пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
21 лютого 2025 року Справа № 903/195/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Бідюк С.В., розглянувши в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області без повідомлення (виклику) учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Рута»
про вжиття заходів забезпечення до подання позовної заяви
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс»
по справі № 903/195/25
20.02.2025 через підсистему “Електронний суд» до Господарського суду Волинської області надійшла заява (сформована 19.02.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута» про забезпечення позову до подачі позовної заяви, згідно якої просить:
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», (провулок Рильський, буд. 4 поверх 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 41937164) вчиняти будь-які дії, спрямовані на відступлення права вимоги до позичальника ТОВ «Рута» за кредитним договором № 011/303569/93703 від 02.10.2012 та зміну власника приміщення аптеки за адресою: Волинська обл., Володимирський район, м. Нововолинськ, 15-й мікрорайон, буд.5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 153352307107, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Рута», в тому числі заборонити звертати стягнення шляхом набуття права власності на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку", відчужувати предмет іпотеки третім особам на підставі статті 38 Закону України "Про іпотеку", відступати на користь третіх осіб права іпотекодержателя за договором іпотеки від 02.10.2012;
- заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам вчиняти будь-які дії, зокрема реєстраційні, щодо нерухомого майна - нежитлового приміщення аптеки за адресою: Волинська обл., Володимирський район, м. Нововолинськ, 15-й мікрорайон, буд.5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 153352307107, в тому числі спрямовані на зміну кредитора та власника майна.
Заява обґрунтована тим, що 02.10.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рута» та Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» укладено кредитний договір № 011/303569/93703 про надання кредиту у вигляді відновлювальної (револьверної) кредитної лінії з лімітом 350 000 грн на строк до 26.09.2013 із сплатою 22,5% річних. В забезпечення виконання кредитного договору укладено: договір поруки № 14624/303569/303569 між банком та ОСОБА_1 ; договір іпотеки від 02.10.2012 між банком та ТОВ «Рута», предметом якого є нежитлове приміщення аптеки (літера А-5), яке розташоване за адресою 15-й мікрорайон,буд.5, м. Нововолинськ, Волинська обл. Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області 04.03.2015 стягнуто з ТзОВ «Рута», ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в солідарному порядку 261 343,96 грн. 28.10.2021 між АТ « Райффайзен Банк» та АТ «Оксі Банк» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-45 за спірними кредитним договором, та договором іпотеки, а 29.11.2021 між АТ «Оксі Банк» та ТОВ « Девелоп Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-45-1 по спірних договорах. ТОВ «Девелоп Фінанс» не визнає іпотеку нерухомого майна, яке належить ТзОВ «Рута» на праві приватної власності, припиненою та повне виконання позичальником основного зобов'язання за кредитним договором № 011/303569/93703 від 02.10.2012, а тому ТОВ «Девелоп Фінанс» може вчиняти дії, щодо переуступки права вимоги та іпотеки за цим майном, які направлені на затягування судового розгляду та неможливість позивачу захистити порушене право власності в межах одного судового провадження, без нових звернень до суду. У разі, якщо до початку або закінчення розгляду справи Товариством з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс» у позасудовому порядку зверне стягнення на предмет іпотеки та/або передасть предмет іпотеки третім особам, то Товариство з обмеженою відповідальністю «Рута», як позивач, не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить або взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, як власника майна.
У відповідності до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №922/2277/19 від 14.05.2020.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обставини позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Згідно з постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, для забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
В силу вимог положень процесуального закону, що стосується забезпечення позову, заявник має надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення в період пред'явлення позову до суду.
Проте, заявником не викладено обставин та не надано доказів, які вказують на реальні наміри ТОВ «Девелоп Фінанс» вчиняти будь які дії, які можуть створити загрозу утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду.
Саме по собі укладення договору про відступлення права вимоги за спірними договорами у 2021 році не свідчать про можливе ухилення товариства від виконання судового рішення.
При цьому, під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість майбутнього позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №922/5184/23 від 01.04.2024.
Водночас, не визнання ТОВ «Девелоп Фінанс», на думку заявника, іпотеки нерухомого майна, яке належить заявнику на праві приватної власності, припиненою та повного виконання позичальником основного зобов'язання, не є достатньою підставою для вжиття судом заявлених заходів забезпечення позову, оскільки не свідчить про наміри ТОВ «Девелоп Фінанс» вчиняти дії, які заявник просить заборонити у заяві про забезпечення позову.
Крім того, у заяві про забезпечення позову заявник не навів жодного доводу, що ТОВ «Девелоп Фінанс» вчиняє дії чи буде вчиняти, які направлені на ухилення від виконання майбутнього рішення у даній справі.
Заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, заявник не навів обставин, з якими законодавство пов'язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх належними доказами.
Оцінивши доводи заявника та надані ним докази щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв'язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом майбутніх позовних вимог, зважаючи на необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, враховуючи, що заявником у встановленому процесуальним законом порядку не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він буде звертатись до суду, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута» про забезпечення позову.
Судом враховано, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута» від 19.02.2025 про забезпечення позову.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду підписана 21.02.2025.
Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя С. В. Бідюк