20 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 380/7825/24 пров. № А/857/20484/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Гінди О.М., Матковської З.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року (суддя - Брильовський Р.М., м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,-
ОСОБА_1 у квітні 2024 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 01.11.2023 як особі з інвалідністю внаслідок війни, з встановленням збільшення пенсії на 25 відсотків з урахуванням індексації пенсії за 2023 та 2024 роки на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року №1381 Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення в редакції чинний із змінами станом на 16.02.2022, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням виплачених сум; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію з 01.11.2023 як особі з інвалідністю внаслідок війни, з встановленням збільшення пенсії на 25 відсотків з урахуванням індексації пенсії за 2023 та 2024 роки на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року №1381 Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення в редакції чинний із змінами станом на 16.02.2022, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач здійснив з 01.10.2023 збільшення до пенсії позивача, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, на 25% від основного розміру пенсії без додавання сум індексацій, передбачених Постановою №118 та Постановою №168, що на переконання позивача не відповідає вимогам п. 1 Постанови №1381.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.03.2024 пенсії без урахування збільшення пенсії як особі з інвалідністю внаслідок війни відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 № 1381 на 25% від основного розміру пенсії з урахуванням сум індексацій пенсії за 2023, 2024 роки, запроваджених постановами Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 та від 23.02.2024 №185. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням збільшення пенсії як особі з інвалідністю внаслідок війни відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 № 1381 на 25% від основного розміру пенсії з урахуванням сум індексацій пенсії за 2023, 2024 роки, запроваджених постановами Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 та від 23.02.2024 №185, та здійснити виплати, за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що чинним законодавством не передбачено збільшення пенсії, обчисленої відповідно до статей 13 і 21 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі також - Закон № 2262-ХІІ) на 25% з врахуванням індексації. Тому вважає, що підстави для збільшення пенсії відповідно до Постанови №1381, з урахуванням надбавок, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, відсутні.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскільки учасниками справи не оскаржується рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог у задоволенні яких було відмовлено, тому, з огляду на положення ст. 308 КАС України, оскаржуване судове рішення в цій частині не є предметом апеляційного перегляду.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Представник позивача звернулася до відповідача із заявою щодо перерахунку його пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення».
За наслідками розгляду заяви позивача відповідач листом від 12.03.2024 №7140-6700/А-52/8-1300/24 повідомив позивача, що чинним законодавством не передбачено збільшення пенсії, обчисленої відповідно до статей 13 і 21 Закону №2262 на 25% з врахуванням індексації. Розмір пенсії з 01.03.2024 року після проведеного перерахунку становить 12915,42 грн.
Вважаючи поведінку відповідача такою, що порушує його право на перерахунок пенсії, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що в порушення Постанови № 1381 відповідач, при збільшенні розміру пенсії позивача на 25 відсотків, не врахував при розрахунку суми індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
На реалізацію частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі також - Порядок № 45).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Постанови № 1381 установлено, що розміри пенсій особам з інвалідністю внаслідок війни, обчислені відповідно до статті 27 та частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статей 13 і 21 Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, збільшуються на 25 відсотків.
Збільшення розмірів пенсій здійснюється без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та інших доплат до пенсії.
З аналізу положень пункту 1 Постанови № 1381 варто дійти висновку, що основний розмір пенсій особам з інвалідністю внаслідок війни, з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Урядом коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, збільшується на 25 відсотків.
Тобто, 25 відсотків збільшення пенсії вираховуються з основного розміру пенсії та з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Урядом коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
16 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».
24 лютого 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок пенсії позивача на виконання рішення суду відповідач здійснив із збільшенням пенсії (на 25%) згідно Постанови № 1381, виходячи лише з основного розміру пенсії (7487,82 грн).
Отже відповідач, в порушення пункту 1 Постанови № 1381 неправильно здійснив розрахунок пенсії, оскільки 25 відсотків збільшення пенсійної виплати позивача розрахував лише з основного розміру пенсії без врахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дії відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 1 Постанови № 1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії без урахування індексації пенсії на 2022 та 2023 роки.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У розрізі вищенаведеного, апеляційний суд дійшов до висновку, що відповідач, здійснюючи перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 1 Постанови № 1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії без урахування індексації пенсії, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв'язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі №380/7825/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
З. М. Матковська