20 лютого 2025 року м.Київ №640/8744/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення відповідача про відмову позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за його заявою від 16.12.2021;
-зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у м. Києві від 08.12.2021 № 629 з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2022 (суддя ОСОБА_2 ) відкрито провадження в адміністративній справі № 640/8744/22, вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу упродовж п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, та документами, що підтверджують надіслання (надання) копії відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_3 ) відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 №411/0/15-24 звільнено ОСОБА_3 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
За результатами повторного автоматизованого розподілу адміністративна справа була передана для розгляду судді Лисенко В.І.
Ухвалою суду справу прийнято до провадження судді Лисенко В.І.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м.Києві та отримує довічне грошове утримання судді у відставці. Вказав, що враховуючи рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, судді України, які перебувають у відставці, мають беззаперечне право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання залежно від зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. Оскільки з 01.01.2020 змінились складові суддівської винагороди, то виникли правові підстави для проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте відповідачем протиправно відмовлено позивачу у здійсненні такого перерахунку. Вважаючи таку відмову відповідача у перерахунку щомісячного грошового утримання необґрунтованою та протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту.
Позивач працював на посаді судді Ленінградського районного суду м. Києва з 21 червня 2000 року (Указ Президента України № 762/2000 від 05.06.2000 року та наказ Київського міського управління юстиції № 473/03 від 21.06.2000 року).
01 листопада 2001 року позивач був переведений на роботу на посаду судді новоутвореного Святошинського районного суду міста Києва на підставі Указу Президента України № 1004/2001 від 23.10.2001 року та наказу Київського міського управління юстиції від 01.11.2001 року № 449/03.
Постановою Верховної Ради України від 09.02.2006 № 3433-IV «Про обрання суддів» позивача обрано безстроково на посаду судді Святошинського районного суду міста Києва, де працював по 05 жовтня 2016 року.
Позивач був відрахований зі штату суддів у зв'язку з поданням заяви у відставку відповідно до ст. 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та звільнений у відставку згідно з Постановою Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 22.09.2016 року № 1600-VIII та наказу в.о. голови Святошинського районного суду м. Києва № 204/ос від 05.10.2016 року.
В даний час позивач перебуваю на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонд України в місті Києві (далі - ГУПФ України в місті Києві, Відповідач) та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
16 грудня 2021 року, отримавши довідку № 629 від 08.12.2021 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в Територіальному Управлінні Державної судове адміністрації України в місті Києві, я звернувся до ГУПФ України в місті Києві (Дарницький район) із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, надавши оригінал вказаної довідки та просив провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді д відставці, врахувавши розмір суддівської винагороди що складає 126 120,00 грн.
Однак, на адресу позивача, ГУ ПФ України в місті Києві направило листа від 21.12.2021 з відмовою, зазначивши, що проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою № 629 від 08.12.2021 року відповідно ч. 3-4 ст. 133 Закону №2453, відсутні підстави, а також на те, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проводиться у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Натомість, оскільки після 18.02.2020 не приймались нормативно-парові акти щодо підвищення посадових окладів працюючих суддів, зміни розміру складових такої винагороди тому, відмовлено в проведенні перерахунку.
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Верховним Судом розглянуто зразкову справу №620/1116/20 за позовом особи до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та рішення від 05.03.2020 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з заявою від 25.02.2020; зобов'язання здійснити особі, як судді у відставці, перерахунок та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області від 25.02.2020 № 03/36-740, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.01.2020.
Рішенням Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20 позов особи задоволено частково: визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 05.03.2020 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з заявою від 25.02.2020; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити особі, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області від 25.02.2020 № 03/36-740, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
За змістом рішення Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20, це рішення суду є зразковим для справ, у яких: позивачі мають статус судді у відставці та не проходили (не пройшли) кваліфікаційне оцінювання суддів під час перебування на посаді судді та (або) не пропрацювали на посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання; відповідачем у них є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи) територіальні органи Пенсійного фонду України - Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку з відмовою відповідним територіальним органом Пенсійного фонду України здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці після 18.02.2020 - дата ухвалення Рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020) з урахуванням розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; позивачі заявили аналогічні позовні вимоги по-різному висловлені, але однакові по суті - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови судді у відставці, який не проходив (не пройшов) кваліфікаційне оцінювання суддів та/або не пропрацював на відповідній посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді, у правовідносинах, що виникли після дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020.
Судом встановлено, що постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 №1600-VIII позивача звільнено з посади судді Дарницького районного суду міста Києва у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Листом ГУ ПФУ від 21.12.2021 на заяву позивача щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відмовило позивачу у перерахунку довічного грошового утримання з тих підстав, що у 2020 році зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з якого встановлюється базовий розмір посадового окладу судді, не відбулися, а тому для перерахунку відсутні підстави.
На думку суду, з урахуванням наведеного, застосовним до спірних відносин є рішення Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20. Водночас суд ураховує, що позивач не проходив кваліфікаційного оцінювання.
З огляду на встановлені обставини та предмет спору, адміністративна справа №640/8744/21 є типовою справою, оскільки відповідає ознакам зразкової справи №620/1116/20.
Даючи правову оцінку спірним відносинам, Верховний Суд у рішенні від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20 зазначив таке.
Згідно з пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
За змістом частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 1); судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 2); судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 3).
Розділом ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII визначалось: право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI (пункт 22); до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI (пункт 23).
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019 № 193-IX (набрав чинності 07.11.2019) виключено зазначені пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, якими передбачалось, що право на отримання суддівської винагороди в розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, а також що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI.
За змістом пункту 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 01.01.2020: для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (підпункт «а»); для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (підпункт «б»).
Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлювалось, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від «Про судоустрій і статус суддів» 07.07.2010 №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (зі змінами).
У вказаному Рішенні зазначено, зокрема, що судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип'ятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII. Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
Згідно з частиною першою статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Колегія Верховного Суду зазначила, що набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов'язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24:00 год. цього дня. Відповідно, з 00:00 год. наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила в силу і діє.
Отже, перерахунок, який просить здійснити позивач, обумовлений відновленням раніше порушених його прав з дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, тому з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України вказаного Рішення, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII. У той же час, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.
Додатком 1 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України затверджено форму довідки для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Суд зазначає, що наведені вище умови, позивачем виконано, що підтверджується матеріалами справи.
За результатом аналізу наявної в матеріалах справи довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у місті Києві від 08.12.2021 №629 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці встановлено, що така довідка відповідає нормам Додатку 1 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до означеної вище довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, станом на 19.02.2020 суддівська винагорода для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 126120,50 грн, в тому числі посадовий оклад - 78825 грн, доплата за вислугу років - 47295,50 грн.
Як вище зазначив суд, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці та з 19.02.2020 - наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ.
Оскільки у наданій позивачу довідці суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначена станом на 19.02.2020, а, отже, перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі зазначеної довідки, має бути здійснений з 19.02.2020.
З огляду на висновки Верховного Суду, викладені в рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправною відмови ГУ ПФУ в перерахунку судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання на підставі заяви від 16.12.2021 та зобов'язання здійснити позивачу, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві №629 від 08.12.2021, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в сумі 1984,80 грн згідно квитанції про сплату, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, оформлене листом від 21.12.2021 №2600-0205-8/205300, про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за його заявою від 16.12.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (ідентифікаційний код: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві від 08.12.2021 № 629, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1984 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.