13 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 340/2343/24
головуючий суддя І інстанції -Кармазина Т.М.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,
за участю секретаря судового засідання: Корсун Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Дніпрі апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод крупних електричних машин» та Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 року в адміністративній справі №340/2343/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод крупних електричних машин» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод крупних електричних машин» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 29.01.2024 № 00010010705 в частині застосування до ТОВ “Завод крупних електричних машин» пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 15 445 012,25 гривень.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод крупних електричних машин» було задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 29 січня 2024 року №00010010705 в частині застосування до ТОВ “Завод крупних електричних машин» пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 13040712,95 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод крупних електричних машин» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати, в частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено та в цій частині прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що перерахування ТОВ «Міртул» на рахунок позивача вартості послуг транспортування та монтажних послуг платежами від 17.05.2023 року на суму 80000.00 євро, від 29.05.2023 року на суму 100000.00 євро, від 23.06.2023 року на суму 100000.00 євро та від 16.08.2023 року на суму 153000.00 євро відбулось в межах граничного 180 денного строку розрахунків за ці послуги, що свідчить про безпідставність нарахування пені за вказані періоди.
Головне управління ДПС у Кіровоградській області, також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято останнім у відповідності з приписами законодавства, оскільки в періоді, що перевірявся, зарахування коштів по договору від 28.09.2021 року № 10360 відбулось в сумі 1007000.00 євро без порушення строку, в сумі 553000.00 євро з порушенням граничного строку розрахунків, а в сумі 510000.00 євро кошти не надходили.
У відзивах на апеляційні скарзі учасники справи відобразили правові позиції, що зазначені в апеляційних скаргах.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував відносно задоволення апеляційної скарги відповідача, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції в цій частині є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін та просив задовольнити його апеляційну скаргу та скасувати оскаржуване судове рішення в частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено та в цій частині прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні просили задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційну скаргу позивача просили залишити без задоволення.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод крупних електричних машин» зареєстровано як юридична особа 26.08.2015, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області та є платником податків.
На підставі наказу від 26.10.2023 року №1262-П Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ “Завод крупних електричних машин» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту від 28.09.2021 року № 10360 за період з 16.11.2022 року по 14.12.2023 року.
За результатами перевірки складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 21.12.2023 №10440/11-28-07-05/39968214 (т.1 а.с.14-25, 171-176), в якому посадовими особами податкового органу зроблено висновок про порушення ТОВ “Завод крупних електричних машин» вимог ч.1, ч.2 ст.13 Закону України “Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473- VIII), з урахуванням п.14 прим.2 Постанови НБУ від 24.02.2022 №18 “Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по Договору від 28.09.2021 року №10360 (дата здійснення операції - 16.11.2022 року), укладеному із компанією-нерезидентом ТОВ “МІРТУЛ» (Киргизька Республіка) у сумі 200 000,00 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 3 дні, у сумі 100 000,00 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 15 днів, у сумі 100 000,00 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 40 днів, у сумі 153 000,00 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 94 дні, у сумі 510 000,00 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 214 днів.
На підставі висновків акту, ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №00010010705 від 29 січня 2024 року, яким на підставі п.5 ст.13 Закону України “Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII та пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України застосовано до ТОВ “Завод крупних електричних машин» пеню за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 15 488 027,25 грн.
Не погоджуючись частково із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.
Рішенням Державної податкової служби України №7301/6/99-00-06-01-02-06 від 15.03.2024 року залишено податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 29.01.2024 № 00010010705 без змін, а скаргу ТОВ “Завод крупних електричних машин» - без задоволення.
Вважаючи податкове повідомлення - рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позові вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення № 00010010705 від 29 січня 2024 року в частині застосування до ТОВ “Завод крупних електричних машин» пені в сумі 13 040 712,95 гривень є протиправним та підлягає скасуванню. Зауважено про порушення позивачем граничного строку розрахунків за експорт товару на суму 200 000,00 євро на 3 дні, на суму 100 000,00 євро на 15 днів, на суму 100 000,00 євро на 40 днів, 153000 євро на 94 дні.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 та 5 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до ч.7 ст.13 Закону №2473 у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені п.21 розд.II Положення №5, та становлять 365 календарних днів.
