П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/3467/24
Головуючий першої інстанції Свида Л.І.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 20.06.2024
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа Головне управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
31.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДМС України в Одеській області (надалі - ГУДМС України в Одеській області), третя особа Головне управління Національної поліції в Одеській області (надалі - ГУНП в Одеській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 22.12.2023 №51011500088106 щодо скасування посвідки на його тимчасове проживання № НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення міграційного органу підлягає скасуванню, оскільки прийнято за відсутності конкретних фактів, які б свідчили про вчинення ним суспільно небезпечних діянь, а також відсутня достатня інформація, а саме вирок або підозра стосовно нього, щоб становило загрозу національній безпеці України або громадському порядку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 позов задоволений, оскільки відповідачем прийнято оскаржуване рішення без належного обґрунтування та за відсутності достатніх доказів вчинення дій, що загрожують національній безпеці України, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких посилаються на помилкове застосування судом при вирішенні справи норм матеріального права, внаслідок чого просять рішення суду скасувати та прийняте нове про відмову у задоволені позовних вимог.
Апелянти зазначають, що оскаржуване рішення про скасування посвідки та тимчасове проживання в Україні прийнято на підставі відповідного подання органу поліції, що містить обґрунтовані відомості, отримані у процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, які не пов'язані зі сферою управлінської діяльності, стосуються правовідносин у рамках правоохоронної діяльності, а отже їх дослідження виходить за межі предметної юрисдикції адміністративного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , громадянин Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрували шлюб 12.12.2019р. /а.с.63/
Відповідно до заяви-анкети №105139598 від 31.08.2023р. громадянину Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснено оформлення посвідки на тимчасове проживання (обмін) у зв'язку з возз'єднанням сім'ї з громадянином України (на підставі шлюбу). /а.с.62/
11.09.2023 міграційним органом 5103 видано громадянину Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 . /а.с.18/
Листом ГУНП в Одеській області від 15.12.2023 №15/2771 направлено ГУДМС України в Одеській області подання про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , виданої громадянину Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.50/
Вищезазначене подання обґрунтовано тим, що на даний час є підстави вважати, що перебування на території України громадянина Азербайджану ОСОБА_1 суперечить інтересам національної безпеки та охорони громадського порядку, охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, за період його перебування на території України систематично порушує правила перебування в України, а саме: не має постійного місця проживання, з метою конспірації постійно його змінює; не будучи працевлаштованим має постійні не встановлені джерела доходів. З метою легалізації свого перебування на території України займається налагодженням корумпованих зв'язків, та на даний час є підстави вважати, що його перебування на території України суперечить інтересам національної безпеки або охорони громадського порядку, а також охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.
Рішенням ГУДМС України в Одеській області від 22.12.2023 №51011500088106, на підставі пп.4 п.63 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322, скасовано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , видану громадянину Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.22/
Вважаючи протиправним рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позову виходячи з наступного.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 р. №3773-VІ (далі - Закон України №3773-VІ).
Згідно з частиною 14 статті 4 Закону №3773 іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію.
Відповідно до частини третьої статті 5 Закону №3773 іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п'ятнадцятій, вісімнадцятій та двадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.
У частині чотирнадцятій означеної статті визначено, що підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства було укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».
Відповідно до частини першої статті 51 Закону №3773 строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства становить:
1) у випадку, визначеному частиною четвертою статті 4 цього Закону, - строк дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства;
2) у випадку, визначеному частиною п'ятою статті 4 цього Закону, - строк реалізації проекту міжнародної технічної допомоги, який зазначається в реєстраційній картці проекту;
3) у випадку, визначеному частиною дванадцятою статті 4 цього Закону, - два роки;
4) у випадку, визначеному частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, - період навчання, який зазначається в документі, що підтверджує факт навчання в Україні;
4-1) у випадку, визначеному частиною двадцятою статті 4 цього Закону, - три роки;
5) в усіх інших випадках, визначених статтею 4 цього Закону, - один рік.
Частина третя вказаної статті передбачає, що строк дії посвідки на тимчасове проживання може бути продовжено необмежену кількість разів, за наявності підстав, передбачених законом.
Згідно зі статтею 53 Закону №3773 посвідка на тимчасове проживання видається у десятиденний строк з дня отримання заяви про її оформлення або продовження строку дії посвідки.
Іноземець або особа без громадянства подає документи для продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання не пізніш як за 10 календарних днів до закінчення строку її дії.
Постановою Кабінету Міністрів України №322 від 28.04.2018 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (надалі - Порядок №322).
