вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" лютого 2025 р. Справа№ 910/8028/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Мальченко А.О.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Цікра А.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 17.02.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 (повний текст складено та підписано 22.10.2024)
у справі №910/8028/24 (суддя Зеленіна Н.І.)
за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"
до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення
про стягнення 2 735 620,29 грн,-
Короткий зміст позовних вимог
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - позивач, ДПЗД "Укрінтеренерго") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - відповідач, Концерн РРТ) про стягнення суми основного боргу в розмірі 2 521 593,69 грн, 54 339,42 грн інфляційних втрат, 159 687,18 грн 15% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі №910/8028/24 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 400 000,00 грн в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Позов задоволено частково.
Стягнуто з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, б. 10, код ЄДРПОУ 01190043) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, б. 85, код ЄДРПОУ 1948060) суму основного боргу в розмірі 2 121 593 (два мільйони сто двадцять одну тисячу п'ятсот дев'яносто три) грн 69 коп., 43 420 (сорок три тисячі чотириста двадцять) грн 75 коп. інфляційних втрат, 127 207 (сто двадцять сім тисяч двісті сім) грн 50 коп. 15% річних, 34 383 (тридцять чотири тисячі триста вісімдесят три) грн 33 коп. витрат по сплаті судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 400 000,00 грн в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Одночасно визнав обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення 2 121 593,69 грн заборгованості, в той же час за власним перерахунком дійшов висновку про стягнення 43 420,75 грн інфляційних втрат, 127 207,50 грн 15% річних, здійснивши їх перерахунок виходячи із суми заборгованості 2 121 593,69 грн.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 11.11.2024 (документ сформований в системі «Електронний суд» 11.11.2024) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у стягненні інфляційний втрат та 15% річних та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апелянт зазначає, що порушення норм матеріального та процесуального права не надало суду першої інстанції можливості об'єктивно оцінити та аргументувати невірність розрахунку позивача втрат від інфляції та 15% річних, у зв'язку з чим позивач вважає, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні 32 479,68 грн. 15% річних та 10 918,67 грн. інфляційних втрат.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
Відповідно до Протоколу розрахунку за типом заборгованості Пеня, % річних та інфляція за період з 16.11.2023. по 31.05.2024 (включно) розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання становить 214 026,60 грн., зокрема: 159 687,18 грн. - 15% річних, 54 339,42 грн. - інфляційні втрати.
Розрахунок перевірено за допомогою калькулятора штрафів ІПС Ліга:Закон, та є арифметично вірним (розрахунок додається).
Суд першої інстанції не в повній мірі дослідив матеріали справи, не взяв до уваги докази та пояснення, надані позивачем, дійшов необґрунтованого висновку про наявність арифметичної помилки.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував доводи відповідача, просив апеляційну скаргу відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Мальченко А.О., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8028/24.
Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/8028/24.
18.11.2024 матеріали справи №910/8028/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав не зазначення відомостей щодо наявності або відсутності електронного кабінету апелянта - Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.
25.11.2024 (документ сформований в системі «Електронний суд» 25.11.2024) через підсистему «Електронний суд» представником апелянта подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено відповідь №5497279 від 25.11.2024 на запит про наявність зареєстрованого електронного кабінету, згідно якої вбачається, що апелянт - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», дата реєстрації: 28.10.2021 о 13:55.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі №910/8028/24, розгляд апеляційної скарги призначено на 20.01.2025.
З метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження фактичних обставин справи, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції по справі оголошувалась перерва, останній раз на 17.02.2025.
Явка представників сторін
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 17.02.2025 підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив оскаржуване рішення скасувати в частині скасувати відмови у стягненні інфляційних втрат та 15% річних та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 17.02.2025 заперечував доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 17.02.2025 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Між ДПЗД «Укрінтеренерго» (постачальник), який діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 06.11.2018 №1344 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р, відповідно до статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 та Концерном радіозв'язку, радіомовлення та телебачення, Черкаська філія (Концерн РРТ) (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, оператором системи є ПАТ «Черкасиобленерго».
Положеннями п. 2.1. глави 2 договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» встановлено, що споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).
Крім цього, п. 5.8. глави 5 договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до положень п. 5.10 глави 5 договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Умовами пунктів 4.2.-4.8. розділу 4 комерційної пропозиції № 6 від 09.06.2023, що є невід'ємним додатком до договору встановлено наступне.
Оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.
Розмір попередньої оплати визначається споживачем самостійно (без отримання рахунку від постачальника), виходячи зі свого прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни.
Постачальник, за вимогою споживача, може виставити споживачу рахунок на попередню оплату за розрахунковий або інший період (декада, тиждень, інший період), який споживач повинен оплатити протягом 5 (п'яти) робочих днів від дня отримання рахунка, але в будь в якому разі не пізніше чим за 1 (один) день до початку розрахункового періоду.
100% попередня оплата здійснюється споживачем не пізніше чим за 1 (один) день до початку розрахункового періоду.
Оплата за фактично спожиту у розрахунковому періоді електричну енергію (остаточний розрахунок) здійснюється споживачем в строк до 20-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку від постачальника.
Вартість фактично спожитої в розрахунковому періоді електричної енергії визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період.
Постачальник надсилає споживачу рахунок за фактично спожиту у Розрахунковому періоді електричну енергію до 14-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.
У разі неотримання споживачем рахунку від постачальника, споживач самостійно визначає суму, яка підлягає оплаті, шляхом множення обсягу фактично спожитої електричної енергії у розрахунковому періоді на ціну, яка діяла у відповідному розрахунковому періоді. В разі здійснення споживачем оплати за розрахунковий період, сума, яка підлягає оплаті, зменшується на суму такої оплати.
У разі неотримання рахунку від постачальника споживач має про це письмово повідомити постачальника та зазначити електрону адресу на яку постачальник може відправити рахунок споживачу. У разі не звернення споживачем до постачальника про необхідність надання рахунку, споживач, у разі несплати спожитої електричної енергії, не має права посилатися на відсутність рахунку або іншого документу по цьому договору.
Рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення будь яким із наступних способів:
- особистим врученням (нарочним) в приміщені Постачальника;
- поштою на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та/або на адресу, надану оператором системи (ОС) або споживачем постачальнику;
- засобами електронного зв'язку на електронну пошту споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або зазначену ОС, або зазначену в листуванні між сторонами;
- засобами систем електронного документообігу, зокрема, але не виключно системи «М.Е.Dос» (якщо споживач використовує таку систему).
Датою отримання рахунку вважається дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій день з дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою).
У разі неотримання споживачем рахунків, надісланих поштою, рахунки вважаються врученими споживачу належним чином на третій календарний день від дати відправки постачальником відповідного поштового відправлення.
У разі направлення постачальником рахунків електронною поштою, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником споживачу відповідного електронного повідомлення.
У разі направлення постачальником рахунків засобами систем електронного документообігу «М.Е.Dос», датою отримання таких рахунків буде вважатися дата зазначена в повідомлені про доставку документа адресату (споживачу) з відміткою «доставлено», яке згенероване системою електронного документообігу «М.Е.Dос».
Акт купівлі-продажу електричної енергії (надалі - акт купівлі-продажу) складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем.
Обсяг фактично спожитої електричної енергії споживачем визначається ОС, який виконує функції адміністратора комерційного обліку, в порядку, передбаченому кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії, а також тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затверджений постановою НКРЕКП від 28.12.2018 №2118.
Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку.
Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника.
Оригінал акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача.
Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника.
Сторони можуть підписати акт купівлі-продажу із застосуванням КЕП (кваліфікованого електронного підпису) за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації.
У разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей, при цьому споживач або постачальник залучають ОС для врегулювання спірного питання. У разі якщо сторони договору не дійшли згоди у вирішенні суперечки, споживач вирішує спірне питання в порядку, що визначений кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими актами законодавства, що регулюють зазначені спірні відносини.
До усунення розбіжностей сторони договору керуються даними, що зазначені в акті купівлі-продажу складеному постачальником, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей.
У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.
Документом, що підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від постачальника до споживача, є узгоджений сторонами акт купівлі-продажу оформлений відповідно до умов, визначених в цьому розділі.
На виконання зазначеного договору, за даними оператора системи розподілу ПАТ «Черкасиобленерго» (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕКП від 16.11.2018 № 1447) на підставі звітів про фактичне споживання електричної енергії за жовтень - грудень 2023 року, січень 2024 року відповідачу позивачем складено:
рахунок №000001190043/22/О10/55824 від 08.11.2023 обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 73 065 кВт.*год. на загальну суму 460 887,30 грн (з ПДВ), який було отримано відповідачем електронною поштою 08.11.2023. Позивачем та відповідачем погоджено обсяги спожитої електричної енергії за жовтень 2023 року та вартість такої електричної енергії шляхом підписання акту №048163 купівлі-продажу електроенергії від 30.10.2023 до Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії";
рахунок №000001190043/22/О11/57214 від 07.12.2023 обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 122 092 кВт.*год. на загальну суму 832 932,13 грн. (з ПДВ), який було отримано відповідачем електронною поштою 07.12.2023. Позивачем та відповідачем погоджено обсяги спожитої електричної енергії за листопад 2023 року та вартість такої електричної енергії шляхом підписання акту №049529 купівлі-продажу електроенергії від 30.11.2023 до Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії";
рахунок №000001190043/22/О12/59482 від 11.01.2024 обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 138 269 кВт.*год. на загальну суму 986 286,60 грн. (з ПДВ), який було отримано відповідачем електронною поштою 11.01.2024. Позивачем та відповідачем погоджено обсяги спожитої електричної енергії за грудень 2023 року та вартість такої електричної енергії шляхом підписання акту №051756 купівлі-продажу електроенергії від 31.12.2023 до Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії";
рахунок №000001190043/22/О01/60723 від 09.02.2024 обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 33 111 кВт.*год. на загальну суму 241 487,66 грн. (з ПДВ), який було отримано відповідачем електронною поштою 09.02.2024. Позивачем та відповідачем погоджено обсяги спожитої електричної енергії за січень 2024 року та вартість такої електричної енергії шляхом підписання акту №052985 купівлі-продажу електроенергії від 31.01.2024 до Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Заборгованість Концерну РРТ перед ДПЗД «Укрінтеренерго» за спожиту електричну енергію становить - 2 521 593,69 грн. (з урахуванням ПДВ), що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що у Концерну РРТ зменшились доходи, внаслідок чого катастрофічно погіршилась фінансова платоспроможність; дебіторська заборгованість складає близько 213 мільйонів гривень, що в свою чергу, дефіцит обігових коштів в Концерні РРТ привів до суттєвої кредиторської заборгованості; за оперативними даними, станом на сьогодні вона сягає близько 95 млн грн проти 1,6 млн грн на початок військової агресії.
Представник відповідача наголошував, що поточна заборгованість Концерну РРТ перед енергопостачальними організаціями складає 83 млн. грн. Також, не виконуються зобов'язання перед контрагентами щодо оплати послуг оренди обладнання, послуг охорони та іншими постачальниками товарів, робіт, послуг, а згідно із загальновідомою інформацією, від початку воєнної агресії знищено та пошкоджено значну частину об'єктів Концерну РРТ, частина об'єктів знаходиться на тимчасово окупованій частині України, а шкода, завдана підприємству, оцінюється фахівцями в 600 млн. грн., що також впливає на фінансове становище Концерну.
Також представник Концерну РРТ стверджує, що концерн вживає всіх можливих заходів по виконанню своїх зобов'язань перед позивачем.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови у стягненні всієї суми інфляційних втрат та 15% річних, відповідно в іншій частині в апеляційному порядку не переглядається.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (надалі - Правила/ПРРЕЕ).
Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, а відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Судом встановлено, що на виконання зазначеного договору ДПЗД "Укрінтеренерго" на підставі даних отриманих від оператора системи розподілу ПАТ «Черкасиобленерго» (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕКП від 16.11.2018 №1447) та на підставі звітів про фактичне споживання електричної енергії за жовтень - грудень 2023 року, січень 2024 року було виставлено відповідачу рахунки за електроенергію від 08.11.2023 №000001190043/22/О10/55824, від 07.12.2023 №000001190043/22/О11/57214, від 11.01.2024 №000001190043/22/О12/59482, від 09.02.2024 №000001190043/22/О01/60723 на загальну суму 2 521 593,69 грн.
Отже, згідно означених документів, загалом Концерном РРТ було спожито електричної енергії на суму 2 521 593,69 грн.
Станом на день звернення ДПЗД "Укрінтеренерго" до суду, вартість спожитої електричної енергії у сумі 2 521 593,69 грн Концерном РРТ оплачена не була.
В процесі розгляду справи Концерн РРТ оплатив частково наявну заборгованість у сумі 400 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №16062 від 27.08.2024, №4913 від 23.09.2024 про оплату заборгованості за спожиту електроенергію за 10/2023 згідно рахунку №000001190043/22/О10/55824 від 08.11.2023 .
Суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суму основного боргу у розмірі 400 000,00 грн в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Одночасно визнав обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення 2 121 593,69 грн заборгованості, в той же час за власним перерахунком дійшов висновку про стягнення 43 420,75 грн інфляційних втрат, 127 207,50 грн 15% річних, здійснивши їх перерахунок виходячи із суми заборгованості 2 121 593,69 грн.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 15% річних у розмірі 159 687,18 грн та втрат від інфляції у розмірі 54 339,42 грн за період з 16.11.2023 по 31.05.2024 колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2.1. глави 2 Договору (предмет Договору) - Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).
Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу. Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер.
Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків.
Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до п.2.1 Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (надалі - Договір), постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція)
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна
сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Публічний договір постачання є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
За приписами ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п.7.1 Договору, постачальник має право отримувати відшкодування збитків від Споживача, що понесені Постачальником у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов'язань перед Постачальником, відповідно до умов Договору та чинного законодавства.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписи ст.625 ЦК України є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 7.4 Комерційної пропозиції № 6 встановлено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов'язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.
