61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
12.02.2025 Справа №905/1612/24
Господарський суд Донецької області у складі:
судді Лободи Т.О.
при секретарі судового засідання Білик М.Л.,
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ, код 42399676,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Енергія", м. Бахмут Донецької області, код 37545287,
про стягнення 681 645,35 грн,
за участю представників сторін: не з'явились,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Енергія" про стягнення заборгованості за Договором постачання природного газу № 4420-НГТ-6 від 08.09.2021 у сумі 478 470,88 грн, 3 % річних у сумі 38 308,79 грн та інфляційних втрат у сумі 164 865,68 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору постачання природного газу № 4420-НГТ-6 від 08.09.2021 в частині повної та своєчасної оплати спожитого природного газу.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 25.12.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 905/1612/24; справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 21.01.2025 об 11:45 год.; встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 21.01.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.02.2025 о 12:00 год.
Позивач у судове засідання не з'явився, через систему "Електронний суд" надав клопотання, в якому просить провести судове засідання 12.02.2025 без участі представника позивача. У клопотанні позивач також зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов чи будь-яких інших документів до суду не надавав, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений шляхом доставлення ухвали суду від 21.01.2025 до його особистого електронного кабінету в системі "Електронний суд". Додатково суд намагався передати відповідачу телефонограму за наявним у справі номером телефону, але особа, яка відповіла, не прийняла телефонограму та повідомила, що передасть номер телефону суду адвокату.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
08.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квант Енергія" (Споживач) укладено Договір постачання природного газу №4420-НГТ-6 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 1.2 та п. 1.3 Договору природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для власних потреб, або в якості сировини, а не для перепродажу. За цим Договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
За умовами п. 1.4 та п. 1.5 Договору Споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього Договору у Споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між Споживачем та Оператором газорозподільної мережі (надалі - Оператор ГРМ) та присвоєний Оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між Споживачем та Оператором газотранспортної системи (надалі - Оператор ГТС) та присвоєний Оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об'єкти Споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе Споживач. У разі якщо об'єкти Споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за, цим Договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: ПАТ "Донецькоблгаз", з яким (якими) Споживач уклав відповідний договір (договори).
Згідно з п. 2.1 Договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з червня 2021 року до червня 2024 року, а саме з червня 2021 року до червня 2022 року в кількості 88,600 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях, як вказано в Договорі (ділі також - розрахункові періоди).
Загальний обсяг природного газу, замовлений Споживачем за цим Договором, складається з сум обсягів природною газу, замовлених Споживачем за весь період дії Договору (п. 2.1.3 Договору).
Підписанням цього Договору Споживач дає згоду Постачальнику на включення його до Реєстру споживачів Постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів) (п. 2.3 Договору).
Пунктом 2.6 Договору сторони погодили, що за розрахункову одиницю газу приймається один метр кубічний (м3), приведений до стандартних умов: температура (t) 293,18 К (20°С), тиск газу (Р) 101,325 кПа (760 мм рт. ст.) (п. 2.6 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Згідно з п. 3.4 Договору Постачальник із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС та Споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного Споживачем обсягу природного газу.
Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5 Договору).
Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту падання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (п. 3.5.1 Договору).
На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник протягом 3-х (трьох) робочих днів готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника (п. 3.5.2 Договору).
Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п. 3.5.3 Договору).
У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту, ненадання письмової обґрунтованої відмови проти підписання акту до 15 го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору (п. 3.5.4Догвору).
Звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 3.6 Договору).
У четвертому розділі Договору сторони погодили ціну природного газу та порядок її розрахунку.
Згідно з п. 5.1 Договору оплата за природний газ за цим Договором (окрім розрахункових періодів: жовтень 2021, жовтень 2022, жовтень 2023, листопад 2021, листопад 2022, листопад 2023, квітень 2022, квітень 2023, квітень 2024, травень 2022, травень 2023, травень 2024) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 50% вартості замовленого на відповідний розрахунковий період природного газу в обсягах, визначених в пункті 2.1. цього Договору,
- до 22 числа (включно) розрахункового періоду, в якому здійснюється постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 22 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим періодом. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Пунктом 5.4 Договору сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за попередні розрахункові періоди за цим Договором.
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором (п. 7.1 Договору).
Даний Договір набирає чинності з дати його укладання і діє до 30 червня 2024 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 13.1 Договору).
Суд зазначає, що Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності.