Згідно з пунктом 1 Порядку №322 посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Відповідно до підпункту 4 пункту 63 Порядку №322 посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі коли дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.
У пунктах 64-66 Порядку №322 передбачено, що рішення про скасування посвідки приймається керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п'яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування. Копія рішення про скасування посвідки видається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві або особі без громадянства під розписку або надсилається такій особі і приймаючій стороні рекомендованим листом не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дня його прийняття. Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС протягом п'яти робочих днів з дня прийняття рішення про скасування посвідки інформує про це ДМС та Адміністрацію Держприкордонслужби.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що інформація щодо загрози позивача національній безпеці України та громадському порядку фактично не знайшла своє підтвердження в ході розгляду судом даного спору, оскільки на підтвердження існування обставин та фактів, зазначених у поданні ГУНП в Одеській області про скасування посвідки позивача на тимчасове проживання, не надано жодних доказів ні міграційному органу, ні суду.
Апелянти зазначають, що оскаржуване рішення про скасування посвідки та тимчасове проживання в Україні прийнято на підставі відповідного подання органу поліції, що містить обґрунтовані відомості, отримані у процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, які не пов'язані зі сферою управлінської діяльності, стосуються правовідносин у рамках правоохоронної діяльності, а отже їх дослідження виходить за межі предметної юрисдикції адміністративного суду.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення відповідачем стало подання ГУНП в Одеській області.
Подання обґрунтовано тим, що на даний час є підстави вважати, що перебування на території України громадянина Азербайджану ОСОБА_1 суперечить інтересам національної безпеки та охорони громадського порядку, охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, за період його перебування на території України систематично порушує правила перебування в України, а саме: не має постійного місця проживання, з метою конспірації постійно його змінює; не будучи працевлаштованим має постійні не встановлені джерела доходів. З метою легалізації свого перебування на території України займається налагодженням корумпованих зв'язків, та на даний час є підстави вважати, що його перебування на території України суперечить інтересам національної безпеки або охорони громадського порядку, а також охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суди наділені компетенцією перевіряти рішення суб'єктів владних повноважень на те, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Так в матеріалах справи відсутні докази місця постійного проживання позивача, місця роботи та отримання встановлених джерел доходів, даних сплати податків.
Згідно заочного рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 15.08.2024р. у справі №491/560/24 шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - розірвано.
Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 22.10.2024р. у справі 491/560/24 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 15.08.2024р за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, - залишено без задоволення.
Таким чином, на час розгляду справи судом апеляційної інстанції виникли обставини, що підтверджують відсутність обставин, які стали підставою отримання позивачем посвідки на тимчасове проживання (обмін) у зв'язку з возз'єднанням сім'ї з громадянином України (на підставі шлюбу).
Водночас, апелянти зазначають, що інформація про загрозу позивача інтересам національної безпеки та охорони громадського порядку, охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні не підлягає розголошенню відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
А відповідно до п.п.1 та 2 ч.1 ст.23 вищезазначеного закону поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, а також виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення.
Водночас, ч.10 ст.9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» забороняється передавати і розголошувати відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, або такі, що можуть зашкодити слідству чи інтересам людини, безпеці України. Забороняється оприлюднювати або надавати зібрані відомості, а також інформацію щодо проведення або не проведення стосовно певної особи оперативно-розшукової діяльності до прийняття рішення за результатами такої діяльності. Питання оприлюднення або надання такої інформації після прийняття рішення регулюється законом.
Разом з тим, в обґрунтування доводів заперечень на позов, а також до апеляційної скарги апелянтами зазначається наявність в діях позивача загроз (наявних чи потенційних) національним інтересам та національній безпеці України, а також захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб.
Враховуючи в сукупності, в умовах військового стану, відсутність доказів щодо місця постійного місця проживання позивача, місця роботи та отримання встановлених джерел доходів, даних сплати податків, також відсутність обставин, які стали підставою отримання позивачем посвідки на тимчасове проживання (обмін) у зв'язку з возз'єднанням сім'ї з громадянином України (на підставі шлюбу), повідомлення правоохоронного органу про наявність в діях позивача загроз (наявних чи потенційних) національним інтересам та національній безпеці України, а також захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність оскаржуваного рішення щодо скасування позивачу посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 .
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційні скарги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року скасувати.
Ухвалити у справі постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення від 22.12.2023 №51011500088106 щодо скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 громадянину Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати за подання апеляційних скарг покласти на Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Головне управління Національної поліції в Одеській області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв