Справа № 620/5294/24 Суддя (судді) першої інстанції: Наталія БАРГАМІНА
20 лютого 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Штульман І.В.
суддів: Заїки М.М.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Максак Тетяна Леонідівна на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
11 квітня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Максак Т.Л. звернулася в Чернігівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про:
- визнання протиправними дій щодо відмови у включенні до довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), статті 9 Закону України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів сімей'' від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 (далі - Постанова №704), наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Наказ №260), надбавки за класну кваліфікацію штурман-снайпер (у розмірі 9% від посадового окладу) для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язання підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, на підставі статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ, та з урахуванням положень Постанови №704, Наказу №260, з обов'язковим зазначенням відомостей про додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а саме: посадовий оклад в розмірі 5500 грн; оклад за військовим званням підполковник - 1410 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 3455 грн, надбавка за роботу з таємними документами (по формі №2 - 15%) - 825 грн, надбавка за класну кваліфікацію штурман-снайпер 495 грн (9%), всього 28609,20 грн, для проведення перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 ;
- визнання протиправними дій щодо відмови у включенні до довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ, та з урахуванням положень Постанови №704, Наказу №260, надбавки за особливості проходження служби (94,3% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років), премії (у розмірі 130% від посадового окладу), надбавки за класну кваліфікацію штурман-снайпер (у розмірі 9% від посадового окладу) для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2022 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язання підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року, на підставі статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ, та з урахуванням положень Постанови №704, Наказу №260, з обов'язковим зазначенням відомостей про додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а саме: посадовий оклад в розмірі 7740,00 грн.; оклад за військовим званням підполковник - 1980 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 4860 грн, надбавка за особливості проходження служби (94,3%)- 13748,94 грн, надбавка за роботу з таємними документами (по формі №2 - 15%) - 1161 грн, премія (130%) - 10062 грн, надбавка за класну кваліфікацію штурман-снайпер 696,60 грн (9%), всього 40248,54 грн, для проведення перерахунку з 01 лютого 2022 року року основного розміру пенсії ОСОБА_1 ;
- визнання протиправними дій щодо відмови ОСОБА_1 в підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року для перерахунку його пенсії;
- зобов'язання підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ, та з урахуванням положень Постанови №704, Наказу №260, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно із Додатками 1, 12, 13 і 14 до Постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в т.ч надбавки за особливості проходження служби (94,3% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років), премії (у розмірі 130% від посадового окладу), надбавки за класну кваліфікацію штурман-снайпер (у розмірі 9% від посадового окладу), для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2023 року.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII з урахуванням положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Максак Т.Л. звернулася до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі. Апелянт вказує, що за період проходження служби за 1972 - 1992 роки ОСОБА_1 від польотів не відсторонявся; у році, що передував року звільнення з посади, виконував польоти по плану бойової підготовки, а тому позивач, займаючи під час проходження військової служби посаду льотного складу виконував польоти у складі екіпажів повітряних суден авіації і належав до льотного складу. Тобто, у даному випадку до позивача повного мірою є застосовними такі категорії, як звільнення з посади льотного складу та належність до льотного складу, а отже в довідках про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року відповідачем невірно вказано розмір надбавки за класну кваліфікацію штурман-снайпер (у розмірі 9% від посадового окладу), станом на 01 січня 2022 року - невірно вказано розміри надбавки за особливості проходження служби (94,3% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років), премії (у розмірі 130% від посадового окладу), надбавки за класну кваліфікацію штурман-снайпер (у розмірі 9% від посадового окладу).
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження згідно пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.
За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк - до 24 лютого 2025 року.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги представника позивача, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає за належне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року - без змін, мотивуючи це слідуючим.
З матеріалів справи вбачається, і це правильно встановлено судом першої інстанції, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-XII.
Відповідачем було видано позивачу довідку від 30 листопада 2020 року №ФЧ58030 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року для проведення перерахунку основного розміру пенсії, в якій, серед іншого, було вказано надбавку за особливості проходження служби 65%, надбавку за роботу з таємними документами по формі №2 - 15%, премію - 35% (а.с.18 зворот).