Згідно із п.6, 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7, (далі - Інструкція №7), банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:
1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;
2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;
3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.
Банк перевіряє операції, не зазначені в підпунктах 1 - 3 пункту 6 розділу II цієї Інструкції, під час настання події (переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, отримання реєстру МД за відповідною операцією) і надалі банк не здійснює за ними валютний нагляд щодо дотримання резидентом граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів згідно з вимогами цієї Інструкції.
Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 “Експорт», ЕК-11 “Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов'язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
Відповідно до вимог п. 9 розділу ІІІ зазначеної Інструкції банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);
2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;
3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 Імпорт, IM-41 Реімпорт, ІМ-51 Переробка на митній території, IM-72 Безмитна торгівля, IM-75 Відмова на користь держави, IM-76 Знищення або руйнування (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);
4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред'явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);
5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;
6) у разі заміни кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів.
Вимоги підпункту 1 пункту 9 розділу III цієї Інструкції не застосовуються до операцій з експорту, імпорту товарів у разі дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій.
Приписами підпункту 5 пункту 10 та підпункту 5 пункту 12 Інструкції №7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: документів про припинення зобов'язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання. Зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов'язань за договором: відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково - на суму цих коштів.
Згідно із пунктом 142 Постанови правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Відповідно до п.14-6 цієї Постанови банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Отже, здійснення розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності поза межами строків, встановлених законодавством є валютним правопорушенням, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та пені, застосування якої віднесено до повноважень органів ДПС та яке тягне нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів.
Як свідчать встановлені обставини справи, у 2021 році між позивачем та ТОВ “МІРТУЛ» (Киргизька Республіка) були укладені два договори:
- договір №10360 від 28.09.2021 на виготовлення та постачання електродвигуна типу П2Ш-3550-40-5КУЗ (3550 кВт, 930 В, 40 об.мин.) на загальну суму 2 237 500,00 євро (т.1 а.с.32-41);
- договір №10370 від 22.10.2021 на виготовлення та постачання двох електродвигунів типу П2Ш-800-255-7КУХЛ4 (1810/3800 кВт, 440/750 В, 4550/5450 А) на загальну суму 2 550 000,00 євро (т.1 а.с.59-68).
Так, за Договором №10360 позивачем було отримано передоплату у розмірі 447 500,00 євро 05.10.2021, а за Договором № 10370 позивачем було отримано передоплату у розмірі 510 000,00 євро 29.10.2021, що також не заперечується сторонами.
Строк виготовлення товару за Договором №10360 становив не пізніше “ 02» червня 2022 року, за Договором №10370 - не пізніше “ 23» грудня 2022 року.
З матеріалів справи видно, що в ціну обох договорів №10360 і №10370 включена вартість доставки електродвигунів з України до Республіки Казахстан, яку відповідно до Додатку 1 до кожного з Договорів передбачалося здійснити залізничним або автомобільним транспортом (через територію РФ).
За Договором №10360 сторонами було досягнуто домовленості про збільшення ціни договору у зв'язку із збільшенням витрат на доставку товару, що було відображено у Додатковій угоді № 2 від 28.10.2022 та сума договору склала 2517500,00 євро.
За Договором №10370 ТОВ “МІРТУЛ» повідомило позивача про відсутність можливості збільшити ціну договору та висунуло вимогу розірвати Договір № 10370 у зв'язку з тривалою просрочкою з боку ТОВ “ЗКЕМ» в поставці товару та повернути раніше отриману ТОВ “ЗКЕМ» попередню оплату у розмірі 510 000,00 євро.
12 квітня 2023 між ТОВ “ЗКЕМ» та ТОВ “МІРТУЛ» було підписано додаткову угоду №1 про розірвання Договору № 10370 від 22.10.2021, відповідно до умов якої у ТОВ “ЗКЕМ» виникло зобов'язання з повернення ТОВ “МІРТУЛ» попередньої оплати в сумі 510 000,00 євро.
