65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"10" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4570/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу №916/4570/24
за позовом: Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Символ Медіа»
про стягнення
за участю представників:
від позивача: Джига В.І. /самопредставництво/
від відповідача: Кравченко О.М. /ордер серія ВН №1437723 від 25.11.2024/
Комунальна установа “Одесреклама» Одеської міської ради звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Символ Медіа» заборгованості за договором на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у сумі 388 402,53 грн., яка складається з: основного боргу в сумі 198 964,53 грн. та пені в сумі 189 438,00 грн., а також судового збору у сумі 4660,83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів №529-рд від 17.07.2020 щодо повного та своєчасного внесення плати за договором.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2024 позовну заяву Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.11.2024.
19.11.2024 за вх.№41662/24 господарським судом одержано заяву позивача про приєднання доказів до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 20.11.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 11.12.2024.
05.12.2024 за вх.№43729/24 господарським судом одержано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд:
- відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 198 964,53 грн. основного боргу, у зв'язку із повним добровільним виконанням цих зобов'язань з боку ТОВ “Символ Медіа";
- відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 189 438 грн. пені;
- застосувати частину 3 статті 551 ЦКУ та статтю 233 ГКУ, зменшивши розмір пені, який зазначений у позові на 95 відсотків.
11.12.2024 судове засідання не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Смелянець Г.Є. на лікарняному та ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2024 учасників справи повідомлено про призначення підготовчого засідання на 15.01.2025.
16.12.2024 за вх.№44940/24 господарським судом одержано відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 15.012025 судом постановлено протокольну ухвалу, якою підготовче провадження закрито та призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 10.02.2025.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.02.2025 закрито провадження у справі № 916/4570/24 за позовом Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради Товариства з обмеженою відповідальністю “Символ Медіа» в частині стягнення основного боргу у розмірі 198 964,53 грн. Заяву Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради про повернення судового збору, викладену у відповіді на відзив за вх.№44940/24 від 16.12.2024, задоволено. Повернуто з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області на користь Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради судовий збір у розмірі 2238,43 грн., сплачений за платіжною інструкцією №1288 від 10.10.2024.
У судовому засіданні 10.02.2025 за участю представників сторін судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Стислий виклад позиції позивача:
- Розрахунок пені відповідача за період з 01.03.2024 по 30.11.2024 є невірним, оскільки у ньому відповідачем умисно невірно визначено базову суму для нарахування пені з метою штучного зменшення суми що підлягає стягненню.
- На адресу позивача та до суду відповідачем не надавався сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної Торгово-промислової палати про існування форс мажорних обставин.
- Скрутне фінансове становище відповідача, наявність у нього кредиторської заборгованості перед позивачем в значному розмірі є результатом господарської діяльності відповідача як самостійного суб'єкта господарювання, а тому вказані обставини не є безумовними самостійними та достатніми підставами для зменшення розміру пені.
Стислий виклад позиції відповідача:
- 29.04.2022 на адресу начальника управління реклами Одеської міської ради пана Слюсаренко І.М. (КП "'Одесреклама" на той момент не працювало) було направлено листа за №09 про настання форс-мажорних обставин та про неможливість виконання фінансових зобов'язань за Договором. Далі, на підставі зазначеного ТОВ “Символ Медіа" також клопотало листом від 20.04.2023 про відтермінування (перенесення) виконання грошових зобов'язань за Договором (перенесення погашення заборгованості за межі тривання воєнного стану, з початком сплати заборгованості після припинення воєнного стану в Україні), але отримали відповідь від 10.05.2023 з відмовою в цьому.
- Стягнення пені з відповідача в великому розмірі, що майже дорівнює сумі боргу, призведе до суттєвого погіршення бізнесу.
Обставини справи встановлені судом.
17.04.2020 між Комунальною установою «Одесреклама» Одеської міської ради (Установа, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Символ Медіа» (Користувач, відповідач) укладений договір №529-рд на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів, згідно з яким Установа надає Користувачу право на плату тимчасово використовувати для розташування рекламних засобів місця на територіях, спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси, або інших об'єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ організацій Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам.
Відповідно до п.2.2 договору місця для розташування рекламних засобів та розрахунок плати за їх використання визначаються у відповідних додатках до цього договору.
Згідно з п.2.3 договору Користувач використовує надані йому місця виключно за цільовим призначенням з дня укладання сторонами цього договору та відповідного додатку до нього, сплачує вартість користування цими місцями в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.4.1.2 договору Користувач має право використовувати місця для розташування рекламних засобів з дотриманням положень цього договору та встановленого порядку розміщення зовнішньої реклами.