Також, відповідачем було видано позивачу довідку від 03 лютого 2023 року №ФЧ58030 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року для проведення перерахунку основного розміру пенсії, в якій, серед іншого, було вказано надбавку за особливості проходження служби 65%, надбавку за роботу з таємними документами по формі №2 - 15%, премію - 35% (а.с.19-20).
Позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою від 13 лютого 2024 року, в якій просив підготувати і направити нову довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року з зазначенням, зокрема, надбавки за класну кваліфікацію штурман-снайпер (у розмірі 9% від посадового окладу), а також довідок про грошове забезпечення станом на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року, на 01 січня 2024 року із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт (а.с.20).
Листом від 19 лютого 2024 року №5/3222с відповідачем було роз'яснено порядок складення та надіслання відповідної довідки, в якій вказано, що станом на 19 лютого 2024 року списки для перерахунку грошового забезпечення не надходили, законних підстав направляти будь-які довідки до Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області не має. Поінформовано, що довідка від 31 листопада 2020 року №ФЧ58030 складена вірно, законних підстав для складення та направлення нової довідки не має. Повідомлено про підготовку довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року (а.с. 21).
Не погоджуючись з відсутністю в довідці станом на 05 березня 2019 року надбавки за класну кваліфікацію штурман-снайпер, відсутністю в довідці станом на 01 січня 2022 року надбавки за класну кваліфікацію штурман-снайпер, відсотковим розміром надбавки за особливості проходження служби та премії, а також відмовою в підготовці довідки станом на 01 січня 2023 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно частин першої та другої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Станом на час прийняття Постанови №704 її пункт 4 передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14.
Разом з тим, Додатки 1, 12, 13, 14 до пункту 4 Постанови №704 містять примітки у яких в якості розрахункової величини зазначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
У Додатках 1 та 14 до Постанови №704 у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти. Вказані Додатки також мають примітки пояснювального характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Тобто, вказані Додатки до пункту 4 Постанови №704 дублювали положення пункту 4 Постанови №704 у частині зазначення розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
У подальшому, 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №103 пунктом 6 якої у первинній редакції внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 01 березня 2018 року змінено розрахункову величину з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)" передбачено використання "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".
Водночас, зміст приміток до Додатків 1, 12, 13 і 14 до Постанови №704 не приведено у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж Постанови, тобто такими передбачено використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Проте, не приведення Кабінетом Міністрів України приміток до Додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704 у відповідність до змін, що були внесені в пункт 4 цієї ж Постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)".
У подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і Додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45).
Зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 не змінювався.
Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким вносились зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються, зокрема, пункту 4 Постанови №704.
Відповідно до редакції пункту 4 Постанови №704, яка діяла до внесення змін, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29 січня 2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Аналіз вищевикладених норм свідчить про те, що з 29 січня 2020 року, - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, наступного змісту: "розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14".
Таким чином, з 29 січня 2020 року - дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18, виникли підстави для перерахунку позивачу грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та на перерахунок процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також на проведення перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум.
Апелянт звертає увагу на те, що Кабінетом Міністрів України не було прийнято іншого порядку обрахунку розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням діючих військовослужбовців, тому підстави для проведення перерахунку та виплати позивачу грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення) відповідно до Постанови №704, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 - відсутні.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду враховує, що Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року №2017-III (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що зазначення у пункті 4 Постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
У той же час, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14 листопада 2019 року №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі - Закон №294-IX) та Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15 грудня 2020 року №1082-IX (далі - Закон №1082-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021 та 2022 роки не містять.
Положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до набрання чинності Законом №294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту "законних очікувань" та принцип правової визначеності, що є невід'ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.
У справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема у постановах від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.
З огляду на визначені в частині третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України правила, а також враховуючи, що з 29 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум, як базовий державний стандарт, був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону №1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2020 року у справі №520/2986/19.
Відповідач не вчиняв дій для складання та направлення довідки попри те, що алгоритм дій, які повинен вчинити відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103, та змін до пункту 5 і Додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2022 року по справі №440/6017/21 дійшов таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах: "1) з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів; 2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік); 3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.".
