21.02.2025 Справа № 908/437/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянувши матеріали
позовної заяви: Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «ІСКРА» (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84)
до відповідача: Nilstech OU (Нарвамнт, 7, м. Таллінн, 10117, Естонія (Narvamnt, 7, Tallinn, 10117, Estonia)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 36)
про стягнення 41 160,00 доларів США,
19.02.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. №478/08-07/25 документ сформований в системі «Електронний суд» 18.02.2025) Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «ІСКРА» до відповідача: Nilstech OU (м. Таллінн, Естонія) про стягнення заборгованості в розмірі 41 160,00 доларів США.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 19.02.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/437/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Згідно з ч.1 ст.176 ГПК України до відкриття провадження у справі за правилами позовного провадження (загального або спрощеного) суд встановлює чи є наявними підстави для залишення позовної заяви без руху.
Однією з підстав застосування процесуального механізму залишення позовної заяви без руху згідно ч.1 ст. 174 Кодексу є невідповідність останньої вимогам статей 162, 164 та 172 цього Кодексу.
Розглянувши матеріали зазначеної позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Пунктом 3 частини 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити серед іншого зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
З аналізу позовної заяви вбачається, що відповідачем в ході виконання зобов'язань за Контрактом №233UA-12/19 від 10.12.2019 було поставлено 196 штук НВЧ-приладів S-BAND DROP-IN CIRCULATOR SC1-506 неналежної якості загальною вартістю 41 160,00 доларів США.
В той же час позовні матеріли містять докази повернення позивачем на користь відповідача 194 штуки СВЧ-приладів невідповідної якості, загальна вартість яких згідно ціни за одиницю товару, зазначеної в позовній заяві, складає 40 740,00 доларів США.
Однак, ціна позову, визначена позивачем у вступній частині позовної заяви та у прохальній її частині складає 41 160,00 доларів США. При цьому, позовна заява не містить розрахунку суми, заявленої до стягнення з відповідача.
Наведене вище свідчить про порушення позивачем при поданні позовної заяви вимог пункту 3 частини 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пунктів 5, 8 частини 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
За приписами ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч. 2 ст. 164 ГПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви.
Виходячи з положень наведених статей, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, необхідно не лише зазначити, а й доводити відповідним чином, що вбачається з положень ст.74 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. До позовної заяви мають бути додані відповідні докази, які підтверджують певні юридичні факти, на які посилається заявник.
З огляду на викладене, позивач зобов'язаний надати всі докази на підтвердження факту порушення його прав та законних інтересів діями або бездіяльністю відповідача та, як наслідок, наявність правових підстав для звернення з позовом до суду.
Частиною 4 ст. 74 ГПК України визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів.
Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).
Відповідно до ст. 10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій та статус судів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Частиною 7 ст. 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності в листуванні з іноземними адресатами можуть застосовувати іншу мову, ніж державна.
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Відтак, суд не заперечує можливості позивача укладати договори, вести листування з відповідачем, який є іноземним суб'єктом господарювання, іншою мовою, ніж державна, зокрема російською. Однак, ураховуючи приписи зазначених вище нормативно-правових актів, докази, які позивач подає до суду, мають бути викладені державною мовою або, у разі їх викладення іноземною мовою, до них мають бути додані переклади на держану мову, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат», згідно якої нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Як убачається з наданих позивачем додатків до позову, копія контракту №233UA-12/19 від 10.12.2019 та листування з відповідачем по суті спору складені іноземною мовою - російською, та надані суду без перекладу на українську мову, що порушує приписи частини 2 ст. 164 ГПК України. Відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена, на користь кого тощо.
Більш того документ, викладений іноземною мовою, до якого не додано перекладу українською мовою, позбавляє можливості суд дослідити такий доказ та надати йому оцінку, що унеможливлює вирішення спору по суті.
Ураховуючи положення ч. 2 ст. 164 ГПК України позивачу слід подати суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви, а саме: контракту №233UA-12/19 від 10.12.2019 та листування з відповідачем по суті спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву АТ «Науково-виробничий комплекс «ІСКРА» слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду обґрунтованого розрахунку суми, заявленої до стягнення з відповідача та перекладу в установленому законом порядку українською мовою документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви, а саме: контракту №233UA-12/19 від 10.12.2019 та листування з відповідачем по суті спору.
Приписами частини 3 та 4 ст. 174 ГПК України встановлено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
У Позивача наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, тому суд направляє дану ухвалу до електронного кабінету такої особи.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «ІСКРА» (вхід.№478/08-07/25 від 19.02.2025) - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали, шляхом подання до суду:
- обґрунтованого розрахунку суми, заявленої до стягнення з відповідача;
- перекладу в установленому законом порядку українською мовою документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви, а саме: контракту №233UA-12/19 від 10.12.2019 та листування з відповідачем по суті спору.
3. Роз'яснити позивачу, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.
4. Копію ухвали направити до електронного кабінету позивача.
Ухвала підписана 21.02.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.А Федько