21 лютого 2025 р. Справа № 440/15063/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко) від 23.01.2025 року по справі № 440/15063/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26.06.2023 року № 916310163544. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 11.08.2022 року згідно довідки про заробітну плату №102/5 від 16.07.1993 року, видану міжгосподарським підприємством зі штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Ечміадзинського району Вірменської РСР, та з 04.10.2022 року згідно довідки про заробітну плату № 02-04/1/1760-С від 16.09.2020 року, видану виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок)
01.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобовязання Головного управління ПФУ в Полтавській області подати звіт у справі № 440/15063/23 та встановити відповідний строк для цього 7 робочих днів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 440/15063/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Позивач не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, оскаржив її в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала суду прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі. Просить ухвалу суду скасувати, а заяву про встановлення судового контролю задовольнити шляхом зобовязання ГУ ПФУ в Полтавській області протягом 10 днів з дня отримання постанови суду подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по справі № 440/15063/23 від 05.07.2024 з дотриманням вимог Закону України №1058 про 60 найвигідніших місяців коефіцієнта заробітної плати до30.06.2000 та виключити з розрахунку пенсії за особистим рахунком № НОМЕР_1 ОСОБА_1 та довідки е електронної справи, місяці заробітної плати за період з 01.07.2000 по 01.10.2003 з нульовими показниками індивідуального коефіцієнта заробітної плати згідно Закону України № 1058.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано факт, що відповідач не у повному обсязі виконав рішення суду у справі № 440/15063/23 від 05.07.2024 у частині перерахування пенсії позивача згідно довідки № 02-04/1/1760-С від 16.09.2020, за період роботи у МПП "Ліберті" з 03.09.1193 по 30.06.2000 та довідки № 37 від 16.07.2012 ТОВ "Вадо" з 08.01.2009 по 29.06.2012 при обчисленні розміру пенсії з урахуванням найвигідніших 60 місяців коефіцієнта заробітної плати.
Залишаючи без задоволення подану заяву, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 по справі № 440/15063/23 виконано в повній мірі у межах покладених судом зобов'язань. Також вказав, що під час розгляду справи № 440/15063/23 судом не надавалась оцінка розрахунку пенсійних виплат з урахуванням довідки про заробітну плату № 102/5 від 16.07.1993 року, виданої міжгосподарським підприємством зі штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Ечміадзинського району Вірменської РСР, та довідки про заробітну плату №02-04/1/1760-С від 16.09.2020, виданої виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, оскільки перерахунок пенсії позивача ще не був проведений.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, з урахуванням доводів сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст. 129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Колегія суддів зазначає, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений ст. 382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Отже, законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Так, звертаючись до суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України, позивач пов'язує наявність підстав для її задоволення із обставинами неналежного виконання відповідачем рішення у справі № 440/15063/23. При цьому, в доводах апеляційної скарги позивач по справі посилався на те, що відповідачем не враховано довідки № 02-04/1/1760-С від 16.09.2020, за період роботи у МПП "Ліберті" з 03.09.1193 по 30.06.2000 та № 37 від 16.07.2012 ТОВ "Вадо" з 08.01.2009 по 29.06.2012 при обчисленні розміру пенсії з урахуванням найвигідніших 60 місяців коефіцієнта заробітної плати.
Колегія зазначає, що правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимим доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишається невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
При цьому, застосування такого контролю у формі встановлення строку на подання звіту про виконання судового рішення може відбуватися як при прийнятті рішення у справі, так і пізніше.
Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 04 березня 2020 року у справі № 539/3406/17.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 31 липня 2018 року у справі № 235/7638/16-а, ухвалі від 23 квітня 2019 року у справі № 805/516/18-а, постанові від 26 березня 2020 року у справі № 823/175/17.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 у справі № 440/15063/23 відповідачем до суду надано копії рішення про перерахунок пенсії від 02.09.2024 /а.с. 97-98, 99-100/, розрахунок пенсії ОСОБА_1 /а.с.101-103, 104-106/ та довідку про виплачу пенсії на виконання рішення № 440/15063/23 від 15.10.2024./а.с.96/
Колегія суддів також зазначає, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 року у справі № 440/15063/23, вирішено питання про перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 11.08.2022 року згідно довідки про заробітну плату № 102/5 від 16.07.1993 року, видану міжгосподарським підприємством зі штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Ечміадзинського району Вірменської РСР, та з 04.10.2022 року згідно довідки про заробітну плату № 02-04/1/1760-С від 16.09.2020 року, видану виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області. Тобто порядок та період визначення 60 найвигідніших місяців заробітної плати та розмір коефіцієнта заробітної плати не були предметом розгляду, адже при звернення до суду з позовом в рамках справи № 440/15063/23 позивачем не заявлялись. А тому, вимоги щодо правильності обчислення відповідачем розміру пенсії та правильність обраного періоду для перерахунку пенсії, не можуть бути предметом судового контролю у цій справі.
З урахуванням наведених вище обставин, колегія суддів зазначає, що поставлені представником позивача у заяві питання не можуть бути предметом судового контролю у цій справі відповідно до положень ст. 382 КАС України, оскільки предмет спору у справі не стосувався чітко визначених розмірів додаткових видів грошового забезпечення позивача.
У зв'язку з чим суд вважає, що підстави для встановлення судового контролю шляхом надання звіту про виконання судового рішення відсутні.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище обставин та висновків суду не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 по справі № 440/15063/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко