майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"21" лютого 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1233/24
Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін
справу за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії "СЛОВЕЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ"
до Фізичної особи-підприємця Шуліка Сергія Вікторовича
про стягнення 20000,00 грн.
Процесуальні дії по справі.
Державне спеціалізоване господарське підприємство "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії "СЛОВЕЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Шуліка Сергія Вікторовича 20000,00 грн за невиконані роботи згідно з договором на виконання робіт №19-22 від 08.08.2022.
Ухвалою суду від 09.12.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
20.12.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків від 19.12.2024 (сформована в системі і направлена 19.12.2024), до якої додано платіжну інструкцію №7179 від 16.12.2024 на підтвердження сплати судового збору на суму 3028,00 грн (а.с.77-83).
Ухвалою суду від 25.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено сторонам строки для подання передбачених ГПК України заяв по суті спору.
Однак відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не скористався, заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надсилав.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи у встановлений ч.7 ст.252 ГПК України строк не надходило.
До суду 16.01.2025 повернулася копія ухвали про відкриття провадження у справі №906/1233/24 від 25.12.2024, направлена на адресу відповідача (майдан Путятинський, буд.7, кв.6, м.Житомир, Житомирська обл., 10002), зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання 13.01.2025» (а.с.91-93, 94).
Будь-якої іншої адреси відповідача, крім зазначеної, суду невідомо, заяв про зміну місцезнаходження відповідача не надходило.
Відповідно до ч.ч.3, 7 ст.120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21, від 30.08.2023 у справі №910/10477/22).
Для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України “Про поштовий зв'язок» та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (п.76 цих Правил).
Відтак повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).
Також суд враховує, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі №906/1233/24 від 25.12.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень".
Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у даній справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165, ч.5 ст.252 ГПК України.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконав доручені позивачем роботи згідно договору на виконання робіт №19-22 від 08.08.2022, а відтак зобов'язаний повернути отримані в якості передоплати кошти в сумі 20000,00 грн (а.с.1-3).
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, жодних заперечень з приводу викладених у позовній заяві обставин не повідомив, хоча мав об'єктивну можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати докази в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених вимог.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
08.08.2022 між Державним підприємством «СЛОВЕЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» (далі - замовник) та ФОП Шуліком С.В. (далі - виконавець) укладено договір на виконання робіт №19-22 (далі - договір) (а.с.6-7).
Відповідно до умов цього договору та в порядку, передбаченому чинним законодавством, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання здійснювати виконання робіт замовника (п.1.1 договору).
Згідно з п.1.2 договору, виконавець надає наступні послуги:
- підготовка матеріалів та попереднє опрацювання вихідних даних;
- складання технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) земель лісогосподарського призначення площею 2688 га на території Словечанської ОТГ Коростенського району Житомирської області.
Виконані роботи за даним договором оформляються актом прийомки-передачі виконаних робіт (п.1.4 договору).
За змістом пп.2.2.1 п.2.2 договору, виконавець зобов'язаний якісно, добросовісно та в мінімально можливі строки здійснювати всі дії, необхідні для виконання замовлення.
Відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору, загальна вартість робіт становить: 196224,00 грн без ПДВ. Оплата здійснюється в наступному порядку: 50% вартості робіт замовник сплачує попередньо за п'ять календарних днів до початку робіт на розрахунковий рахунок виконавця, решта 50% вартості робіт протягом 5 днів після виконання робіт у повному обсязі та підписання акту виконаних робіт.
Договір вступає в законну силу з моменту підписання договору та діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.6.1, п.10.2 договору).
Також 08.08.2022 сторони підписали протокол узгодження договірної ціни в сумі 196224,00 грн без ПДВ. Цей протокол є підставою для взаємних розрахунків між виконавцем та замовником (а.с.7 на звороті).
Згідно з платіжною інструкцією №15726 від 24.08.2022, ДП «СЛОВЕЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» сплатило ФОП Шуліку С.В. 20000,00 грн за «Складання технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок згідно рах.№19 від 08.08.2022р. без ПДВ» (а.с.8).
У подальшому, як вбачається з матеріалів справи (а.с.12-69), ДП «СЛОВЕЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» було припинено шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ». Правонаступником всього майна, усіх прав та обов'язків ДП «СЛОВЕЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» є Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ» (філія «СЛОВЕЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО») (далі - позивач).
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору №19-22 від 08.08.2022 позивач направив на адресу ФОП Шуліка С.В. претензію за вих.№152 від 13.03.2023 з проханням повернути передоплату в сумі 20000,00 грн, однак така повернулася без вручення останньому «за закінчення терміну зберігання» (а.с.9-10) та залишилася невиконаною.
За наведених обставин позивач змушений був звернутися з позовом про стягнення з відповідача коштів, сплачених за невиконані роботи, в судовому порядку.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Укладений між сторонами договір на виконання робіт №19-22 від 08.08.2022 за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ч.1 ст.902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Згідно з ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
З урахуванням наведених положень чинного законодавства та відповідно до умов договору №19-22 від 08.08.2022, відповідач взяв на себе зобов'язання виконати роботи з підготовки матеріалів та попереднього опрацювання вихідних даних, складання технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) земель лісогосподарського призначення площею 2688 га на території Словечанської ОТГ Коростенського району Житомирської області.
Однак належних і допустимих доказів виконання відповідачем обумовлених робіт в межах строку дії договору матеріали справи не містять. Строк дії договору закінчився, роботи за актом прийому-передачі позивачу здані не були.
Направлена позивачем на адресу відповідача претензія за вих.№152 від 13.03.2023 щодо повернення сплачених в якості передоплати коштів в сумі 20000,00 грн залишена без реагування. Про намір виконати взяті на себе зобов'язання та здати роботу замовнику відповідач не повідомив.
Доказів протилежного суду не представлено.
В силу приписів п.6 ст.3 ЦК України, однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно із ч.ч.2, 3 ст.13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.2 ст.193 ГК України).
З огляду на викладене і те, що положеннями ЦК України не врегульовано питання повернення попередньої оплати за договором про надання послуг, суд приходить до висновку про застосування аналогії закону, зокрема ст.693 ЦК України.
Так, згідно з ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
З підстав наведеного та зважаючи на встановлені вище обставини, відповідач у зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань за договором №19-22 від 08.08.2022 зобов'язаний повернути позивачу кошти в сумі 20000,00 грн, сплачені йому за роботи, які фактично виконані не були.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).
Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 13.10.2021 №923/1379/20).
Кожній стороні надавалась розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять її у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, надати пояснення, обґрунтувати переконливість поданих доказів та позицій у справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Попри те відповідач не представив суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, заявлених до нього вимог належним чином і в установленому законом порядку не спростував, доказів повернення позивачу коштів за невиконані роботи згідно з договором №19-22 від 08.08.2022 станом на час розгляду справи не надав.
Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене та оцінивши з огляду на положення ст.ст.74, 75-79, 86 ГПК України наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та його задоволення у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
З огляду на приписи ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача; інших витрат, пов'язаних із розглядом справи, позивачем заявлено не було.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шуліка Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" (вул. Шота Руставелі, буд. 9А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії "СЛОВЕЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" (вул. Лісова, буд. 13, с. Словечне, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11122, код ЄДРПОУ 45078716) 20000,00 грн та 3028,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Прядко О.В.
Друк: 1 - у справу; - позивачу та його представнику (до ел.каб.); 2 - відповідачу (рек.).