65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"20" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5049/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №916/5049/24
за позовом: Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65074, Одеська обл., м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ 25830731)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА» (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Кузнечна, буд. 55-А, код ЄДРПОУ 41893049)
про стягнення 104012,49 грн., -
Суть спору: Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА» про стягнення 104012,49 грн., з яких: 75970,49 грн. основного боргу, 15079,10 грн. пені, 3530,14 грн. 3% річних та 9432,76 грн. інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставину порушення відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності №ТС-530/20 від 02.06.2020
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5049/24; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз'яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи; запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.11.2024 було доставлено відповідачу до його електронного кабінету 19.11.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного документу. Відповідно до п.2 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом. За таких обставин судом забезпечено відповідачу можливість на вчинення дій, подання позицій по суті справи під час розгляду справи судом, оскільки судом належним чином повідомлено відповідача про розгляд справи і в такий спосіб забезпечено відповідачу належні процесуальні гарантії для можливості вчинення відповідачем процесуальних дій.
18.12.2024 за вх.№45222/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом розгляду. У поданому відзиві відповідач вказує, що визнає заборгованість перед позивачем, а також зазначає, що позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків через несвоєчасність здійснення відповідачем своїх зобов'язань та просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/5049/24 на 3 місяці пропорційними рівними частками зі сплатою заборгованості щомісячно.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб. Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Справа №916/5049/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
02.06.2020 між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (уповноважений орган, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА» (користувач, відповідач) був укладений договір на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності №ТС-530/20.
Відповідно до п.2.1 договору уповноважений орган надає користувачу право за плату тимчасово використовувати місце під розташування групи тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, загальною площею 40.10 кв.м, за адресою: м. Одеса, провулок Маячний, 11 на територіях, які є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, або інших об'єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організацій Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам.
Згідно з п.2.4 договору користувач використовує надані йому місця відповідно до виданого паспорту прив'язки виключно за цільовим призначенням з дня укладання сторонами цього договору та сплачує вартість користування цими місцями в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 3.1.2 договору передбачено, що уповноважений орган має право в односторонньому порядку розірвати цей договір у наступних випадках, зокрема, у зв'язку з несплатою коштів, передбачених розділом 5 цього договору, протягом двох та більше місяців.
За п.п. 5.1, 5.2 договору плата за цим договором визначається на підставі тарифів та коригуючих коефіцієнтів до них, встановлених виконавчим комітетом Одеської міської ради та чинних на момент укладання цього договору; користувач вносить плату за цим договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів на зазначений у цьому договорі банківський рахунок
Згідно з п.6.2 договору у випадку прострочення платежів, передбачених п.п. 5.1, 5.2 цього договору, користувач сплачує пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
У відповідності до п.6.4 договору позовна давність щодо стягнення плати за цим договором та пені, передбачених п.п. 5.1, 6.1 договору, встановлюється строком в 4 роки.
Пунктом 8.2 договору визначено, що договір діє з 29.05.2020 по 08.05.2025.
Додаток №1 до договору №ТС-530/20 визначає паспорт прив'язки із фотофіксацією місця розташування ТС з прив'язкою до місцевості.
Додаток №2 до договору №ТС-530/20 визначає розмір плати за тимчасове користування місцем для розташування тимчасової споруди.
У листі від 14.03.2024 позивач, із посиланням на наявність заборгованості за договором №ТС-530/20 більш ніж за два місяці та з посиланням на п.3.1.2 договору повідомив про дострокове припинення дію договору з 05.03.2024.
В матеріалах справи наявний розрахунок суми основного боргу за договором №ТС-530/20, відповідно до якого заборгованість за період 2020 - 2024 років, з урахуванням часткових сплат, становить 75970,49 грн. Також в матеріалах справи наявний розрахунок пені у розмірі 15079,10 грн., 3% річних - 3530,14 грн., інфляційних втрат - 9432,76 грн.
Несплата відповідачем заборгованості за договором №ТС-530/20 стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов?язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов?язку не встановлений або визначений моментом пред?явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов?язок у семиденний строк від дня пред?явлення вимоги, якщо обов?язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
У ч.6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сплата пені передбачена п.6.2 договору.
За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарським судом враховуються висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах №910/16945/14 та №908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі №918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах №905/2324/17 та №922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі №924/312/18, про те, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за договором №ТС-530/20 щодо повної та своєчасної сплати вартості користування місцями для розташування тимчасових споруд за період 2020-2024 роках, а тому у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 75970,49 грн., з урахуванням часткових сплат, які відображені у розрахунку позивача, яка підтверджується за матеріалами справи та відповідачем не спростована, натомість у відзиві на позовну заяву відповідачем фактично визнано наявність у нього вказаної заборгованості, з огляду на що господарський суд дійшов висновку про правомірність, доведеність, підставність та необхідність задоволення заявлених Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради позовних вимог про стягнення з відповідача 75970,49 грн. основного боргу.
Іншого відповідачем не доведено.
Щодо заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд дійшов висновку, що враховуючи факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем та відсутності доказів сплати вказаної заборгованості, приймаючи до уваги право позивача на нарахування пені (передбачена договором), 3% річних та інфляційних втрат у випадку невиконання боржником грошового зобов'язання, перевіривши розрахунки позивача за визначений ним період та встановивши їх обґрунтованість та відповідність вимогам чинного законодавства, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум з боку відповідача, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про стягнення з відповідача 15079,10 грн. пені, 3530,14 грн. 3% річних та 9432,76 грн. інфляційних втрат.
Іншого відповідачем не доведено.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Щодо заявленого у відзиві клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/5049/24 на 3 місяці пропорційними рівними частками зі сплатою заборгованості щомісячно, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися. Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. 7. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення. Даний висновок повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 03.09.2020 у справі №905/30/16, від 14.07.2020 у справі №908/1884/19 та від 16.01.2020 у справі №910/1820/19.
Умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є встановлення судом факту наявності виняткових обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати викладені відповідачем обставини, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Отже, розстрочення судом виконання судового рішення має бути пов'язано з об'єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання, при цьому розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника. Між цим, оскільки право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд не повинен надавати перевагу жодній із сторін.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши наведені відповідачем обставини відсутності у нього можливості одноразово сплатити повну суму заборгованості, яка визнається відповідачем, приймаючи до уваги те, що позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок допущених порушень відповідачем своїх зобов'язань та враховуючи також те, що розгляд справи відбувається в період введення в Україні воєнного стану через військову агресію російської федерації, що має негативний вплив на економіку країни та ускладнює діяльність усіх суб'єктів господарювання, запропонований відповідачем період розстрочення (3 місяці) на переконання суду співвідноситься з тим, що інтерес стягувача полягає у повному та якомога більш швидкому отриманню належних йому сум, а інтерес боржника полягає у погашенні наявних сум боргу при збереженні сталої роботи підприємства, а тому господарський суд дійшов висновку про наявність в даному випадку обставин, які ускладнюють одночасне та повне виконання рішення суду у справі №916/5049/24 і є підставами для надання ТОВ “ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА» розстрочки виконання рішення суду у справі №916/5049/24, шляхом сплати наступних платежів:
- до 21.03.2025 сплатити 35680,17 грн.;
- до 21.04.2025 сплатити 35680,16 грн.;
- до 21.05.2025 сплатити 35680,16 грн., із врахуванням, що якщо останній день строку сплати кожного щомісячного платежу випадає на вихідний, святковий або інший неробочий день - то вважати днем строку сплати кожного щомісячного платежу - перший за ним робочий день.
За таких обставин, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, з метою реального виконання рішення суду із дотриманням балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку, що розстрочення виконання рішення у вищевказаний спосіб не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора реально отримати грошові кошти.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА» (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Кузнечна, буд. 55-А, код ЄДРПОУ 41893049) на користь Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65074, Одеська обл., м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ 25830731) 75970 /сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят/ грн. 49 коп. основного боргу, 15079 /п'ятнадцять тисяч сімдесят дев'ять/ грн. 10 коп. пені, 3530 /три тисячі п'ятсот тридцять/ грн. 14 коп. 3% річних, 9432 /дев'ять тисяч чотириста тридцять дві/ грн. 76 коп. інфляційних втрат та 3028 /три тисячі двадцять вісім/ грн. судового збору.
Розстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю “ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА» (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Кузнечна, буд. 55-А, код ЄДРПОУ 41893049) виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20.02.2025 у справі №916/5049/24 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА» (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Кузнечна, буд. 55-А, код ЄДРПОУ 41893049) на користь Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65074, Одеська обл., м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ 25830731) 75970 /сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят/ грн. 49 коп. основного боргу, 15079 /п'ятнадцять тисяч сімдесят дев'ять/ грн. 10 коп. пені, 3530 /три тисячі п'ятсот тридцять/ грн. 14 коп. 3% річних, 9432 /дев'ять тисяч чотириста тридцять дві/ грн. 76 коп. інфляційних втрат та 3028 /три тисячі двадцять вісім/ грн. судового збору., шляхом сплати наступних платежів:
- до 21.03.2025 сплатити 35680,17 грн.;
- до 21.04.2025 сплатити 35680,16 грн.;
- до 21.05.2025 сплатити 35680,16 грн., із врахуванням, що якщо останній день строку сплати кожного щомісячного платежу випадає на вихідний, святковий або інший неробочий день - то вважати днем строку сплати кожного щомісячного платежу - перший за ним робочий день.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 20 лютого 2025 р.
Суддя Ю.С. Бездоля