Згідно з п.4.2.4 договору Користувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за цим договором.
Відповідно до п.5.1 договору плата за цим договором визначається на підставі пункту 14.6 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції.
Згідно з п.5.2 договору Користувач вносить плату за цим договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів до бюджету міста Одеси на відповідний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України, зазначений в цьому договорі.
Відповідно до п.6.2 договору у випадку прострочення платежів, передбачених п.п. 5.1, 5.2 цього договору, Користувач сплачує на користь Установи пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Згідно з п.п.6.3,6.4 договору нарахування пені не припиняється через шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано. Позовна давність щодо стягнення плати за цим договором та пені, передбачених п.п. 5.1, 6.1 договору, встановлюється строком в 4 (чотири) роки.
Відповідно до п.п.7.1,7.2 договору сторони погодили, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (дія непереборної сили, що не залежить від волі сторін), що роблять неможливим виконання сторонами передбачених даним договором зобов'язань, а також пожеж, повеней, іншого стихійного лиха чи сезонних природних явищ, сторони звільняються від відповідальності за несвоєчасне, повне або часткове невиконання своїх зобов'язань на час дії зазначених обставин та приймають зобов'язання виконати свої зобов'язання після подолання перешкод у строк, який продовжується на період вказаних обставин. Обставинами непереборної сили вважаються: війна чи воєнні дії, повстання, мобілізація, блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій, валютних обмежень, епідемії, пожежі, вибухи, дорожні та природні катастрофи, а також інші події, котрі визнані такими, компетентними державними органами.
Згідно з п.7.3 договору сторона, яка не в змозі виконати свої зобов'язання за договором в силу причин, зазначених п.п.7.1 цього договору, протягом 20 (двадцяти) діб інформує іншу сторону про наявність, виникнення і припинення дії форс-мажорних обставин з обов'язковим офіційним підтвердженням, виданим Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це державним органом.
Відповідно до п.п.8.1,8.3 договору договір набирає чинності з моменту його укладання. Договір укладений з 17.04.2020 по 16.02.2022 та продовжено з 17.02.2022 по 30.11.2025.
Згідно з п.8.5.4 договору договір достроково припиняє свою дію у випадку розірвання договору Установою в односторонньому порядку у разі несплати Користувачем плати за договором протягом двох або більше місяців поспіль.
Додатками №1 від 17.04.2020, №2 від 12.01.2021, №3 від 17.06.2021, №4 від 01.04.2024 до договору є затверджені переліки рекламних засобів, їх кількості та місць розташування, а також затверджені бухгалтерські розрахунки плати за право тимчасового користування місцями розташування рекламних засобів, які приймає у тимчасове користування ТОВ “Символ Медіа».
Додатковою угодою №6 від 01.01.2021 сторони дійшли згоди у зв'язку з вступом в дію нових реквізитів рахунків для зарахування податків, зборів, інших платежів до бюджетів, викласти реквізити комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради у розділі 10 “Місцезнаходження та платіжні реквізити сторін? договору у новій редакції.
Додатковою угодою №7 від 01.04.2024 сторони дійшли згоди затвердити Додатки №2,3 «Перелік рекламних засобів, їх кількість та місця розташування» та «Бухгалтерський розрахунок плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів» від 01.04.2024 до Договору №529-рд від 17.04.2020.
У претензії від 14.12.2023 №1132/01-27 та у листі від 06.08.2024 №452/01-27 позивач просив відповідача погасити наявну заборгованість.
03.04.2024 Комунальна установа “Одесреклама» Одеської міської ради звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ «Символ Медіа» про стягнення заборгованості за договором №529-рд від 17.04.2020 в загальній сумі 1 767 623,99 грн., яка складається із 1 191 480,54грн.- основного боргу (за період з 01.02.2022 по 29.02.2024) та 576143,45 грн. - пені (за період з 28.04.2020 по 29.02.2024).
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.09.2024 у справі №916/1465/24 позов Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Символ Медіа» про стягнення заборгованості в загальній сумі 1767623,99 грн. задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Символ Медіа» основний борг у розмірі 1105992,99 грн., пеню в розмірі 57614,45 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 21211,49 грн. В задоволенні решти частини вимог Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Символ Медіа» відмовлено.
20.09.2024 договір №529-рд від 17.04.2020 було розірвано позивачем у зв'язку з несплатою відповідачем плати за договором протягом двох або більше місяців поспіль відповідно до п.8.5.4 договору в односторонньому порядку, про що в матеріалах справи наявний лист позивача від 20.09.2024 №561/01-27, адресований відповідачу.
Також господарським судом встановлено, що у період з березня по вересень 2024 відповідач неналежним виконував зобов'язання щодо здійснення оплати за договором, у зв'язку з чим станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом у відповідача був наявний борг за вказаний період у розмірі 198 964,53 грн.
Після звернення позивача до суду з даним позовом відповідачем сплачено основний борг, про що в матеріалах справи наявні відповідні платіжні інструкції №521 від 03.12.2024 на суму 30 200 грн., №520 від 03.12.2024 на суму 34 940 грн., №522 від 03.12.2024 на суму 24 229,80 грн., №525 від 04.12.2024 на суму 27 576 грн., №524 від 04.12.2024 на суму 21 588 грн., №523 від 04.12.2024 на суму 23 950 грн., №516 від 02.12.2024 на суму 15 379,20 грн., №515 від 02.12.2024 на суму 21 101,53 грн.
В матеріалах справи також наявні:
- Лист-звернення відповідача до позивача від 29.04.2022 №09 щодо плати за тимчасове користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, в якому відповідач повідомив позивача про неможливість виконати свої зобов'язання за договором через форс-мажорні обставини - війська агресія російської федерації проти України та введення в Україні воєнного стану із посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким засвідчено виникнення з 24.02.2022 форс-мажорних обставин на всій території України.
- Фінансова звітність малого підприємства - відповідача від 01.01.2024.
- Податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2023 рік.
Висновки суду.
Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судом, між сторонами у справі укладений договір №529-рд від 17.04.2020 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів, за умовами якого позивач надає відповідачу право на плату тимчасово використовувати для розташування рекламних засобів місця на територіях, спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси, або інших об'єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ організацій Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам, а відповідач зобов'язується сплачувати вартість такого користування в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно вимог ч. 7 ст. 193 ГК України законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Між тим, як вище встановлено господарським судом, відповідач неналежним чином виконував зобов'язання зі здійснення оплат за договором, внаслідок чого у відповідача виник борг у розмірі 198 964,53 грн., який сплачений відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п.6.2 договору у випадку прострочення платежів, відповідач сплачує на користь позивача пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нарахування якої згідно п.6.3, договору не припиняється через шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконання.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань із здійснення плати за договором позивачем заявлено до стягнення пеню, яка нарахована на заборгованість за договором, яка стягнута за рішенням Господарського суду Одеської області від 17.09.2024 у справі №916/1465/24 та на заборгованість за період з березня по вересень 2024.
Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір пені за загальний період з 01.03.2024 по 20.09.2024 становить 189 438 грн., судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Водночас, господарський суд враховує норми матеріального права, а саме ст.233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України, які встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.
Окрім того, господарський суд враховує правовий висновок, який викладений у постанові ОП КГС від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, згідно з яким розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду. Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.
З огляду на вищевикладене, враховуючи дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру неустойки (пені, штрафу), а також виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін в умовах воєнного стану, введеного за наслідком збройної агресії росії проти України, враховуючи, що станом на даний час заявлена до стягнення з відповідача сума основаного боргу відповідачем повністю оплачена, зважаючи на надані відповідачем документи щодо фінансової звітності, виходячи з того, що матеріали справи не містять доказів ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем зобов'язань за спірним договором, господарський суд вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру нарахованої відповідачу пені на 70% - до 53831,40 грн.
При цьому господарським судом не приймаються до уваги посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин з огляду на усталену практику Верховного Суду, викладену, зокрема, у постановах від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 15.06.2023 у справі №910/8580/22, від 07.06.2023 у справі №912/750/22, від 07.06.2023 у справі №906/540/22, від 29.06.2023 у справі №922/999/22, згідно з якою форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Суд наголошує, що наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Водночас сторона, яка посилається на форс-мажор, з урахуванням умов договору у даній справі, має довести причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов'язання.
За таких обставин, саме лише посилання на неможливість виконати свої зобов'язання за договором через форс-мажорні обставини - війська агресія російської федерації проти України та введення в Україні воєнного стану, яке викладено у листі-зверненні відповідача до позивача від 29.04.2022 №09 за відсутність відповідного сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор саме для конкретного випадку, не свідчить про наявність підстав для не застосування до відповідача заходів відповідальності у вигляді пені.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, Господарський суд Одеської області дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради.
На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Символ Медіа» (65055, м. Одеса, вул. Дорожна, 1, код ЄДРПОУ 43572638) на користь Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради (65091, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, код ЄДРПОУ 25830211) пеню у розмірі 56 831 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот тридцять одну) грн. 40 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2273 (дві тисячі двісті сімдесят три) грн. 26 коп.
3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 20.02.2025.
Суддя Г.Є. Смелянець