Нарахування інфляційних витрат та 15% річних прямо передбачено у Комерційній пропозиції № 6, що є додатком 1 до Договору, тобто сторони передбачили збільшений розмір річних, ніж вказаний у ст. 625 ЦК України.
Згідно п. 6.2 Договору, споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії та відшкодувати Постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов'язань перед Постачальником, що покладені на нього чиним законодавством, та/або цим Договором.
Разом з тим, відповідно до положень п. 7.1. Договору, постачальник має право отримувати відшкодування збитків від Споживача, що понесені Постачальником у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов'язань перед Постачальником, відповідно до умов Договору та чинного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з приписами ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Сплата 15% річних є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Зобов'язання зі сплати інфляційних витрат та 15% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю, тобто інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання (правовий висновок, згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 по справі №910/4590/19).
Зазначена правова позиція щодо правової природи відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, висвітлена у правових висновках Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 у справі №918/631/19 (провадження № 12-42гс20).
Таким чином, закон не відносить до штрафних санкцій відповідальність (15% річних)
передбачену статтею 625 ЦК України та Договором.
Так, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 15% річних у розмірі 159 687,18 грн та втрати від інфляції у розмірі 54 339,42 грн за період з 16.11.2023 по 31.05.2024, нарахованих на суму заборгованості 2 521 593,69 грн (на момент подачі позову до суду).
Позов подано до суду 25.06.2024.
В процесі розгляду справи Концерн РРТ оплатив частково наявну заборгованість у сумі 400 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №16062 від 27.08.2024, №4913 від 23.09.2024 про оплату заборгованості за спожиту електроенергію за 10/2023 згідно рахунку №000001190043/22/О10/55824 від 08.11.2023.
З огляду на викладене, позивачем правомірно проведений розрахунок 15 % річних на інфляційних втрат на суму заборгованості 2 521 593,69 грн, яка існувала на момент подачі позову до суду, у зв'язку з чим 15% річних та інфляційні втрати за період з 16.11.2023 по 31.05.2024 (включно) підлягають стягненню в розмірі 159 687,18 грн. - 15% річних, 54 339,42 грн. - інфляційні втрати, за порушення відповідачем свого грошового зобов'язання.
Відповідач свого контррозрахунку відсотків річних та інфляційних втрат не подав, в той час як позивачем перевірено свій розрахунок за допомогою калькулятора штрафів ІПС Ліга:Закон.
При цьому сплата відповідачем 400 000 грн заборгованості після подачі позову до суду, не змінює та жодним чином не впливає на проведений позивачем розрахунок відсотків річних та інфляційних втрат, оскільки останній проведений за період з 16.11.2023 по 31.05.2024 (включно) до подачі позову, виходячи із наявного на момент розрахунку розміру заборгованості відповідача.
Отже, судом першої інстанції не в повній мірі досліджено матеріали справи, не взято до уваги докази та пояснення, надані позивачем, у зв'язку з чим необґрунтовано зменшено до стягнення суму інфляційних втрат та 15% річних, та помилково відмовлено у стягненні 10 918,67 грн. втрат від інфляції та 32 479,68 грн. 15% річних.
З урахуванням викладеного вище у сукупності, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення лише 43 420, 75 грн інфляційних втрат, 127 207,50 грн 15% річних, спростовується встановленими обставинами і оцінкою наявних у справі доказів, що є підставою для задоволення апеляційної скарги позивача, скасування оскаржуваного судового рішення в частині відмови у стягненні 10 918,67 грн. втрат від інфляції та 32 479,68 грн. 15% річних, та прийняття нового про задоволення позову в цій частині повністю.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи апеляційної скарги позивача знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що внаслідок задоволення апеляційної скарги позивача рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі №910/8028/24 підлягає частковому скасуванню з викладенням резолютивної частини рішення в редакції даної постанови.
У відповідності до ст. 129 ГПК України у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі №910/8028/24 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі №910/8028/24 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
« 1. Закрити провадження у справі в частині стягнення 400 000,00 грн заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, б. 10, код ЄДРПОУ 01190043) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, б. 85, код ЄДРПОУ 1948060) суму основного боргу в розмірі 2 121 593 (два мільйони сто двадцять одну тисячу п'ятсот дев'яносто три) грн 69 коп., 54 339 (п'ятдесят чотири тисячі триста тридцять девять) грн 42 коп. інфляційних втрат, 159 687 (сто п'ятдесят девять тисяч шістсот вісімдесят сім) грн 18 коп. 15% річних, 34 383 (тридцять чотири тисячі триста вісімдесят три) грн 33 коп. витрат по сплаті судового збору».
4. Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, б. 10, код ЄДРПОУ 01190043) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, б. 85, код ЄДРПОУ 1948060) 3081,98 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду м.Києва видати наказ
6. Матеріали справи №910/8028/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 21.02.2025.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.О. Мальченко
А.І. Тищенко