Справа № 420/37021/24
20 лютого 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого по справі судді Бжассо Н.В.,
розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000339/1 від 05.11.2024 року
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» до Волинської митниці, за результатом розгляду якого позивач просить суд:
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000339/1 від 05.11.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що з метою митного оформлення придбаного товару (труби), позивачем було подано до митного органу митну декларацію та інші необхідні документи із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору. Позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України. Позивач під час митного оформлення товарів надав документи, що містять необхідні відомості для визначення митної вартості товарів основним методом - за ціною договору. Проте, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач вважає прийняте рішення митного органу протиправним та такими що підлягає скасуванню, оскільки винесене з порушенням положень Митного Кодексу України, оскільки прийняте спірне рішення ґрунтується на домислах та припущеннях, містить формальні та необґрунтовані підстави, та, лише посилання на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Що є порушенням норм чинного законодавства України. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару. Також, позивач зазначає, що при визначенні вартості перевезення товару було допущено описку, про що відповідач був повідомлений. Позивачем не понесені додаткові витрати щодо вантажно-розвантажувальних робіт партії товару, що була заявлена до декларування. Надані позивачем документи повністю підтверджують відомості щодо ваги товару.
Ухвалою суду від 16.12.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
27.12.2014 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, згідно з яким Волинська митниця вважає позовні вимоги необґрунтованими, наголошуючи, що оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості й усунули зазначені митним органом розбіжності, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.
02.01.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив на позов.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
15.07.2024 року між компанією «Laatsa Kalatoostus Ltd», (д. Ляятса, волость Сааремаа, Сааремаа Естонія) (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» (Покупець) укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) № 15/07/2024-42, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати покупцю товар, зазначений в інвойсі до цього контракту, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість, в термін і на умовах, передбачених цим Контрактом. Номенклатура, асортимент, кількість і вартість, а також, усі необхідні характеристики товару, попередньо узгоджені сторонами, вказуються в Інвойсі, який є невід'ємною частиною даного контракту.
Згідно п. 4.1. контракту - ціна на поставлений товар, узгоджується сторонами, зазначається в інвойсі на кожну поставку товару.
На виконання умов вищевказаного контракту видано інвойс № 2024/441 від 22.10.2024 року, в якому сторонами погоджено вартість поставленого товару. Загальна вартість товару визначена вказаним інвойсом та складає 50 908,26 дол. США за 18000 кг товару.
Уповноваженою особою декларанта (Позивача) - ПП «Респект брок» до відділу аналізу та контролю митної вартості Волинської митниці UA205140 була подана, для митного оформлення, електронна митна декларація № 24UA205140070230U9 на товар: «Креветка (Pandalus Montagui) в панцирі з головою, варено-морожені, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, розмірний ряд: 125/175 шт./кг - 4845 кг.; 125/155 шт/кг -13155 кг. Дата виробництва 12.2023 - 01.2024 р. Термін придатності 24 місяці.»
Разом із митною декларацією та під час подальших консультацій ТОВ «АКВАФРОСТ» надало до митного оформлення: Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 15/07/2024-42 від 15.07.2024 року; Рахунок-фактура (invoice) № 2024/441 від 22.10.2024 року; Банківський платіжний документ про оплату товару - платіжна інструкція і іноземній валюті № 77 від 23.10.2024 року; Автотранспортна накладна (CMR) № 461722 від 01.11.2024 року; Договір на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 28/08/2024 від 28.08.2024 року; Договір транспортного експедирування № 6 від 29.11.2023 року; Заявка на перевезення № 323 від 01.11.2024 року; Довідка про транспортні витрати № 04/11 від 04.11.2024 року; Рахунок на оплату наданих транспортних послуг № 185 від 04.11.2024 року; Прайс-лист № б/н від 05.11.2024 року; Сертифікат якості (quality certificate) № 50 від 01.11.2024 року; Сертифікат про походження товару (Certificate of Origin) № ЕЕ414364 від 01.11.2024 року; Декларація виробника (declaration of producer) № б/н від 01.11.2024 року; Міжнародний ветеринарний сертифікат (International certifikate) № АА102903 від 01.11.2024 року; Пакувальний лист (packing list) № б/н від 01.11.2024 року; Договір-доручення про надання послуг по декларуванню товарів № 80 від 08.07.2024 року; Копія митної декларації країни відправлення (експортна декларація) № 24ЕЕ3310Е0132095В1 від 01.11.2024 року; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державним органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 12090828 від 04.11.2024 року.
Позивач вважав, що надані документи у повній мірі підтверджували митну вартість товару, базувались на об'єктивних, достовірних, документально підтверджених даних, які підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар.
За результатами митного оформлення відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000339/1 від 05.11.2024 року.
В обставинах прийняття Рішення зазначено, що митним органом було проведено аналіз бази даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів є більшим, ніж заявлено декларантом.
З огляду на рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000339/1 від 05.11.2024 року, відповідачем були виявлені наступні розбіжності у документах, які були надані позивачем:
- ціни на товар, згідно наданого прайс-лист № б/н датовані станом на 05.11.2024, що не є актуальними на момент укладання рахунка-фактури від 22.10.2024 №2024/441. Також, прайс-лист від 13.04.2023 №б/н містить інформацію від відправника; інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VІI статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;
- відповідно заявки на перевезення від 01.11.2024 №323 вартість перевезення становить 126000 грн., що суперечить вартості зазначеній в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 04.11.2024 року № 04/11 на загальну сум 132000 грн. (77000+55000) по маршруту Лаатса-Україна (Ягодин) 77000 грн., по маршруту Ягодин-Київ 55000 грн). Банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортних послуг не надано до митного оформлення. Вказане ставить під сумнів достовірність заявлення транспортних витрат, що є однією зі складових митної вартості товару;
- відповідно п.6.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.07.2024 №15/07/2024-42 у вартість товару входить вартість тари та упаковки (маркування). З огляду на умови поставки FCA та умови пункту п. 6.3 контракту перевізник зобов'язуються організовувати вантажно-розвантажувальні роботи. При цьому, вартість таких витрат не зазначена в графі 21 ДВМ, що свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості;
- відповідно пакувального листа від 01.11.2024 № б/н вага товару нетто становить 18000 кг, брутто 20700 кг, що суперечить вазі товару, зазначеному в заявці на перевезення від 01.11.2024 № 323 -21,5 т.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Перевіряючи правильність висновків митного органу, судом встановлено наступне.
Щодо твердження Відповідача про невідповідність прайс-листа вимогам ГАТТ суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить посилань на норми законодавства України, міжнародного законодавства, які б зобов'язували сторони договору купівлі продажу визначати вимоги до прайс-листів.
Законодавством не встановлено і конкретних вимог та переліку відомостей (критеріїв), які повинен містити прайс-лист. Прайс-лист - це по суті довідник цін (тарифів) на товари або послуги, який адресований невизначеному колу покупців, є документом довільної форми.
Окрім того, посилання як на підставу визначення митної вартості товару на прайс-лист виробника товару є безпідставними, оскільки обов'язкове подання таких документів ч. 2 ст. 53 МК України не передбачено.
Щодо зауважень митного органу до документів, що підтверджують вартість транспортних витрат суд зазначає наступне.
На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу Позивачем були надані наступні документи: довідка про транспортні витрати № 04/11 від 04.11.2024 року, рахунок № 185 від 04.11.2024 року, CMR № 461722 від 01.11.2024 року, договір на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 28/08/2024 від 28.08.2024 року, договір транспортного експедирування № 6 від 29.11.2023 року; заявку на перевезення № 323 від 01.11.2024 року.
Загальна вартість транспортних витрат за маршрутом: Лаатса (Естонія) - Київ (Україна) складає 126 000, 00 грн. - і це вбачається зі змісту наданої довідки про транспортні витрати № 04/11 від 04.11.2024 року, рахунку № 185 від 04.11.2024 року, заявки на перевезення № 323 від 01.11.2024 року.
Транспортні витрати по перевезенню Лаатса (Естонія) - Ягодин (Україна) складають 77000, 00 грн. з них 500,00 експедиторські послуги. Тобто, транспортні витрати до кордону України, які включаються до митної вартості визначені змістом наданих документів: довідкою про транспортні витрати № 04/11 від 04.11.2024 року, рахунком № 185 від 04.11.2024 року.
Ці дані є достовірними, жодних розбіжностей в числовому значені даної складової митної вартості (транспортних витрат до кордону України) не має та відповідно включені декларантом до митної вартості.
Також, суд встановив, що згідно з листом експедитора ФОП ОСОБА_1 від 06.11.2024 року, при формуванні розрахунку вартості транспортних послуг, Експедитором була допущена технічна помилка у вартості транспортних послуг по території України: вказана вартість 54 500,00 грн. замість 48 500,00 грн.
Щодо посилань відповідача на те, що відповідно п.6.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.07.2024 року №15/07/2024-42 у вартість товару входить вартість тари та упаковки (маркування). З огляду на умови поставки FCA та умови пункту п. 6.3 контракту перевізник зобов'язуються організовувати вантажно-розвантажувальні роботи. При цьому, вартість таких витрат не зазначена в графі 21 ДВМ, що свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості, суд зазначає наступне.
