21 лютого 2025 року м. Київ справа №320/54311/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві, в якому просить суд:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 у рішенні від 01.11.2024 №262140014395 до стажу роботи судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:
- періоду проходження строкової військової служби з 01.11.1980 по 03.12.1982 - 2 роки 1 місяць 2 дні;
- половина строку навчання за денною формою навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1984 по 29.06.1988 - 1 рік 10 місяців 29 днів;
- період роботи на посаді стажера Прокуратури міста Янгієр Сирдар'їнської області з 05.09.1988 по 28.12.1989 як стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 1 рік 3 місяці 23 дні;
- періодів роботи з 29.12.1989 по 27.06.1991 на посаді помічника прокурора міста Янгієр Прокуратури міста Янгієр Сирдар'їнської області, а також з 01.07.1991 по 29.04.1999 - на посадах прокурора слідчого відділу, старшого прокурора слідчого управління, старшого прокурора відділу з питань нагляду за додержанням законів на транспорті, старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод та захисту інтересів держави Східно-Української транспортної прокуратури (раніше - Південна транспортна прокуратура), прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав, свобод та захисту інтересів держави на транспорті управління нагляду за додержанням законів на транспорті прокуратури Харківської області - 9 років 3 місяці 26 днів;
- стажу роботи на посаді судді з 03.04.1999 по 05.05.1999 - 1 місяць 2 дні.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:
- період проходження строкової військової служби з 01.11.1980 по 03.12.1982 - 2 роки 1 місяць 2 дні;
- половину строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1984 по 29.06.1988 - 1 рік 10 місяців 29 днів;
- період роботи на посаді стажера Прокуратури міста Янгієр Сирдар'їнської області з 05.09.1988 по 28.12.1989 як стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 1 рік 3 місяці 23 дні;
- періоди роботи з 29.12.1989 по 27.06.1991 на посаді помічника прокурора міста Янгієр Прокуратури міста Янгієр Сирдар'їнської області, а також з 01.07.1991 по 29.04.1999 - на посадах прокурора слідчого відділу, старшого прокурора слідчого управління, старшого прокурора відділу з питань нагляду за додержанням законів на транспорті, старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод та захисту інтересів держави Східно-Української транспортної прокуратури (раніше - Південна транспортна прокуратура), прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав, свобод та захисту інтересів держави на транспорті управління нагляду за додержанням законів на транспорті прокуратури Харківської області - 9 років 3 місяці 26 днів;
- стаж роботи на посаді судді з 03.04.1999 по 05.05.1999 - 1 місяць 2 дні,
а також здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 12.10.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату перерахованої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 12.10.2024 з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області при призначенні ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправно, всупереч положенням частини другої статті 137 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) зараховано до стажу роботи на посаді судді 25 років 5 місяців 6 днів замість 25 років 6 місяців 7 днів, а також не враховано взагалі період проходження строкової служби, половину строку навчання, період роботи на посадах помічника прокурора та прокурора, а також стаж, вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 відкрито провадження; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подана відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову та зазначає, що при призначенні ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці орган Пенсійного фонду України діяв у відповідності до чинного законодавства та в межах своєї компетенції. Відповідачем зазначено, що згідно з положеннями частини першої статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. Згідно з позицією Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області правові підстави для зарахування позивачу іншого стажу при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні.
Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зазначає, що 23.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ м. Києва із заявою щодо призначення довічного утримання суддів відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». В результаті розгляду ГУ ПФУ в Харківській області прийнято рішення, про призначення довічного утримання з 12.10.2024 в розмірі 153708,75 грн при страховому стажі 44 роки 8 місяців 13 днів, з них 25 років 5 місяців 6 днів на посаді судді та ГУ ПФУ у Запорізькій області було прийнято рішення від 01.11.2024 №262140014395, яким було призначено з 12.10.2024 довічне грошове утримання в розмірі 60 суддівських винагород судді, який працює на відповідній посаді. Та зазначає, що ГУ ПФУ в місті Києві не є суб'єктом прийняття рішення.
20.01.2025 року Київським окружним адміністративним судом витребувано від Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві пенсійну справу ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Указом Президента України від 3.04.1999 №359/99 призначений на посаду судді арбітражного суду Харківської області строком на п'ять років.
Постановою Верховної Ради України від 21.05.2009 №1405-VI обраний на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду.
Постановою Верховної Ради України від 23.12.2010 №2871-VI обраний на посаду судді Вищого адміністративного суду України.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 05.03.2024 №639/0/15-24 позивач був переведений на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 10.10.2024 №2988/0/15-24 позивач був звільнений з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду з поданням заяви про відставку.
Наказом Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2024 №58к/кс позивач відрахований зі штату Шостого апеляційного адміністративного суду.
Згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 10.10.2024 №2988/0/15-24 стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, складає 40 років 1 місяць 27 днів, з яких: стаж роботи на посаді судді - 25 років 6 місяців 7 днів; половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 10 місяців 29 днів; період проходження строкової військової служби - 2 роки 1 місяць 2 дні; стаж роботи на посадах слідчого, старшого слідчого та помічника прокурора - 9 років 3 місяці 26 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом, надавала право для призначення на посаду судді - 1 рік 3 місяці 23 дні.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що підтверджується рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01.11.2024 №262140014395.
До заяви позивача від 23.10.2024, поданої до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про призначення/перерахунок пенсії були додані документи, передбачені пунктом 2 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за №200/14891.
Як випливає з протоколу призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці для розрахунку розміру останнього органом Пенсійного фонду врахований стаж роботи позивача суддею 25 років 5 місяців 6 днів. Відповідно, розмір довічного грошового утримання позивача визначений як 60% його суддівської винагороди.
Судом встановлено, що відповідачем до суддівського стажу позивача не зараховані: половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 10 місяців 29 днів; період проходження строкової військової служби - 2 роки 1 місяць 2 дні; стаж роботи на посадах слідчого, старшого слідчого та помічника прокурора - 9 років 3 місяці 26 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом, надавала право для призначення на посаду судді - 1 рік 3 місяці 23 дні, стаж роботи на посаді судді з 03.04.1999 по 05.05.1999 - 1 місяць 2 дні.
23.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про здійснення перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із врахуванням загального стажу роботи судді, що визначений у рішенні Вищої ради правосуддя від 10.10.2024 №2988/0/15-24 - 40 років 1 місяць 27 днів.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило про те, що рішення від 01.11.2024 №262140014395 за принципом екстериторіальності було прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області.
Вказуючи на протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 01.11.2024 №262140014395 в частині відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що враховується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стажу роботи, що визначений рішенням Вищої ради правосуддя від 10.10.2024 №2988/0/15-24, ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною першою статті 137 Закону №1402-VIII установлено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Згідно з абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 №2862-XII (далі - Закон №2862-XII) в редакції, чинній на момент призначення позивача на посаду судді вперше, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Статтею 137 Закону України «Про судоустрій і статус судді» (далі - Закон № 1402-VIII) передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Водночас, відповідно до абз. 4 п. 34 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Обмежень щодо дії цього пункту в часі указаним Законом не встановлено, на чому неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13.04.2022 у справі №420/1840/21, від 06.07.2023 у справі № 420/3746/21 тощо.
На час призначення ОСОБА_1 на посаду судді 03.04.1999 був чинний Закон України «Про арбітражний суд» (далі - Закон №1142-XII), частиною п'ятою статті 7 якого було передбачено, що право на зайняття посади судді арбітражного суду Автономної Республіки Крим, арбітражних судів областей, міст Києва та Севастополя має громадянин України, який досяг на день призначення 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше п'яти років.
Аналізуючи указані норми права та вирішуючи питання щодо їх застосування, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/537/19 прийшла до висновку, що у зв'язку з набранням чинності Законом №2447-VIII, яким внесені зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Отже, до стажу роботи позивача на посаді судді підлягає також зарахуванню його стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) за юридичною спеціальністю після здобуття вищої юридичної освіти - період роботи на посаді стажера Прокуратури міста Янгієр Сирдар'їнської області з 05.09.1988 по 28.12.1989 тривалістю 1 рік 3 місяці 23 дні.
Вказаний стаж роботи підтверджується записами в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання.
Судом встановлено, що згідно з розрахунком страхового стажу до рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 01.11.2024 №262140014395 зазначений період роботи позивача до стажу роботи на посаді судді, що враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді, відповідачем не зарахований.
За встановлених обставин та наведеного правового регулювання суд зазначає про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 01.11.2024 №262140014395.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , що враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі та період проходження строкової військової служби, суд виходить з наступного.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" у редакції, чинній на момент призначення ОСОБА_1 на посаду судді, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.11.2019 у справі №727/4435/17, невключення до стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду проходження строкової військової служби та врахування для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.
