П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/28796/24
Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 10.10.2024
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -
13.09.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови від 04.09.2024 ВП №75801734 про накладення штрафу у розмірі 5100грн., за невиконання без поважних причин судового рішення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 у задоволенні позову відмовлено з підстав не виконання судового рішення без поважних причин.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Апелянт зазначає про виконання судового рішення шляхом здійснення розрахунку суми страхової виплати та компенсації у зв'язку із порушенням строків її виплати ОСОБА_1 .
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 у справі №420/29234/23, з урахуванням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024, визнано протиправною та скасовано постанову Дніпровського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області №12002/145385/2757/26 від 03.10.2022 про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 ; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного в Одеській області щодо не виплати ОСОБА_1 страхових виплат; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити щомісячні страхові виплати ОСОБА_1 за період з 01.09.2022 по 30.04.2023, із застосуванням коригування у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст.34 Закону України «Про оплату праці».
17.07.2024 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №420/29234/23.
15.08.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження ВП №75801734 з виконання виконавчого листа №420/29234/23.
Відповідно до п.2 вищезазначеної постанови боржнику необхідно було виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. /а.с.10/
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 23.08.2024 №1500-0314-5/130678 повідомлено, що Головним управлінням на підставі рішення суду у справі № 420/29234/23 нараховано ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати за період з 01.09.2022 по 30.04.2023 у розмірі 138362,88грн. та компенсацію за порушення строків її виплати у розмірі 8567,50грн.
04.09.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №75801734 винесено постанову про накладення на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу у розмірі 5100 грн. за не виконання судового рішення. /а.с.11/
Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу за невиконання без поважних причин судового рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VIII (надалі - Закон України №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону України №1404-VIII визначено перелік документів, що підлягають примусовому виконанню, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Так, згідно ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 3 вищезазначеної статті встановлено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до ч.1 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
При цьому, частиною 2 вищезазначеної статті встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Статтею 75 Закону України №1404-VІІІ передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Відповідно до цієї норми, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов'язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 5100грн. (для юридичних осіб), а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі 10200грн.
За аналізом наведених норм, накладення штрафу за невиконання та повторне невиконання судового рішення можливо лише у випадку, якщо таке невиконання відповідно до положень ч.2 ст.75 та ч.1 та 2 ст.89 Закону України №1404-VІІІ мало місце без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, підставою для застосування до позивача штрафу слугувало невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення суду щодо нарахувати та виплатити щомісячні страхові виплати ОСОБА_1 за період з 01.09.2022 по 30.04.2023, із застосуванням коригування у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст.34 Закону України «Про оплату праці».
Судом встановлено, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 23.08.2024 №1500-0314-5/130678 повідомлено, що Головним управлінням на підставі рішення суду у справі № 420/29234/23 нараховано ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати за період з 01.09.2022 по 30.04.2023 у розмірі 138362,88грн. та компенсацію за порушення строків її виплати у розмірі 8567,50грн.
Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Разом з тим, пенсійним органом не надано державному виконавцю разом з листом від 23.08.2024 №1500-0314-5/130678 доказів нарахування ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат за період з 01.09.2022 по 30.04.2023 у розмірі 138362,88грн. та компенсації за порушення строків їх виплати у розмірі 8567,50грн., про що свідчить невиконання судового рішення.
Більше того, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 у справі №420/29234/23, з урахуванням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити щомісячні страхові виплати ОСОБА_1 за період з 01.09.2022 по 30.04.2023, із застосуванням коригування у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст.34 Закону України «Про оплату праці».
Судове рішення, яке набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним), основні і додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними. Зобов'язальна частина рішення містила початкову дату проведення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром - без часового обмеження в майбутньому.
Водночас, одне лише зазначення у листах відповідача про нарахування відповідних страхових виплат, не свідчить про реальне виконання рішення суду по справі №420/29234/23.
Наведене свідчить про невиконання позивачем вказаного рішення суду без поважних причин та про правомірність прийнятої державним виконавцем від 04.09.2024 ВП №75801734 постанови про накладення штрафу в сумі 5100 грн.
Разом з тим, відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Тобто, судове рішення, яке набрало законної сили і є обов'язковим до виконання, а тому має бути виконане Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області в повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з державним виконавцем стосовно того, що Головним управлінням Пенсійного фонду Украйни в Одеській області не надано ні виконавцю, ні до суду жодних доказів щодо відсутності коштів для виплати відповідної доплати на виконання судового рішення, а здійснення розрахунку на доплату пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду в повному обсязі.
Крім того, слід зазначити, що невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Так, у справі «Півень проти України» Європейський суд констатував порушення ст.6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади.
Таким чином, відповідач діяв на підставі та в межах своїх повноважень, а тому позовна вимога про скасування постанови про накладення штрафу є необґрунтованою.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому в порядку ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає його без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв