11 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 280/6220/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
секретарі судового засіданні Беседі Г.Р.,
за участі позивача Безмагоричних МА.,
представника позивача Штабовенка Д.В.,
представника відповідача - Міністерства юстиції України Соловйової М.О.,
представника відповідача - Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України Мордовіної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микити Андрійовича на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року в адміністративній справі №280/6220/24 (головуючий суддя першої інстанції - Садовой І.В.) за позовом приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микити Андрійовича до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, -
Позивач 03.07.2024 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом №86 від 05.06.2024 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 25.06.2024 №1680/7, яким введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у позивача перебувало виконавче провадження №71077259 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області про стягнення з Комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради на користь ПАТ «Енергетична компанія «Барвінок» заборгованості в розмірі 54777,77 грн. та судового збору в розмірі 248,10 грн.. За результатами розгляду звернення Міністерства юстиції України від 26.01.2024 року №13687/20.4.1/33-24 Радою приватних виконавців України на підставі рішення від 29.03.2024 року №69 внесено подання від 26.04.2024 року №151/01-14 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за відкриття виконавчого провадження №71077259 відносно боржника комунального підприємства. 05.06.2024 року Дисциплінарною комісією приватних виконавців за результатами розгляду подання Міністерства юстиції України прийнято рішення про задоволення подання Ради приватних виконавців України про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді припинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А., яке оформлено протоколом засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців №86 від 05.06.2024 року та введено в дію наказом Міністерства юстиції України №1680/7 від 25.06.2024 року. На думку позивача, спірні рішення є протиправними, прийнятими з порушенням Конституції України, Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 року №1403-VIII, Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, без дотримання принципів пропорційності, обґрунтованості, неупередженості, добросовісності та розсудливості. В обґрунтування протиправності спірних рішення та наказу позивачем, зокрема, зазначено про відсутність вчиненого дисциплінарного правопорушення, відсутність претензій від сторін виконавчого провадження, незаконність проведення перевірки, порушення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, відсутність повторюваності вчинення порушення та непропорційність заходу дисциплінарного стягнення. Зауважено, що приймаючи спірне рішення Дисциплінарна комісія не дослідила всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не встановила склад дисциплінарного проступку, не навела мотивів рішення та обґрунтування необхідності застосування обраного виду дисциплінарного стягнення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує на неврахування судом першої інстанції тих обставин, що згідно наданих стягувачем документів боржник - Комунальне сільськогосподарське підприємство «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради здійснює господарську діяльність з отриманням прибутку та з відповідною сплатою податків, що на думку позивача, виключало фінансування боржника виключно за кошти державного або місцевого бюджету. Як зазначає позивач, якщо оцінювати його дії із суб'єктивної сторони, то вони були наслідком його власного розуміння (помилкового, як виявилось пізніше) норм профільного закону, а не свідомого бажання його порушити, тобто вітсутній прямий умисел. Крім того, сторони виконавчого провадження не заявляли про негативні наслідки виконання рішення, заподіяння шкоди. Скаржник вказує на незаконність проведення перевірки, порушення порядку проведення перевірки та несправедливе застосування нього дисциплінарного стягнення у вигляді бесстрокового припинення діяльності приватного нотаріуса.
Відповідачі подали відзив на апеляційну скаргу, в якому просили скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач та представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримали, просили їх задовольнити.
Представники відповідачів просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.
Позивач - Безмагоричних Микита Андрійович є приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області (посвідчення приватного виконавця №0302 від 26.02.2019 року).
За результатами здійснення перевірки відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерством юстиції України було встановило, що на виконанні у позивача перебувало виконавче провадження №71077259 з примусового виконання судового наказу, виданого 09.02.2023 року Господарським судом Запорізької області у справі №908/2535/22 про стягнення з Комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради на користь ПрАТ «Енергетична компанія «Барвінок» заборгованості в розмірі 54777,77 грн. та судового збору в розмірі 248,10 грн, про що було сформовано інформаційну довідку з автоматизованої системи виконавчого провадження №82551 від 18.01.2024 року (а.с.136 -142 т.1).
Міністерство юстиції України 26.01.2024 року листом за №13687/20.4.1/33-24 звернулося до Ради приватних виконавців України з пропозицією розглянути питання щодо ініціювання перевірки приватного виконавця на предмет дотримання ним Кодексу професійної етики приватних виконавців України та внесення відповідного подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців (а.с.126-127 т.1).
Голова Ради приватних виконавців України листом №58 від 06.02.2024 року запропоновав позивачу надати пояснення та копії відповідних документів щодо обставин, викладених у зверненні Міністерства юстиції України в частині дотримання Кодексу професійної етики приватних виконавців України.
Позивачем 21.02.2024 року №2756 надано письмові пояснення, в яких, окрім іншого, зазначено, що відкриваючи виконавче провадження були враховані надані стягувачем документи, котрі підтверджували здійснення боржником - Комунальним с/г підприємством «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради господарської діяльності з отриманням прибутку з відповідною сплатою податків, що на думку позивача, виключало фінансування боржника виключно за кошти державного або місцевого бюджету. Відтак, дії з відкриття виконавчого провадження є такими, що вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства України. Крім того, позивачем зазначено, що жодні особи, включаючи боржника та стягувача у виконавчому провадженні №71077259 не заявляли про будь-які негативні наслідки виконання рішення та не оскаржували його дії (а.с.144зворіт - 145 т.1).
На підставі наданих позивачем пояснень та висновку комітету з етики Асоціації приватних виконавців України №245 від 28.03.2024 року Рада приватних виконавців України, керуючись вимогами Закону №1403-VIII та Статуту Асоціації приватних виконавців України, прийняла рішення за №69 від 29.03.2024 року про направлення подання до Дисциплінарної комісії про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. (а.с.109 т.1).
26.04.2024 року Радою приватних виконавців України направлено до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання №151/01-14 про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. (а.с.103-108 т.1).
Відповідно до протоколу засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців №86 від 05.06.2024 року прийнято рішення про задоволення подання Ради про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця (а.с.110зворіт-118 т.1).
Наказом Міністерства юстиції України №1680/7 від 25.06.2024 року введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 05.06.2024 року, оформлене протоколом №86 від 05.06.2024 року про задоволення подання Ради приватних виконавців України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А., посвідчення №0302 від 26.02.2019 року, та застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця. Також, вказаним наказом припинено діяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А., посвідчення № 0302 від 26.02.2019 року (а.с.26 т.1).
Вважаючи рішення відповідачів протиправними, позивач оскаржив такі рішення до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі по тексту - Закон №1404).
Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 року №1403-VIII (далі по тексту - Закон №1403).
Згідно із статтею 3 Закону №1403 завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Відповідно до статті 17 Закону №1403 державне регулювання діяльності приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України, яке формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень; видає посвідчення приватного виконавця; визначає вимоги до офіса приватного виконавця; забезпечує діяльність Кваліфікаційної комісії приватних виконавців та Дисциплінарної комісії приватних виконавців; формує Єдиний реєстр приватних виконавців України, визначає порядок його ведення; встановлює форму та порядок подання приватними виконавцями інформації про здійснення ними діяльності; здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця; подає Кабінету Міністрів України пропозицію про встановлення розміру основної винагороди приватного виконавця; вводить в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення; зупиняє та припиняє право на здійснення діяльності приватного виконавця; здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
Судом під час розгляду справи, окрім іншого, встановлено, що відповідно до протоколу засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців №86 від 05.06.2024 року Дисциплінарною комісією приватних виконавців прийнято рішення про задоволення подання Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця (а.с.110 зворотній бік - 118).
Наказом Міністерства юстиції України №1680/7 від 25.06.2024 року введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 05.06.2024 року, оформлене протоколом №86 від 05.06.2024 року про задоволення подання Ради приватних виконавців України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_1 , посвідчення №0302 від 26.02.2019 року, та застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця. Також, зазначеним наказом припинено діяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А., посвідчення №0302 ввд 26.02.2019 року (а.с.26 т.1).
Обґрунтовуючи протиправність спірного рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України, оформленого протоколом №86 від 05.06.2024 року про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді припинення діяльності та наказу Міністерства юстиції України від 25.06.2024 року №1680/7 про введення в дію вказаного рішення, позивач зазначає про відсутність вчиненого дисциплінарного правопорушення, відсутність претензій від сторін виконавчого провадження, незаконність проведення перевірки, порушення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, відсутність повторюваності вчинення порушення та непропорційність заходу дисциплінарного стягнення.
Стосовно тверджень позивача про незаконність проведення перевірки апеляційний суд зазначає наступне.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що в обґрунтування доводів щодо незаконності проведення Міністерством юстиції України перевірки позивач посилається, зокрема на те, що незважаючи на встановлену пунктом 61 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» №Закону 1403 заборону проведення під час дії воєнного стану планових та позапланових перевірок діяльності приватних виконавців, відповідачем - Міністерством юстиції України проведено позапланову перевірку.
Разом із тим, позивач зазначає, що встановлена Законом №1403 заборона на проведення планових та позапланових перевірок має наслідком унеможливлення внесення Міністерством юстиції України на розгляд Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, адже без проведення перевірки неможливо зафіксувати факт вчинення приватним виконавцем порушення.
Частиною першою статті 34 Закону №1403 встановлено, що контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Внаслідок введення на території України правового режиму воєнного стану Законом України від 27.07.2022 року №2455-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану» внесені відповідні зміни до Закону.
Відповідно до підпункту 3 пункту 61 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1403 планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться, крім передбачених підпунктом 9 цього пункту перевірок приватних виконавців, стосовно яких є сумніви щодо факту здійснення ними своєї діяльності в офісі приватного виконавця.
Особливості перевірки дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків у період дії воєнного стану визначені розділом V Порядку №3284/5.
Пунктом 1 розділу V Порядку №3284/5 встановлено, що у період дії воєнного стану структурний підрозділ Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, здійснює перевірку дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків на підставі відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження.
За результатом перевірки відомостей в автоматизованій системі виконавчого провадження структурний підрозділ Міністерства формує інформаційну довідку відповідно до пункту 3 розділу VII Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року №2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 року за №1126/29256.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання приписів пункту 1 розділу V Порядку №3284/5 відповідачем - Міністерством юстиції України здійснено перевірку відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження, що не заборонено вимогами чинного законодавства України.
За результатами здійснення перевірки вказаних відомостей встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. перебувало ВП №71077259 з примусового виконання судового наказу, виданого 09.02.2023 року Господарським судом Запорізької області у справі №908/2535/22 про стягнення з Комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради на користь Приватного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Барвінок» заборгованості в розмірі 54777,77 грн. та судового збору в розмірі 248,10 грн., про що сформовано інформаційну довідку з автоматизованої системи виконавчого провадження №82551 від 18.01.2024 року (а.с.136 зворот - 142 т.1).
Відтак, доводи позивача про проведення Міністерством юстиції України позапланової перевірки спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а тому є безпідставними та необґрунтованими.
Водночас, судом встановлено, що Міністерство юстиції України листом №13687/20.4.1/33-24 від 26.01.2024 року звернулося до Ради приватних виконавців України з пропозицією розглянути питання щодо ініціювання перевірки приватного виконавця на предмет дотримання ним Кодексу професійної етики приватних виконавців України та внесення відповідного подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців (а.с.126-127 т.1).
Апеляційний суд звертає увагу, що хоча питання законності відкриття виконавчого провадження стосовно боржника - комунального підприємства відповідно до статті 34 Закону №1403 відноситься до сфери контролю Міністерства юстиції України, Рада приватних виконавців не позбавлена права на дослідження питання щодо дотримання приватним виконавцем вимог Кодексу професійної етики приватних виконавців України при відкритті таких виконавчих проваджень.
Згідно із статтею 35 Закону №1403 Рада приватних виконавців України має право за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою здійснити перевірку діяльності приватного виконавця на предмет дотримання ним:
1) статуту Асоціації приватних виконавців України;
2) Кодексу професійної етики приватного виконавця;
3) рішень Ради приватних виконавців України та з'їзду приватних виконавців України, пов'язаних із діяльністю приватних виконавців.
Перевірка Радою приватних виконавців України діяльності приватного виконавця здійснюється шляхом надсилання приватному виконавцю письмового запиту в межах предмета перевірки. Протягом 15 календарних днів з дня отримання запиту приватний виконавець зобов'язаний надати Раді приватних виконавців України пояснення та копії відповідних документів.
Рада приватних виконавців України зобов'язана протягом 30 робочих днів з дня отримання пояснень приватного виконавця або часу, коли такі пояснення мали бути отримані, у разі їх ненадання розглянути надані матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та вирішити питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
У відповідності до пункту 8 частини п'ятої статті 54 Закону №1403 одним із повноважень Ради приватних виконавців України є прийняття рішення про внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Відтак, в силу приписів пункту 8 частини п'ятої статті 54 Закону №1403 Рада приватних виконавців України уповноважена на прийняття рішення про внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Судом під час розгляду справи з'ясовано, що, отримавши інформаційний лист Міністерства юстиції України від 26.01.2024 року№13687/20.4.1/33-24 про можливе недотримання позивачем Кодексу професійної етики приватних виконавців України, Рада приватних виконавців України в межах повноважень, наданих статтею 35 Закону №1403 за власною ініціативою вирішила здійснити перевірку діяльності приватного виконавця на предмет дотримання ним Кодексу професійної етики приватних виконавців України.
У відповідності до вимог статті 35 Закону №1403 листом Голови Ради приватних виконавців України від 06.02.2024 року №58 приватному виконавцю Безмагоричних М.А. запропоновано надати пояснення та копії відповідних документів щодо обставин, викладених у зверненні Міністерства юстиції України, в частині дотримання ним Кодексу професійної етики приватних виконавців України.
Позивач листом від 21.02.2024 року №2756 надаі письмові пояснення, у яких, окрім іншого, зазначено, що відкриваючи виконавче провадження, ним були враховані надані стягувачем документи, котрі підтверджували здійснення боржником - Комунальним сільськогосподарським підприємством «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради господарської діяльності з отриманням прибутку з відповідною сплатою податків, що, на думку позивача, виключало фінансування боржника виключно за кошти державного або місцевого бюджету. Відтак, дії щодо відкриття виконавчого провадження є такими, що були вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства України та ґрунтуються на правових цінностях громадянського суспільства. Крім того, позивач відзначив, що жодні особи, включаючи боржника та стягувача ВП №71077259 не заявляли про будь-які негативні наслідки виконання рішення та не оскаржували його дії (а.с.144 зворот - 145 т.1).
З урахуванням вказаних пояснень Рада приватних виконавців України в межах 30-ти денного строку з дня їх отримання прийняла рішення №69 від 29.03.2024 року про необхідність направлення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності (а.с.109 т.1).
Зазначене свідчить про дотримання визначеного статтею 35 Закону №1403 порядку проведення перевірки Радою приватних виконавців України та, як наслідок, необґрунтованість доводів позивача щодо протиправності проведення перевірки, як вірно зазначив суд першої інстанції.
Стосовно доводів позивача про відсутність дисциплінарного правопорушення та претензій від сторін виконавчого провадження апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 4 Закону №1403 діяльність приватних виконавців має здійснюватися з дотриманням принципів законності.
Також, відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону №1404 виконавче провадження має здійснюватися з дотриманням засад законності.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною першою статті 5 Закону №1404 встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Перелік рішень, примусове виконання яких не має право здійснювати приватний виконавець, визначено частиною другою статті 5 Закону №1404.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 5 Закону №1404 приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.
Частиною першою статті 26 Закону №1404 встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону
Відповідно до приписів пункту 9 частини четвертої статті 4 Закону №1404 у разі якщо виконавчий документ не підлягає виконанню приватним виконавцем, приватний виконавець зобов'язаний повернути його стягувачу без прийняття до виконання.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. перебувало виконавче провадження №71077259 з примусового виконання судового наказу, виданого 09.02.2023 року Господарським судом Запорізької області у справі №908/2535/22 про стягнення з Комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради на користь Приватного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Барвінок» заборгованості в розмірі 54 777,77 грн. та судового збору в розмірі 248,10 грн..
17.02.2023 року приватним виконавцем у виконавчому провадженні №71077259 винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 800,00 грн. та постанова про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 5502,59 грн..
17.02.2023 року приватним виконавцем у виконавчому провадженні №71077259 винесена постанова про арешт коштів боржника, яка направлена на виконання до банків.
20.02.2023 року приватним виконавцем винесена постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних боржника, відповідно до якої замість «код ЄДРПОУ: 03362113» зазначено «код ЄДРПОУ: 03362413».
20.02.2023 року приватним виконавцем у виконавчому провадженні №71077259 винесена постанова про арешт коштів боржника, яка направлена на виконання до банків.
21.04.2023 року приватним виконавцем винесена постанова про зняття арешту з коштів на всіх рахунках боржника.
21.04.2023 року приватним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №71077259 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404.
Враховуючи, що боржником у вказаному виконавчому провадженні є комунальне підприємство, суд погоджується з доводами відповідачів, що таке виконавче провадження було відкрито позивачем в порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 5 Закону №1404.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що, згідно наданих стягувачем документів боржник - Комунальне сільськогосподарське підприємство «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради здійснює господарську діяльність з отриманням прибутку та з відповідною сплатою податків, що на думку позивача, виключало фінансування боржника виключно за кошти державного або місцевого бюджету. Як зазначає позивач, якщо оцінювати його дії із суб'єктивної сторони, то вони були наслідком його власного розуміння (помилкового, як виявилось пізніше) норм профільного закону, а не свідомого бажання його порушити, тобто вітсутній прямий умисел.
Тобто, при відкритті виконавчого провадження №71077259 висновки приватного нотаріуса про те, що фінансування Комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради проводиться не тільки за кошти державного або місцевого бюджету були зроблені на припущеннях.
Колегія суддів звертає увагу, що пункт 2 частини другої статті 5 Закону №1404 взагалі не містить посилання про фінансування за кошти державного або місцевого бюджету перелічених боржників, а зазначає про частку держави у статутному капіталі, при цьому - тільки юридичних осіб.
В даному випадку, навіть не маючи доступу до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, можливо достеменно констатувати, що підприємство-боржник є комунальним, оскільки про це прямо вказано в найменуванні підприємства, яке містить визначення «комунальне».
Відсутність свідомого бажання та прямого умисла порушити закон, як і відсутність претензій від сторін виконавчого провадження, не виключають факту порушення пориватним нотарусом Закону №1404, а тому такі посилання позивача колегія розцінює як бажання уникнути відповідальності.
Статтею 37 Закону №1403 передбачено, що приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із статтею 38 Закону №1403 підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком приватного виконавця є:
1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;
2) порушення правил професійної етики приватного виконавця;
3) розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
4) невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків;
5) невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з'їзду приватних виконавців України.
Відповідно до статті 3 Кодексу професійної етики приватних виконавців у професійній діяльності приватний виконавець зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного виконання вимог виконавчого документа, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Суд звертає увагу, що наявність порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 5 Закону №1404 не спростована позивачем та свідчить про неналежне виконання ним своїх обов'язків та, відповідно, наявність дисциплінарного проступку в його діях, як приватного виконавця, оскільки вказана вище норма забороняє приватним виконавцям виконувати рішення, боржниками за якими є, зокрема, комунальні підприємства.
При цьому, суд погоджується з доводами відповідачів про те, що синтаксичне та граматичне тлумачення змісту пункту 2 частини другої статті 5 Закону № 1404 дає змогу дійти висновку, що передбачена чинним законодавством заборона примусового виконання приватними виконавцями рішень, боржником за якими є комунальне підприємство, розповсюджується на всі без виключення комунальні підприємства.
Зазначене також підтверджується наданими до матеріалів справи Висновком Комітету з етики Асоціації приватних виконавців України щодо дотримання правил професійної етики приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. №245 від 28.03.2024 року, в якому, окрім іншого, зазначено про хибність тлумачення позивачем положень пункту 2 частини другої статті 5 Закону Закону №1404 та зауважено, що тлумачення змісту вказаної норми є загальноприйнятним у професійній спільноті приватних виконавців, є однозначним та таким, що не передбачає подвійного тлумачення: приватним виконавцям імперативно заборонено виконувати рішення, боржником за якими є, зокрема, комунальні підприємства (а.с.147зворот - 150 т.1).
Крім того, згідно резолютивної частини Висновку дисциплінарного уповноваженого №4/2024 від 25.04.2024 року: «Дослідження наданих матеріалів, проведений аналіз чинних норм законодавства з питань виконавчого провадження є підставою для висновку про наявність належної сукупності доказів, які підтверджують, що приватний виконавець Безмагоричних М.А. під час здійснення примусового виконання у виконавчому провадженні №71077259 порушив: Статті 3, 4 Кодексу професійної етики приватних виконавців України.
Провина приватного виконавця Безмагоричних М.А. відповідно до всієї сукупності визначених в частині 2 статті 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» є доведеною, наявні всі ознаки складу дисциплінарного проступку в діях приватного виконавця Бемагоричних М.А. під час здійснення виконавчих проваджень №71077259» (а.с. 150зворот - 156 т.1).
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку про наявність порушення позивачем вимог чинного законодавства України у вигляді неналежного виконання ним своїх обов'язків та порушення правил професійної етики приватного виконавця у зв'язку із недотриманням принципу та засад законності, що у свою чергу свідчить про наявність в його діях дисциплінарного проступку.
Що стосується посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 40 Закону №1403 Дисциплінарна комісія приватних виконавців розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
У постанові Верховного Суду від 21.01.2021 року у справі №140/2740/19 суд вказав, що приватний виконавець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом двох років з дня вчинення дисциплінарного проступку. Водночас, в межах цього строку є ще один строк, протягом якого приватного виконавця може бути притягнуто до відповідальності - два місяці, відлік якого починається із дня виявлення дисциплінарного проступку. Днем виявлення такого проступку є складання довідки про результати перевірки.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.02.2022 року у справі №520/2210/19, від 28.07.2022 року у справі № 160/9390/20.
Як зазначалось вище, пунктом 1 розділу V Порядку встановлено, що за результатом перевірки відомостей в автоматизованій системі виконавчого провадження структурний підрозділ Міністерства формує інформаційну довідку.
Отже, днем виявлення дисциплінарного проступку слід вважати день складання інформаційної довідки, тобто у даному випадку 18.01.2024 року.
Разом з тим, суд звертає увагу, що на момент виявлення дисциплінарного проступку в Україні діяв правовий режим воєнного стану, введений Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022.
Згідно із підпунктом 1 пункту 61 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1403-VIII під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» зупиняються до припинення або скасування воєнного стану в Україні встановлені частиною першою статті 40 цього Закону строки розгляду Дисциплінарною комісією подань про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та прийняття рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
Враховуючи, що положення підпункту 1 пункту 61 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1403 є спеціальними нормами, які регулюють строки притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності у період дії на території України воєнного стану, суд дійшов висновку про безпідставність доводів позивача щодо спливу строків притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки такі строки були зупинені чинним законодавством України.
Стосовно тверджень позивача щодо непропорційності дисциплінарного стягнення, застосованого Дисциплінарною комісією приватних виконавців, необґрунтованості застосування саме того виду дисциплінарного стягнення, серед інших існуючих та відсутності повторюваності порушення, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до статті 39 Закону №1403 Дисциплінарна комісія приватних виконавців утворюється при Міністерстві юстиції України для розгляду питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків.
Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців затверджується Міністерством юстиції України (частина друга статті 39 Закону №1403).
Дисциплінарна комісія: розглядає подання Міністерства юстиції України, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення (частина шоста статті 39 Закону №1403.
Рішення Дисциплінарної комісії приймаються на її засіданні, за умови присутності не менше п'яти членів комісії, шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів рішення вважається неприйнятим. Рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії (частини восьма - дев'ята статті 39 Закону №1403).
Відповідно до частин 3, 4 статті 40 Закону №1403 Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності: зобов'язана запросити на засідання приватного виконавця та заслухати його пояснення з питань, що стали підставою для внесення подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; має право запросити на засідання учасника виконавчого провадження, скарга якого стала підставою для перевірки діяльності приватного виконавця та внесення подання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності, для надання додаткових пояснень по суті скарги; має право запросити на засідання та заслухати думку представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших осіб за їхньою згодою (частина третя статті 40 Закону №1403).
Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, приймає одне з таких рішень: 1) задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення; 2) відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця; 3) відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення (частина четверта статті 40 Закону №1403).
У разі, якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року (частина п'ята статті 40 Закону №1403).
Порядок діяльності Дисциплінарної комісії та процедура розгляду подань про притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності визначені відповідним Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції від 27.11.2017 року №3791/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2017 року за №1442/31310 «Про затвердження Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців» (далі по тексту - Положення №3791/5).
Пунктами 3-4 Положення №3791/5 визначено, що основними завданнями Дисциплінарної комісії є: розгляд питань про притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків; прийняття рішень про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
Згідно з пунктом 13 Положення №3791/5 засідання Дисциплінарної комісії уважається повноважним у разі присутності на ньому не менше п'яти членів комісії.
Відповідно до пункту 16 Положення №3791/5 рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії протягом двох робочих днів після засідання Дисциплінарної комісії.
Пунктом 18 Положення №3791/5 встановлено, що протокол засідання Дисциплінарної комісії має містити перелік присутніх на засіданні осіб, порядок денний, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, прийняте Дисциплінарною комісією рішення.
У разі прийняття Дисциплінарною комісією рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у протоколі засідання Дисциплінарної комісії зазначається вид дисциплінарного стягнення, який застосовано до приватного виконавця.
Відповідно до пункту 27 Положення №3791/5 за результатами розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарна комісія приймає рішення зокрема про: задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, передбаченого частиною першою статті 41 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно із пунктом 28 Положення №3791/5 у разі, якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року.
На підставі пункту 30 Положення №3791/5 рішення Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Мін'юсту. Дата видання наказу Мін'юсту є датою застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
Таким чином, положеннями статті 40 Закону №1403 та пункту 4 Положення №3791/5 закріплено, що вирішення питання про встановлення факту вчинення приватним виконавцем дисциплінарного проступку, притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та визначення виду дисциплінарного стягнення належить до компетенції саме Дисциплінарної комісії.
Водночас, аналіз вищенаведених норм у сукупності з положеннями Закону №1403, які визначають порядок розгляду питання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, дає підстави для висновку про те, що Дисциплінарна комісія у процедурі дисциплінарного провадження зобов'язана розглянути на своєму засіданні подання Ради приватних виконавців України по суті виявлених порушень у діяльності приватного виконавця, заслухати пояснення останнього з цього приводу та шляхом голосування прийняти одне з рішень, перелічених у частині четвертій статті 40 Закону №1403, врахувавши, у разі задоволення подання, обставини, які мають суттєве значення для обрання виду дисциплінарного стягнення (частина п'ята статті 40 Закону №1403).
З протоколу засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців №86 від 05.06.2024 року вбачається, що у вказаний день проведено засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців у складі, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 08.12.2023року №2855/5. На засіданні були присутні 9 членів комісії, що у відповідності до приписів пункту 13 Положення №3791/5 визначає повноважність засідання.
В протоколі відзначено, що у зв'язку з порушенням приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень діяльність приватного виконавця неодноразово зупинялась на підставі відповідних наказів Міністерства юстиції України відповідно до п.п.4 пункту 61 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1403.
Комісією досліджувалось питання щодо наявності ознак повторюваності вчинення правопорушення у вигляді відкриття виконавчого провадження, боржником за яким є комунальне підприємство та зазначено, що виконавче провадження №71077259, яке є предметом подання Ради приватних виконавців України від 26.04.2024 №151/01-14 відкрите 17.02.2023, а виконавчі провадження №71890051 та №71890059 в яких виявлені порушення, внаслідок чого приватний виконавець ОСОБА_1 притягався до дисциплінарної відповідальності відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 25.07.2023 № 1842/7 «Про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 » на підставі подання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 14.07.2023 № 91984/20.4.1/33-23» відкриті 25.05.2023.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що в даному випадку відсутній ознак повторюваності вчинення правопорушення у вигляді відкриття виконавчого провадження, боржником за яким є комунальне підприємство, проте, наведене вище підтверджує систематичність вчинення позивачем порушень Закону №1404, з чим погоджуться колегія суддів.
Також комісією враховано той факт, що приватний виконавець протягом одного лише 2023 року тричі притягувався до дисциплінарної відповідальності. При цьому, як вбачається з відомостей сайту Судова влада України та Єдиного державного реєстру судових рішень, накази Міністерства юстиції України від 21.04.2023 року №930/7, від 25.07.2023 року №1842/7, від 04.10.2023 року №2333/7, якими позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, у встановленому законом порядку не визнавались протиправними та не скасовувались.
Порушень порядку проведення засідання та розгляду подання Ради приватних виконавців України судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
Апеляційний суд зазначає, що зі змісту спірного рішення комісії вбачається, що комісія, застосувавши до позивача дисциплінарне стягнення у виді припинення діяльності приватного виконавця, у повному обсязі надала оцінку доводам позивача та обґрунтувала необхідність застосування саме такого виду стягнення за результатами розгляду подання. Крім того, надано оцінку характеру вчиненого порушення, його систематичності, сукупності з іншими порушеннями, наявності/відсутності негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірному рішенні про застосування заходу стягнення, що у свою чергу свідчить про те, що рішення прийняте з дотриманням норм чинного законодавства України.
Враховую наведені вище обставини в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що при прийнятті спірних у цій справі рішень та наказу відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микити Андрійовича на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року в адміністративній справі №280/6220/24 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року в адміністративній справі №280/6220/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Повний текст постанови складено 17 лютого 2025 року.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко