Справа № 420/39492/24
21 лютого 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якій позивачка просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ - 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83), щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням середнього показника заробітної плати за останні три роки, які передують року звернення за призначенням пенсії за віком, саме 2021,2022 та 2023 роки.
зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області(код ЄДРПОУ - 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням середнього показника заробітної плати, мені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за останні три роки, які передують року звернення за призначенням пенсії за віком, саме 2021,2022 та 2023 роки.
В обґрунтування позовних вимог позивачкою зазначено про те, що з 03.07.2014 року їй було призначено пенсію за вислугою років, згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення». У подальшому, досягнувши 60-ти річного віку та маючи відповідний стаж роботи, позивачка вирішила скористатися своїм правом на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та 26.06.2024 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. З 26 червня 2024 року позивачку переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Проте, як вважає позивачка, при призначення пенсії за віком пенсійний орган застосував занижений показник середньої заробітної плати при обчисленні пенсії.
У жовтні 2024 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про здійснення обчислення розміру пенсії відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком. У відповідь позивачка отримала лист № 28669-27393/C-02/8-1500/24 від 21.10.2024, яким відповідач відмовив у здійсненні перерахунку.
Вважаючи протиправною відмову відповідача у перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням середнього показника заробітної плати за останні три роки, які передують року звернення за призначенням пенсії за віком, саме 2021, 2022 та 2023 роки, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
У своїх доводах позивачка посилається на те, що обчислення їй розміру пенсії за віком проведено всупереч ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без застосування показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії. Позивачка стверджує, що первинно їй було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вона звернулася вперше. Таким чином, при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком згідно частини другої статті 40 цього Закону. Отже, оскільки право на пенсію за віком позивачка набула у 2024 році, то при призначенні пенсії за віком підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, а саме - за 2021-2023 роки.
Ухвалою суду від 24.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
25.12.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву.
У відзиві зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області з 03.07.2014 та отримувала пенсію за вислугу років. Після досягнення 60-ти річного віку позивача згідно заяви ОСОБА_1 , поданої через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, 26.06.2024 її переведено на пенсію за віком за нормами Закону №1058 та обчислену, як працюючій особі при страховому стажі 39 років 4 місяці (враховано по 31.05.2024), середньомісячній заробітній платі 15233,78 грн (коефіцієнт заробітної плати 1,90554х7994,47 грн), визначеній за період з 01.07.2000 по 31.05.2014 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір становить 6088,56 грн, де: розмір пенсії за віком - 5991,90 грн, доплата за понаднормативний стаж 9 років - 96,66 грн.
Відповідач стверджує, що Головне управління вірно застосувало показник середньої заробітної плати за 2014-2016, оскільки при переведені з одного виду пенсії на інший застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Первинне призначення пенсії позивачу було здійснено 03.07.2014, а переведення 26.06.2024. Таким чином, здійснено не первинне призначення пенсії, а перехід з одного виду пенсії на інший. Отже, розрахунок заробітної плоти здійснюється з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення пенсії за вислугу років.
Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами у заявах по суті справи, з 03.07.2014 року позивачці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення».
У зв'язку з досягненням 60-річного віку, ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою від 26.26.2024 року про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Центральне об'єднане управління) від 03.07.2024 року №951050834449 з 26.06.2024 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 21.10.2024 року вих. №28669-27393/С-02/8-1500/24 на звернення, розміщене на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, позивачці повідомлено, що згідно заяви від 26.06.2024, поданої через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, її переведено з 26.06.2024 на пенсію за віком, обчислену як працюючій особі при страховому стажі 39 років 4 місяці (враховано по 31.05.2024), середньомісячній заробітній платі 15233,78 грн (коефіцієнт заробітної плати 1,90554х7994,47 грн), визначеній за період з 01.07.2000 по 31.05.2014 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір становить 6088,56 грн, де: розмір пенсії за віком - 5991,90 грн, доплата за понаднормативний стаж 9 років - 96,66 грн.
Також у відповіді зазначено, що оскільки позивачка з 03.07.2014 отримувала пенсію за вислугу років, то при розрахунку пенсії за віком врахована заробітна плата за 2014-2016 роки - 7994,47 грн., проіндексована відповідно до частини 2 статті 42 Закону. Отже, для застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), за 2021-2023 роки підстави відсутні.
З огляду на вищевикладене, не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 10 Закону №1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до ст. 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Статтею 40 Закону №1058-ІV регламентовано порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
Так, за приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років.
Статтею 7 Закону №1788 передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частина третя статті 45 Закону № 1058-ІV регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, визначаючи, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17, від 11.07.2019 у справі №264/6292/16-а, від 17.01.2020 у справі №591/5266/16-а.
У випадку призначення особі пенсії за Законом, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV.
Подібний правовий підхід викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При вирішенні спору, суд бере до уваги, що з 03.07.2014 року позивачці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення».
У зв'язку з досягненням 60-річного віку, ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою від 26.26.2024 року про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Центральне об'єднане управління) від 03.07.2024 року №951050834449 з 26.06.2024 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.
Беручи до уваги те, що до призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивачка не отримувала жодний з видів пенсії, передбачених Законом №1058-IV, призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV відбулося вперше.
У цьому разі при призначенні пенсії вперше за Законом №1058-IV для розрахунку пенсії має враховуватися показник середньої заробітної плати за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії вперше за цим Законом.
За таких обставин, у даному випадку відповідач мав призначити позивачу пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за Законом №1058-IV.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як встановлено судом, позивачка досягла пенсійного віку 18.06.2024 року та протягом трьох місяців (26.06.2024 року) звернулася за призначенням пенсії за віком.
Отже, звернення позивачки за призначенням пенсії за віком за Законом №1058-IV відбулося у 2024 році, тому пенсія має бути призначена їй з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, тобто за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як того вимагає Закон № 1058-IV.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачці в обчисленні пенсії за віком згідно з частиною другою статті 40 Закону №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023, діяв протиправно.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2021-2023 роки, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З метою повного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 26.06.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2021-2023 роки.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить задовольнити.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 1211,20 грн., де 1211,20 грн. - ставка судового збору сплачена позивачем за звернення до суду із цим позовом.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2021-2023 роки.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 26.06.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2021-2023 роки.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук