21 лютого 2025 рокуСправа № 380/10969/24 пров. № А/857/30334/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року (суддя Сподарик Н.І., м.Львів), -
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі Головне управління) в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 10.05.2024 №17-дс (далі Наказ №17-дс).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В доводах апеляційної скарги вказує, що перегляд реєстраційних даних та податкової звітності позивачем був здійснений всупереч наказу Головного управління від 31.08.2022 №611 «Про врегулювання конфлікту інтересів», а також положень Закону України «Про державну службу» (далі Закон №889-VIII) та Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон №1700-VII) щодо конфлікту інтересів.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на судове рішення, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами дисциплінарної справи щодо позивача не підтверджено наявність у його діях усіх складових дисциплінарного проступку: протиправних дій (бездіяльності) у зв'язку з неналежним виконанням покладених на нього посадових обов'язків; вини. Не враховано ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Крім того, вчинені позивачем дії, не спричинили жодних негативних наслідків, та відповідачем також не встановлено таких наслідків.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 працює на посаді начальника Городоцького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління з 26.08.2022 на підставі наказу Головного управління від 26.08.2022 №419-О «Про переведення».
Наказом Головного управління від 31.08.2022 №611 «Про врегулювання конфлікту інтересів» застосовано захід зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів до позивача у вигляді усунення від виконання завдань, вчинення дій, прийняття рішень чи участь у його прийнятті, що стосуватимуться його близьких осіб.
Наказом Головного управління від 28.03.2024 №37-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» відповідно до статей 17, 64-69, 73 Закону №889-VIII, підпункту 1.28 пункту 1 доручення в.о. начальника Головного управління від 21.03.2024 №22-д (14) до доповідної записки управління з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління від 18.03.2024 №439/13-01-14-11, відносно позивача порушено дисциплінарне провадження.
Підставою для порушення дисциплінарного провадження стали результати перевірки, проведеної відповідно до наказу Головного управління від 26.02.2024 №106, з питань викладених у листі Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Державної податкової служби України (далі ДПС) від 19.02.2024 №4287/7/99-00-14-02-07 та результати перевірки, проведеної відповідно до наказу Головного управління від 14.03.2024 №129, з питань викладених у листі Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС від 08.03.2024 №6535/7/99-00-14-02-07.
В ході проведення дисциплінарного провадження встановлено відомості про моніторинг позивачем інформації в Інформаційно-комунікаційній системі (далі ІКС) «Податковий блок» в режимі перегляду інформації в Системі співставлення та Єдиному вікні подання електронної звітності стосовно близьких осіб: брата ОСОБА_2 - 12.02.2024, двоюрідного брата - ОСОБА_3 - 12.02.2024, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛеРай» (далі ТОВ-1) 02.11.2023, 23.11.2023, 29.11.2023, 12.02.2024, де його дружина ОСОБА_4 є засновником; Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПАРТС ТРЕЙД» (далі ТОВ-2), де його брат - ОСОБА_5 є засновником.
08.03.2024 позивачем було надано письмові пояснення, в яких зазначив, що для заповнення щорічної декларації державного службовця на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі НАЗК) йому потрібно уточнити вказані дані, оскільки зі слів дружини протягом 2021-2022 років у реєстраційних даних ТОВ-1 відбулися зміни.
Стосовно перегляду документів податкової звітності 02.11.2023 та 23.11.2023, повідомив, що в період з 20.11.2023 по 20.12.2023 проводились камеральні перевірки з податку на додану вартість (далі ПДВ), під час яких досліджується повнота нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ. Перегляд податкової звітності відбувається за кодом ЄДРПОУ, а не за назвою. Вказав, що ймовірно під час дослідження, набрав код ЄДРПОУ підприємства, але побачивши, що це підприємство стосовно якого врегульовано конфлікт інтересів, картку закрив. Інформацію стосовно показників звітності не переглядав, не копіював, не поширював і не використовував в інший спосіб.
Листом від 29.03.2024 за №4168/5/13-01-14-10, Головне управління повідомило НАЗК про вказані обставини для прийняття рішення.
У відповідь керівник Департаменту моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції листом від повідомив, що наразі відсутні підстави для констатації факту використання позивачем інформації з ІКС «Податковий блок» у власних інтересах, оскільки викладених даних недостатньо для підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-8 Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). Зазначено, що наведені у листі обставини можуть свідчити про вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пункту 2 частини другої статті 65 Закону №889-VIII.
Дисциплінарною комісію з розгляду дисциплінарних справ Головного управління прийнято подання від 01.05.2024 №936/13-01-14-11, яким встановлено факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, визначеного пунктами 2 та 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII.
Наказом №17-дс позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.
У наказі визначено порушення наступних вимог:
розділу 6 «Умови служби» посадової інструкції начальника Городоцького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ОСОБА_1 , затвердженої в.о. начальника Головного управління 02.11.2023;
підпункту 2.2.21 «Положення про Городоцький відділ податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління», затвердженого в.о. начальника Головного управління від 01.11.2023, яким керувався у своїй діяльності ОСОБА_1 ;
пункту 5.1 Правил етичної поведінки в органах ДПС, затверджених наказом ДПС від 02.09.2019 №52;
пункту 1 розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158, зі змінами;
частини першої статті 38 Закону №1700-VII;
пункту 7.2 Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах ДПС, затвердженого наказом ДПС від 15.05.2020 №216;
пункту 2 наказу Головного управління від 31.08.2022 №611 «Про врегулювання конфлікту інтересів»;
пунктів 1, 2, 7, 8 частини першої статті 8, пункту 1 частини першої статті 62 Закону №889-VIII.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон №889-VIII визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
За правилами частини першої статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Пункт 1 частини першої статті 62 Закону №889-VIII встановлює обов'язки державного службовця щодо додержання службової дисципліни, зокрема, державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця.
Частиною першою статті 64 Закону №889-VIII визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Приписами частини другої статті 65 Закону №889-VIII передбачено, що дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 9-1) порушення вимог Закону України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «А» або «Б»; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
За правилами частини першої статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Як вказано у частині першій статті 67 Закону №889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Частиною першою статті 69 Закону №889-VIII передбачено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження» (далі Порядок №1039).
У пункті 24 вказаного Порядку передбачено, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
У пункті 33 Порядку №1039 зазначено, що дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
При цьому дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
За правилами пункту 34 Порядку №1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.
Зазначене положення кореспондує з частиною 10 статті 69 Закону №889-VIII, де крім того зазначено, що такі мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Таким чином, однією з підстав для застосування до державного службовця такого стягнення як догана є вчинення ним дисциплінарного проступку, а саме: невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини державного службовця з'ясовуються під час розгляду дисциплінарної справи, за наслідками якого керівник державної служби вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні державного службовця складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокрема Законом №889-VII, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації.
Подібні за своїм змістом правові висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 16 березня 2021 року у справі №140/2819/19, від 26 січня 2021 року у справі №420/2949/19, від 4 вересня 2020 року у справі №826/6165/17.
Суть вчинено правопорушення, за яке позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, полягає у здійсненні перегляду інформації в ІКС «Податковий блок» стосовно близьких осіб (всього 22 записи) та не повідомлення безпосереднього керівника про вчинення таких дій.
Разом з тим, як правильно встановлено судом першої інстанції, наведені положення в Наказі №17-дс, які на думку відповідача порушив позивач, не визначають заборону щодо перегляду інформації в ІКС «Податковий блок»
У постанові від 12 серпня 2019 року у справі №1340/4847/18 Верховний Суд наголосив, що саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.
У постанові від 2 лютого 2023 року у справі №140/8162/20 Верховний Суд дійшов висновку, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.
З матеріалів дисциплінарної справи позивача вбачається, що перегляд позивачем інформації стосовно близьких осіб, а саме: дружини, рідного брата, двоюрідного брата, не спричинив жодних негативних наслідків.
Так, у поданні дисциплінарної комісії не зазначено, що виявлені недоліки та порушення призвели до негативних наслідків.
В оскаржуваному Наказі №17-дс також не зазначено негативних наслідків дій позивача, пов'язаних із здійсненням перегляду інформації в ІКС «Податковий блок» стосовно близьких осіб.
Відповідач в матеріалах дисциплінарного провадження лише зазначив, що позивач «переглядав» інформацію стосовно зазначених вище осіб, однак про «використання» відповідної інформації, що, власне, і становило би недотримання посадових обов'язків і могло б спричинити негативні наслідки, відповідач висновків не зробив.
Крім того, позивач у своїх поясненнях зазначив, що перегляд в ІКС «Податковий блок» здійснювався з метою уточнення реєстраційних даних для подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Інформацію стосовно показників звітності не переглядав, не копіював, не поширював і не використовував в інший спосіб.
Отже, оскільки позивачем не здійснювалося внесення жодних змін в ІКС «Податковий блок» щодо ТОВ-1, ТОВ-2, а також не здійснювалося коригування показників поданої ними звітності, дана інформація не передавалася та не поширювалась стороннім особам, відсутні підстави для констатації факту настання негативних наслідків дій позивача.
Суд апеляційної інстанції також враховує позитивну службову характеристику позивача, відмінну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності за 2023 рік, а також відсутність інших дисциплінарних стягнень.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріалами дисциплінарної справи не підтверджено протиправних дій позивача у зв'язку з неналежним виконанням покладених на нього посадових обов'язків, наявність у його діях вини, не враховано ступінь тяжкості допущеного порушення, наявність шкоди заподіяної позивачем, а також не враховано позитивну характеристику працівника.
Відтак, у зв'язку з недоведенням необхідних елементів дисциплінарного проступку, відсутні підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а тому спірний Наказ №17-дс є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
С. М. Кузьмич