майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"19" лютого 2025 р. м. Житомир Справа № 906/213/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Вельмакіної Т.М.,
розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДІ-КЕЙТЕРИНГ" про забезпечення позову від 17.02.2025 до подання позовної заяви,
18.02.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДІ-КЕЙТЕРИНГ" до Господарського суду Житомирської області через систему "Електронний суд" надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Особами, які можуть отримати статус учасника справи - відповідача, заявник визначив: Комунальне некомерційне підприємство "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф.Гербачевського" Житомирської обласної ради та Управління майном Житомирської обласної ради.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДІ-КЕЙТЕРИНГ" про забезпечення позову від 17.02.2025 до подання позовної заяви передано на розгляд судді Вельмакіній Т.М.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд враховує таке.
Заявник просить вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви, а саме: заборонити Комунальному некомерційному підприємству "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф.Гербачевського" Житомирської обласної ради та Управлінню майном Житомирської обласної ради вчиняти будь-які дії, спрямовані на вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДІ-КЕЙТЕРИНГ" майна харчоблоку, розташованого у м. Житомирі, вул. Червоного Хреста, буд. 3, та орендованого Товариством з обмеженою відповідальністю "ФУДІ-КЕЙТЕРИНГ" за договорами, укладеними з Управлінням майном Житомирської обласної ради, а саме: першого поверху будівлі харчоблоку, орендованого за договором оренди нерухомого майна №56 від 15.02.2024; цокольного поверху будівлі харчоблоку, орендованого за договором оренди нерухомого майна №57 від 15.02.2024; 40 позицій обладнання харчоблоку, орендованого за договором оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна №64 від 06.03.2024, включаючи будь-які дії щодо самостійного використання Комунальним некомерційним підприємством "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф.Гербачевського" Житомирської обласної ради зазначеного майна, передачі його будь-яким третім особам, вчинення будь-яких перешкод у доступі до такого майна представникам Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДІ-КЕЙТЕРИНГ" та/або його контрагентам (постачальникам, підрядникам, перевізникам тощо), припинення чи обмеження постачання комунальних послуг, від'єднання від мереж водо- та енергопостачання, водовідведення тощо, а також вчинення будь-яких інших перешкод у вільному використанні орендованого майна відповідно до умов зазначених договорів оренди.
Заявник стверджує, що вжиття саме цього заходу забезпечення позову є необхідним, оскільки в протилежному випадку відповідачі самі 18.02.2025 силоміць заберуть усе орендоване майно харчоблоку, а попри нього - невідомо ще скільки власного майна позивача буде вилучене. У майбутньому відновити роботу такого харчоблоку буде вже неможливо: працівники розбіжаться, комплекс обладнання та іншого майна, необхідного для злагодженої роботи великого харчоблоку, буде втрачено або викрадено, а лікарня розпочне чергову хвилю спекуляцій з приводу неможливості харчування пацієнтів. Зазначає, що не має інших потужностей у місті Житомирі для виконання умов договору кейтерингу №112 від 20.02.2024, зобов'язання за яким, на думку заявника, досі тривають.
В обгрунтування заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДІ-КЕЙТЕРИНГ" орендує комунальне майно, балансоутримувачем якого є Комунальне некомерційне підприємство "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф.Гербачевського" Житомирської обласної ради на підставі договорів оренди, укладених з Управлінням майном Житомирської обласної ради, а саме:
1) договором оренди нерухомого майна №56 від 15.02.2024 - оренда першого поверху будівлі харчоблоку;
2) договором оренди нерухомого майна №57 від 15.02.2024 - оренда цокольного поверху будівлі харчоблоку;
3) договір оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна №64 від 06.03.2024 - оренда 40 позицій обладнання харчоблоку.
Також заявник вказує, що надавав лікарні кейтерингові послуги за договором №112 від 20.02.2024. Однак, на початку 2025 року лікарня вирішила харчувати своїх пацієнтів самостійно, для чого вирішила повернути майно харчоблоку з оренди.
Заявник зазначає, що Управління майном Житомирської обласної ради повідомило його листами №82/25, 83/25, 84/25 від 07.02.2025 про розірвання вказаних вище договорів оренди майна, у зв'язку з тим, що орендар допустив прострочення орендної плати на строк більше трьох місяців.
Крім того, листами від 13.02.2025 №01/507 та 01/508 Комунальне некомерційне підприємство "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф.Гербачевського" Житомирської обласної ради повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДІ-КЕЙТЕРИНГ" відповідно про:
- розірвання договору №112 від 20.02.2024 з 18.02.2025 на підставі прийнятого керівництвом Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф.Гербачевського" Житомирської обласної ради рішення про забезпечення послуг харчування безпосередньо власними силами, а також про те, що згідно з п.5.6 договору остання основна заявка на надання послуг з харчування буде подана 16.02.2025 для забезпечення харчування пацієнтів 17.02.2025 з можливістю надання коригуючої заявки про надання послуг на поточний день;
- дострокове припинення договорів оренди №56,57 від 15.02.2024 та №64 від 06.03.2024, а також про необхідність 18.02.2025 здійснити заходи щодо повернення орендованого майна балансоутримувачу та скласти відповідні акти про повернення орендованого майна, тому просило забезпечити участь уповноважених осіб орендаря.
Заявник зазначає, що наведене стало підставою звернутися до суду із заявою про забезпечення позову задля забезпечення майбутнього позову позивача про визнання недійсною односторонньої відмови орендодавця від договорів оренди.
Зазначає, що майбутній позов не міститиме вимог майнового характеру, якщо тільки відповідачами не буде заподіяно шкоду майну позивача під час примусового виселення з орендованого майна.
Заявник вказує про недоцільність вжиття заходів зустрічного забезпечення, оскільки вказаний захід забезпечення позову на період розгляду судом спору не позбавить жодного з відповідачів їхніх прав.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з п.2 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Заборона відповідачу вчиняти певні дії, як процесуальний захід забезпечення позову, має на меті обмежити активну поведінку особи, щодо якої вживається такий захід, шляхом встановлення судом певного зобов'язання особи, яке виникає безпосередньо з відповідного процесуального документа (ухвали суду про забезпечення позову) та покликане забезпечити виконання ймовірного судового рішення про задоволення позову і забезпечує ефективний захист, поновлення порушених прав позивача.
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача і з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Таким чином, звертаючись з відповідною заявою, позивач, серед іншого, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову; наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги; взаємопов'язаність заходу забезпечення з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення господарського суду, а саме, що обраний спосіб забезпечення спроможний запобігти відповідним утрудненням; імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливості виконання позовних вимог у випадку їх задоволення.
Оскільки у даному випадку заявник планує звернутися до суду з немайновою позовною вимогою - про визнання недійсною односторонньої відмови орендодавця від договорів оренди, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Однак, позивачем не наведено достатніх підстав та не надано доказів, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
При цьому суд враховує, що заява про забезпечення позову не може грунтуватися на наведених заявником припущеннях, зокрема щодо неможливості у майбутньому відновити роботу харчоблоку, щодо неможливості в інший спосіб уникнути втрати або викрадення його власного майна майна, які можуть статися, тощо.
Одночасно суд враховує, що відповідно до ч.11 ст.137 ГПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
З огляду на те, що заявник повідомив про намір звернутися до суду з позовною заявою про визнання недійсною односторонньої відмови орендодавця від договорів оренди, суд вважає, що метою обраного заявником способу забезпечення позову є продовження дії умов договорів оренди майна №56,57 від 15.02.2024 та №64 від 06.03.2024, про припинення яких в односторонньому порядку повідомив заявника орендодавець, адже фактично ці вимоги направлені на недопущення припинення права оренди заявника.
Отже, обраний заявником спосіб забезпечення позову є тотожним задоволенню позовних вимог, з якими заявник має намір звертатися до суду, що, враховуючи зміст ч.11 ст.137 ГПК України, виключає можливість застосування вказаного заходу забезпечення, оскільки позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Також суд наголошує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такі заходи не будуть перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.
Суд при цьому враховує, що вжиття наведених заходів забезпечення позову, з огляду на розірвання вказаних вище договорів оренди майна та договору про надання кейтерингових послуг, може призвести до порушення на невизначений період часу прав інших осіб, зокрема прав пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні у лікарні, щодо належного та безперебійного забезпечення харчуванням та на можливість Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф.Гербачевського" Житомирської обласної ради належним чином забезпечувати пацієнтів харчуванням, що може мати наслідком необґрунтоване втручання суду у діяльність щодо забезпечення харчуванням пацієнтів лікарні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення поданої позивачем заяви про забезпечення позову від 17.02.2025 до подання позовної заяви, тому відмовляє у її задоволенні.
Керуючись статтями 136, 137, 140, ст.234-235 ГПК України, господарський суд
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДІ-КЕЙТЕРИНГ" про забезпечення позову від 17.02.2025 до подання позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.
Ухвалу підписано 20.02.2025
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - у справу
- заявнику, Комунальному некомерційному підприємству "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф.Гербачевського" Житомирської обласної ради та Управлінню майном Житомирської обласної ради через систему "Електронний суд".