Так, ТОВ “ЗКЕМ» мало право вимоги до ТОВ “МІРТУЛ» на суму 1 063 000,00 євро за Договором №10360, а ТОВ “МІРТУЛ» мало право вимоги до ТОВ “ЗКЕМ» з повернення раніше перерахованої попередньої оплати у розмірі 510 000,00 євро за Договором № 10370. Тобто, сторони мали взаємні зустрічні однорідні грошові вимоги, термін виконання яких настав.
12 травня 2023 року між ТОВ “ЗКЕМ» та ТОВ “МІРТУЛ» було підписано Договір про зарахування зустрічних вимог, відповідно до якого зобов'язання ТОВ “ЗКЕМ» щодо повернення авансу за Договором № 10370 на суму 510 000,00 євро були повністю погашені, а зобов'язання ТОВ “МІРТУЛ» щодо оплати за Договором № 10360 було зменшено на 510 000,00 євро.
Наявність у ТОВ “ЗКЕМ» зустрічних зобов'язань щодо повернення авансу за Договором № 10370 на суму 510 000,00 євро підтверджується Договором № 10370 від 22.10.2021, банківською випискою від 29.10.2021 про надходження на рахунок ТОВ “ЗКЕМ» передоплати за Договором № 10370 у розмірі 510 000,00 євро, листом ТОВ “МІРТУЛ» № SТ15629-12 від 10.04.2023, додатковою угодою № 1 від 12.04.2023 про розірвання Договору № 10370.
Отже, підтверджено існування грошових вимог один до одного в сумі 510 000,00 євро між позивачем та ТОВ “МІРТУЛ».
Відповідно до підпункту 5 пункту 10 розділу III Інструкції №7 банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов'язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:
вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;
між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання.
Відповідно до статей 627, 628 ЦК України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правила припинення зобов'язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов'язання» розділу І книги п'ятої «Зобов'язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина 1 статті 598 ЦК України), зокрема, зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (стаття 601 ЦК України). Аналогічні положення закріплені також у статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з частиною третьою якої господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
При тлумаченні наведених норм слід виходити з того, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов'язаннях, де кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов'язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов'язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов'язань можуть бути різними.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» 16 квітня 1991 року №959-XII (далі - Закон №959-XII) всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Зазначені норми однозначно вказують на те, що суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності гарантовано свободу підприємницької діяльності, яка здійснюється у порядку та у спосіб, що не заборонені законом.
Відтак, чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента. Так само, чинне законодавство не пов'язує застосування інституту зарахування однорідних зустрічних вимог з певними видами договорів як обов'язковою умовою припинення зобов'язання у такий спосіб, крім випадків, коли зарахування не допускається.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31 січня 2020 року у справі №1340/3649/18 вже зробив висновок щодо застосування наведених норм у правовідносинах щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки в разі припинення зобов'язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.
У розвиток наведеної правової позиції щодо застосування норм частини першої статті 1, частини першої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», пункту 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 липня 2021 року у справі № 817/1200/15 сформував такий висновок: у разі припинення зобов'язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов'язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 22.01.2025 року по справі № 420/12562/23, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
В даному випадку, як вірно було встановлено судом першої інстанції, припинення відповідних зобов'язань ТОВ “МІРТУЛ» (Киргизька Республіка) перед ТОВ “ЗКЕМ» на суму 510 000,00 євро відбулось до закінчення граничного строку розрахунків за операцією з експорту товару (14.05.2023) за Договором №10360, а відповідно правові підстави, з якими ст.13 Закону № 2473-VIII пов'язує нарахування пені, передбаченої ч.5 зазначеної статті цього Закону, відсутні.
Також, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що станом на момент винесення рішення договір від 12.05.2023 про зарахування зустрічних вимог в бухгалтерському обліку позивача вже відображений та дебіторська заборгованість по договору від 28.09.2021 року №10360 з ТОВ “МІРТУЛ» відсутня, що підтверджується оборотно - сальдовою відомістю по рахунку бухгалтерського обліку 362 “Розрахунки з іноземними покупцями». При цьому, не відображення в бухгалтерському обліку позивача угоди про зарахування зустрічних вимог станом на час проведення перевірки, може лише свідчити про порушення ведення бухгалтерського обліку, а не порушення граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів.
Таким чином, судом першої інстанції було правомірно визначено, що податкове повідомлення-рішення № 00010010705 від 29 січня 2024 року в частині застосування до ТОВ “Завод крупних електричних машин» пені в сумі 13040 712.95 грн. є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо висновків про порушення граничного строку розрахунків на суму 200 000,00 євро на 3 дні, на суму 100 000,00 євро на 15 днів, на суму 100 000,00 євро на 40 днів, 153000 євро на 94 дні та як наслідок правомірності нарахування пені у розмірі 2 404 299.30 грн., то колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як встановлено актом перевірки, за Договором №10360 ТОВ “МІРТУЛ» на рахунок позивача були здійснені наступні платежі: 05.10.2021 - 447 500,00 євро, 29.11.2022 - 100 000,00 євро, 02.12.2022 - 277625,00 євро, 20.01.2023 - 629 375,00 євро, 17.05.2023 - 200 000,00 євро, 29.05.2023 - 100 000,00 євро, 23.06.2023 -100 000,00 євро, 16.08.2023 - 153000,00 євро.
Відповідно до п.3 Додатку №1 до Договору №10360 від 28.09.2021 в ціну товару була включена також вартість транспортних послуг з доставки електродвигуна з України до м. Хромтау (Республіка Казахстан) на умовах DAP на склад вантажоодержувача. (т.1 а.с.40-41).
Також доставку електродвигуна з України до Республіки Казахстан передбачалося здійснити залізничним або автомобільним транспортом.
Згідно додаткової угоди б/н від 28.09.2021 до договору №10360 (т.1 а.с.49, 191) внесено зміни, доповнено пунктом 1.4 - покупцю також будуть надані супутні послуги по проведенню представником заводу шеф - нагляду за зборкою, монтажем, введенням електродвигуна в експлуатацію та проведенням пуско-налагоджувальних робіт.
Відповідно до додатку № 3 до договору № 10360 для надання супутніх послуг було передбачено направлення позивачем своїх технічних фахівців до Казахстану до місця монтажу електродвигуна для здійснення шеф-нагляду при монтажних роботах та при проведенні пуско-налагоджувальних робіт, направлення спеціалістів мало здійснюватися лише після отримання позивачем повідомлення ТОВ “МІРТУЛ» про готовність до пусконалагоджувальних робіт. (т.1 а.с.50, 191зв.).
При цьому, цим додатком передбачено, що супутні послуги надаються у зв'язку з поставкою товару та включені у вартість товару.
Листом від 18.10.2022 №158/ОМ позивач повідомив ТОВ “МІРТУЛ» про організацію доставки товару в режимі змішаних перевезень автомобільним транспортом та поромними переправами за маршрутом: Харків - ПП Порубное/Сирет (Румунія) - ПП Русе (Болгарія) - порти Варна(Болгарія)/Поті (Грузія) -ПП Красний Мост, Азербайджан - порти Алят (Азербайджан)/Курик (Казахстан) - Хромтау (Казахстан) (т.1 а.с.98-99).
При цьому, між позивачем та ТОВ “МІРТУЛ» було укладено Додаткову угоду №2 від 28.10.2022 р., відповідно до умов якої ціна Договору № 10360 була збільшена з 2 237 500,00 євро до 2 517 500,00 євро тобто, зростання ціни Договору склало 280 000,00 євро (т.1 а.с.57). До того ж, цією угодою змінено порядок розрахунків, а саме « 447500,00 євро - передоплата протягом 20 днів з дня двостороннього підписання договору; 377625,00 євро - протягом 10 днів після перетинання кордону України та надання підтверджуючих документів (копії СМR); 629375,00 євро - протягом 15 днів з моменту поставки товару у повному обсязі на склад вантажоодержувача та прийому за якістю та кількістю; 1063000,00 євро - протягом 60-ти календарних днів з дня поставки товару на склад вантажоодержувача.
На виконання умов договору №10360, позивачем відвантажено нерезиденту товар - електродвигун в розібраному стані, на загальну суму 2517500,00 євро, згідно митних декларацій від 16.11.2022, оформлених в режимі «ЕК 10» (т.1 а.с.196-199).
Вантаж був доставлений на склад одержувача 06 січня 2023 року, що підтверджується відмітками на міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) (т.1 а.с.100-103). Після цього проводився огляд та прийомка електродвигуна комісією за участю представника заводу-виробника на складі вантажоодержувача, яка завершилася 10.02.2023, що підтверджується актом прийомки-здачі комплектуючих електродвигуна П2Ш-3550-40-5КУЗ від 10.02.2023 р. (т.1 а.с.104).
Листом від 27.04.2024 №34/ОМ позивач звернувся до ТОВ “МІРТУЛ» з вимогою здійснення остаточних розрахунків за договором №10360 в сумі 1063000,00 євро за поставлений товар (т.1 а.с.119).
Листом №17 від 01.05.2023 ТОВ “МІРТУЛ» звернулося до позивача з проханням надати в письмовому вигляді розбивку ціни контракту №10360 на складові частини, оскільки до загальної суми договору входить вартість доставки електродвигуна та вартість послуги шефмонтажа (т.1 а.с.120).
Листом №36/ОМ від 05.05.2023 ТОВ “ЗКЕМ» повідомило, що ціна контракту №10360 розбивається на наступні складові частини: вартість електродвигуна П2Ш-3550-40-5КУЗ складає 2 084 500,00 євро, доставка Україна-Казахстан - 280 000,00 євро, шефмонтаж та запуск в експлуатацію - 153 000,00 євро (т1 а.с.121).
15.05.2023 року між ТОВ “ЗКЕМ» та ТОВ “МІРТУЛ» було укладено додаткову угоду №3 до договору № 10360 (т.1 а.с.58), відповідно до умов якої сторони домовилися пункт 3.5 договору № 10360 змінити та викласти в наступній редакції:
“ 3.5. Сума Договору складає 2 517 500,00 (Два мільйони п'ятсот сімнадцять тисяч п'ятсот) євро, вказана сума без ПДВ, що включає:
3.5.1. Вартість Товару - 2 084 500,00 євро.
3.5.2. Вартість надання транспортних послуг по здійсненню змішаного перевезення Товару автомобільним/морським/залізничним транспортом за маршрутом: Харків - ПП Порубное/Сирет (Румунія) - ПП Русе (Болгарія) - порти Варна/Поті (Грузія) - ПП Красний Мост, Азербайджан - порти Алят /Курик (Казахстан) - Хромтау (далі - Транспортні послуги), - 280 000,00 євро.
3.5.3. Вартість надання Супутніх послуг, передбачених Додатком № 3 до даного Договору -153 000,00 євро».
15.05.2023 року між ТОВ “МІРТУЛ» та ТОВ “ЗКЕМ» підписаний акт приймання -передачі транспортних послуг до Договору № 10360 від 28.09.2021, яким сторони засвідчили, що погоджена Сторонами вартість наданих транспортних послуг складає 280 000,00 євро, що підтверджується договором №0111/2022 від 01.11.2022 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення негабаритних і великогабаритних вантажів автомобільним транспортом та заявкою №0111/1 від 01.11.2022 до вказаного договору (т.1 а.с.105-110, 123).
Відповідно до пояснень позивача, оплата вартості електродвигуна П2Ш-3550-40-5КУЗ в сумі 2 084 500,00 євро була здійснена ТОВ “МІРТУЛ» частково шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 510 000,00 євро, а в іншій частині, в сумі 1 574 000,00 євро, - шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ “ЗКЕМ» наступними платежами: 05.10.2021 - 447 500,00 євро, 29.11.2022 - 100 000,00 євро, 02.12.2022 - 277 625,00 євро, 20.01.2023 - 629 375,00 євро, 17.05.2023-120 000,00 євро.
Оплата вартості транспортних послуг в сумі 280 000,00 відбулася шляхом перерахування ТОВ “МІРТУЛ» коштів на рахунок ТОВ “ЗКЕМ» наступними платежами: 17.05.2023 - 80 000,00 євро, 29.05.2023 -100 000,00 євро, 23.06.2023 - 100 000,00 євро.
Платіж в сумі 200 000,00 євро, який був здійснений ТОВ “МІРТУЛ» на рахунок ТОВ “ЗКЕМ» 17.05.2023, як пояснював позивач, включав в себе часткову оплату товару на суму 120000,00 євро та часткову оплату вартості транспортних послуг на суму 80 000,00 євро.
Відповідно до п.п.1, 3 додаткової угоди №3 від 15.05.2023 до договору №10360 вартість надання супутніх послуг, передбачених додатком № 3 до даного договору, складає 153 000,00 євро, та підлягає оплаті протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту введення електродвигуна в експлуатацію та акту приймання-передачі наданих послуг.
При цьому під час підготовки електродвигуна до монтажу було проведено його огляд за участю спеціалістів ТОВ “ЗКЕМ» та виявлено відсутність опору ізоляції обмотки якоря відносно корпусу, що було спричинено потраплянням в нього вологи під час транспортування електродвигуна на поромі по Каспійському морю. Внаслідок чого необхідно було попередньо провести сушку електродвигуна, яка проводилася з 01.06.2023 по 23.06.2023, що підтверджується актом готовності електродвигуна до монтажу від 23.06.2023 року (т.1 а.с.124).
12 серпня 2023 року комісією за участю представників позивача був підписаний акт введення електродвигуна в експлуатацію (т.1 а.с.125).
15.08.2023 року між ТОВ “МІРТУЛ» та ТОВ “ЗКЕМ» підписаний акт приймання-передачі супутніх послуг до договору №10360 від 28.09.2021, яким сторони засвідчили, що погоджена Сторонами вартість наданих супутніх послуг у відповідності з умовами додаткової угоди №3 від 15.05.2023 складає 153 000,00 євро (т.1 а.с.126).
16.08.2023 року ТОВ “МІРТУЛ» здійснило на рахунок ТОВ “ЗКЕМ» оплату вартості супутніх послуг за Договором №10360 в сумі 153 000,00 євро. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в силу приписів ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Отже, у разі експорту робіт або послуг, на відміну від товарів, строк виплати заборгованості в іноземній валюті починає обчислюватись з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Тобто, факт експорту робіт або послуг має підтверджуватись належним чином складеними, саме первинними документами.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що додаткову угоду №3 від 15.05.2023 до договору № 10360 укладено вже поза межами граничного строку розрахунків (14.05.2023).
При цьому, договором №10360 не визначалася окремо вартість транспортних та супутніх послуг, оскільки вони є невід'ємною частиною вартості електродвигуна в сумі 2517500,00 євро, що також підтверджено митними деклараціями від 16.11.2022, оформленими в режимі «ЕК 10» на загальну суму договору 2517500,00 євро.
Крім того, акт приймання -передачі транспортних послуг до Договору № 10360 від 28.09.2021 був складений 15.05.2023 року та акт приймання-передачі супутніх послуг до договору №10360 від 28.09.2021 був складений 15.08.2023 року, тобто поза межами граничного строку розрахунків (14.05.2023).
З огляду на положення пп.1 п.7 розділу ІІ Інструкції №7 враховуючи, що відлік граничного строку розрахунків (180 днів) за операціями з експорту товарів (по договору №10360) розпочинається з дати оформлення МД типу ЕК-10 (16.11.2022), то у разі порушення граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду відповідно до п.9 розд. ІІІ Інструкції № 7. Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод крупних електричних машин» та Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 року в адміністративній справі №340/2343/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва