79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
20.02.2025 Справа № 914/2897/24
За позовом: Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Шептицької міської ради ( АДРЕСА_1 ; ідент.код НОМЕР_1 )
до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідент.код НОМЕР_2 )
про: стягнення грошових коштів у загальній сумі 22557,11грн.
Суддя: ОСОБА_2
Секретар: ОСОБА_3
Представники:
Позивача: ОСОБА_4 - Ордер ВС №1319580 від 15.11.2024;
Відповідача: не прибув.
Процесуальні дії вчинено Cудом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.
Виходячи з обставин, зазначених у частині третій ст. 238 ГПК України, -
Суд встановив:
Комунальним підприємством « ІНФОРМАЦІЯ_2 » подано Позовну заяву з вимогами про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 грошових коштів у загальній сумі 22557,11грн, а саме:
-боргу в сумі 21630,10грн, що виник у зв'язку з невиконанням Відповідачем грошового зобов'язання (зі сплати орендних платежів за користування, упродовж січня-жовтня місяців 2024 року, торгівельним місцем), передбаченого умовами Договору №5515 від 27.03.2024;
-пені в сумі 1983,37грн, нарахованої (за прострочення оплати) на підставі умов п.6.2 Договору;
-трьох процентів річних (від прострочених платежів) у сумі 251,48грн та інфляційних втрат у сумі 692,16грн, нарахованих згідно з нормою ч.2 ст.625 ЦК України.
Позивачем подано також Відповідь на відзив, у якій викладено Клопотання про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку зі сплатою Відповідачем частини спірної суми коштів (4327,00грн).
Крім цього, Позивачем подано Заяву про врахування факту перейменування Позивача на: Комунальне підприємство « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Шептицької міської ради.
Відповідачем подано Відзив і Заперечення, у яких викладено обґрунтування безпідставності позову та зокрема, зазначено:
-згідно з п.1 Листа Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 04.01.97 №15-05/24, торговельне місце як річ - це роздрібні торговельні підприємства, що займають відокремлене приміщення, як ті, що мають торгівельний зал для покупців, так і ті, що його не мають, тобто: магазини, кіоски, палатки, а також об'єкти дрібнороздрібної торгівельної мережі: лотки, розвозки, тощо;
-згідно з п. 13 Правил торгівлі на ринках (затв. Наказом ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 № 571/8818/105 від 26.02.2006), торгівельне місце на ринку - це не річ, а площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транс. засобів, причепів, візків, у контейнерах, кіосках, палатках, тощо, розмір якого визначається в Правилах торгівлі на ринках;
-за право здійснення торгівлі на ринку сплачується ринковий збір та плата за належне утримання ринком торгівельного місця в належному стані, а не орендна плата, як за річ матеріального світу, яким вказана площа не є;
-у позові та в Договорі оренди № 5515 від 27.03.2024 зазначається, що торговим місцем є місце, облаштоване тимчасовою спорудою некапітального будівництва - контейнер, яка є моєю власністю;
-оскільки саме контейнер є в даному випадку моїм торгівельним місцем і контейнер належить мені на праві власності, то я не можу його в себе орендувати та ще й платити за це Позивачу орендну плату;
-фактично у Договорі йдеться про частину заасфальтованої площадки, яка була виділена мені для влаштування контейнеру для здійснення з нього торгівельної діяльності;
-у справі немає доказів передання мені у користування вказаного місця у вигляді частини земельної ділянки чи частини заасфальтованої площадки в дворі ринку для влаштування контейнеру, як торгівельного місця, а також доказів передання мені в тимчасове користування мого ж контейнеру, який і є торгівельним місцем у даному випадку;
-відсутні будь- які докази, що, згідно з Договором, мені передавалось в оренду будь-яке майно: чи то частина заасфальтованої площадки в дворі Позивача, чи будь-яке інше, не кажучи вже про торгівельне місце у вигляді контейнеру, який належить мені на праві власності, а фактично йдеться лише про площу, за користування якої я маю сплачувати тільки ринковий збір та плату за утримання її ринком в належному (санітарному та іншому) стані, за умовами діючих вимог, як це було за умовами Договорів від 24.12.2002, 21.12.2012, 24.12.2013, 02.01.2015, 12.12.2015;
-враховуючи, що мені не передавалось (у тому числі за актом прийому-передачі) торгівельне місце, як річ (майно), відтак немає будь-яких правових підстав для сплати орендних платежів за Договором, оскільки все є обмежуватись лише ринковим збором і платою за утримання місць торгівлі в санітарному та іншому стані;
-виходячи із зазначеного, безпідставними є також вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Представник Позивача надав пояснення стосовно обставин спору.
Справу, згідно з нормами статей 12, 247 ГПК України, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
У ході дослідження обставин справи та поданих доказів, - Суд встановив:
27.03.2024 Сторонами укладено Договір №5515, згідно з умовами якого (розділ 1) Позивачем (Орендодавцем) надано Відповідачу (Орендарю) в користування торгівельне місце площею 11,47м2 (№586 на Схемі території КП « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), яке облаштоване «тимчасовою спорудою некапітальної забудови» (контейнер)» Відповідача.
Відповідно до умов п.1.4, 5.1 Договору, строк дії Договору: з 01.01.2024 до 31.12.2024.
Докази визнання Договору недійсним - відсутні.
Згідно з умовами п.3.2.2, 4.1-4.3 Договору, у Відповідача наявне грошове зобов'язання зі щомісячної оплати за користування торгівельним місцем (у сумі 2163,01грн) у строк до 25 числа місяця, що передує розрахунковому.
На час заявлення позову Відповідачем, усупереч вказаним умовам Договору, не виконано грошове зобов'язання зі сплати орендних платежів за січень-жовтень місяці 2024 року, що зумовило виникнення боргу в сумі 21630,10грн.
Позивачем, у зв'язку з невиконанням Відповідачем грошового зобов'язання, нараховано:
-згідно з умовами п.6.2 Договору - пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (від прострочених платежів) за кожен день прострочення (до 31.10.2024), сума якої складає 1983,37грн;
-згідно з нормою ч.2 ст.625 ЦК України - три проценти річних (від прострочених платежів) у сумі 251,48грн (до 31.10.2024) та інфляційні втрати в сумі 692,16грн (за січень - вересень місяці 2024 року).
У ході судового процесу Відповідачем сплачено борг за користування торгівельним місцем упродовж вересня-жовтня місяців 2024 року, що підтверджується Платіжними інструкціями від 09.12.2024 та 10.12.2024 на загальну суму 4327,00грн.
Враховуючи зазначений факт сплати Відповідачем частини боргу у ході судового процесу, наявні підстави, передбачені п.2 ч.2 ст.46 ГПК України, для прийняття зменшення Позивачем розміру позовних вимог до 18230,11грн (із врахуванням зменшення суми боргу до 17303,10грн).
Відповідач заперечив позов, зокрема, такими обставинами:
-згідно з Правилами торгівлі на ринках (п.13), торгівельне місце - це певна площа, відведена для здійснення торгівлі (а не річ), тому торгівельне місце не може бути об'єктом оренди;
-спірна частина заасфальтованої площадки на ринку була виділена для влаштування (Відповідачем) контейнеру для здійснення торгівельної діяльності, який є власністю Відповідача;
-відповідно до Правил торгівлі на ринках (п.18, 23), за право здійснення торгівлі на ринку сплачується ринковий збір та плата за належне утримання (ринком) торгівельного місця, а не орендна плата (як за річ матеріального світу);
-відсутні докази передання Позивачем у користування (Відповідачу) торгівельного місця;
-Позивач, користуючись монопольним становищем, всупереч Правилам торгівлі на ринках встановив орендні відносини стосовно користування торгівельним місцем (площею) на ринку, на якому встановлено контейнер Відповідача;
-оскільки відсутній об'єкт оренди (як річ матеріального світу), тому відсутні підстави для сплати орендних платежів за користування площею на ринку.
Нормами чинних Правил торгівлі на ринках (які визначають вимоги щодо функціонування ринків усіх форм власності) встановлено:
-торгівельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків, тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо (п.13);
-за право займання торгівельного місця на ринку справляється ринковий збір у порядку, визначеному законодавством (п.18, 23);
-за утримання торгівельного місця в належному стані ринком сплавляється з продавців відповідна плата (п.23);
-за окрему плату ринки можуть надавати продавцям необхідні послуги, зокрема: бронювання торгівельного місця, утримання торгівельного місця в належному стані і ін. (п.19);
-ринок, у випадку надання продавцеві відповідного торгівельного місця на певний (визначений) строк, укладає з таким продавцем письмову угоду, у якій визначаються умови оренди торгівельного місця (п.20).
Отже, виходячи з норми п.20 Правил торгівлі на ринках, у випадку надання ринком продавцеві торгівельного місця на певний строк, ними укладається договір стосовно оренди такого торгівельного місця.
Тому, безпідставними є ствердження Відповідача стосовно відсутності правових підстав для виникнення орендних відносин між ним та Ринком (Позивачем) та відсутності підстав для сплати орендних платежів за користування спірним торгівельним місцем. При цьому важливо, що Відповідач визнав наявність на спірному торгівельному місці власного контейнеру, який використовується для ведення торгівельної діяльності.
Отже, Договір №5515 від 27.03.2024 укладено Сторонами на підставі чинного законодавства, що, згідно з нормою ст.629 ЦК України, зумовлює обов'язковість виконання Орендодавцем (Позивачем) та Орендарем (Відповідачем) умов правочину (зобов'язань за Договором).
Оскільки Відповідачем, виходячи з норм статей 509, 526, 530, 610, 612, 629, 759 Цивільного кодексу України, допущено порушення грошового зобов'язання (з оплати за користування торгівельним місцем), тому вимоги Позивача про стягнення сум боргу (17303,10грн), пені (1983,37грн), трьох процентів річних (251,48грн) та інфляційних втрат (692,16грн) - повністю обґрунтовані, відповідають нормам статей 546-551, 611, 625 ЦК України та умовам Договору, що зумовлює наявність підстав для їх задоволення.
Інші обставини, зазначені Сторонами, не впливають на правильне вирішення спору, тому встановленню - не підлягають (ч.2 ст.76 ГПК України).
Згідно з нормою п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, наявні також підстави для покладення на Відповідача витрат Позивача на судовий збір (у сумі 2422,40грн).
Враховуючи Заяву Позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення, наявні підстави, передбачені нормами статей 129 (ч.8), 221, 233, 238 (ч.6) ГПК України, для призначення судового засідання для вирішення даного питання.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 12-14, 73-80, 86, 91, 123, 129, 221, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України,-
Суд вирішив:
1.Прийняти зменшення Позивачем розміру позовних вимог до 18230,11грн (із врахуванням зменшення суми боргу до 17303,10грн).
2.Позов задоволити повністю.
3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідент.код НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Шептицької міської ради ( АДРЕСА_3 ; ідент.код НОМЕР_1 ): борг у сумі 17303,10грн, пеню в сумі 1983,37грн, три проценти річних (від прострочених платежів) у сумі 251,48грн та інфляційні втрати в сумі 692,16грн, а також - витрати на судовий збір у сумі 2422,40грн.
4.Призначити на 06.03.2025 о 13:20год судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат Позивача на професійну правничу допомогу.
5.Попередити Позивача про обов'язковість подання доказів стосовно понесення витрат на професійну правничу допомогу у 5-денний строк.
Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:
- у випадку відсутності апеляційного оскарження у 20-денний строк - після закінчення вказаного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (до ІНФОРМАЦІЯ_7 ), який обчислюється з дня складення повного Рішення;
- у випадку апеляційного оскарження (у 20-денний строк) і відсутності факту скасування - після ухвалення ІНФОРМАЦІЯ_8 відповідного судового рішення.
Повне рішення складено 21.02.2025.
Суддя ОСОБА_2