Справа № 420/39258/24
20 лютого 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Білгород-Дністровського відділу Головного управління ДМС України в Одеській області (вул.Військової Слави,25, м.Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701), Головного управління ДМС України в Одеській області (вул.Преображенська,44, м.Одеса, 65014) про визнання відмову у видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_1 протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського відділу Головного управління ДМС України в Одеській області, Головного управління ДМС України в Одеській області, за результатом якого позивач просить:
визнати протиправну відмову Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області у видачі паспорту громадянина України у формі книжечки ОСОБА_1 відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ЧЙЙ;
зобов'язати Головне Управління Державної міграційної служби України в Одеській області видати паспорт громадянина України у формі книжечки ОСОБА_1 .
Позивач зазначила, що він звернулася до відповідача із заявою щодо отримання нового паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року замість непридатного до користування паспорта.
Проте листом № 5118-2067/5118.1-24 від 10.12.2024 року йому надано відповідь щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року з якою він не згідна.
Вказує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 року «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі постанова КМУ №302) ДМС України розпочала здійснювати оформлення та видачу внутрішніх паспортів громадян України у вигляді пластикової картки з відповідними характеристиками, які описані у вказаній вище постанові.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що Постановою КМУ №302 безконтактний електронний носій паспорта громадянина України у вигляді пластикової картки містить відцифровані персональні дані, згоду на електронну обробку яких вона не надає. Вважає, що обробка персональних даних порушує її особисті права, право на повагу приватного та сімейного життя. Позивач вважає будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення ст. 8 Конвенції по захист прав людини та основоположних свобод та посилається на правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 19.09.2018 року по зразковій справі №806/3265/17.
Позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 23 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
Представник ГУ ДМС надав до суду відзив на позов, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначив, позивачкою не було подано повний перелік документів необхідний для оформлення паспорта.
Також зазначає, що 15.11.2024 року до Білгород-Дністровського відділу ГУ ДМС надійшло розпорядження ОСОБА_1 , в якому зазначив, що бажає отримати від державної служби в державному органі державну послугу в отриманні паспорта у вигляді книжечки.
Білгород-Дністровський відділ ГУ ДМС у межах строку визначеного Законом України «Про звернення громадян» надав позивачці письмову відповідь на заяву з відповідними роз'ясненнями щодо порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року.
У той же час у відзиві відповідач зазначає, що 03.10.2015 року позивач звертався до Білгород-Дністровського відділу ГУ ДМС із заявою про отримання паспорт громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм. Під час оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 дані стосовно позивачки були внесені до ЄДДР, присвоєно унікальний номер запису в ЄДДР (УНЗР):19650803-00699 та позивачка надавала згоду на обробку персональних даних. Тобто на момент звернення із заявою про отримання паспорта у вигляді книжечки зразка 1994 року дані позивачки уже було внесено до ЄДДР та присвоєно унікальний номер запису в ЄДДР (УНЗР).
Відповідач звертає увагу на те, що використання позивачем раніше паспорта громадянина України для виїзд за кордон з безконтактним електронним носієм, при виготовлення якого було надано згоду на обробку персональних даних та було присвоєно УНЗР, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушує права позивачки та в будь-якому разі не є втручанням у її приватне життя.
Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 .
У зв'язку з непридатністю для користування паспорта у формі книжечки серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 звернулася до Білгород-Дністровського відділу ГУ ДМС із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року замість непридатного для користування паспорта.
Білгород-Дністровським відділом ГУ ДМС листом № 5118-2067/5118.1-24 від 10.12.2024 року повідомлено ОСОБА_1 , що на момент звернення ним було отримано паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 та персональні дані внесено до ЄДДР, присвоєно УНЗР, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде та роз'яснено, що оформлення та видача паспорта у вигляді книжечки зразка 1994 року здійснюється на підставі рішення суду.
Позивач не погоджуючись із відповіддю Білгород-Дністровського відділу ГУ ДМС, звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу оформлення та видачі паспорту громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року .
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Статтею 5 Закону №2235-III визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
До прийняття Закону України №5492-VI єдиним нормативним актом, який визначав порядок формування, видачу паспорту громадянина України, було Положення №2503-ХІІ, відповідно до п. 1 -3, 5, якого визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Згідно з пунктом 16 Положення № 2503-XII обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.
Частиною 1 ст. 1 Закону про ЄДДР встановлено, що суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина (ч. 1 ст. 4 Закону про ЄДДР).
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України про ЄДДР документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.
Згідно з частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 цього Закону форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Частиною першою статті 16 Закону про ЄДДР передбачено, що оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
Частиною 1 ст.21 Закону України про ЄДДР визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Згідно із ч.3 ст.13 Закону паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до п.3, 5, 6, 8 Положення № 2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Водночас, п.1 Постанови КМУ №302 затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.