Із записів у трудовій книжці позивача, копія якої наявна у матеріалах справи, вбачається, що з 01.11.1980 по 03.12.1982 ОСОБА_1 проходив строкову військову службу (служба в рядах Радянської армії); у період з 1984 року по 1988 року навчався за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е.Дзержинського за спеціальністю "Правознавство".
З урахуванням наведеного до стажу роботи позивача, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового забезпечення судді у відставці, підлягають зарахуванню період проходження строкової військової служби - 2 роки 1 місяць 2 дні та половина строку навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е.Дзержинського - 1 рік 10 місяців 29 днів.
За встановлених обставин відмова відповідача у зарахуванні до стажу роботи позивача на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання у вищому навчальному юридичному закладі та періоду проходження військової служби є також протиправною.
Крім того Головним управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не враховані положення частини другої статті 137 Закону №1402-VIII, згідно з якими до стажу роботи на посаді судді зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 у справі №9901/805/18 зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 05.08.2018) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Необхідність зарахування до суддівського стажу, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, підтверджується також постановами Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №9901/537/19, від 17.09.2020 у справі № 9901/302/19 та постановою Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 560/499/19.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону №2862-XII, яка була чинною на час призначення ОСОБА_1 на посаду судді, суддею міг бути громадянин України, який має стаж роботи у галузі права не менш як три роки.
Згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 у період із 05.09.1988 до 28.12.1989 обіймав посаду стажера прокуратури міста Янгієр Сирдар'їнської область, що підлягає зарахуванню, як стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді. Відповідно, до стажу роботи позивача має бути зарахований період 1 рік 3 місяці 23 дні (решта стажу роботи за юридичною спеціальністю підлягає зарахуванню до стажу роботи як стаж на посадах слідчого, старшого слідчого та помічника прокурора).
За вказаних обставин та наведеного правового регулювання відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області у зарахуванні до стажу роботи позивача на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду 1 рік 3 місяці 23 дні як стажу роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, є протиправною.
Судом також встановлено, що згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 10.10.2024 №2988/0/15-24 стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, складає 40 років 1 місяць 27 днів, з яких: стаж роботи на посаді судді - 25 років 6 місяців 7 днів; половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 роки 10 місяців 29 днів; період проходження строкової військової служби - 2 роки 1 місяць 2 дні; стаж роботи на посадах слідчого, старшого слідчого та помічника прокурора - 9 років 3 місяці 26 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом, надавала право для призначення на посаду судді - 1 рік 3 місяці 23 дні.
Згідно з правовою позицією, яка неодноразово висловлювалась Верховним Судом (постанови від 06.03.2018 у справі №308/6953/17, від 31.10.2019 у справі №766/17221/16-а, від 19.06.2018 у справі №243/4448/17, від 11.09.2018 у справі №428/4671/17, від 01.10.2018 у справі №541/503/17, від 17.10.2018 у справі №140/263/17, від 23.10.2018 у справі №686/10100/15-а, від 30.01.2020 у справі №592/3694/17, від 23.06.2022 у справі №420/1987/21, від 08.09.2022 у справі №380/10696/21), стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку і застосовується як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судом на підставі доказів, досліджених під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області при прийнятті рішення від 01.11.2024 №262140014395 до стажу роботи судді ОСОБА_1 , що враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, протиправно не зараховані наступні періоди:
- стаж роботи на посадах слідчого, старшого слідчого та помічника прокурора (9 років 3 місяці 26 днів);
- половина строку навчання у юридичному навчальному закладі за денною формою (1 рік 10 місяців 29 днів);
- період проходження строкової військової служби (2 роки 1 місяць 2 дні);
- стаж (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та яка надавала право для призначення на посаду судді (1 рік 3 місяці 23 дні);
- стажу роботи на посаді судді з 03.04.1999 по 05.05.1999 - 1 місяць 2 дні.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11.10.2005 №8-рп/2005 зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.
До цього Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у рішеннях, а саме: від 24 червня 1999 року №6-рп/99, від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 1 грудня 2004 року №19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів); рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Також в рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року №3-рп/2013 (у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абз. 2 розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо).
Відповідно до пункту 11 Основних принципів незалежності судових органів (схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року) термін повноважень суддів, їх незалежність, безпека, відповідна винагорода, умови служби, пенсії і вік виходу на пенсію повинні належним чином гарантуватися законом.
Вищенаведене узгоджується з положеннями Європейської хартії про закон "Про статус суддів" від 10.07.1998, згідно яких рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).
Так, згідно з пунктом 54 Рекомендації CM/Rес (2010)12) від 17 листопада 2010 року Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки "оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці".
Виходячи з наведеного, конституційний статус судді зумовлює обов'язок держави гарантувати достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці - щомісячне довічне грошове утримання. Статус судді та його елементи, зокрема, матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а виступає засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.
Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З системного аналізу вказаних норм статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.
Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Протиправна відмова відповідача у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що враховується при обчисленні стажу роботи на посадах слідчого, старшого слідчого та помічника прокурора (9 років 3 місяці 26 днів), половина строку навчання у юридичному навчальному закладі за денною формою (1 рік 10 місяців 29 днів), період проходження строкової військової служби (2 роки 1 місяць 2 дні), стаж (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та яка надавала право для призначення на посаду судді (1 рік 3 місяці 23 дні), стажу роботи на посаді судді з 03.04.1999 по 05.05.1999 - 1 місяць 2 дні зумовлює задоволення похідної позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що враховується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 10 місяців 29 днів, період проходження строкової військової служби - 2 роки 1 місяць 2 дні; стаж роботи на посадах слідчого, старшого слідчого та помічника прокурора - 9 років 3 місяці 26 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом, та яка надавала право для призначення на посаду судді - 1 рік 3 місяці 23 дні, стажу роботи на посаді судді з 03.04.1999 по 05.05.1999 - 1 місяць 2 дні, а також здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 12.10.2024 з виплатою недоотриманих сум, тобто з дати подання позивачем заяви про переведення на інший вид пенсії.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до судових витрат належить судовий збір.
Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 968,96 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 01.11.2024 №262140014395 щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: періоду проходження строкової військової служби з 01.11.1980 по 03.12.1982 - 2 роки 1 місяць 2 дні, половини строку навчання за денною формою навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1984 по 29.06.1988 - 1 рік 10 місяців 29 днів, періоду роботи на посаді стажера Прокуратури міста Янгієр Сирдар'їнської області з 05.09.1988 по 28.12.1989 як стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 1 рік 3 місяці 23 дні, періодів роботи з 29.12.1989 по 27.06.1991 на посаді помічника прокурора міста Янгієр Прокуратури міста Янгієр Сирдар'їнської області, а також з 01.07.1991 по 29.04.1999 - на посадах прокурора слідчого відділу, старшого прокурора слідчого управління, старшого прокурора відділу з питань нагляду за додержанням законів на транспорті, старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод та захисту інтересів держави Східно-Української транспортної прокуратури (раніше - Південна транспортна прокуратура), прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав, свобод та захисту інтересів держави на транспорті управління нагляду за додержанням законів на транспорті прокуратури Харківської області - 9 років 3 місяці 26 днів, стажу роботи на посаді судді з 03.04.1999 по 05.05.1999 - 1 місяць 2 дні.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012, місцезнаходження: 69057, Запорізька обл., м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-Б, 69057) зарахувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до стажу роботи на посаді судді, що враховується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду проходження строкової військової служби з 01.11.1980 по 03.12.1982 - 2 роки 1 місяць 2 дні, половини строку навчання за денною формою навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1984 по 29.06.1988 - 1 рік 10 місяців 29 днів, періоду роботи на посаді стажера Прокуратури міста Янгієр Сирдар'їнської області з 05.09.1988 по 28.12.1989 як стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 1 рік 3 місяці 23 дні, періодів роботи з 29.12.1989 по 27.06.1991 на посаді помічника прокурора міста Янгієр Прокуратури міста Янгієр Сирдар'їнської області, а також з 01.07.1991 по 29.04.1999 - на посадах прокурора слідчого відділу, старшого прокурора слідчого управління, старшого прокурора відділу з питань нагляду за додержанням законів на транспорті, старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод та захисту інтересів держави Східно-Української транспортної прокуратури (раніше - Південна транспортна прокуратура), прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав, свобод та захисту інтересів держави на транспорті управління нагляду за додержанням законів на транспорті прокуратури Харківської області - 9 років 3 місяці 26 днів, стажу роботи на посаді судді з 03.04.1999 по 05.05.1999 - 1 місяць 2 дні, а також здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 12.10.2024 з урахуванням виплачених сум.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату перерахованої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 12.10.2024 з урахуванням виплачених сум.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012, місцезнаходження: 69057, Запорізька обл., м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-Б, 69057) судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень) 96 коп. на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.