Справа № 600/1755/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Кушнір Віталіна Олександрівна
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
20 лютого 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся із позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІ1, що складає на момент призначення пенсії 27 років 00 місяців11 днів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років, на підставі пункту «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІ1, що складає на момент призначення пенсії 27 років 00 місяців 11 днів.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.12.2024 позов задоволено повністю.
Визнано протиправним розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 29.11.2023 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити з 19.09.2022 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату звільнення зі служби - 06.11.2015 - календарна вислуга років позивача, разом з такою вислугою у пільговому обчисленні, становила понад 22 роки і 6 місяців тому позивач набув право на пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» ч.1 ст.12 Закону №2262-ХІІ з наступного дня після звільнення - 07.11.2015.
Стосовно розподілу судових витрат, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі на 2500грн., оскільки заявлені витрати на професійну правничу допомогу не є обґрунтованими.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що на дату звільнення зі служби ОСОБА_1 календарна вислуга років менша за необхідну для набуття ним права на пенсію за вислугу років на вищезгаданих умовах, тому Головним управлінням 29.11.2023 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу за вислугу років відповідно до Закону № 2262.
Також вказано, що сума витрат понесених позивачем на правничу допомогу не співмірна зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою суду від 27.01.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та відповідно до наказу №320/с від 06.11.2015, був звільнений з органів внутрішніх справ України у зв'язку із скороченням штатів, про що зазначено у грошовому атестаті №47, виданому останньому при звільненні.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.04.2022 у справі №600/5706/21-а, зокрема, визнано протиправними дії Ліквідаційної комісії УМВС України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, наявної у нього вислуги в пільговому обчисленні, яка становить 05 років 03 місяці 13 днів; зобов'язано Ліквідаційну комісію УМВС України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, наявної у нього вислуги в пільговому обчисленні, яка становить 05 років 03 місяці 13 днів.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.04.2022 у справі №600/5706/21-а набрало законної сили 11.11.2022 (на підставі постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2022).
На виконання рішення суду, наказами по особовому складу від 21.10.2022 №6 та №8о/с ліквідаційною комісією УМВС в Чернівецькій області, ОСОБА_1 , звільненому 06.11.2015 з органів внутрішніх справ, зараховано до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, яка становить 05 років 03 місяців 13 днів, що в загальному складає: 27 років 00 місяців 11 днів.
Виконуючи рішення суду від 19.04.2022 у справі №600/5706/21-а, ДУ "ТМО МВС України по Чернівецькій області" та Департаментом пенсійних питань та соціального захисту МВС України підготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відповідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п."а" ст.12 Закону №2262-ХII.
У Поданні про призначення пенсії за вислугу років від 13.11.2023 №1457 зазначено, що дата звільнення зі служби (виключення зі списків військової частини) - 06.11.2015. Вислуга років станом на 06.11.2015 для призначення пенсії, складає 27 років 00 місяців 11 днів, в тому числі календарна вислуга років - 21 рік 08 місяців 28 днів та календарна вислуга років, яка дає право на призначення пенсії, наявної у ОСОБА_1 вислуги в пільговому обчисленні, яка становить 05 років 03 місяці 13 днів, що в загальному складає 27 років 00 місяців 11 днів (відповідно до наказу УМВС України в Чернівецькій області від 21.11.2022 №8о/с та рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.04.2022 у справі №600/5706/21-а).
З матеріалів справи видно, що 19.09.2023 позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про призначення пенсії за вислугу років на підставі вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 29.11.2023 позивачу відмовлено у призначенні йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262, з огляду на те, що згідно з поданням про призначення пенсії від 13.11.2023 №1457 календарна вислуга років ОСОБА_1 складає 21 рік 08 місяців 28 днів.
Вважаючи відмову в призначенні пенсії за вислугу років протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до п."б" ст.1-2 Закону №2262-XII право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
У відповідності до пункту "а" статті 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.
Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 за №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок №393).
Положенням абзацу першого пункту 3 Порядку №393, в редакції до 16.02.2022, передбачалося зарахування календарної вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 14.04.2021 у справі №480/4241/18 відступив від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 161/4876/17, від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 27.03.2020 у справі № 569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ, та сформував такі правові висновки:
- в цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів);
- для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки на час звільнення зі служби (06.11.2015), позивач мав загальну календарну вислугу, разом із календарною вислугою в пільговому обчисленні (05 років 03 місяці 13 днів), в розмірі 27 років 00 місяців 11 днів (при 22 років і 6 місяців необхідних), тому він набув право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-XII.
Вказана обставина також встановлена рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.04.2022 у справі №600/5706/21-а за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, яке набрало законної сили.
Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії за вислугою років, відповідач виходив з того, що календарна вислуга років на день звільнення складає 21 рік 08 місяців 28 днів. При цьому, пільгову вислугу, що відображена у такому поданні, при визначенні права ОСОБА_1 на пенсію пенсійним органом не враховано.
Стосовно таких висновків суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992р. №393» (далі - Постанова №119) змінено правове регулювання щодо врахування пільгової вислуги років при призначенні пенсії відповідно до Закону №2262-XII.
Отже, пунктом 3 Порядку №393 в редакції Постанови №119 передбачено зарахування календарної вислуги років на пільгових умовах тільки для визначення розміру пенсії.
Згідно подання про призначення пенсії від 13.11.2023 №1457, направленого Департаментом пенсійних питань та соціального захисту МВС України, для розгляду пенсійним органом, вислуга років ОСОБА_1 станом на 06 листопада 2015 р. для призначення пенсії, складає 27 років 00 місяців 11 днів, в тому числі календарна вислуга років - 21 рік 08 місяців 28 днів та календарна вислуга років, яка дає право на призначення пенсії, наявної у ОСОБА_1 вислуги в пільговому обчисленні, яка становить 05 років 03 місяці 13 днів, що в загальному складає 27 років 00 місяців 11 днів.
При цьому судом першої інстанції вірно враховано, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України.
Верховний Суд у постанові від 24.11.2021 у справі №360/3128/19 зазначив, що моментом виникнення у позивача права на пенсію за вислугою років за пунктом «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІ є дата звільнення зі служби, а тому до спірних правовідносин належить застосовувати умови призначення пенсій за вислугу років, які діяли на момент звільнення позивача зі служби.
Зміни, внесені в Порядок №393 постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022 (зарахування календарної вислуги років в пільговому обчисленні для визначення розміру пенсії, а не для її призначення), набрали чинності 19.02.2022, тоді як позивач звільнений з військової служби наказом від 06.11.2015 №320/с.
Таким чином, оскільки на день звільнення (06.11.2015) Порядок №393 діяв у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022, тому для призначення пенсії за вислугу років, позивач має право на обчислення календарної вислуги років на пільгових умовах.
Вказані обставини вже встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Таким чином, судом першої інстанції вірно вказано, що відповідачем при розгляді питання щодо призначення пенсії позивачу безпідставно не враховано загальну календарну вислугу ОСОБА_1 , разом із календарною вислугою у пільговому обчисленні, яка на дату звільнення є достатньою для призначення пенсії на підставі п."а" ст.12 Закону №2262.
Остаточною датою закінчення проходження військової служби згідно з наказом вважається 06.11.2015.
Для реалізації позивачем права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ у останнього на день звільнення зі служби повинна бути вислуга 22 календарних роки та 6 місяців.
Таким чином, враховуючи, що станом на дату звільнення зі служби - 06.11.2015 - календарна вислуга років позивача, разом з такою вислугою у пільговому обчисленні, становила понад 22 роки і 6 місяців, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що він набув право на пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» ч.1 ст.12 Закону №2262-ХІІ з наступного дня після звільнення - 07.11.2015.
Відтак наявні правові підстави для задоволення позову щодо призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Стосовно дати з якої слід призначити пенсію, то судом першої інстанції вірно встановлено, що датою звернення позивача про призначення пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є 19.09.2023. Поряд із цим, днем виникнення права на призначення пенсії є наступний день після звільнення зі служби (07.11.2015). Отже, дата, з якої необхідно призначити пенсію позивачу є 19.09.2022 (не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією).
Щодо розподілу витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Статтею 134 КАС України врегульовані питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до частин 3, 4 цієї статті розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З матеріалів справи позивачем понесено витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
На підтвердження понесення судових витрат, представник позивача надав суду: копію договору про надання професійної правничої (правової) допомоги, укладеного між позивачем та адвокатом Шаларом І.В.; попередній (орієнтований) розрахунок робіт (наданих послуг) та витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги; квитанцію №134/1/24 про отримання гонорару у сумі 5000грн за професійну правничу допомогу, що засвідчує оплату.
Згідно попереднього (орієнтованого) розрахунку робіт (наданих послуг) та витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги згідно договору №134 від 23.11.2020 року, вартість наданих адвокатом послуг становить 5000 грн. У згаданому розрахунку наведено детальний опис наданих послуг, а саме: юридична консультація та узгодження правової позиції - 1 год. - 500грн; підготовка та подання запитів, отримання та опрацювання відповідей - 2 год. - 1000грн; підготовка та подання адміністративного позову - 2 год. - 1750грн; участь у судових засіданнях - 1 год. - 1000грн, інше (пересування адвоката на власному транспорті, послуги помічника адвоката) - 1 год. - 750грн; всього - 5000грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
В даному випадку судом першої інстанції вірно враховано, що: дана справа відноситься до справ незначної складності; розгляд справи проведено без участі сторін у порядку письмового провадження; позов носить немайновий характер; дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання; по аналогічних правовідносинах наявна численна судова практика.
Беручи до уваги зміст виконаних робіт (наданих послуг), суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі на 2500 грн., оскільки заявлені витрати на професійну правничу допомогу не є обґрунтованими.
Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.