Застосовуючи ці висновки до обставин справи, Верховний Суд вказав, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2021 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом в постанові від 06 лютого 2023 року у справі №160/2775/22.
Враховуючи викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про необхідність визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року та необхідність зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень Постанови №704 для проведення з 01 лютого 2023 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Щодо позовних вимог в частині включення до довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року надбавки за класну кваліфікацію штурман-снайпер (у розмірі 9% від посадового окладу), до довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року надбавки за особливості проходження служби (94,3% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років), премії (у розмірі 130% від посадового окладу), надбавки за класну кваліфікацію штурман-снайпер (у розмірі 9% від посадового окладу), колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає слідуюче.
Згідно підпункту 1 пункту 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати, зокрема, надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років; здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Згідно пунктів 1, 2 розділу VI Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків. Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років. Розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків.
Пунктом 27 додатку до Порядку №260 визначено, що військовослужбовцям, які проходять службу на посадах льотних екіпажів повітряних суден, мінімальний коефіцієнт надбавки збільшується на 1,45.
Згідно пункту 1 розділу VIII Порядку №260 військовослужбовцям, які мають присвоєну в установленому порядку класну кваліфікацію, займають посади і виконують службові обов'язки за спеціальністю, щомісяця виплачується надбавка за кваліфікацію у відсотках посадового окладу.
Пунктом 2 розділу VIII Порядку №260 встановлено, що розмір надбавки за кваліфікацію особам офіцерського складу з числа осіб льотного складу, що виконують польоти в складі екіпажів повітряних суден у якості льотчиків і штурманів, які мають відповідну класну кваліфікацію, встановлюється: 2 клас - 5 відсотків; 1 клас - 7 відсотків; клас снайпера - 9 відсотків.
Судом першої інстанції встановлено, і це є правильним, що позивачем ОСОБА_1 надано копію листа обліку льотної роботи, відповідно до якого у 1993 році польоти не здійснювались, останній запис проведений 1992 роком (а.с.13-15).
Згідно протоколу призначення пенсії, позивача було звільнено з військової служби 22 листопада 1993 року з посади начальника штабу (а.с.16).
Отже, на момент звільнення з військової служби, позивач ОСОБА_1 польотів не здійснював, встановлену норму годин нальоту на рік не виконав, у зв'язку з чим права на встановлення надбавки за особливості проходження військової служби у розмірі 94,3% та надбавки за класну кваліфікацію штурман-снайпер (у розмірі 9% від посадового окладу), не набув, доказів зворотнього матеріали справи не містять.
Підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Тобто, премія є складовою грошового забезпечення військовослужбовців та належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. У той же час, визначення відсоткового розміру премії у певний час має тимчасовий характер та може бути розраховано лише на спеціальне коло суб'єктів.
Посилання представника позивача на телеграму Міністерства оборони України №248/9240 від 28 грудня 2018 року, судом першої інстанції визнано таким, що стосується виплати грошового забезпечення на 2019 рік, а предметом спору у даній справі, є зокрема, визначення розміру премії станом на 01 січня 2022 року.
Порядком №260 визначені особливості та умови встановлення Міністром оборони України розміру премій та доплат військовослужбовцям, які проходять службу в Збройних силах України. Водночас, Порядком №260 не передбачено право центрів комплектування та соціальної підтримки щодо використання відомостей про встановлення Міністром оборони України додаткових видів грошового забезпечення для оформлення довідки для перерахунку пенсії.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 травня 2020 року по справі №592/5164/16-а зазначила, що накази Міністра оборони України, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь- яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії. Встановлені зазначеними наказами премії не можуть розповсюджуватися на колишніх військовослужбовців.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що телеграма Міністра оборони України, як і накази Міністра оборони України, не є рішеннями Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов'язаний обов'язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог обгрунтованими, а апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Максак Т.Л. не спростовує висновків суду першої інстанції, а тому не підлягає задоволенню.
Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Максак Тетяна Леонідівна - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі № 620/5294/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: М.М. Заїка
Ю.К. Черпак