ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.02.2025Справа № 910/1807/25
Суддя Господарського суду міста Києва Гулевець О.В., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРІКОР ВАЙН»
про забезпечення позову
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРІКОР ВАЙН»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОНІС КУЛЬТ»
про стягнення 352 756,88 грн
без участі представників учасників процесу
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕТРІКОР ВАЙН» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОНІС КУЛЬТ» про стягнення 342 809,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №01/11-23 від 01.11.2023.
14.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕТРІКОР ВАЙН» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРІКОР ВАЙН» про забезпечення позову повернуто.
Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРІКОР ВАЙН» про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Положеннями пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У заяві про вжиття заходів до забезпечення позову позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОНІС КУЛЬТ», у розмірі ціни позову, а саме: 352 756,88 грн.
Мотивуючи необхідність вжиття заходів до забезпечення позову заявник посилається на те, що ТОВ «ДІОНІС КУЛЬТ» знаходиться в скрутному матеріальному становищі, за інформацією єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності ТОВ «ДІОНІС КУЛЬТ» відсутнє будь-яке нерухоме майно, за рахунок якого може відбутися стягнення грошових коштів.
Заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову, необхідного для забезпечення ефективного захисту.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів або здійснюється ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав / інтересів позивача.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- імовірності ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту (поновлення) прав та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заявник не надав суду обґрунтувань та доказів в підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надав жодних доказів, які свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову.
Заявник не надав жодних доказів вчинення відповідачем будь-яких реальних дій, спрямованих на відчуження майна на користь третіх осіб.
Подана заява мотивована виключно припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у даній справі, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, заявником не наведено достатніх доказів в підтвердження наявності підстав для вжиття обраних заявником заходів забезпечення позову.
З огляду на наведене вище, суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРІКОР ВАЙН» про забезпечення позову.
Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРІКОР ВАЙН» про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали: 21.02.2025.
Суддя О.В. Гулевець