За змістом п. 2 цієї Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
-з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
-з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
До завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється (п. 3 Постанови №302).
Пунктом 131 Постанови №302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи.
Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразка містить відцифровані персональні данні особи.
Судом встановлено, що позивач звернулась до Білгород-Дністровського відділу ГУ ДМС з метою отримання адміністративної послуги щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду.
03.10.2015 року здійснено заповнення заяви-анкети для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, якою надано згоду на внесення відомостей до ЄДДР, знято відбитки пальців та присвоєно УНЗР. Також у заяві-анкеті наявний зразок підпису ОСОБА_1 .
Зазначені обставини не заперечувались позивачкою.
Матеріалами справи підтверджується, що УНЗР було присвоєно позивачу у зв'язку із оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі 21.10.2015 року.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону про ЄДДР внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних". У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При вирішенні спірних правовідносин по даній справі суд враховує висновки Верховного Суду викладені у постанові від 08.06.2023 року по справі № 380/5977/21, у якій зазначено, що з урахуванням викладеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправними дії Відділу УДМС щодо відмови у видачі позивачеві паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ є обґрунтованими. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що самі по собі дії Відділу УДМС щодо відмови позивачеві у видачі їй паспорта громадянина України у формі книжечки відповідали Закону №5492-VI.
Таким чином, ознаками типових адміністративних справ є один і той же відповідач-суб'єкт владних повноважень та/або його відокремлені структурні підрозділи, аналогічні підстави публічно-правового спору, однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин та аналогічні позовні вимоги.
По-перше, позивач у справі № 380/5977/21 звернулась до органу міграційної служби із заявою, в якій просила оформити і видати їй новий паспорт громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року, замість паспорта, що підлягає обміну, у зв'язку зі зміною прізвища. Фактично позивач звернулась із вимогою про обмін старого паспорта у зв'язку із зміною інформації, яка підлягала внесенню до паспорта.
Разом з тим, у зразковій справі правовідносини стосувались майбутнього внесення персональних даних до Реєстру, та предметом розгляду у такій справі було порушене право мати паспорт у альтернативній формі особи, яка не надавала згоду на обробку персональних даних.
В контексті встановлених обставин заслуговують на увагу також доводи відповідача про те, що у разі оформлення паспорта громадянина України у вигляді ID-картки, позивач вправі відмовитись від внесення відцифрованих відбитків пальців рук, а тому обсяг внесення біометричних даних буде відповідати обсягу, які вже містяться у Реєстрі.
Колегія суддів звертає увагу, що однією із обставин, за якою Верховний Суд у справі №0940/2105/18 (постанова від 15 серпня 2019 року) скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий судовий розгляд, було те, що судами не надавалось оцінки поданню особою заяви-анкети та документів на оформлення паспорта у вигляді ID-картки і наданню згоди на обробку персональних даних, в результаті обробки яких такій особі присвоєно унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (УНЗР).
У світлі наведеного, суд касаційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції про безпідставність посилань позивачки на її небажання присвоєння унікального номеру запису в Реєстрі, як на правомірну підставу її відмови в отриманні паспорта у вигляді ID-картки, оскільки даний номер є незмінним та вже присвоєний при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що використання позивачем паспорта громадянина України для виїзду за кордон, при виготовленні якого було надано згоду на обробку персональних даних та було присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушує права позивачки та в будь-якому разі не є втручанням у її приватне і сімейне життя.
Колегія суддів також звертає увагу, що Верховний Суд у справі № 160/1/21 (постанова від 21 грудня 2022 року) погодився із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для видачі особі паспорта громадянина України зразка 1994 року (книжечки), зокрема, у зв'язку із встановленням факту самостійного звернення такої особи у минулому із заявою-анкетою щодо внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та отримання паспорту громадянина України у формі ID-картки.
З урахуванням вищесказаного, суд вважає правомірною відмову в оформленні та видачі паспорту у вигляді книжечки з підстав викладених у відповіді на заяву позивачки, оскільки використання позивачкою паспорта громадянина України для виїзду за кордон при виготовлені якого було надано згоду на обробку персональних даних, присвоєно УНЗР, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді картки жодним чином не порушує права позивачки та не є втручанням у її приватне і сімейне життя.
Також є безпідставними посилання позивача у позові на правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 19.09.2018 року по справі №806/3256/17, оскільки правовідносини стосувались майбутнього внесення персональних даних до Реєстру, та предметом розгляду у такій справі було порушене право мати паспорт у альтернативній формі особи, яка не надавала згоду на обробку персональних даних.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши доказі у їх сукупності суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Білгород-Дністровського відділу Головного управління ДМС України в Одеській області (вул.Військової Слави,25, м.Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701), Головного управління ДМС України в Одеській області (вул.Преображенська,44, м.Одеса, 65014) про визнання відмову у видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_1 протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко
.