21 лютого 2025 року Справа № 280/10425/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійною фонду України в Запорізькій області (далі-відповідач), в якому позивач просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення від 10.10.2024 №753 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 03.10.2024 та прийняти рішення про переведення з призначеної їй пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника чоловіка. ОСОБА_2 , з дати подачі заяви на перерахунок пенсії, а саме - з 03.10.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що приймаючи спірне рішення відповідач не врахував усіх обставин та положень законодавства, що мають істотне значення для призначення пенсії по втраті годувальника і, як наслідок, прийняв необґрунтоване рішення про відмову в її призначенні.
Ухвалою судді від 18.11.2024 адмінінститивний позов залишено без руху.
Позивачем усунено недоліки позовної заяви .
Ухвалою судді від 09.12.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем подав до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи це тим, що позивачкою не надано відповідного документа про перебування на утриманні померлого годувальника. Отже, Головне управління діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач заперечував проти позову.
Ухвалою суду від 27.12.2024 у задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про залучення співвідповідача відмовлено.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Позивач є пенсіонером та йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідач листом 22.11.2024 на звернення позивача повідомив, що при перерахунку пенсії на виконання судового рішення пенсія позивача визначена з нового грошового забезпечення та перевищує попередній розмір пенсії більше ніж на 2000 грн. 00 коп., а тому щомісячна доплата відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 за №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у складі пенсії позивача не встановлюється.
Не погодившись із викладеним відповідачем у листі від 22.11.2024 позивач звернувся до суду із даним позовом.
Судом досліджено документи наявні у даній справі.
При вирішенні спору по суті суд виходить з зазначеного вище та викладеного нижче.
Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України м. Києва та отримує пенсію за віком.
ОСОБА_2 також перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України м. Києва та отримував пенсію за віком (а.с.37).
Згідно паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 між ОСОБА_2 та нею зареєстрован шлюб 07.08.1971 (а.с. 14). Вказане підтверджується і свідоцтвом про шлюб серїї № НОМЕР_2 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 09.06.2023 помер ОСОБА_2 , про що 09.06.2023 складено відповідний актовий запис за № 710598 (а.с.48).
Після смерті чоловіка позивачка звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою від 03.10.2024 про перерахунок пенсії (перехід на інший вид пенсії) в разі втрати годувальника.
До такої заяви було долучено, зокрема довідку ОСББ "Лебедів квартал" від 25.09.2024 про те, що ОСОБА_1 дійсно проживає у кв. АДРЕСА_1 , але не зареєстрована за місцем проживання. Також разом з нею проживав до своєї смерті її чоловік ОСОБА_2 (а.с.19).
Заяву позивачки за принципом екстериторіальності було розглянуто відповідачем, який рішенням від 10.10.2024 №753 відмовив у проведенні перерахунку, у зв'язку з відсутністю документа про перебування на утриманні померлого годувальника (а.с.21).
При цьому, відповідачем не враховано довідку від 25.09.2024 видану ОСББ "Лебедів квартал", оскільки останнє не є органом місцевого самоврядування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються, зокрема, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
За приписами частини першої статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону N 1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу,який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
За приписами частини 2 статті 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років;3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Відповідно до частини третьої статті 36 Закону № 1058-IV, до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Отже, виходячи з аналізу наведених норм, юридичне значення для призначення пенсії у разі втрати годувальника має встановлення факту перебування особи на утриманні.
При цьому, відповідно до частини першої та другої статті 38 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
Пунктом 3 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV також передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).
Пунктом 2.3 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також, надаються такі документи:
1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія;
3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) відомості про місце проживання;
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).
11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
Згідно з п. 2.11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
Встановлено, що в підтвердження факту проживання разом з годувальником за однією адресою, а отже й перебування на його утриманні, позивачка надала до територіального органу ПФУ довідку ОСББ "Лебедів квартал" від 25.09.2024, у якій зазначено, що « ОСОБА_1 , про те, що вона дійсно проживає в квартирі АДРЕСА_1 , але не зареєстрована за місцем проживання. А також разом з нею проживав до своєї смерті ії чоловік ОСОБА_2 . Внески на утримання будинку та прибудинкової території по кв. АДРЕСА_2 сплачуються в повному обсязі. Станом па 25.09.2024 року заборгованість перед ОСББ «Лебедів квартал» за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території по кв.416 відсутня. Факт місця проживання вказаних осіб підтверджено підписами ОСОБА_3 (кв. АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_4 (кв.417)». (а.с.39).
Суд зауважує, що вказаний документ відноситься до визначених у п. 2.11 Порядку № 22-1 інших документів, що підтверджують факт проживання разом з годувальником за однією адресою. При цьому, п. 2.11 Порядку № 22-1 не містить імперативної норми щодо видання документу із зазначенням відомостей про місце проживання разом з годувальником за однією адресою лише органом місцевого самоврядування, а вжите у такому пункті слово "зокрема" означає виділення документів органів місцевого самоврядування з поміж інших документів, тобто, "в тому числі", "серед іншого".
Крім того, чинне законодавство в даному випадку не обмежує особу підтвердити факт перебування на утриманні якимось певним документом, надаючи їй право самостійно обирати яким саме документом підтвердити цей факт.
Отже, наданими позивачем документами підтверджено факт її перебування на утриманні померлого чоловіка. Будь яких інших зауважень до поданих документів у пенсійного органу не виникло.
Враховуючи вказане, оскільки позивачка є дружиною померлого годувальника, перебувала на його утриманні, досягла віку більше ніж 65 років та отримує пенсію за віком, відтак має право на переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Вказаний висновок суду узгоджуються із висновком колегії суддів викладеним у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 14.11.2024 по справі № 340/5008/24.
Зазначене дає підстави констатувати, що право позивачки на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника порушено, а рішення відповідача від 10.10.2014 № 753 не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Таким чином, для відновлення порушеного права позивача слід зобов'язати відповідача перевести позивача з 03.10.2024 (з дня звернення із заявою) з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, чоловіка ОСОБА_2 , згідно її заяви від 03.10.2024.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 260-236, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 753 від 10.10.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, чоловіка ОСОБА_2 , з дати подачі заяви, а саме - 03.10.2024.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір в сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б, код ЄДРПОУ 20490012).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова