79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
11.02.2025 Справа № 914/3010/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло"
до відповідача Фізичної особи-підприємця Смолянин Ольги Петрівни
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1
про стягнення 16614,78 грн
за участю представників:
від позивача Тенета Н.Р.
від відповідача не з'явився
від третьої особи не з'явився
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" до відповідача Фізичної особи-підприємця Смолянин Ольги Петрівни про стягнення 16614,78 грн, з яких 16001,76 грн основний борг, 443,46 грн інфляційні втрати та 169,56 грн 3% річних.
Ухвалою суду від 10.12.2024 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вказаною ухвалою суду також було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Горлату Катерину Миколаївну
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві та у відповіді на заперечення.
Відповідач та третя особа явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Явка відповідача та третьої особи в судове засідання не визнавалася обов'язковою.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив таке.
Приміщенням за адресою м. Новий Розділ, вулиця Винниченка, будинок №19 користується Фізична особа-підприємець Смолянин Ольга Петрівна згідно з договором оренди нежитлового приміщенням від 01.06.2020, згідно з яким нежитлове приміщення за адресою вулиця Винниченка, будинок 19 (опалювальна площа 157,00 кв.м.) передано їй у безоплатне володіння та користування з метою здійснення підприємницької діяльності.
Умовами даного договору передбачено, що ФОП Смолянин Ольга Петрівна (орендар) зобов'язана своєчасно сплачувати кошти за комунальні послуги (пункт 3.2. договору оренди). Орендодавець не відповідає по зобов'язаннях орендаря (пункт 6.3. договору оренди).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності Горлатій Катерині Миколаївні.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" (постачальник) визначено виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та виконавцем комунальних послуг з постачання гарячої води на території міста Новий Розділ Львівської області відповідно до Рішення Виконавчого комітету Новороздільської міської ради від 19.11.2019 №329. Даним рішенням також погоджено ТзОВ «Нафтогаз Тепло» застосування тарифів на теплову енергію на послуги з постачання теплової енергії та на послуги з постачання гарячої води.
На виконання Рішення Виконавчого комітету Новороздільської міської ради від 19.11.2019 №329 з листопада 2019 року ТзОВ «Нафтогаз Тепло» забезпечило постачання теплової енергії та гарячої води для міста Новий Розділ. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальні періоди безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Рішенням Виконавчого комітету Новороздільської міської ради від 12.10.2021 №438 затверджено нову структуру тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання послуги з постачання теплової енергії.
Як зазначає позивач, з листопада 2021 року набули чинності Індивідуальні договори приєднання на надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані 01.10.2021 на корпоративному сайті ТОВ «Нафтогаз Тепло», про що споживачам було надіслане повідомлення в квитанції за жовтень 2021 року.
З метою врегулювання договірних відносин ТзОВ «Нафтогаз Тепло» зверталося до відповідача як споживача з метою укладення договору про надання теплової енергії, проте, як зазначив позивач, відповідачем вказані звернення залишені поза увагою та не вжито жодних заходів спрямованих на укладення договірних стосунків.
Відповідно до пункту 1 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022), цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Пунктом 5 договору передбачено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з:
- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Відповідно до пунктів 8 та 9 договору, виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку). Контроль якісних та кількісних характеристик послуги здійснюється за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії та іншими засобами вимірювальної техніки.
Згідно з пунктом 11 договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (далі - Методика розподілу). Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).
Відповідно до пункту 30 договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (Офіційний вісник України, 2019 р., N 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування;
- плати за технічне обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем будинку
Згідно з пунктом 31 договору, вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Відповідно до пунктів 32 та 33 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно. Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Пунктами 34 та 35 договору передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Згідно з пунктами 38 та 39 договору, споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору. Плата за послугу не нараховується за час перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до пунктів 40-42 договору, споживач має право, зокрема, відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, що затверджений наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 р. N 169; це право не звільняє споживача від зобов'язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції). Споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором. Виконавець має право, зокрема, звертатися до суду в разі порушення споживачем умов цього договору.
Пунктами 51-56 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". У разі відключення приміщення споживача від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку цей договір не припиняє своєї дії. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними. Повідомлення, документи та інформацію споживач надсилає виконавцю засобами зв'язку, зазначеними в розділі "Реквізити виконавця" цього договору. Виконавець надсилає повідомлення, документи та інформацію, що передбачені цим договором, на поштову адресу приміщення споживача або іншими засобами зв'язку, зазначеними споживачем.
Як зазначає позивач, відповідач не сплачував за послуги передбачені вказаним договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем. Відповідно до розрахунку заборгованості по особовому рахунку НОМЕР_1 розмір заборгованості відповідача за надання послуг з постачання теплової енергії та абонентське обслуговування за адресою м. Новий Розділ, вулиця Винниченка, будинок № 19 (опалювальна площа 157,00 кв.м) становить 16001,76 грн з ПДВ.
Житловий будинок № 19 по вулиці Винниченка у місті Новий Розділ до 2024 року не було оснащено комерційним засобом обліку теплової енергії. У січні 2024 року житловий будинок оснащено загальнобудинковим приладом комерційного обліку теплової енергії (лічильник теплової енергії SEMPAL S1H, заводський номер №007446), який встановлено на системі централізованого опалення будинку, що обліковує 12 квартир та, зокрема, нежитлове приміщення, яке належить на праві власності Горлата Катерині Миколаївні та яким користується ФОП Смолянин Ольга Петрівна.
Відповідно до акту опломбування даний прилад комерційного обліку теплової енергії опломбовано та прийнято на комерційний облік 04.01.2024. Покази загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії зафіксовано в актах про відпуск теплової енергії за січень-березень 2024 року.
Оскільки з листопада 2022 року по грудень 2023 року житловий будинок № 19 по вулиці Винниченка у місті Новий Розділ не був оснащений комерційним засобом обліку теплової енергії, тому впродовж цього періоду нарахування за постачання теплової енергії проводилося розрахунково, а з січня 2024 року здійснюється з врахуванням показів загальнобудинкового лічильника теплової енергії відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що по нежитловому приміщенню за адресою м. Новий Розділ, вулиця Винниченка, будинок 19 постачальником теплової енергії виставлено споживачу такі рахунки на оплату:
- №000001723 від 19.12.2022 на суму 765,96 грн, в тому числі ПДВ 127,66 грн. Згідно з даними рахунку обсяг спожитої теплової енергії у листопаді 2022 року становить 0,370958 Гкал;
- №000000014 від 11.01.2023 на суму 983,82 грн, в тому числі ПДВ 163,97 грн. Згідно з даними рахунку обсяг спожитої теплової енергії у грудні 2022 року становить 0,481312 Гкал;
- №000000239 від 08.02.2023 на суму 923,58 грн, в тому числі ПДВ 153,93 грн. Згідно з даними рахунку обсяг спожитої теплової енергії у січні 2023 року становить 0,450797 Гкал;
- №000000470 від 06.03.2023 на суму 969,16 грн, в тому числі ПДВ 161,53 грн. Згідно з даними рахунку обсяг спожитої теплової енергії у лютому 2023 року становить 0,473885 Гкал;
- №000000781 від 05.04.2023 на суму 971,67 грн, в тому числі ПДВ 161,95 грн. Згідно з даними рахунку обсяг спожитої теплової енергії у березні 2023 року становить 0,472197 Гкал;
- №000000982 від 05.05.2023 на суму 6464,19 грн, в тому числі ПДВ 77,37 грн. Згідно з даними рахунку обсяг спожитої теплової енергії у квітні 2023 року становить 0,215138 Гкал;
- №000001253 від 06.06.2023 на суму 39,47 грн, в тому числі ПДВ 6,58 грн за абонентське обслуговування у травні 2023 року;
- №000001471 від 05.07.2023 на суму 39,47 грн, в тому числі ПДВ 6,58 грн за абонентське обслуговування у червні 2023 року;
- №000001633 від 03.08.2023 на суму 39,47 грн, в тому числі ПДВ 6,58 грн за абонентське обслуговування у липні 2023року;
- №000001839 від 05.09.2023 на суму 39,47 грн, в тому числі ПДВ 6,58 грн за абонентське обслуговування у серпні 2023 року;
- №000002044 від 05.10.2023 на суму 39,47 грн, в тому числі ПДВ 6,58 грн за абонентське обслуговування у вересні 2023 року;
- №000002236 від 02.11.2023 на суму 39,47 грн, в тому числі ПДВ 6,58 грн за абонентське обслуговування у жовтні 2023 року;
- №000002490 від 08.12.2023 на суму 1893,54 грн, в тому числі ПДВ 315,59 грн. Згідно з даними рахунку обсяг спожитої теплової енергії у листопаді 2023 року становить 0,443003 Гкал;
- №000000014 від 09.01.2024 на суму 1896,20 грн, в тому числі ПДВ 316,03 грн. Згідно з даними рахунку обсяг спожитої теплової енергії у грудні 2023 року становить 0,477418 Гкал;
- №000000302 від 13.02.2024 на суму 2626,95 грн, в тому числі ПДВ 437,83 грн. Згідно з даними рахунку обсяг спожитої теплової енергії у січні 2024 року становить 0,6888859 Гкал;
- №000000468 від 05.03.2024 на суму 2156,39 грн, в тому числі ПДВ 359,40 грн. Згідно з даними рахунку обсяг спожитої теплової енергії у лютому 2024 року становить 0,585 Гкал;
- №000000704 від 10.04.2024 на суму 1897,28 грн, в тому числі ПДВ 316,21 грн. Згідно з даними рахунку обсяг спожитої теплової енергії у березні 2024 року становить 0,533694 Гкал;
- №000000925 від 07.05.2024 на суму 42,94 грн, в тому числі ПДВ 7,16 грн за абонентське обслуговування у квітні 2024 року;
- №000001130 від 04.06.2024 на суму 42,94 грн, в тому числі ПДВ 7,16 грн за абонентське обслуговування у травні 2024 року;
- №000001359 від 03.07.2024 на суму 42,94 грн, в тому числі ПДВ 7,16 грн за абонентське обслуговування у червні 2024 року;
- №000001592 від 02.08.2024 на суму 42,94 грн, в тому числі ПДВ 7,16 грн за абонентське обслуговування у липні 2024 року;
- №000001805 від 05.09.2024 на суму 42,94 грн, в тому числі ПДВ 7,16 грн за абонентське обслуговування у серпні 2024 року;
- №000002024 від 03.10.2024 на суму 42,94 грн, в тому числі ПДВ 7,16 грн за абонентське обслуговування у вересні 2024 року.
Відповідачу додатково за період листопад 2022 року - вересень 2024 року сформовано акти приймання-передачі теплової енергії, які разом з рахунками на оплату надавалися відповідачу. Відповідно до супровідних листів та поштових квитанцій вказані рахунки на оплату та акти приймання-передачі теплової енергії надсилалися відповідачу на юридичну адресу.
При цьому, як вказано у позовній заяві, послуги з постачання гарячої води відповідачу не надавалися, рахунки на оплату за послуги з постачання гарячої води не формувалися.
Як зазначено у позовній заяві, позивачем вживалися заходи для досудового врегулювання спору шляхом надіслання вимог про сплату заборгованості, на підтвердження чого до позовної заяви долучено копії листів та докази їх відправлення.
Однак, як стверджує позивач, станом на дату звернення до суду відповідачем не погашено заборгованість.
На підставі частини 2 статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 443,46 грн інфляційних втрат та 169,56 грн 3% річних.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 16614,78 грн, з яких 16001,76 грн основний борг, 443,46 грн інфляційні втрати та 169,56 грн 3% річних.
Відповідач проти задоволення позову не заперечив, однак подав клопотання (вх.№255/25 від 22.01.2025), в якому просив розтермінувати заборгованість на один рік. В поданому клопотанні відповідач також просив не стягувати з нього інфляційні втрати, 3% річних та витрати по сплаті судового збору, оскільки договір, розрахунки та попередження йому не надавалися.
Третя особа подала заперечення (вх.№893/25 від 13.01.2025) на позовну заяву, в кому зазначено, що нежитлове приміщення за адресою м. Новий Розділ, вулиця Винниченка, будинок № 19 не отримує послугу з постачання теплової енергії, оскільки відключене від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та має окремий вхід, тому не має підстав для стягнення заборгованості.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на таке.
Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, приміщенням за адресою м. Новий Розділ, вулиця Винниченка, будинок №19 користується Фізична особа-підприємець Смолянин Ольга Петрівна згідно з договором оренди нежитлового приміщенням від 01.06.2020, відповідно до якого нежитлове приміщення за адресою вулиця Винниченка, будинок 19 (опалювальна площа 157,00 кв.м.) передано у безоплатне користування Фізичній особі-підприємцю Смолянин Ользі Петрівні. Умовами даного договору передбачено, що ФОП Смолянин Ольга Петрівна (орендар) зобов'язана своєчасно сплачувати кошти за комунальні послуги (пункт 3.2. договору оренди).
Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Докази того, що нежитлове приміщення повернуто орендодавцю чи докази наявності заперечень наймодавця щодо користування відповідачем вказаним нежитловим приміщенням в матеріалах справи відсутні. Сторони та третя особа не заперечили факт користування нежитловим приміщенням Фізичною особою-підприємцем Смолянин Ольгою Петрівною.
Відповідно до статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Згідно із статтею 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Частиною 2 статті 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Відповідно до пункту 10 частини 1 і частини 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирного будинку зобов'язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово - комунальні послуги. Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
10.12.2017 набрав чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII, відповідно до пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» якого, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України №2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги", до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, належить, зокрема, встановлення методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії, а також послуги з поводження з побутовими відходами) у багатоквартирних будинках та інших будівлях, де налічуються два або більше споживачів.
Статтею 5 вказаного Закону встановлено, що комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України №2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги", у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
При цьому відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги", договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Відповідно до пункту 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022) фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Згідно з пунктом 24 Правил № 830, визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
Відповідно до пункту 38 Правил № 830 споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Згідно з підпунктом 13 пункту 45 Правил №830 індивідуальний споживач зобов'язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не підписав заяву-приєднання, однак будинок, в якому знаходиться приміщення, яким користується відповідач, продовжував отримувати послугу з постачання теплової енергії.
За цим договорам ТзОВ «Нафтогаз Тепло» взяло на себе зобов'язання надати споживачам послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення, а споживач зобов'язання своєчасно оплачувати надані послуги в строки і на умовах, що визначені цими договорами. Вартість послуг є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та тарифу на постачання гарячої води. Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць.
Статтею 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до вимог частини другої статті 3 цього Закону обсяг споживання теплової енергії визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря
У разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, зазначеного в частині першій цієї статті, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду.
Керуючись статтею 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", пунктом 4 частини другої статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пунктом 8 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року № 197, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України видано Наказ № 315 від 22.11.2018 «Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» (надалі - Методика № 315).
Ця Методика встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг (пункт 1 Розділу І Методики № 315).
Відповідно до пункту 3 Методики №315 розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Як встановлено судом, житловий будинок № 19 по вулиці Винниченка у місті Новий Розділ до 2024 року не було оснащено комерційним засобом обліку теплової енергії, з огляду на що впродовж цього періоду нарахування за постачання теплової енергії проводилося розрахунково.
Як також встановлено судом, у січні 2024 року житловий будинок оснащено загальнобудинковим приладом комерційного обліку теплової енергії (лічильник теплової енергії SEMPAL S1H, заводський номер № 007446).
На підтвердження того, що впродовж опалювальних сезонів 2022/2023 та 2023/2024 років ТОВ «Нафтогаз Тепло» забезпечено подачу теплової енергії за адресою м. Новий Розділ, вулиця Винниченка, будинок №19, в якому знаходиться приміщення, яким користується Фізична особа-підприємець Смолянин Ольга Петрівна позивачем долучено до позовної заяви копії Паспортів готовності до роботи в опалювальні періоди 2022/2023 та 2023/2024 років по будинку № 19 по вулиці Винниченка у м. Новий Розділ, акти готовності до опалювальних періодів та акти про пуск.
Отже як стверджує позивач та як вбачається із матеріалів справи, заборгованість відповідача за період з 01.11.2022 по 30.09.2024 становить 16001,76 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.
Щодо заперечень третьої особи необхідно зазначити, що згідно з частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
А згідно з пунктом 24 Правил № 830 обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) (пункт 38 Правил № 830).
Індивідуальний споживач зобов'язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) (пункт 45 Правил № 830).
При цьому, як встановлено судом, послуги з постачання гарячої води відповідачу не надавалися, рахунки на оплату за послуги з постачання гарячої води не формувалися.
Щодо твердження третьої особи про те, що надання послуги не відбувається, оскільки нежитлове приміщення має окремий вхід, то дане твердження спростовується пунктом 3 Методики №315, зміст якого викладено вище.
Отже враховуючи наведене, відключення від центрального опалення та наявність у приміщення окремого входу не звільняє від нарахування частки від загального обсягу теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Щодо твердження відповідача про те, що він не отримував договір, розрахунки та попередження, у зв'язку з чим він просив не стягувати з нього інфляційні втрати, 3% річних та витрати по сплаті судового збору, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем формувалися та надсилалися поштою за адресою Львівська область, м. Новий Розділ, вулиця Винниченка, будинок 19, квартира 10 рахунки на оплату та акти приймання-передачі послуг, однак більшість листів були повернуті на адресу у зв'язку із закінченням терміну зберігання на пошті. Як вказав позивач, працівниками ТОВ «Нафтогаз Тепло» вжито усіх заходів щодо інформування та вручення рахунків на оплату та іншої кореспонденції відповідачу, однак ним проігноровано та не вжито жодних заходів щодо оплати наявної заборгованості.
Крім того, як вбачається із розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, позивач здійснює такі нарахування лише на заборгованість в розмірі 5155,35 грн, а не на всю суму боргу (16001,76 грн) і за період з 02.10.2023 по 05.11.2024. Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає, що нарахування позивачем здійснено вірно.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 16001,76 грн основного боргу, 443,46 грн інфляційних втрат та 169,56 грн 3% річних є обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, з огляду на що підлягають задоволенню.
Щодо судового збору, то відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжною інструкцією №2475 від 21.11.2024 на суму 3028,00 грн.
Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню.
Щодо заяви про розстрочення виконання рішення суду у даній справі на один рік суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частиною 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Власник приміщення Горлата Катерина Миколаївна у письмових поясненнях зазначила, що приміщення не функціонує з січня 2022.
У судовому засіданні позивач зазначив, що не проти розстрочення виконання рішення суду на 3 місяці.
Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, враховуючи матеріальні інтереси як позивача, так і відповідача, зважаючи на те, що позивач не заперечив щодо часткового розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку заяву про розстрочку виконання рішення суду задовольнити частково та розстрочити виконання рішення суду відповідно до такого графіка виконання:
- до 11.03.2025 - 4910,69 грн;
- до 11.04.2025 - 4910,69 грн;
- до 11.05.2025 - 4910,69 грн;
- до 11.06.2025 - 4910,71 грн.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 331, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Смолянин Ольги Петрівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, ідентифікаційний код 42399765) 16001,76 грн основного боргу, 443,46 грн інфляційних втрат, 169,56 грн 3% річних та 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору.
3. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 11.02.2025 у справі №914/3010/24 на чотири місяці шляхом здійснення наступних платежів:
- до 11.03.2025 - 4910,69 грн;
- до 11.04.2025 - 4910,69 грн;
- до 11.05.2025 - 4910,69 грн;
- до 11.06.2025 - 4910,71 грн.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 21.02.2025.
Суддя Петрашко М.М.