Справа № 420/8605/24
(додаткове)
20 лютого 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Мартинчук В.В. про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на боці відповідача Військової частини НОМЕР_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , місце знаходження: АДРЕСА_4 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала ця адміністративна справа.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) за участю третьої особи яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на боці відповідача Військової частини НОМЕР_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , місце знаходження: АДРЕСА_4 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) щомісячної додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії) встановлену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» №168 від 28 лютого 2022 року у розмірі 100 000 грн (пропорційно із розрахунку на місяць) за періоди з 24 лютого по 28 лютого 2022 року, з 01 березня по 31 березня 2022 року та з 01 квітня по 09 квітня 2022 року, на підставі виданої ОСОБА_1 довідки.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) щомісячної додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії) встановлену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» №168 від 28 лютого 2022 року у розмірі 100 000 грн (пропорційно із розрахунку на місяць) за періоди з 24 лютого по 28 лютого 2022 року, з 01 березня по 31 березня 2022 року та з 01 квітня по 09 квітня 2022 року, на підставі виданої ОСОБА_1 довідки.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Через канцелярію суду 07.02.2025 року (надіслана поштою 03.02.2025 року) від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій представник просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 25000,00 грн.
До заяви представник позивача надає:акт наданих послуг від 03.02.2025 року та докази надсилання іншим учасникам справи.
Заяви про зменшення розміру судових витрат з боку відповідачів - до суду не надходило.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
До заяви про ухвалення додаткового рішення надані докази направлення заяви на адресу відповідача.
Розглянувши заяву представника позивача, документи на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд доходить таких висновків.
Порядок розподілу судових витрат регулюється ст. 139 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.1,2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.11.2023 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Де-юре» було укладено договір про надання правової допомоги № 01-16-11-23.
Відповідно до умов вказаного договору, Об'єднання зобов'язується надавати правничу (правову) допомогу, а клієнт зобов'язується прийняти надану правничу (правову) допомогу. (п. 1.1 договору)
Необхідність сплати та розміру гонорару визначається сторонами в додатковій угоді до договору. (п. 5.1 договору)
Судом встановлено, що 16.11.2023 року також було підписано Додаткову угоду №1, якою врегульовано, що за надання консультації щодо предмету спору та підготовка до подання позовної заяви - 2000,00 грн, що сплачуються у день підписання даної додаткової угоди; та за представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції, за умови досягнення за результатами надання правової допомоги мети представництва у вигляді отримання рішення суду про зобов'язання виплатити клієнту додаткової винагороди, - 23 000,00 грн, що сплачуються протягом 5 днів з моменту виконання рішення суду. (п.1,2 ч. 2 додаткової угоди)
Відповідно до п.1 Акту наданих послуг від 03.02.2025 року у період з 16.11.2023 по 03.02.2025 року включно, Об'єднання надало, а клієнт отримав послуги:
- Зустріч з клієнтом; надання консультації щодо предмету спору; збір доказів, зокрема направлення запитів до військової частини, Міністерства оборони України, підготовка та подання позовної заяви, - 2000,00 грн;
- Підготовка та подання до суду відповіді на відзив Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, - 2000,00 грн;
- Направлення копії позовної заяви Військовій частині НОМЕР_4 Міністерства оборони України та подання звіту до суду, - 1000,00 грн;
- Підготовка та подання до суду відповіді на відзив Військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України, - 2000,00 грн;
- Підготовка та участь у судовому засіданні 16 жовтня 2024 року, - 4000,00 грн;
- Підготовка та участь у судовому засіданні 06 листопада 2024 року, - 4000,00 грн;
- Підготовка та участь та подання заяви про відкладення, - 1000,00 грн;
- Участь у судовому засіданні 22 січня 2025 року, - 4000,00 грн;
- Підготовка та участь у судовому засіданні 29 січня 2024 року, - 4000,00 грн;
- Повідомлення Клієнта щодо ходу виконання доручення та стану розгляду судової справи, надання консультацій та роз'яснень з питань щодо ходу розгляду справи, - 1000,00 грн.
Всього: 25 000,00 грн.
Відповідно до п. 2. Акту,у Клієнта відсутні будь-які зауваження щодо об'єму або якості наданих послуг. 3. На момент складення даного акта Клієнтом в рахунок оплати правничої допомоги було сплачено 2 000 грн, решта суми - 23 000 грн - підлягає оплаті протягом 5 днів з моменту виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі.
Докази сплати за надані послуги до суду не надані.
Оцінивши надані документи на підтвердження понесених витрат, суд зазначає таке.
Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд наголошує на тому, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Разом з цим у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги.
ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Враховуючи правовий підхід Європейського суду з прав людини до розподілу судових витрат між сторонами, оцінюючи наведений у акті наданих послуг перелік наданих послуг за критеріями співмірності та розумності наданих послуг, наведений у акті наданих послуг перелік робіт здійснених адвокатом, а також те, що ця справа не відноситься до категорії складних, суд зазначає, що перелік наданих послуг є необхідним, однак, витрати на виконання цих робіт є завищеними. Суд вважає, що витрати, які належать відшкодуванню за рахунок відповідача, є сума 4000 грн. Решта сплати витрат покладається на клієнта відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладені та встановлені судом обставини, оцінюючи надані позивачем докази, що підтверджують здійснення відповідних витрат за укладеною додатковою угодою до договору про надання правової допомоги, перелік наданих послуг, наведений у акті наданих послуг, враховуючи категорію цієї справи, зміст виконаної роботи, заперечення відповідача, суд вважає, що фактичні витрати, які належать стягненню з відповідача на користь позивача складають 4000 грн, а тому заява представника позивача належить задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 132,139, 243,252, 255, 295, 297 КАС України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Мартинчук В.В. про ухвалення додаткового рішення- задовольнити частково.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).
В іншій частині заяви, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5. п.15. ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р.Юхтенко