призвело до певних перебоїв у роботі.
2.8. Крім того, суд звертає увагу, що за інформацією Міністерства юстиції України, 19.12.2024 року відбулася масштабна зовнішня кібератака на державні реєстри України та на сайти Національних інформаційних систем (НАІС). Внаслідок атаки було призупинено роботу Єдиних та Державних реєстрів, які перебувають у компетенції Міністерства юстиції України. Атаки зазнали також Автоматизовна система виконавчого провадження, Єдиний реєстр боржників та Єдиний реєстр приватних виконавців України. У зв'язку з цим, не тільки виконавці були позбавлені можливості вчиняти виконавчі дії, оскільки пов'язані з роботою реєстрів, а також й суди щодо ухвалення певних судових рішень. Поспішне винесення судового рішення могло б привести до не виконання з боку приватного виконавця такого рішення, а отже сторони звернулися до суду з відповідною скаргою на бездіяльність приватного виконавця.
2.9. Європейський Суд з прав людини дійшов до висновку, що виконавче провадження не може бути відокремлено від судового провадження (справа "Сіка проти Словакії" (Sika v. Slovakia), N2132/02, пп. 23-26, від 13 липня 2006 року). Дану позицію ЄСПЛ підтримує також у справі "Васильчук проти України" (Заява N31387/05, остаточне рішення 10.05.2010).
2.10. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.
2.11. Виконання судових рішень, зокрема у господарських справах, є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованою Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997.
2.12. Гарантією прав фізичних та юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних чи приватних виконавців.
2.13. Також, суд вважає за доцільне зазначити, що Конституцією України (ст.ст. 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав.
2.14. Таким чином для забезпечення єдності судової практики, з урахуванням Закону України “Про судоустрій і статус суддів», судами першої інстанції, апеляційної та касаційної інстанції, з підстав розгляду подібних справ, які суд першої інстанції враховує, що при розгляді даної скарги для встановлення всіх обставин, суд звертає увагу щодо подібних правовідносин та строку розгляду скарг на дії виконавців, які розглядались Східним апеляційним господарським судом по матеріалам апеляційної скарги приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова І.М. (вх.№1836Х від 29.07.2024) та апеляційної скарги ТОВ “Оператор газотранспортної системи України» (вх. №1847Х від 29.07.2024) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.07.2024 у справі № 922/4313/23, а також розгляд Верховним Судом касаційної скарги АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2024, якою було скасовано в частині ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.07.2024 про часткове задоволення скарги на дії приватного виконавця.
2.15. Враховуючи вищевикладене, суд був вимушений вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної скарги встановленого ст. 342 ГПК України, здійснивши її розгляд у розумний строк і за згодою сторін (про що свідчать протоколи судових засідань), застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.
2.16. Враховуючи вищевказане суд вважає, що учасники процесу були належним чином повідомлені судом про розгляд спору за їх участю. В той же час, вони не були позбавлені можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України “Про доступ до судових рішень» та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.
2.17. Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи.
3. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СКАРГИ
3.1. З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалася скарга, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.
3.2. 25.10.2022 ТОВ "Оператор ГТС України" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило стягнути з АТ "Харківгаз" грошові кошти у загальній сумі 183 400 381,71 грн, з яких: 139 081 876,70 грн - основна заборгованість, 13 063 614,76 грн - пеня, 27 674 665,63 грн - інфляційні втрати, 3580224,62 грн - три відсотки річних.
3.3. 25.11.2022 АТ "Харківгаз" звернулося до Господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою, в якій просило зобов'язати ТОВ "Оператор ГТС України" привести маржинальну ціну придбання та маржинальну ціну продажу в кожну газову добу червня 2021 року, вересня 2021 року, в яких фактично вчинилися балансуючи дії, у відповідність до вартості природного газу, проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування.
3.4. Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 в первісному позові та зустрічному позовах відмовлено повністю.
3.5. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 ТОВ "Оператор ГТС України" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
3.6. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2024, апеляційну скаргу ТОВ "Оператор ГТС України" задоволено, рішення Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 скасовано та прийнято нове, яким позов ТОВ "Оператор ГТС України" задоволено повністю.
3.7. На виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 04 липня 2024 року у справі № 922/1933/22, яка набрала законної сили 04 липня 2024 року, Східний апеляційний господарський суд 23 вересня 2024 року видав відповідні накази.
3.8. 14.11.2024 на виконання до приватного виконавця надійшов наказ Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 у справі №922/1933/22 про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (611109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) 183 400 381,71 грн, з яких: 139 081 876,70 грн - основна заборгованість, 13 063 614,76 грн - пеня, 27 674 665,63 грн - інфляційні втрати, 3 580 224,62 грн 3% річних.
3.9. Судом встановлено, що зазначено в ухвалі суду від 13.02.2025 у справі №922/1933/22 щодо розгляду скарги (вх. № 29646 від 26.11.2024) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. про відкриття виконавчого провадження, де по заяві Стягувача відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 у справі №922/1933/22 в частині стягнення з АТ «ХАРКІВГАЗ» на користь ТОВ «Оператор газотранспортної системи України) 27723239,97 грн. заборгованості, яка виникла після 28.02.2022 та не підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
3.10. За результатами перевірки доказів, доданих до заяви про відкриття виконавчого провадження, у відповідності до ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження» (далі - Закон), ст. 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", враховуючи практику Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду викладену у справі № 905/64/15 від 21 травня 2021 року, приймаючи до уваги джерело та спосіб отримання інформації, про місце знаходження коштів боржника, 11.10.2024 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Корольов Михайло Андрійович прийняте рішення про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 у справі №922/1933/22, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76558728.
3.11. 14.11.2024 приватним виконавцем у відповідності до ст. 27 Закону «Про виконавче провадження», ст.31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» винесена постанова про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 2772324,00 грн. Копії постанови направлені сторонам виконавчого провадження.
3.12. 14.11.2024 приватним виконавцем у відповідності до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 431,00 грн., копії постанови направлені сторонам виконавчого провадження.
3.13. 14.11.2024 приватним виконавцем у відповідності до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про приєднання виконавчого провадження №76558728 до зведеного виконавчого провадження №76285009.
3.14. 10.12.2024 на адресу приватного виконавця надійшло клопотання Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Харківгаз» за вих. №1445 від 06.12.2024 про зупинення вчинення виконавчих дій, у якому приватний виконавець листом від 10.12.2024 за вих. №8871/01-18 повідомив про відмову у його задоволенні.
3.15. АТ "ОГС "Харківгаз" (Боржник) посилаючись на порушення приватним виконавцем порядку зупинення виконавчого провадження звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. по зазначеній справі.
3.16. Суд звертає увагу, з урахуванням передбаченого положенням ч. 5 ст. 75 ГПК України, на встановлені судом обставини, які були викладені в ухвалі суду від 13.02.2025 у справі №922/1933/22 щодо розгляду скарги (вх. № 29646 від 26.11.2024) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. про відкриття виконавчого провадження щодо належності та обґрунтованості дій приватного виконавця здійснюючи відкриття виконавчого провадження, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76558728.
4. ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ ВИНИКЛИХ ПРАВОВІДНОСИН. РЕЛЕВАНТНА СУДОВА ПРАКТИКА ВС.
4.1. Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав щодо скарги на дії приватного виконавця, суд зазначає наступне.
4.2. В Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. (ст. 129-1 Конституції України).
4.3. Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
4.4. Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
4.5. За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
4.6. Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законами України “Про виконавче провадження» та “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
4.7. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України “Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
4.8. Згідно зі ст. 1 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», яка кореспондується з нормами ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження», примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України “Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
4.9. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
4.10. За приписами частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
4.11. Відповідно до частини першої ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
4.12. Пунктом 2 ч. 2 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження» унормовано обов'язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
4.13. У відповідності до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
4.14. Пунктом 15 частини 1 статті 34 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
4.15. У відповідності до статті 6 Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (Закон № 1639-ІХ, у редакції Закону № 2479-IX), який прийнято 14 липня 2021 року, унормовано механізм списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування.
4.16. Тобто, з наведеного вбачається, що законом встановлено обмеження у здійсненні приватним виконавцем примусового виконання рішень стосовно тих аспектів, де законодавець на державному рівні врахував обставини щодо неможливості підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити свої розрахунки, при цьому цим законом визначає порядок дій, що спрямований на врегулювання заборгованості, проведення взаєморозрахунків за рахунок видатків державного бюджету, реструктуризації заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування та списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування.
4.16.1. Статтею 2 Закону № 1639-ІХ (у редакції Закону № 2479-IX) визначені відносини стосовно певного врегулювання видів заборгованості (грошових зобов'язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб'єктів ринку природного газу, що включені в Реєстр.
4.16.2. Так, включення до Реєстру суб'єкти ринку природного газу подають до НКРЕКП заяву, до якої додаються, зокрема і наступні документи: довідка, складена підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської і кредиторської заборгованості із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату; копії актів звіряння взаєморозрахунків між суб'єктами ринку природного газу тощо. (ч. 2 ст. 3 Закону №1639-IX).
4.16.3. Встановлено, що підтвердження має здійснюватися НКРЕКП в установленому цим Законом порядку (на підставі висновків аудиторів та остаточного підтвердження НКРЕКП обсягів заборгованості за результатами процедури верифікації, згідно статей 2, 3 Закону №1639-IX.
4.17. Статтею 6 Закону №1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом №2479-IX з 19 серпня 2022 року) регламентовано, що списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування здійснюється на заборгованість за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону, погашену до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються. (ч. 1). Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню: за умови погашення основного боргу до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону; за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості. (ч. 2).
4.18. Тобто, заборгованість (грошові зобов'язання) суб'єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону - це, зокрема, заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01.01.2020, яка виникла з 01.01.2020 по 28.02.2022 включно.
4.19. Як вбачається з матеріалів справи, по судовому рішенню у справі №922/1933/22 заборгованості та не заперечується Стягувачем, відповідно до Закону №1639-IX, підпадає під період врегулювання заборгованість у такому вигляді: 139081876,70 грн - основний борг з 01.06.2021 по 28.02.2022; 1488280,78 грн - 3% з 01.06.2021 по 28.02.2022; 9032884,79 грн - пеня з 01.06.2021 по 28.02.2022; 6074099,48 грн - інфляція з 01.06.2021 по 28.02.2022.
4.20. При цьому, за період з 01.03.2022 по 30.08.2022 сума заборгованостей, яка підлягає примусовому стягненню згідно відповідному судовому рішенням у справі №922/1933/22, без урахування заборгованості, яка підпадає під період врегулювання, відповідно до Закону №1639-IX є 27723239,97 грн, що складається з: 2091943,84 грн. - 3% річних за період з 01.03.2022 по 30.08.2022; 4030729,98 грн. - пеня за період з 01.03.2022 по 30.08.2022; 21600566,15 грн. - інфляційні втрати за період з 01.03.2022 по 30.08.2022.
4.21. Отже, згідно викладеного вбачається, що виконавець має право вчиняти дії щодо відкритого виконавчого провадження в рамках наведених положень Закону № 1639-ІХ у взаємозв'язку із зазначеними приписами Закону № 1404-VIII з урахуванням встановлених конкретних обставин цієї справи, що призводить до того, безпідставного звернення скаржника до суду щодо бездіяльності приватного виконавця під час відмови у задоволенні клопотання про зупинення виконавчого провадження.
4.22. Визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця лише в певній частині є скаржником не доведеними, оскільки відсуні докази в чому полягає неправомірна бездіяльність приватного виконавця в межах заявлених боржником вимог й саме за який період виконавець здійснює стягнення певних сум, якіб порушили передбачені Законом №1639-ІХ строки.
4.23. Суд звертає увагу на зазначену позицію викладену Верховним Судом в постанові від 17.01.2025 р. у справі № 904/4463/23.
4.24. Отже підсумовуючи викладене, скарга АТ "ОГС "Харківгаз" в частині визнання протиправним бездіяльність приватного виконавця щодо відмови у задоволенні клопотання про зупинення виконавчого провадження №76558728 не знаходить свого підтвердження та спростовується, як доводами приватного виконавця та сталою практикою судів.
5. ВИСНОВКИ СУДУ.
5.1. У зв'язку з цим, зважаючи на окреслені обставини, а також приймаючи до уваги сформовані вище висновки, суд вважає, що стягнення з Боржника 2091943,84 грн. - 3% річних за період з 01.03.2022 по 30.08.2022; 4030729,98 грн. - пені за період з 01.03.2022 по 30.08.2022; 21600566,15 грн. - інфляційних втрат за період з 01.03.2022 по 30.08.2022 є правом Стягувача, яке останній реалізував шляхом подачі приватному виконавцю відповідної заяви про примусове виконання рішення у відповідності до приписів частини 3 статті 26 Закону України “Про виконавче провадження» адже така заборгованість не підлягає під дію Закону № 1639-IX.
5.2. У зв'язку з цим дії приватного виконавця станом на момент винесення даної ухвали, з урахуванням викладеного у скарзі, відзиві на скаргу та запереченні на скаргу, наявних в матеріалах справи доказів, є такими, що не порушують права Боржника щодо відмови у задоволенні клопотання про зупинення виконавчого провадження №76558728 з підстав відсутності належних та обґрунтованих доводів щодо порушення з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. норм наведених положень Закону № 1639-ІХ у взаємозв'язку із зазначеними приписами Закону № 1404-VIII.
5.3. З цього слідує, що встановлене приписами пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України “Про виконавче провадження» з боку приватного виконавця не порушено.
5.4. Таким чином, доводи АТ "ОГС "Харківгаз" щодо неправомірної бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича щодо незупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 76558728 не відповідають обставинам справи, положенням Закону та не знайшли свого підтвердження.
5.5. Таким чином обставини справи переконливо свідчать, що приватним виконавцем дотримано вимог Закону при відмові у зупиненні виконавчого провадження та здійснення виконавчих дій.
5.6. Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України "Про виконавче провадження", відповідно до ч. 1 ст. 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
5.7. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
5.8. Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
5.9. Конституційний Суд України вказує, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.12 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.12 № 11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення від 26.06.13 № 5-рп/2013).
5.10. З підстав викладеного та наявною загрозою, у зв'язку зі збройною агресією збоку рф, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, постійні тривоги, які впливають на працездатність, великий обсяг поданих документів та доказів, вивчення надвеликого об'єму практики на які посилалися учасники справи та які застосовані судом при виготовленні повного тексту ухвали, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст. 233 ГПК України, а тому повний текст ухвали Господарського суду Харківської області від 13 лютого 2025 року у справі №922/1933/22 складено за межами ст. 233 цього Кодексу.
Керуючись статтями 233, 234, 339, 342 ГПК України, суд, -
У задоволенні скарги (вх. № 32390 від 25.12.2024) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. щодо незупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 76558728 - відмовити.
У задоволенні скарги (вх. № 32390 від 25.12.2024) щодо зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №76558728 до врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», яке бере участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14 липня 2021 року №1639-IX - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому ст.ст. 255-257 ГПК України.
Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Ухвалу складено та підписано 20.02.2025 р.
Суддя Жигалкін І.П.