Ухвала від 21.02.2025 по справі 920/248/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

21.02.2025м. СумиСправа № 920/248/25

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Трансавто» (вул. Маршала Бірюзова, буд. 53, м. Полтава, Полтавська обл., 36007; код за ЄДРПОУ 44543875) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Отима Бізнес Груп» (вул. Бакуліна, буд. 11, оф. 5, м. Харків, Харківська обл., 61000; код за ЄДРПОУ 40459848) про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх №801 від 19.02.2025)

установив:

19.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістик Трансавто» подало заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви, відповідно до якої заявник просить:

1)прийняти заяву до розгляду;

2)постановити ухвалу, якою накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима Бізнес Груп» ЄДРПОУ 40459848 (61000, Харківська обл., м. Харків, вул. Бакуліна, 11, оф. 5) відкритих у в АТ КБ приватбанк та інших банківських установах , накласти арешт на рухоме та не рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима Бізнес Груп" ЄДРПОУ 40459848 (61000, Харківська обл., м. Харків, вул. Бакуліна, 11, оф. 5 ) належне відповідачу на праві власносності та майно, яке знаходиться на балансі відповідача - в межах ціни позову.

19.02.2025 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву призначено судді Котельницькій В.Л.

Подана заява про забезпечення позову обґрунтована з посиланням на умови договору про надання послуг №12/08-22 (далі - договір) від 12.08.2022, статті 526, 530, 536, 610, 611, 625 ЦК України, статті 216-218, 230-232 ГК України та мотивована невиконанням відповідачем належним чином умов договору в частині грошових зобов'язань щодо оплати наданих послуг з виконання робіт. Заявник зауважує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптима Бізнес Груп" не виконало свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та наданих послуг, у зв'язку з чим у останнього станом на 22.11.2022 виникла заборгованість у розмірі 255969,00 грн, що не погашена до цього часу. Офіс Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима Бізнес Груп" за адресою: 61000, Харківська обл. м. Харків, вул. Бакуліна, 11, оф. 5 зачинено; директор, головний бухгалтер на телефонні дзвінки не відповідають більше року. Заявник звертає увагу на те, що щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима Бізнес Груп" 02.05.2024 відкрито виконавче провадження за №74913169 про стягнення значної суми грошових коштів. Також заявник наголошує, що іншими контрагентами, щодо яких у Товариств з обмеженою відповідальністю "Оптима Бізнес Груп" є зобов'язання - готуються позовні заяви щодо стягнення грошових коштів. Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптима Бізнес Груп" проводиться продаж майна.

Згідно з частинами першою та другою статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.

У силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, суть яких викладено в статтях 13, 14 ГПК України, а також приписах статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов'язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, при оцінці необхідності забезпечення позову для захисту ймовірно порушених інтересів позивача та співмірності наслідків вжиття/невжиття заходів забезпечення суд повинен врахувати ступінь доведеності позивачем зв'язку змісту порушеного права та інтересу зі способом та наслідками забезпечення позову.

Разом з тим, суд зазначає, що подана заява про забезпечення позову не містить жодних належних доказів на підтвердження обставин, наведених заявником щодо неможливості чи утруднення виконання рішення суду, яке буде винесено у справі, а також доказів того, що ТОВ «Оптима Бізнес Груп» має намір ухилитися від виконання рішення суду шляхом відчуження належного йому рухомого та/або нерухомого майна. Самі лише посилання на вказані заявником обставини, як на підставу для забезпечення позову без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого доказами, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що саме на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами неможливість в подальшому виконання рішення суду саме внаслідок дій або бездіяльності відповідача, тобто наявності у нього наміру ухилитися від виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, доводи, викладені заявником у заяві про забезпечення позову, відхиляються судом за необґрунтованістю, оскільки не підтверджені відповідними доказами, а самі по собі такі доводи не підтверджують факту неможливості у майбутньому виконати судове рішення через можливі неправомірні дії ТОВ «Оптима Бізнес Груп».

Керуючись статтями 136-140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Трансавто» від 18.02.2025 №б/н про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх №801 від 19.02.2025) у справі №920/248/25.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 21.02.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку у порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.Л. Котельницька

Попередній документ
125342531
Наступний документ
125342533
Інформація про рішення:
№ рішення: 125342532
№ справи: 920/248/25
Дата рішення: 21.02.2025
Дата публікації: 25.02.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Сумської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (21.02.2025)
Дата надходження: 19.02.2025
Предмет позову: про забезпечення позову до подачі позовної заяви
Учасники справи:
суддя-доповідач:
КОТЕЛЬНИЦЬКА ВІКТОРІЯ ЛЕОНІДІВНА
позивач (заявник):
ТОВ "ЛОГІСТИК ТРАНСАВТО"
представник відповідача:
ТОВ "ОПТИМА БІЗНЕС ГРУП"
представник позивача:
Матвієнко Сергій Михайлович