В подальшому сторонами укладено до вказаного договору наступні Додаткові угоди, якими внесено зміни до умов Договору постачання природного газу №4420-НГТ-6 від 08.09.2021: № 1 від 27.09.2021, № 2 від 01.10.2021, № 3 від 25.10.2021, № 4 від 20.12.2021, № 5 від 20.01.2022.
Як зазначає позивач, ним в період вересень 2021 року - березень 2022 року здійснювалось постачання природного газу відповідачу відповідно до умов Договору, однак відповідач ухилився від належного документального оформлення обсягів спожитого природного газу, зокрема за період грудень 2021 року - березень 2022 року, та не підписав відповідні акти приймання-передачі природного газу. У зв'язку з цим позивач, враховуючи дані Інформаційної платформи, вважає, що об'єми спожитого природного газу є встановленими, а вартість природного газу визначена з урахуванням ціни такого газу, що узгоджена сторонами в Договорі. Станом на момент пред'явлення позову відповідач має основну заборгованість за період січень - березень 2022 року в загальній сумі 478 470,88 грн.
Несплата відповідачем боргу стала підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а також зумовило звернення позивача до суду із відповідним позовом про стягнення заборгованості.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановив суд, надана до справи копія договору постачання природного містить підпис представника відповідача у відповідній графі. Відповідачем факт підписання та укладання договору постачання природного газу не спростовано, доказів оспорювання, визнання недійсними останнього до матеріалів справи не надано.
При цьому, у договорі постачання природного газу № 4420-НГТ-6 від 08.09.2021 сторонами узгоджено такі істотні умови договору, як його предмет, ціна, строк дії.
Суд встановив, що в даному випадку відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір за своє правовою природою є договором поставки природного газу, правове регулювання якого визначено, зокрема, приписами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а також Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з п.3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Відповідно до п. 3.5 Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту падання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (п. 3.5.1 Договору).
За умовами п. 3.5.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 3 від 25.10.2021) на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник протягом 3-х (трьох) робочих днів готує та надає Споживачу по два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника, а саме: акт на передачу Обсягу І (фіксованого), акт на передачу Обсягу ІІІ (фіксованого) та акт на передачу Обсягу II. При цьому, Сторони в першу чергу оформляють акти на передачу Обсягу І (фіксованого) та Обсягу III (фіксованого) природного газу в обсягах, які не можуть перевищувати зазначені в підпункті 2.1.1. пункту 2 .1 цього Договору відповідні значення у відповідному розрахунковому періоді. Різниця між фактично використаним Споживачем обсягом газу за відповідний період та сумою відповідних показників Обсягу І (фіксованого) та Обсягу ІІІ (фіксованого), оформлюється актом приймання-передачі газу, як Обсяг II.
Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п. 3.5.3 Договору).
У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту, ненадання письмової обґрунтованої відмови проти підписання акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору (п. 3.5.4Догвору).
Як стверджує позивач, відповідач не надав позивачу копії актів приймання-передачі надання послуг розподілу природного газу, зокрема за період грудень 2021 року - березень 2022 року. Таким чином, відповідач порушив умови п. 3.5.1 Договору. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Разом з цим, доказів підготовки та надсилання позивачем відповідачу актів приймання-передачі природного газу за спірний період суду також не надано.
Суд зазначає, що відповідно до умов Договору ЕІС-код споживача (відповідача) - 56XQ00011F57Z00Z.
На запит позивача ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" листом №ТОВВИХ-24-12671 від 16.08.2024 зокрема повідомив, що в інформаційній платформі споживач з EIC-кодом 56XQ00011F57Z00Z був закріплений за постачальником ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (ЕІС-код 56X930000010610X) у період з 01.01.2022 по 31.03.2022. Обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XQ00011F57Z00Z за період з 01.01.2022 по 31.03.2022 внесено в алокацію постачальника ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (ЕІС-код 56X930000010610X) та становить: з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 15 021,83 м3; з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 12 431,10 м3; з 01.03.2022 по 31.03.2022 - 1 452,03 м3. На листі міститься QR-код щодо накладення відповідальною особою кваліфікованого електронного підпису на даному листі.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт включення відповідача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі та споживання відповідачем природного газу з 01.01.2022 по 31.01.2022 в обсязі 15 021,83 м3, з 01.02.2022 по 28.02.2022 в обсязі 12 431,10 м3; з 01.03.2022 по 31.03.2022 в обсязі 1 452,03 м3; постачальником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".
