Справа № 420/2043/25
21 лютого 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши заяву представника відповідача Пересипської районної адміністрації Одеської області - Гаргана С.Ю. в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради (65025, м. Одеса, просп. Володимира Великого, 106, код ЄДРПОУ 26303235) про визнання протиправним та скасування листа-рішення
До Одеського окружного адміністративного суду 22.01.2025 надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, в якій просить:
1. Визнати протиправним та скасувати лист-рішення Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради (код за ЄДРПОУ: 26303235, 65025, м. Одеса, просп. Князя Володимира Великого, 106), від 23.12.2024 року за № 01-05-4/516вх, щодо відмови фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в розміщенні елементу вуличної торгівлі за адресом АДРЕСА_2 ;
2. Зобов'язати Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради (код за ЄДРПОУ: 26303235, 65025, м. Одеса, просп. Князя Володимира Великого, 106), прийняти рішення за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 10.12.2024 року за № Ф1-281621-ю/о про надання узгодження на розміщення елементу вуличної торгівлі лотку площею 6,0 кв. м. на період роботи 5 років за адресом Десантний бульвару, 1.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 № 366603 від 16.04.2008 ОСОБА_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.03.2020 за № 1006487194. Згідно п.1.4. Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених Одеською міською радою 09.10.2013 № 3961-VI, позивач, як Заявник - суб'єкт господарювання, який має намір укладання договорів на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі у відповідності до п. 13-13.5 до вищевказаних Правил, 10.12.2024 звернувся до Пересипської районної адміністрації через Центр надання адміністративних послуг відповідно до п. 4 ст. 9 ЗУ «Про адміністративні послуги» с заявою та пакетом документів № Ф1-281621-ю/о по узгодженню розміщення елементу вуличної торгівлі - лотку площею 6 кв.м,, за адресом: АДРЕСА_2 строком на п'ять років. Листом Пересипської районної адміністрації ОМР від 23.12.2024 року за № 01- 05-4/516вх відмовлено у видачі листа-рішення про надання узгодження розміщення Документ сформований в системі «Електронний суд» 21.01.2025 3 елементів вуличної торгівлі (у тому числі під час проведення ярмарків) лотків площею 6,0 кв.м, змішана група товарів, на період роботи: 5 років, режим роботи 8:00-20:00 за адресою: АДРЕСА_2 . Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
27.01.2025 ухвалою судді позовну заяву позивача залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
17.02.2025 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
19.02.2025 до суду надійшло клопотання представника відповідача Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради - Гаргана С.Ю. (вхід. №ЕС/15527/25), в якому просить адміністративну справу №420/2043/25 розглядати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче судове засідання.
В обґрунтування зазначили, що питання розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі на території міста Одеси належить до повноважень Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради у зв'язку дана справа має суттєве значення для районної адміністрації та є підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з метою реалізації прав, гарантованих статтями 44, 166, 209, 211, 224, 225, ч. 4 ст. 260, 262 КАС України, а саме: взяти участь у судових засіданнях; у наданні доказів, у дослідженні доказів; надавати усні, в тому числі додаткові, пояснення суду; наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, виступити у судових дебатах.
20.02.2025 до суду від позивача ОСОБА_1 надішли заперечення (вхід. №ЕС/15782/25) щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження, вважаючи його необґрунтованим, оскільки представником відповідача не було наведено законодавчих підставі для розгляду справи в порядку загального позовного провадження та не повідомлено фактичних обставин, які унеможливлюють розгляд розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику представників сторін. Крім того, характер спірних правовідносин, предмет та спосіб доказування не вимагають проведення судового засідання та виклику сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. У клопотанні не наведено підстав вважати, що розміщення елементу вуличної торгівлі 6 кв.м. становить значний суспільний інтерес та має велике значення для районної адміністрації. Відповідач зазначає, що вказана адміністративна справа стосується прав та інтересів інших осіб, однак не вказує які саме права та яких саме осіб будуть порушені. До того ж, не вказано в чому саме полягає складність справи та які саме обставини підлягають встановленню.
Дослідивши клопотання представника відповідача, заперечення позивача, суд приходить до наступного.
Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в ч.4 ст.257 та ч.4 ст.12 КАС України. Зокрема, до таких справ відносяться справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Суд зауважує, що предмет спору у вказаній адміністративній справі не підпадає під вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а посилання представника Пересипської районної адміністрації Одеської області не вмотивовані та не обґрунтовані підставами, які дозволяють суду дійти висновку про неможливість розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Представник Пересипської районної адміністрації Одеської області, заявляючи клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, належних доводів на обґрунтування необхідності проведення судового засідання не навели.
Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що відповідно до статей 47, 162 КАС України сторони наділені правом на подачу доказів та пояснень по справі у письмовому вигляді, про що роз'яснено в ухвалі про відкриття провадження у справі, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь-яких інших достатніх підстав, з яких вбачається необхідність проведення судового засідання за участі представників сторін, представником Пересипської районної адміністрації Одеської області не наведено, як і не доведено наявність значного суспільного інтересу щодо результатів розгляду та вирішення справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Керуючись ст.ст.12, 248, 257 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради - Гаргана С.Ю. (вхід. №ЕС/15527/25 від 19.02.2025) про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА