ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" лютого 2025 р. справа № 300/6233/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати рішення від 08.07.2024 №091630020656 про відмову у призначенні пенсії за віком; зобов'язати зарахувати до загального страхового стажу період навчання у Івано-Франківському професійному професійно-технічному училищі обласного управління торгівлі з 01.09.1981 по 06.10.1983 згідно довідки Відокремленого структурного підрозділу «Івано-Франківський фаховий коледж ресторанного сервісу та туризму Національного університету харчових технологій» від 18.06.2024 №350 та трудової книжки серії НОМЕР_1 , дата заповнення 10.10.1983; період роботи з 16.06.1992 по 05.02.1998 у колективному підприємстві «Кафе Дорожнє» (м. Кадіївка Алчевського району Луганської області) згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , дата заповнення 10.10.1983; зобов'язати повторно розглянути заяву від 01.07.2024 про призначення пенсії за віком з урахуванням періодів навчання та роботи.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що відповідачем протиправно не зараховано до її страхового стажу період навчання у Івано-Франківському професійному професійно-технічному училищі обласного управління торгівлі з 01.09.1981 по 06.10.1983, а також період роботи з 16.06.1992 по 05.02.1998 у колективному підприємстві «Кафе Дорожнє» з підстав наявності у записах про звільнення в трудовій книжці нечіткого відтиску печатки, який неможливо прочитати. Вважає, що її права не можуть бути обмежені через некоректне відображення відтиску печатки у трудовій книжці, вчинене роботодавцем. Стверджує, що за допомогою адвоката звернулася до Державного архіву Луганської області із запитом від 04.08.2024 щодо надання архівної довідки про підтвердження трудового стажу за період з 16.06.1992 по 05.02.1998. Проте, за результатами розгляду вказаного запиту позивача повідомлено про те, що документи з кадрових питань кафе «Дорожнє» до Держархіву на підконтрольній українській владі території не надходили. Позивач вважає, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, а тому недоліки в записах трудової книжки не можуть бути підставою для виключення певних періодів роботи з її страхового стажу. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області скористалося правом подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечує. Зазначає, що за наслідком розгляду наданого пакету документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу встановлено, що страховий стаж позивача на час звернення склав 28 років 08 місяців 13 дні. До страхового стажу не було зараховано період навчання з 01.09.1981 по 06.10.1983 у зв'язку з відсутністю в трудовій книжки НОМЕР_2 від 18.08.1998 номеру та дати диплому, а також самого диплому на підтвердження періоду навчання. Надана довідка №350 від 18.06.2024 також не може бути врахована, оскільки не містить відомостей щодо наказу на підтвердження закінчення навчання, а отже не дає можливості чітко підтвердити період навчання позивача в Івано-Франківському професійному професійно-технічному училищі обласного управління торгівлі. Також до страхового стажу не враховано період роботи з 16.06.1992 по 05.02.1998 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.10.1983, оскільки запис завірено нечітким відтиском печатки, згідно якого неможливо ідентифікувати назву підприємства. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.43).
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
01.07.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії (а.с.28-30).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.07.2024 №091630020656 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Зазначено, що згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий стаж заявниці станом на дату звернення складає 28 років 08 місяців 13 днів. До страхового стажу не зараховано згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.10.1983, період роботи з 16.06.1992 по 05.02.1998, оскільки запис завірено нечітким відтиском печатки, згідно якого неможливо ідентифікувати назву підприємства (а.с.34).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі також - Закон №1058-IV).
Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Згідно із частиною 4 статті 26 Закону 1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.
За змістом абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).
Відповідно до частин 1, 2 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (надалі також - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно із статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі також - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
20.06.1974 постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (надалі також - Інструкція №162, яка діяла станом на 16.06.1992 та у період навчання позивача з 01.09.1981 по 06.10.1983).
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1. Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Згідно з абзацами першим, другим, четвертим пункту 2.2. Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до п. 2.10 Інструкції №162 освіта - середня, середня спеціальна і вища - вказується тільки на підставі документів (атестата, посвідчення, диплома). Запис про незакінчену середню чи незакінчену вищу освіту також може бути здійснена тільки на підставі відповідних документів (студентського квитка, залікової книжки, довідки навчального закладу і т.п.). Професія чи спеціальність записуються в трудовій книжці на основі документа про освіту чи другого належного оформленого документа.
За змістом абзаців першого-третього пункту 2.13. Інструкції №162 у графі 3 розділу “Відомості про роботу» у виді заголовка пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: “Прийнятий або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду.
Згідно із пунктами 2.25, 2.26 Інструкції №162 записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.
При звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження і заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи в даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (абзац 1 пункту 4.1. Інструкції № 162).
Аналогічні вимоги містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993 (надалі також - Інструкція №58, в редакції, чинній у періоди роботи позивача по 05.02.1998).
Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції №58).
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до пункту 2.16, 2.18 Інструкції №58 для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів, та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.
До трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи, зокрема, про час навчання у вищих навчальних закладах (включаючи і час роботи в студентських таборах, на виробничій практиці та при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики) та про час перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі, крім випадків, зазначених у п.2.16. цієї Інструкції.
Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи (п.2.26 Інструкції №58).
Як слідує із записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 10.10.1982 ОСОБА_2 (а.с.23, 55) у спірний період:
- 15.06.1992 звільнена згідно п. 5 ст. 36 КЗоТ України для роботи в кафе «Дорожнє» у зв'язку із реорганізацією підприємства, наказ №48 від 17.06.1992;
- 16.06.1992 прийнята на роботу по переводу кара мельником з розряду, наказ №3 від 16.06.1992;
- 30.09.1992 переведена кондитером 4 розряду, від 30.09.1992;
- 04.07.1994 кафе «Дорожнє» перейменовано в колективне підприємство кафе «Дорожнє», свідоцтво від 04.07.1994 №10-к;
- 05.02.1998 звільнена з роботи згідно статті 38 КЗоТ України (за власним бажанням), наказ №2 від 05.02.1998.
Пенсійний орган зазначає про наявність у позивача на час звернення із заявою про призначення пенсії 28 років 08 місяців 13 днів страхового стажу.
Стосовно періоду роботи позивача з 16.06.1992 по 05.02.1998 в колективному підприємстві кафе «Дорожнє», суд зазначає наступне.
Записи в трудовій книжці ОСОБА_1 про роботу в період з 16.06.1992 по 05.02.1998 в колективному підприємстві кафе «Дорожнє» відповідають вимогам заповнення трудової книжки, передбаченим Інструкцією №162 та Інструкцією №58, оскільки містять чітку дату прийому, чітку дату звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посаду на якій працювала позивач та відбиток печатки підприємства.
Судом встановлено, що запис №16 трудової книжки ОСОБА_1 про звільнення 05.02.1998 з роботи з колективного підприємства кафе «Дорожнє», засвідчений печаткою підприємства відбиток якої не достатньо чітко ідентифікується.
Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що нечіткість відтиску печатки при засвідченні запису про звільнення працівника, при дотриманні усіх вимог щодо порядку оформлення запису, не є підставою для не зарахування до стажу роботи працівника.
Суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу, неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 та від 04.07.2023 в справі №580/4012/19, відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Суд зазначає, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 04.07.2023 в справі №580/4012/19.
Тому, твердження Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про наявність вказаних вище недоліків (нечіткий відтиск печатки) як підстави для не зарахування періоду роботи з 16.06.1992 по 05.02.1998 в колективному підприємстві кафе «Дорожнє» до страхового стажу позивача, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.
Вказаний період роботи з 16.06.1992 по 05.02.1998 має бути зарахований до страхового стажу роботи позивача.
Крім того, позивач надала суду лист Державного архіву Луганської області від 06.08.2024 №08/08-19/441 зі змісту якого слідує, що документи з кадрових питань (особового складу) кафе «Дорожне» (так у запиті) міста Кадіївка (до 2014 місто Стаханов) Луганської області до Держархіву на підконтрольній українській владі території не надходили. У заявку із тим, що на сьогодні, майже вся територія Луганської області непідконтрольна українській владі території не надходили, перевірити та надати більш детальну інформацію немає можливості (а.с.36).
Суд зауважує, що до Державного архіву Луганської області позивач звернулася вже після прийняття оскаржуваного рішення пенсійним органом, відтак оцінку вказаному листу пенсійним органом не було надано.
Щодо періоду навчання позивача з 01.09.1981 по 06.10.1983 у Івано-Франківському професійному торгово-кулінарному училищі, суд зазначає наступне.
В спірному рішенні пенсійний орган не зазначив про підстави незарахування вказаного періоду навчання до страхового стажу позивача.
У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області зазначило, що до страхового стажу не було зараховано період навчання з 01.09.1981 по 06.10.1983 у зв'язку з відсутністю в трудовій книжці НОМЕР_2 від 18.08.1998 номеру та дати диплому, а також не надано самого диплому на підтвердження періоду навчання. Надана позивачем довідка №350 від 18.06.2024 не може бути врахована, оскільки не містить відомостей щодо наказу на підтвердження закінчення навчання, а отже не дає можливості чітко підтвердити період навчання позивача в Івано-Франківському професійному професійно-технічному училищі обласного управління торгівлі.
Згідно із підпунктами «з», «и», пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 (в редакції, чинній у період навчання позивача), було передбачено, що до загального стажу роботи зараховується навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічого навчання та в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, а також навчання у вищих учбових закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т.д.).
Згідно з пунктом "д" частини 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до пункту 8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Таким чином, зі вказаного Порядку №637 слідує, що при відсутності у дипломі особи відомостей щодо часу навчання, приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умові, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.
Під час навчання позивача діяли норми Інструкції № 162, пункт 2.15 якої передбачав, що студентам, особам, які навчаються, аспірантам та клінічним ординаторам, що мають трудові книжки, учбовий заклад (науковий заклад) вносить запис про час навчання на денних відділеннях (в тому числі підготовчих) вищих і середніх спеціальних учбових закладах, в партійних школах і школах профруху. Підставою для таких записів є накази учбового закладу (науковий заклад) про зарахування або відрахування студента, особи, яка навчається, аспіранта, клінічного ординатора.
Як встановлено судом, за змістом трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.10.1982 позивач навчалася у Івано-Франківському професійному торгово-кулінарному училищі у період 01.09.1981 по 06.10.2023. Зазначено, що вказаний запис внесений на підставі диплому (а.с.23).
Так, дійсно у трудовій книжці не зазначено номеру та дати видачі диплому.
Згідно заяви про призначення пенсії від 01.07.2024 слідує, що позивач не долучила до неї диплом на підтвердження означеного періоду навчання у Івано-Франківському професійному торгово-кулінарному училищі.
Водночас, позивач надала пенсійному органу довідку Івано-Франківського фахового коледжу ресторанного сервісу і туризму Національного університету харчових технологій від 18.06.2024 №350 зі змісту якої слідує, що ОСОБА_3 дійсно навчалася в Івано-Франківському професійному професійно-технічному училищі обласного управління торгівлі з 01.09.1981 (наказ №159 від 26.08.1981) по 06.10.1983 (наказ не зберігся) на денній формі навчання. Рішенням кваліфікаційної комісії протокол №15 від 25.07.1983 ОСОБА_3 присвоєно кваліфікацію «Кондитер третього розряду» та видано диплом № 055663 від 06.10.1983, реєстраційний номер 366 (згідно журналу №3 реєстрації виданих дипломів, який почато 13.08.1982, закінчено 06.10.1983).
Зазначено, що 15.05.1985 профтехучилище ОУТ перейменоване в середнє професійно-технічне училище №18 (наказ №99 «а» від 15.07.1985). 06.11.1997 середнє професійно-технічне №18 реорганізоване у вище професійне училище №18 (наказ №398 від 06.11.1997). 26.09.2003 ВПУ №18 перейменоване в Івано-Франківське вище професійне училище готельного сервісу і туризму (наказ №659 віл 29.09.2003). 10.07.2012 ВПУ ГСіТ реорганізоване в Івано-Франківський технікум ресторанного сервісу і туризму Національного університету харчових технологій (наказ № 800 від 10.07.2012). 06.11.2015 Івано-Франківський технікум ресторанного сервісу і туризму НУХТ перейменовано у Івано-Франківський коледж ресторанного сервісу і туризму Національного університету харчових технологій (наказ №176 від 06.11.2015). 22.04.2020 Івано-Франківський коледж ресторанного сервісу і туризму НУХТ перейменовано у Відокремлений структурний підрозділ «Івано-Франківський фаховий коледж ресторанного сервісу і туризму Національного університету харчових технологій» (наказ №538 від 22.04.2020) (а.с.31).
Пенсійний орган зазначив, що довідка №350 від 18.06.2024 не може бути ним врахована, оскільки не містить відомостей щодо наказу на підтвердження закінчення навчання.
Таке твердження відповідача є безпідставним, оскільки згадана довідка містить відомості про періоди навчання позивача на денній формі навчання у Івано-Франківському професійному торгово-кулінарному училищі з 01.09.1981 по 06.10.1983. В довідці від 18.06.2024 №350 також наявні відомості про номер та дату видачі диплому і рішення кваліфікаційної комісії про присвоєну позивачу кваліфікацію «Кондитер третього розряду». Відсутність в цій довідці покликання на наказ про закінчення навчання у зв'язку із тим, що останній не зберігся, враховуючи наявність у довідці вказаних вище відомостей, не може бути підставою для незарахування спірного періоду навчання до страхового стажу роботи позивача.
Таким чином суд доходить висновку, що довідка Івано-Франківського фахового коледжу ресторанного сервісу і туризму Національного університету харчових технологій від 18.06.2024 №350 підтверджує період навчання ОСОБА_1 з 01.09.1981 по 06.10.1983.
Відтак, період навчання з 01.09.1981 по 06.10.1983 має бути зарахований до страхового стажу позивача.
За таких обставин, суд вважає, що слід визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.07.2024 №091630020656 про відмову ОСОБА_4 у призначенні пенсії за віком відповідно статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 станом на дату звернення до пенсійного органу (01.07.2024) досягла 60-річного віку, її загальний страховий стаж становить більше 31 року, відтак позивач набула право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Позивач досягла 60-річного віку 06.05.1964, звернулася із заявою про призначення пенсії 01.07.2024, тобто в межах визначеного законодавством тримісячного строку, відтак пенсія підлягає призначенню із з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку - з 07.05.2024.
Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, суд зазначає, що у позивача виникло право на призначення пенсії, тому порушене її право з урахуванням приписів частини 2 статті 9 КАС України підлягає захисту шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити з 07.05.2024 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу роботи періоду роботи з 16.06.1992 по 05.02.1998 та періоду навчання з 01.09.1981 по 06.10.1983.
Підсумовуючи наведене, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн., відтак підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн. Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.07.2024 №091630020656.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з 07.05.2024 пенсію за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 16.06.1992 по 05.02.1998 в колективному підприємстві кафе «Дорожнє» та періоду навчання з 01.09.1981 по 06.10.1983 у Івано-Франківському професійному торгово-кулінарному училищі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.