Матеріали справи не містять будь-яких заперечень щодо обсягів споживання відповідачем природного газу, факт постачання природного газу у визначених обсягах за спірний період відповідачем не спростовано.
Згідно з п. 4.1.3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 3 від 25.10.2021) ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, обсягів газу в період з 01.10.2021 до 31.12.2022 (включно) становить 16 554,00 грн.
Отже, загальна вартість спожитого відповідачем природного газу у січні 2022 року складає 248 671,29 грн, у лютому 2022 року - 205 784,36 грн та у березні 2022 року - 24 015,26 грн (з урахуванням того, що з березня 2022 року не застосовувався коефіцієнт 1.1, який застосовувався при замовленні потужності на добу наперед).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п. 5.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 01.10.2021) оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Відповідно до умов п. 5.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 5 від 20.01.2022) оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
5.1.1. Оплата вартості обсягу природного газу, що фактично був переданий Постачальником у розрахунковому періоді відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу, окрім Обсягу І (фіксованого), здійснюється Споживачем в повному об'ємі (100% вартості) до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу;
5.1.2. Оплата 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу Обсягу 1 (фіксованого) здійснюється Споживачем до останнього числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу.
5.1.3. Остаточний розрахунок за фактично переданий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% вартості фактично переданого природного газу Обсягу І (фіксованого).
Отже, строк оплати постачання природного газу за спожитий відповідачем у січні - березні 2022 року природний газ є таким, що настав.
Приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Доказів сплати заборгованості в сумі 478 470,88 грн за період січень-березень 2022 року на час розгляду справи суду не надано, наявність заборгованості відповідачем не спростована.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 478 470,88 грн є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Як вбачається з позовної заяви, позивач також просить стягнути 3 % річних у сумі 38 308,79 грн та інфляційні втрати в сумі 164 865,68 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з наданого розрахунку, 3% річних нараховані позивачем на суму заборгованості за грудень 2021 року з урахуванням проведених оплат та на суми заборгованості за січень-березень 2022 року, інфляційні втрати нараховані позивачем на суми заборгованості за січень-березень 2022 року. Нарахування здійснені з першого дня прострочення оплати за відповідний місяць по 30.11.2024 (за грудень 2021 - по день фактичної оплати).
Щодо нарахувань 3% річних за період грудень 2021 року суд зазначає, що доказів підписання акту приймання-передачі природного газу Обсягу ІІІ за грудень 2021 року матеріали справи не містять, однак сторонами підписано акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 Обсягу ІІ на загальну вартість 11 258,20 грн у кількості 0,38680 тис.куб.м.
Відповідно до п. 2.2.4 Договору (в редакції Додаткової угоди № 3 від 25.10.2021) Обсяг ІІ розраховується як різниця між загальним замовленим обсягом газу, визначеним Споживачем на відповідний розрахунковий період, та сумою Обсягу І (фіксованого) та Обсягу ІІІ (фіксованого).
Враховуючи, що сторонами в п. 2.1.1Договору (в редакції Додаткової угоди № 3 від 25.10.2021) погоджено на грудень 2021 року Обсяг ІІІ (фіксований) в розмірі 14,384 тис.куб.м, та з урахуванням узгодженого сторонами Обсягу ІІ в акті приймання передачі природного газу від 31.12.2021 в розмірі 0,38680 тис.куб.м, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено споживання відповідачем природного газу в грудні 2021 року в обсязі 14,7708 тис.куб.м. загальною вартістю 249 370,86 грн.
До матеріалів справи додані докази сплати відповідачем за спожитий у грудні 2021 року природний газ загальної суми 249 370,86 грн, однак така сплата була здійснена несвоєчасно.
Перевіривши надані розрахунки 3% річних у загальній сумі 38 308,79 грн та інфляційних втрат у сумі 164 865,68 грн за заявлені позивачем періоди прострочення та суми заборгованості, суд встановив, що такі нарахування відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склались між сторонами, арифметично обчислення здійснені вірно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору в сумі 8 179,74 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Енергія" (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Садова, буд. 78А, код 37545287) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 42399676) заборгованість за спожитий у січні-березні 2022 року природний газ у сумі 478 470,88 грн, 3% річних у сумі 38 308,79 грн, інфляційні втрати в сумі 164 865,68 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 8 179,74 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2025.
Суддя Т. О. Лобода