Рішення від 21.02.2025 по справі 460/715/25

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року м. Рівне №460/715/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) , в якому просила суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зарахування ОСОБА_1 періодів роботи з 01.01.2004 по 01.06.2022 роки у КП «Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка» Рівненської обласної ради на посаді молодшої медичної сестри у подвійному розмірі;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2004 по 01.06.2022 роки у КП «Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка» Рівненської обласної ради на посаді молодшої медичної сестри у подвійному розмірі до страхового стажу та перерахувати пенсію з 06.11.2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при призначенні пенсії відповідач протиправно не обчислив у подвійному розмірі стаж роботи позивача у КП «Обласна психіатрична лікарня с.Орлівка" Рівненської обласної ради з 01.01.2004 по 01.06.2022 відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ухвалою суду від 22.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач відзив на позов у строк встановлений судом (п'ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 з 21.06.2024 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , довідки від 10.06.2024 року №63, довідки від 27.06.2024 року №65 ОСОБА_1 у період з 27.08.1988 по 01.06.2022 року працювала в КП «Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка» Рівненської обласної ради на посаді молодшої медичної сестри.

06.11.2024 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії, зарахувавши у пільговому обчисленні періоди роботи на посадах, що передбачені ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.01.2004 по 01.06.2022 роки.

Листом від 05.12.2024 відповідач відмовив позивачу у здійсненні відповідного перерахунку, зазначивши, що для зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи з 01.01.2004 по 01.06.2022 роки у КП «Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка» Рівненської обласної ради на посаді молодшої медичної сестри підставі відсутні, оскільки після набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто з 01 січня 2004 року, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не зарахування спірного стажу у подвійному розмірі, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із п.6 ч.1ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Призначення, виплата та перерахунок пенсій регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до приписів частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За визначенням, наведеним у частині 3 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону №1058-IV).

Закон України №1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах передбачені статтею 60 Закону № 1788-ХІІ, згідно якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Статтею 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року № 1489-III встановлено, що заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.

Психіатрична допомога - це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Відповідно до частини 1 статті 27 зазначеного Закону, професійні права, обов'язки лікаря-психіатра, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, при наданні психіатричної допомоги встановлюються Основами законодавства України про охорону здоров'я, цим Законом та іншими законами. Лікар-психіатр, інші працівники, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, мають право на пільги, встановлені законодавством України для осіб, зайнятих на важких роботах та з шкідливими і небезпечними умовами праці.

Наказом Міністерства охорони здоров'я від 28.10.2002 № 385 визначено, що закладами охорони здоров'я є: 1. Лікувально-профілактичні заклади. 1.1. Лікарняні заклади 1.1.1. Багатопрофільні: Заклад з надання психіатричної допомоги; 1.1.4. Особливого типу: Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги.

Отже, психіатрична лікарня є закладом охорони здоров'я, діяльність якого пов'язана з наданням психіатричної допомоги. Тому робота у такому закладі зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідачем не заперечується факт роботи позивача в психіатричному закладі у відповідні періоди.

Крім того, в силу правового регулювання пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

З огляду на системний аналіз зазначених норм, суд дійшов висновку, що Закон №1058-IV не передбачає обмежень щодо застосування статті 60 Закону №1788-ХІІ під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція статті 60 Закону №1788-ХІІ є чинною на теперішній час.

Стаття 24 Закону №1058-IV також не скасовує та не зупиняє дію статті 60 Закону №1788-ХІІ.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верхового Суду від 04 грудня 2019 року, у справі №689/872/17 та від 27 лютого 2020 року, у справі №462/1713/17, від 20.04.2022 в справі № 214/3705/17, від 08.06.2022 в справі № 510/1593/16-а, від 27.04.2023 в справі № 160/14078/22 які в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України повинні враховуватися судом.

Судом встановлено, що у період з 01.01.2004 по 01.06.2022 роки ОСОБА_1 працювала у КП «Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка» Рівненської обласної ради на посаді молодшої медичної сестри.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був при обчисленні загального страхового стажу враховувати період роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 01.06.2022 у психіатричному закладі охорони здоров'я в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Тому, у спірних правовідносинах відповідач діяв всупереч та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 06.11.2024 з урахуванням страхового стажу у подвійному розмірі, суд зазначає, що на час розгляду справи зарахування до страхового стажу позивача у подвійному розмірі спірного періоду його роботи ще не відбулось.

Тому відсутні підстави вважати, що відповідач порушить право позивача на перерахунок та виплату пенсії з урахуванням такого страхового стажу.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Положеннями частини 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зарахування ОСОБА_1 періодів роботи з 01.01.2004 по 01.06.2022 роки у КП «Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка» Рівненської обласної ради на посаді молодшої медичної сестри у подвійному розмірі.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі період роботи у КП «Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка» Рівненської обласної ради" на посаді молодшої медичної сестри з 01.01.2004 по 01.06.2022.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати у виді судового збору у сумі 484,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 21 лютого 2025 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя С.М. Дуляницька

Попередній документ
125338783
Наступний документ
125338785
Інформація про рішення:
№ рішення: 125338784
№ справи: 460/715/25
Дата рішення: 21.02.2025
Дата публікації: 25.02.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (28.03.2025)
Дата надходження: 17.03.2025
Предмет позову: визнання відмови протиправною та зобов`язання до вчинення дій