Відповідно до умов контракту та інвойсу № 2024/441 від 22.10.2024 року, товар поставляється на умовах FCA (Інкотермс).
Згідно розділу А.9 умов FCA Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.
Відповідно до п. 6.3 Контракту на поставку № 15/07/2024-42 від 15.07.2024 року, вартість тари, упаковки (пакування) та маркування входить у вартість товару, якщо інше не зазначено в інвойсі. Тара та упаковка (пакування) є неповортніми.
Таким чином відповідно до умов зазначеного контракту обов'язок пакування покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати з пакування закладалися постачальником самостійно до вартості товару і додатковому відшкодуванню з боку позивача не підлягали.
Тобто, визначена у контракті ціна за товар включає у себе, у тому числі витрати, пов'язані із пакуванням товару, що означає, що витрати, пов'язані з пакуванням товару та навантаженням і розвантаженням несе продавець, а не покупець, у зв'язку із чим, суд вважає безпідставними зауваження відповідача щодо ненадання позивачем до митного оформлення документів, що підтверджують вартість пакування.
Щодо тверджень відповідача про невідповідність ваги товару, що зазначена у пакувальному листі та, що зазначена у заявці на перевезення, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що ні заявка на перевезення, ні пакувальний лист не є обов'язковими для надання документами відповідно до ч.2 ст. 53 МК України при визначенні митної вартості товару та не є документами, які підтверджують митну вартість товарів.
Вага товару, заявленого до декларування, підтверджена наданими Позивачем супровідними документами, а саме: інвойс № 2024/441 від 22.10.2024 року; CMR № 461722 від 01.11.2024 року; сертифікат якості (quality certificate) № 50 від 01.11.2024 року; сертифікат про походження товару (Certificate of Origin) № ЕЕ414364 від 01.11.2024 року; декларація виробника (declaration of producer) № б/н від 01.11.2024 року; міжнародний ветеринарний сертифікат (International certifikate) № АА102903 від 01.11.2024 року. Що свідчить про відсутність будь-яких розбіжностей з питання щодо належної ваги товару. Крім того, ці ж самі відомості щодо ваги товару містять експортна декларація № 24ЕЕ3310Е0132095В1 від 01.11.2024 року та митна декларація № 24UA205140070256U2 від 05.11.2024 року (за якою митним органом товар випущений у вільний обіг).
Таким чином, надані позивачем документи повністю підтверджують відомості щодо ваги товару.
Щодо витребування митним органом додаткових документів, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 р. у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
У цій поставної Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
З урахуванням того, що позивачем надані документи, які підтверджують, на думку суду митну вартість товару, що заявлена у митній декларації, вимога щодо надання додаткових документів і посилання на ненадання таких документів, як на підставу для відмови у митному оформленні товару, за заявленою позивачем митною вартістю, є безпідставними.
Разом з тим, щодо зауважень митного органу до додатково наданого висновку експерта, суд зазначає, що згідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України висновок експерта не є документами, які обов'язково подаються для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем - є безпідставними та, відповідно, рішення про коригування митної вартості, що прийняте на підставі встановлених відповідачем розбіжностей, є таким, що належать до скасування.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що відповідач по справі прийняв рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000339/1 від 05.11.2024 року за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв'язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3598,95 грн., який має бути стягнутий з відповідача на його користь.
Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» належить до задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 205, 243, 245, 246, 255, 257- 262, 295 КАС України, суд
Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000339/1 від 05.11.2024 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000339/1 від 05.11.2024 року.
Стягнути з Волинської митниці (вул. Призалізнична, буд. 13, с. Римачі (3), Любомльський р-н., Волинська обл.., 44350, код ЄДРПОУ: 43958385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» (вул. Центральна, буд. 1-Е, с. Бурлача Балка, м. Чорноморськ, Одеська обл.., 68000, код ЄДРПОУ: 33798852) витрати на оплату судового збору у розмірі 3598,95 грн. (три тисячі п'ятсот дев'яносто вісім гривень дев'яносто п'ять копійок).
Відповідно до статті 255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» (вул. Центральна, буд. 1-Е, с. Бурлача Балка, м. Чорноморськ, Одеська обл.., 68000, код ЄДРПОУ: 33798852).
Відповідач - Волинська митниця (вул. Призалізнична, буд. 13, с. Римачі (3), Любомльський р-н., Волинська обл.., 44350, код ЄДРПОУ: 43958385).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 20 лютого 2025 року, з урахуванням терміну тимчасової непрацездатності судді.
Суддя Н.В. Бжассо