Справа № 909/172/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
21.02.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сподар Груп", вул. Петра Набойченка, буд. 105, м. Харків, 61090
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Високоякісні рішення для автоматизації України", вул. Панаса Мирного, буд. 8, м. Івано-Франківськ, 76019
про стягнення заборгованості у розмірі 133940,90 грн,
встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сподар Груп" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високоякісні рішення для автоматизації України" про стягнення заборгованості у розмірі 133940,90 грн, а саме: 122960,00 грн - основної суми боргу, 9105,02 грн - суми збитків від інфляції, 1875,88 грн - 3 % річних.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає за необхідне вказати на таке.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір".
У позовній заяві, позивач зазначає, що згідно ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вказаний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Наявність передбачених частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" умов, за яких суд враховуючи майновий стан сторони може звільнити від сплати судового збору, позивачем не наведено.
Посилання позивача про звільнення від сплати судового збору є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм права.
Пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
За приписами частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Однак, дія зазначеної норми не поширюється на позивача, адже у Законі України "Про захист прав споживачів" термін "споживач" визначається як "фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника" (пункт 22 статті 1 цього Закону).
Зважаючи на те, що учасники справи є суб'єктами господарювання, а спір між сторонами - господарським, та те, що позивач в контексті спірних правовідносин не є споживачем послуг у розумінні Закону України "Про захист прав споживачів", а відтак на нього не поширюється норма частини третьої статті 22 вказаного Закону, суд дійшов висновку, що положення Закону України "Про захист прав споживачів" не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Згідно статті 7 Закону України "Про державний бюджет на 2025 рік" - прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2025 року - становить 3028 гривень.
Таким чином, за подання до суду даного позову, позивач повинен сплатити судовий збір в сумі 3028,00 грн за вимогу майнового характеру.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023 внесено зміни до ряду статей ГПК України.
Згідно приписів ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Судом встановлено, що позивач не має зареєстрованого електронного кабінету у вказаній підсистемі ЄСІТС, що підтверджується відповіддю на запит суду від 19.02.2025 № 7234126 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС.
Відсутність у позивача зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС є підставою для залишення позовної заяви без руху із зазначенням судом обов'язку позивача зареєструвати такий електронний кабінет.
Так, згідно з абз. 1, 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Частиною 2 статті 174 ГПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Сподар Груп" без руху та встановлення строку для усунення виявлених судом недоліків.
Керуючись статтями 4, 6, 162, 174, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Позивачу у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду:
- докази сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн;
- надати суду докази реєстрації позивача (створення електронного кабінету) в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд". Позивач зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 Господарського процесуального кодексу України.
3. Роз'яснити позивачу положення частин 3, 4 ст. 174 ГПК України про те, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили 21.02.2025 - з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Неверовська Л. М.