вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
що підлягає оскарженню
у справі про неплатоспроможність
18.02.2025м. ДніпроСправа № 904/1693/22
За заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" з грошовими вимогами в загальній сумі 354 979,72 грн
до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання Товстоп'ятка В.В.
Представники:
від кредитора АТ КБ "ПриватБанк": Шевченко Л.П., довіреність № 371-К-Н-О від 20.03.2023
27.06.2022 до Господарського суду Дніпропетровської області звернулась фізична особа ОСОБА_1 (Заявник) із заявою, в якій просить прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність в порядку передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
Постановою суду від 11.01.2024 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ). Припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича (свідоцтво №461 від 07.03.2013, адреса 85004, м. Добропілля, Донецька область, вул. Театральна, 22, к.23). Визнано боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) - банкрутом. Введено відносно фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) процедуру погашення боргів. Керуючим реалізацією майна призначено Біленка Романа Івановича (свідоцтво №461 від 07.03.2013, адреса 85004, м. Добропілля, Донецька область, вул. Театральна, 22, к.23).
05.12.2024 Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" подано заяву б/н від 03.12.2024 з грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) в загальній сумі 354 979,72 грн, з яких: 19 408,09 грн - заборгованість за тілом кредиту, 165 980,45 грн - відсотки, 726,10 грн - комісія, 160 734,08 грн - пеня, 1 383,81 грн, 424,19 грн - судовий збір у справах №182/10946/13-ц, №2 "н"-8776/0/, №2-1929/10, 267,00 грн - витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника.
Ухвалою суду від 10.12.2024 прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" подано заяву б/н від 03.12.2024 з грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) в загальній сумі 354 979,72 грн, з яких: 19 408,09 грн - заборгованість за тілом кредиту, 165 980,45 грн - відсотки, 726,10 грн - комісія, 160 734,08 грн - пеня, 1 383,81 грн - штраф, 424,19 грн - судовий збір у справах №182/10946/13-ц, №2 "н"-8776/0/, №2-1929/10, 267,00 грн - витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника. Призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 14.01.2025 о 12:30 год.
26.12.2024 від арбітражного керуючого Біленка Р.І. електронною поштою надійшло повідомлення вих.№02-01/939 від 25.12.2024 про результати розгляду грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк", в якому керуючий реалізацією майна боржника визнав грошові вимоги кредитора частково в сумі 43 678,12 грн.
13.01.2025 від кредитора АТ КБ "ПриватБанк" надійшло пояснення б/н від 10.01.2025 щодо грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк" до боржника в межах справи №904/1693/22.
Суд долучив подані документи до матеріалів справи.
У судовому засіданні, призначеному на 14.01.2025, в режимі відеоконференції приймав участь арбітражний керуючий Біленко Р.В., який заявив усне клопотання про відкладення судового засідання з метою надання додаткового часу для ознайомлення з поясненнями Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", які містяться в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 14.01.2025 відкладено розгляд заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" подано заяву б/н від 03.12.2024 з грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) в загальній сумі 354 979,72 грн, з яких: 19 408,09 грн - заборгованість за тілом кредиту, 165 980,45 грн - відсотки, 726,10 грн - комісія, 160 734,08 грн - пеня, 1 383,81 грн - штраф, 424,19 грн - судовий збір у справах №182/10946/13-ц, №2 "н"-8776/0/, №2-1929/10, 267,00 грн - витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника на 28.01.2025 о 10:20 год.
23.01.2025 від арбітражного керуючого Біленка Р.І. надійшло клопотання б/н від 23.01.2025, в якому повідомлено суд про припинення діяльності ОСОБА_2 як арбітражного керуючого у зв'язку з чим керуючий реалізацією майна боржника не може прийняти участь в найближчому судовому засіданні.
23.01.2025 від кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" надійшла заява б/н від 23.01.2025 про долучення до матеріалів справи розрахунку заборгованості.
Суд долучив подані документи до матеріалів справи.
У судове засідання, призначене на 28.01.2025, з'явився представник кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк".
Ухвалою суду від 28.01.2025 відкладено розгляд заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" подано заяву б/н від 03.12.2024 з грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) в загальній сумі 354 979,72 грн, з яких: 19 408,09 грн - заборгованість за тілом кредиту, 165 980,45 грн - відсотки, 726,10 грн - комісія, 160 734,08 грн - пеня, 1 383,81 грн - штраф, 424,19 грн - судовий збір у справах №182/10946/13-ц, №2 "н"-8776/0/, №2-1929/10, 267,00 грн - витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника на 18.02.2025 о 10:00 год.
У судове засідання, призначене на 18.02.2025, з'явився представник кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк".
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника кредитора, господарський суд
З метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 (далі - Боржник) звернулась до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк, кредитор), у зв'язку з чим 10.09.2007 нею було підписано Анкету заяву позичальника, відповідно до якої Банк надав позичальнику строковий кредит у сумі 4 000,00 грн.
Банк належним чином виконав свої зобов'язання надавши боржнику у користування кредитні кошти
Боржник в порушення умов договорів зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, боржник порушує зобов'язання за даним договором. Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати Мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання Клієнта вважаються простроченими.
У зв'язку з неналежним виконанням боржником обов'язків за кредитним договором Банк звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області та отримав 19.12.2014 заочне рішення по справі № 182/10946/13-ц яким позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку:
- 3 773,05 грн тіло кредиту;
- 13 903,20 грн відсотки;
- 883,81 грн штраф (процентна складова);
- 500,00 грн штраф (фіксована частина);
- 229,40 грн судовий збір.
Станом на 07.08.2022 у ОСОБА_1 перед Банком за кредитним договором від наявна заборгованість у загальному розмірі 33 038,66 грн, яка складається з наступного:
- 3 773,05 грн тіло кредиту;
- 27 216,15 грн відсотки;
- 500,00 грн штраф (фіксована частина);
- 883,81 грн штраф (штраф процентна складова).
Відповідно до укладеного договору №DNXRF808950360 від 29.09.2007 ОСОБА_1 29.09.2007 від Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" отримала кредит у розмірі 7 643,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.09.2008.
Відповідно до умов укладеного договору Договір складається з Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку - щомісяця в період сплати, за який приймається період з « 10» по « 15» число кожного місяця Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 799,90 грн для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У порушення зазначених норм закону та умов договору Боржник зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим Банком було подано до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяву про видачу судового наказу.
21.11.2008 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області видано наказ № 2 "н"-8776/08, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку:
- 8 896,11 грн тіло кредиту;
- 44,48 грн судовий збір;
-15,00 грн витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи.
Станом на 07.08.2022 у ОСОБА_1 перед Банком за кредитним договором №DNXRF808950360 від 29.09.2007 наявна заборгованість у загальному розмірі 158 571,07 грн, яка складається з наступного:
- 5 638,55 грн тіло кредиту;
- 73 842,14 грн відсотки;
- 726,10 грн комісія;
- 78 364,28 грн пеня.
Відповідно до додатку 7 до договору банківського рахунку № DDNY4H від 22.07.2008 ОСОБА_1 отримала кредит від Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у розмірі 10 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Згідно статей 326, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим Банк звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області та отримав 14.10.2010 заочне рішення по справі №2-1929/10, яким позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку:
- 9 996,49 грн тіло кредиту;
- З 548,91 грн відсотки;
- 1 485,36 грн пеня;
- 150,31 грн судовий збір;
- 252,00 грн витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи.
Станом на 07.08.2022 у ОСОБА_1 перед Банком за кредитним договором наявна заборгованість у загальному розмірі 157 288,45 грн, яка складається з наступного:
- 9 996,49 грн тіло кредиту;
- 64 922,16 грн відсотки;
- 82 369,80 грн пеня.
В матеріалах справи міститься повідомлення арбітражного керуючого Біленка Р.О. про результати розгляду грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" в якому грошові вимоги кредитора визнано частково в сумі трьох судових рішень 43 678,12 грн, у зв'язку з тим, що із заяви кредитора та наданих ним розрахунків вбачається самостійне нарахування ним відсотків та пені, передбачених кредитними договорами, після ухвалення судами рішень (видачі судового наказу) про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Однак керуючий реалізацією визнає безпідставним таке самостійне нарахування кредитором відсотків і пені по кредитним договорам після винесення судами рішень (видачі судового наказу), тому що відповідно до статей 1048, 1050 Цивільного кодексу України у випадку звернення кредитором до суду з позовом до боржника про дострокове повернення суми позики (кредиту), сплати процентів, пені право кредитора здійснювати будь-які додаткові нараховування за такими кредитами/позиками в такому разі припиняється (частина 2 статті 1050 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України, що регулюють позику.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання.
Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно за ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України).
Щодо нарахування відсотків за кредитним договором від 10.09.2007, суд зазначає наступне.
З розрахунку заборгованості доданому до заяви з грошовими вимогами вбачається, що у період з 13.09.2007 по 30.12.2011 Банк нараховував боржнику відсотки за користування кредитом у розмірі 36 відсотків річних (вказана процентна ставка обумовлена сторонами в Заяві про приєднання до Умов та правил від 10.09.2007).
Починаючи з 30.12.2011 та до 31.05.2019 Банк нараховував боржнику виключно відсотки у розмірі 72 % річних. Так, в п. 5.5.1. Умов та правил надання банківських послуг, які додані до заяви з грошовими вимогами Банку зазначено: “За несвоєчасне виконання боргових зобов'язань (користування кредитом та овердрафтом) позичальник сплачує відсотки по підвищеній процентній ставці або додаткової комісії, розмір якої визначається тарифами Банку».
Згідно розділу 3.2.1.5. “Відповідальність Сторін» Умов та Правил надання банківських послуг сторони узгодили, що в разі:
- порушення строку повернення кредиту, визначеного п. 3.2.1.6.1 цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, - настання обставин, передбачених п. 3.2.1.2.3.9 цих Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від простроченої суми заборгованості, які у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у розмірі, що дорівнює розміру подвійних базових процентів за користування кредитом.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Тобто позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов'язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.
Отже, позичальник отримує "чужі" грошові кошти в борг, який зобов'язується повернути в майбутньому.
Поняття “користування кредитом» є окремим випадком “користування чужими коштами». Термін “користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).
Термін “користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством.
Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/4518/16 зауважила, що особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.
Говорячи про свободу договору в контексті частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 вказала, що “Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі.
Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (пункт 107 цієї постанови)».
Також, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з'ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування.
Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (п. 122, 123).
Аналогічна правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.06.2023 року № 910/21122/20.
В свою чергу, виходячи із вищенаведених позицій Верховного Суду:
- “кредит» є для позичальника “отриманими чужими коштами у борг»;
- “користування чужими коштами» включає правомірне користування (можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу) та неправомірне користування (при простроченні грошового зобов'язання), а відтак, “користування кредитом» (користування чужими коштами) не стосується лише процентів за статтею 1048 ЦК України та охоплює періоди правомірного і неправомірного користування (і стаття 1048 ЦК України, і стаття 625 ЦК України).
Зважаючи на викладене вбачається, що після звернення Банку до суду із позовом про стягнення заборгованості з боржника, Банк нараховував відсотки не за користування кредитними коштами, а відсотки відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі обумовленому сторонами: в Анкеті заяві від 10.09.2007 розмір відсотків за користування кредитом - 36% річних, подвійні відсотки - 72 % річних (розділ 3.2.1.5. “Відповідальність Сторін» Умов та Правил надання банківських послуг), у зв'язку з чим суд вважає безпідставним відхилення керуючим реалізацією майна грошових вимог Банку в цій частині.
Щодо нарахування Банком відсотків та пені за кредитним договором № DNXRF808950360 вiд 29.09.2007 та договором № DDNY4H вiд 22.07.2008.
Суд зазначає, що за вказаними договорами відбувалось нарахування відсотків у порядок та спосіб описаний в розділі першому, з розрахунків заборгованості вбачається, що після настання строку повернення кредитних коштів, Банком нараховувались відсотки по 625 ЦК України, що не є тотожним відсоткам за правомірне користування кредитними коштами (в межах строку кредитування).
Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного суду викладеної у постанові №444/9519/12 від 28.03.2018 вбачається наступне:
“70. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина перша статті 549 ЦК України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. А пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).
71. За змістом приписів параграфу 2 глави 49 ЦК України особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов'язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов'язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов'язання.
Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі…».
Так, п.п. 3.2.1.5.6. та 3.2.2.10.3. Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що терміни позовної давності щодо вимог про повернення Кредиту, стягнення процентів за користування Кредитом, неустойки - пені, штрафів встановлюються Сторонами тривалістю 15 років.
Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
У зв'язку з викладеним вбачається, що Банк правомірно нараховував пеню, навіть після того, як настав строк виконання грошового зобов'язання.
За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Згідно ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку та черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду (ч.6 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства). За результатами розгляду зазначених заяв суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства - вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
З огляду на обґрунтованість вимог, викладених в заяві Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання його конкурсним кредитором з грошовими вимогами до боржника в сумі 354 979,72 грн, яка підлягає погашенню у такому порядку:
- 6 056,00 грн відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 186 805,83 грн (19 408,09 грн - заборгованість за тілом кредиту, 165 980,45 грн - відсотки, 726,10 грн - комісія, 424,19 грн - судовий збір у справах №182/10946/13-ц, №2 "н"-8776/0/, №2-1929/10, 267,00 грн - витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи) - 2 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу);
- 162 117,89 грн (160 734,08 грн - пеня, 1 383,81 грн - штраф) - 3 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу).
Керуючись ст.ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) в сумі 6 056,00 грн відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів, в сумі 186 805,83 грн (19 408,09 грн - заборгованість за тілом кредиту, 165 980,45 грн - відсотки, 726,10 грн - комісія, 424,19 грн - судовий збір у справах №182/10946/13-ц, №2 "н"-8776/0/, №2-1929/10, 267,00 грн - витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи) - 2 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу), в сумі 162 117,89 грн (160 734,08 грн - пеня, 1 383,81 грн - штраф) - 3 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу).
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 18.02.2025 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 254-258 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Є. Соловйова